Ухвала

від 17.10.2013 по справі 2а-4657/12/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2013 р.Справа № 2а-4657/12/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

Одеській апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді - Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Атон Агро» до Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Атон Агро» (надалі - ТОВ «Атон Агро», позивач) звернулося до суду першої інстанції з позовними вимогами, в яких просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення, які прийняті 23 серпня 2012 року Первомайською об'єднаною Державною податковою інспекцією Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - Первомайська ОДПІ),а саме:

- № 0000232301 про збільшення податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем 383 535 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 39 476грн.;

- № 0000272301 про збільшення податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем 669 306 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 118 672 грн.;

- № 0000282301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 500 та визначення штрафних (фінансових) санкцій на суму 875 грн.

В обґрунтування позову ТОВ «Атон Агро» зазначило про дотримання ним при здійсненні господарської діяльності вимог податкового, цивільного та господарського законодавства.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 травня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення рішення Первомайської ОДПІ від 23 серпня 2012 року за №№ 0000232301, 0000272301, 0000282301.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із того, що у позивача є в наявності всі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують формування ним податкового кредиту та здійснення господарських операцій.

Оскаржуючи рішення суду Первомайська ОДПІ зазначила про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і в апеляційній скарзі поставило питання про скасування судового рішення з прийняттям нового - про відмову у задоволенні позову.

У зв'язку з неявкою сторін, справа розглянута в порядку письмового провадження, згідно ст.197 КАС України.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що Первомайською ОДПІ здійснена позапланова перевірка ТОВ «Атон Агро», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 05 листопада 2009 року по 31 березня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 05 листопада 2012 року по 31 березня 2012 року, яка встановила порушення:

- пп.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого занижено податок на прибуток в період з 05 листопада 2009 року по 31 березня 2011 року на загальну суму 169 175 грн.;

- п. 139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2011 рік на загальну суму 214 360 грн.;

- пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (надалі - ПДВ) у періоді, що перевірявся, на загальну суму 669 306 грн. та завищено від'ємне значення по ПДВ на суму 3 500 грн.;

- п.51.1 ст.51 та пп. «б» п. 176.2 ст.176 ПК України щодо неповідомлення податкового органу про суми виплаченого доходу фізичним особам-підприємцям на протязі 2011 року в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку за І-ІІ квартали 2011 року.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем, 23 серпня 2012 року у відношенні ТОВ «Атон Агро» було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000232301, яким збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 383 535 грн. та донараховано 39 476 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000272301 яким збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 669 306 грн. основного платежу та 118 672 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000282301, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 500 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції на суму 875 грн.

Визначаючи суму грошових зобов'язань та штрафних санкцій з податку на прибуток, податковий орган виходив із того, що товариство не підтвердило валові витрати відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких, передбачена правилами ведення податкового обліку.

Так, як стверджував відповідач, до перевірки не надані товарно-транспортні накладні, що підтверджують витрати на послуги автотранспорту та транспортно-експедиційні послуги, а також відсутні розрахунки фактичних витрат постачальника наданих послуг, для підтвердження їх дійсного використання в господарської діяльності покупця, а саме відсутні документальні підтвердження ціноутворення вартості виконаних робіт, визначених в актах.

Крім того, постачальники ТОВ «Атон Агро» за перевіряємий період не відобразили операції з постачання товарів (робіт, послуг) та не задекларували і не сплатили до бюджету податок на додану вартість.

ТОВ «Атон Агро» на виконання вимог Первомайської ОДПІ, відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України листом від 08 серпня 2012 року надало відповідачу копії документів, які визначені в акті перевірки як відсутні та, які підтверджують реальне здійснення господарських операції між товариством та його контрагентами-продавцями, зокрема: платіжні та інші документи, обов'язковість ведення і зберігання яких, передбачена правилами ведення податкового обліку.

Проаналізувавши вищевикладені фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що висновки Первомайської ОДПІ про порушення позивачем податкового законодавства є безпідставними та такими, що не засновані на законі.

Так, згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (якій діяв на момент спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (якій діяв на момент спірних правовідносин) визначено податковий кредит як суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно із цим законом.

Пункт 1.8 ст.1 цього закону встановлює, що бюджетним відшкодуванням є сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

В підпункті 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (якій діяв на момент спірних правовідносин) наводиться перелік позицій, які повинна містити податкова накладна при її заповненні.

Згідно з п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (якій діяв на момент спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 цього ж Закону визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (якій діяв на момент спірних правовідносин), датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Аналогічним чином порядок формування податкового кредиту відрегульований нормами статей 198, 201 ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені дані в деклараціях ТОВ «Атон Агро» з ПДВ відповідають даним Реєстру отриманих та виданих податкових накладних платника податків.

На час здійснення господарських операцій, за якими відповідач визнав необґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, постачальники послуг та товарів були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а, також, були платниками ПДВ.

Колегія суддів погоджується з правовою позицією суду першої інстанції, яка узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини про те, що платник податків не повинен нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другій раз, а також пеню.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 вищевказаного закону визначено, що підставою для бухгалтерського облікує первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, вивчивши первинні документи бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Атон Агро», дійшов обґрунтованого висновку про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача при формуванні податкового кредиту.

Так, був досліджений договір № 1 від 04 січня 2010 року про надання консультаційних послуг, укладений ТОВ «Атон Агро» з ФОП ОСОБА_1, акти прийому-передачі виконаних робіт від 25 червня 2010 року, розшифровка до акту виконаних робіт від 25 червня 2010 року, акти прийому-передачі наданих послуг від 29 вересня 2010 року, акт здачі-прийняття робіт № ПО-0000002 від 13 грудня 2010 року; товарно-транспортні накладні від 16 серпня 2010 року, від 28 серпня 2010 року, від 01 вересня 2010 року, від 02 вересня 2010 року, від 08 вересня 2010 року, від 13 вересня 2010 року, від 27 вересня 2010 року.

До договору від 01 лютого 2011 року, укладеному ТОВ «Атон Агро» з ТОВ «Мон Шері» перевіряючим надавалися акти здачі-прийняття робіт (послуг), а також товарно-транспортні накладні

Позивач повністю розрахувався з переліченими вище постачальниками послуг та товарів.

На підставі викладених доказів, суд першої інстанції правильно зробив висновок про наявність як у позивача, так і у зазначених суб'єктів господарювання, з якими позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не звертався до судових органів із позовом про визнання правочинів недійсними.

Вважати дані правочини нікчемними також не має підстав, так як для цього повинна бути обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Доказів щодо нікчемності, укладених угод, Первомайською ОДПІ, також, не було представлено.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не дають підстав для висновку про неправильне застосування Миколаївським окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 січня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Атон Агро» до Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправними та про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня отримання її сторонами.

Доповідач - суддя І.О. Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова