Постанова

від 09.10.2013 по справі 815/117/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2013 р.Справа № 815/117/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Зуєвої Л.Є.,

суддів Шевчук О.А. та Лук'янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 року по справі за позовом Приватного підприємства "Дельта Групп" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним дій; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2013 року Приватне підприємство "Дельта Групп" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним дій; визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що висновки Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби щодо порушення позивачем норм Податкового кодексу України не обґрунтовані, а прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.12.2012 року № 0002152250 та № 0002162250 підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 року задоволено повністю. Визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби з проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами за період липень 2012 року та складання акту «про результати позапланової виїзної документальної перевірки приватного підприємства «Дельта Групп» код за ЄДРПОУ 37421311 підтвердження взаємовідносин з контрагентами за період липень 2012 року» від 06.12.2012 року №7565/22-5/37421311. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 19.12.2012 року № 0002152250 та № 0002162250.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби в апеляційній скарзі зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому апелянт вважає, що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. У зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і винесення нової постанови із відмовою в задоволенні позову.

Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення почтових відправлень, однак в судове засідання вони не з'явилися, поважність своєї неявки суду не повідомили, тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст.197 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 01.12.2010 року Приватне підприємство «Дельта Групп» зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради, як юридична особа, ідентифікаційний код: 37421311, місцезнаходження: 65031, м. Одеса, вул. Промислова, 33/1. (а.с.17-20).

З 03.12.2010 року позивач узятий на облік в органах державної податкової служби за №116802 та перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (а.с.156).

Відповідачем на адресу позивача надіслано запит від 02.10.2012 року № 40132/10/22-50 «Про надання інформації та її документального підтвердження» (а.с.38), у якому, на підставі пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 та п.п. 73.3 та 73.5 ст. 73, пп. 78.1.1 та пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідач, у зв'язку із встановленням сумнівності у факті здійснення операцій (існування розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань), просив надати протягом 10 робочих днів інформацію та її документальне підтвердження (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися) для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях, а також повідомити чи включено у 3 кварталі 2012 року до валових витрат (розрахунках, звітах тощо) з питань взаємовідносин із контрагентом ТОВ «Приємна Пропозиція» з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року із зазначених питань.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що даний запит складено з порушенням вимог, викладених в Податковому кодексі України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії запиту № 40132/10/22-50 від 02.10.2012 року (а.с.38), даний запит підписаний Заступником начальника інспекції О.В. Асєєвою, складений на підставі п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 та пп.73.3 та 73.5, п.п.78.1.1 та п.п.78.1.4, п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України у зв'язку із встановленням сумнівності у факті здійснення операцій (існування розбіжностей, задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань), містить вичерпний перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Як вбачається з матеріалів справи, позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Дельта Групп» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з контрагентами за період липень 2012 року, проведено відповідно до наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 2764 від 20.11.2012 року (а.с.37) та на підставі направлень від 20.11.2012 року № 003489/3274, № 003490/3275 за період з 23.11.2012 року по 29.11.2012 року.

Оскільки відповідачем дотримана процедура проведення перевірки, судова колегія вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції стосовно визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби з проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами за період липень 2012 року та складання акту «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки приватного підприємства «Дельта Групп» код за ЄДРПОУ 37421311 підтвердження взаємовідносин з контрагентами за період липень 2012 року» від 06.12.2012 року №7565/22-5/37421311.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 06.12.2012 року №7565/22-5/37421311 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки. приватного підприємства «Дельта Групп» код за ЄДРПОУ 37421311 підтвердження взаємовідносин з контрагентами за період липень 2012 року» (а.с.22-36).

Згідно змісту даного акта перевірки, вищенаведені порушення встановлені відповідачем виходячи з наступного, зокрема:

- при проведенні перевірки повноти декларування сум податку на додану вартість в результаті опрацювання відхилення між сумами податкового кредиту та податкових зобов'язань по податку на додану вартість між підприємствами ТОВ «Приємна пропозиція», встановлених програмним продуктом «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», встановлено розбіжність (а.с.170-175);

- відповідно до акту перевірки ТОВ «Приємна пропозиція» від 20.09.2012 року № 3796/22-9/37264435 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Приємна Пропозиція», код за ЄДРПОУ 37264435 щодо підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за липень 2012 року» (а.с.162-169).

До даного акту перевірки відповідачем додано розрахунок штрафних санкцій по результатами перевірки ПП «Дельта Групп» (а.с.176-177).

Податковим повідомленням-рішенням відповідача від 19.12.2012 року № 0002152250 (а.с.62) позивача повідомлено, що згідно п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки від 06.12.2012 року № 7565/22-5/37421311, встановлено порушення пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ з врахуванням змін та доповнень, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток, на загальну суму 46700 грн., в тому числі за основним платежем - 37360 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 9340 грн.

Податковим повідомленням-рішенням відповідача від 19.12.2012 року № 0002162250 (а.с.63) позивача повідомлено, що згідно п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки від 06.12.2012 року № 7565/22-5/37421311, встановлено порушення п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, на загальну суму 48731 грн., в тому числі за основним платежем - 32487 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -15244 грн.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Для визначення товарності господарських операцій, які були досліджені в ході перевірки судом першої інстанції були досліджені наступні обставини.

Так, судом встановлено, що між ПП «Дельта Групп», іменоване в подальшому - Покупець, та ТОВ «Приємна Пропозиція», далі - Постачальник, укладено договори поставки № 12/07 від 27.06.2012 року (а.с.51-52) та № 12/19 від 02.07.2012 року (а.с.53-54).

На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів, подальшого використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності підприємства, правильності декларування позивачем податкових зобов'язань та правомірності формування ним податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток підприємства за спірними правовідносинами за перевіряємий період позивачем суду надано, зокрема (а.с.44-50, 55-61, 68, 90-141, 186) податкові накладні; видаткові накладні; журнал реєстрації довіреностей; довіреності; акт приймання-передачі векселів; договір оренди нежилих приміщень; акт приймання-передачі нежилих приміщень; договори про подальшу поставку товарів та первинні документи на підтвердження подальшої поставки товарів.

Крім того, відповідач в акті перевірки посилається на те, що господарські операції позивача з контрагентами не мали реальних наслідків, тобто були нікчемними, а позивач є вигодонабувачем.

Відповідно до ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави (ч.1 ст.208 ГК України).

Положення ст.ст.207, 208 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Органи державної податкової служби, вказані в абз.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі п.11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.09р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст.228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

З наведених норм законодавства слідує, що висновки про нікчемність правочинів, тим більш визнання правочинів нікчемними відносяться виключно до компетенції судів, а не податкових органів.

Виходячи з вищезазначеного, а також з аналізу залучених до матеріалів справи доказів реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції відносно наявності підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 19.12.2012 року № 0002152250 та № 0002162250.

Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3,4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Приватного підприємства "Дельта Групп" задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 195,197,198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Приватного підприємства "Дельта Групп" задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 19.12.2012 року № 0002152250 та № 0002162250.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому частиною 5 статті 254 КАС України, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя Зуєва Л.Є.

суддя Шевчук О.А.

суддя Лук'янчук О.В.