Постанова

від 04.10.2013 по справі 801/8691/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2013 р. (14:45 год.) Справа №801/8691/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. при секретарі Богацькій А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Октябрський коньячний завод»

до Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство доходів і зборів України

про визнання протиправним рішення,

за участю представників сторін:

від позивача: Жаворонкова Г.В., довіреність б/н від 25.01.13р.;

від відповідача: Лукьянець О.Ю., довіреність № 172/9/10.1-14 від 22.08.13р.;

від третьої особи: Терещенко І.С., довіреність № 99-99-10-17/01/5 від 10.07.13р.;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Октябрське» звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в АРК про визнання протиправним рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в АРК, викладеного у листі за вих. № 2876/108 від 08.04.2013р., з використання під час виробництва коньяків ТОВ «Октябрський коньячний завод» не менш 30 % спирту коньячного власного виробництва.

Адміністративний позов не відповідав нормам ст. 106 КАС України, у зв'язку з чим ухвалою суду від 06.09.13р. позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

Позивач усунув недоліки, зазначені в ухвалі суду від 06.09.13р., у визначений судом строк та зазначив позивачем ТОВ «Октябрський коньячний завод».

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.09.13р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні 19.09.13р. представником позивача подане клопотання про заміну відповідача у справі правонаступником - Головним управлінням Міндоходів в АР Крим у зв'язку з реорганізацією.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.09.13р. замінено відповідача - Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в АРК правонаступником - Головним управлінням Міндоходів в Автономній Республіці Крим.

В судовому засіданні 19.09.13р. представником позивача подана заява про зміну предмету позову, в якій позивач просить:

1. Визнати протиправним рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС України в АР Крим, викладене в листі вих.№ 2876/108 від 08.04.2013р. по використанню при виробництві коньяків Товариством з обмеженою відповідальністю «Октябрський коньячний завод» не менше 30 відсотків спирту коньячного власного виробництва.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Міндоходів в АР Крим по складанню акту перевірки від 06.09.2013р. № 5/21.1/373493614.

3. Визнати протиправними дії Головного управління Міндоходів в АР Крим щодо включення до акту перевірки від 06.09.2013р. № 5/21.1/373493614 висновків про порушення ТОВ «Октябрський коньячний завод» вимог ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо використання у виробництві коньяків України не менше 30 відсотків спирту коньячного власного виробництва або спирту коньячного, викуреного в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини.

4. Стягнути з Державного бюджету України в особі розпорядника бюджетних коштів Головного управління Міндоходів в АР Крим на користь ТОВ «Октябрський коньячний завод» (ЄДРПОУ 37349361) понесені судові витрати.

Протокольною ухвалою суду від 19.09.13р. дана заява прийнята до розгляду судом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.09.13р. залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Міністерство доходів і зборів України.

В судовому засіданні 19.09.13р. представником позивача надано заяву про забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.09.13р. заяву позивача про забезпечення адміністративного позову задоволено та забезпечено адміністративний позов шляхом заборони Міністерству доходів і зборів України (ЄДРПОУ 38516786; 04655, Україна, м. Київ, Шевченківський район, площа Львівська, б. 6-8) вчиняти дії по реалізації акту про результати виїзної фактичної перевірки з порядку дотримання вимог ч. 18 ст. 18 Закону України № 481 від 19.12.1995 р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» ТОВ «Октябрський коньячний завод» від 06.09.13р. № 5/21.1/37349361, складеного Головним управлінням Міндоходів в АРК, до набрання законної сили рішенням у справі № 801/8691/13-а.

В судовому засіданні 04.10.2013 року представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог (а.с.231), відповідно до якої просив пункт 2 прохальної частини позову (з урахуванням уточнень) читати у наступній редакції: «2. Визнати протиправними дії Головного управління Міндоходів в АРК по оформленню матеріалів перевірки Актом перевірки від 06.09.13р. № 5/21.1/37349361», відкликав пункт 3 прохальної частини позову та просив стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.10.2013р. залишено без розгляду позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій Головного управління Міндоходів в АР Крим щодо включення до акту перевірки від 06.09.2013р. №5/21.1/373493614 висновків про порушення ТОВ «Октябрський коньячний завод» вимог ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо використання у виробництві коньяків України не менше 30 відсотків спирту коньячного власного виробництва або спирту коньячного, викуреного в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини.

В обґрунтування уточнених позовних вимог представник позивача пояснив, що у листі РУ ДСАТ ДПС в АР Крим вих. №2876/108 від 08.04.2013р. зазначено, що ТОВ «Октябрський коньячний завод» при виробництві коньяку повинен дотримуватись використання 30 відсотків спирту коньячного з урахуванням змін, внесених Законом України № 5503 від 20.11.2012р.

Висновки рішення РУ ДСАТ ДПС в АР Крим вплинули на результати проведення ГУ Міндоходів в АР Крим виїзної фактичної перевірки з порядку дотримання ТОВ «Октябрський коньячний завод» вимог ч. 18 ст. 18 Закону України № 481 від 19.12.1995р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» з 01.04.2012 р., про що складено акт перевірки від 06.09.2013р. № 5/21.1/37349361.

В результаті перевірки контролюючим органом було встановлено недотримання ТОВ «Октябрський коньячний завод» ч. 17 ст. 18 Закону України від 19.12.1995 р. № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо використання у виробництві коньяків України з 01 квітня 2013 року не менше 30 відсотків спирту коньячного власного виробництва або спирту коньячного, викуреного в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини. Відсотковий вміст вітчизняних спиртів коньячних та купажів коньяків, вироблених з вітчизняних коньячних спиртів, у ординарних коньяках України виробництва ТОВ «Октябрський коньячний завод» склав 10%.

Представник позивача зазначив, що в описовій частині акту перевірки у розділі 3.3 вказано, що ТОВ «Октябрський коньячний завод» для виробництва коньяку України використовувало спирти коньячні витримані як власного, так і імпортованого виробництва; у період з 01.04.2013 р. по 26.08.2013 р. ТОВ «Октябрський коньячний завод» здійснював купажування, обробку коньяків України та їх розлив. Станом на 01.04.2013 залишок коньячних спиртів у коньячному цеху складав 8970,39 дал б.с, отримано спирту коньячного витриманого по імпорту 31331,26 дал б.с. Від перезакладки надійшло 530,11 дал. б.с. Витрачено на купажування коньяку України 31780,24 дал б.с, з них спирту коньячного витриманого вітчизняного виробництва 952,38 дал б.с, спиртів імпортних 30827,86 дал б.с. На перезакладку коньячних спиртів витрачено 530,11 дал. б.с., відібрано лабораторією - 0,06 дал б.с. Залишок спирту коньячного станом на 26.08.2013 складав 8521,35 дал б.с.

В акті перевірки контролюючим органом вказано, що аналіз купажних актів показав, що відсотковий вміст вітчизняних спиртів коньячних та купажів коньяків, вироблених з вітчизняних коньячних спиртів, у купажах ординарних коньяків України склав 10 %, посилаючись при цьому на дані реєстрів купажів коньяків. Розлив ординарних коньяків України здійснювався з купажів коньяків, які були вироблені до 01.04.13р. та після 01.04.13р. У відповідності до купажних актів при купажуванні даних коньяків були використані спирти коньячні вітчизняного виробництва та купажі коньяків України, вироблені з вітчизняних коньячних спиртів, відсотковий вміст яких у коньяках склав 10 %.

Представник позивача пояснив, що нормами частин 17, 18 ст. 18 Закону України № 481 від 19.12.1995р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що у разі якщо суб'єкт господарювання отримав ліцензію на виробництво коньяку до 01.01.2010 р., то відсоток спирту коньячного у виробництві коньяків повинен дорівнювати 10%, 30 відсотків вмісту спирту при виробництві коньяку встановлено з 01.01.2017р.

Як зазначив представник позивача в судовому засіданні, підставою для висновків акту перевірки контролюючим органом вказано те, що виробничу діяльність ТОВ «Октябрський коньячний завод» розпочало на підставі ліцензії на виробництво коньяків № 535 від 30.05.2011р., з огляду на що, на думку контролюючого органу, ТОВ «Октябрський коньячний завод» повинен здійснювати виготовлення коньяків у відповідності до ч. 17 ст. 18 Закону України від 19.12.1995р. № 481/95-ВР, а саме використовувати при виробництві коньяків 30 відсотків спирту коньячного власного виробництва або спирту коньячного, викуреного в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини.

Стосовно зазначених висновків контролюючого органу представник позивача пояснив, що ТОВ «Октябрський коньячний завод» були укладені відповідні контракти на імпорт коньячних спиртів 3-річної та 5-річної витримки, зокрема, з ТОВ «Марнискарі» (Грузія), Winning Invest & Trade Ltd (Великобританія) на імпорт коньяку з Грузії - виробник ТОВ Гугулі (Грузія), Agrovin Bulboaca (Молдова).

У перевіряємий період з 01.04.2013р. по 28.08.2013р. ТОВ «Октябрський коньячний завод» для виробництва купажів коньяку були використані імпортовані спирти коньячні, а саме, з Грузії та Молдови, про що свідчать додані до матеріалів справи вантажні митні декларації.

Представник позивача звернув увагу суду на те, що у перевіряємий період, квітень - серпень 2013 року позивачем було імпортовано спирту коньячного 3-річної та 5-річної витримки у загальній кількості 330826,79 кг, що у перерахуванні на дал при середній щільності спирту 800 кг/м3 складає 41353,35 дал. Вказаний об'єм спирту 41353,35 дал підтверджується митними документами, які додаються.

Спирти коньячні для виробництва коньяку були імпортовані ТОВ «Октябрський коньячний завод» у перевіряємий період з Грузії та Молдови, які є державами-членами Світової організації торгівлі національного режиму та режиму найбільшого сприяння в розумінні ст. 7 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Законом України «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі» від 10.04.2008 року ратифіковано Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі, підписаний у м. Женеві 5 лютого 2008 року.

З набранням чинності Протоколом про вступ України до Світової організації торгівлі Україна приєдналася до Угоди про Світову організацію торгівлі та стала членом Світової організації торгівлі. Пунктом 8 Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі передбачено, що Угодою про СОТ є Угода про СОТ, у тому числі пояснювальні примітки до цієї Угоди, уточнена, змінена або іншим чином модифікована такими юридичними документами, які, можливо, набрали чинності до дати набрання чинності цим Протоколом. Цей Протокол, який включає зобов'язання, зазначені в пункті 512 Звіту Робочої групи, є невід'ємною частиною Угоди про СОТ.

З огляду на положення пункту 331 Звіту Робочої групи Україна застосовує Угоду ТРІМс з моменту вступу до СОТ без перехідного періоду та без будь-якої дискримінації як до імпорту з усіх країн - членів СОТ, так і до вітчизняних товарів.

З посиланням на норми пункту 1 та пункту 5 статті ІІІ (національний режим щодо внутрішнього оподаткування та регулювання) Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947), яка є частиною Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994, а, відтак, невід'ємною частиною Угоди про СОТ, пункту 4 статті ІІІ ГАТТ 1947, підпункту (а) пункту 1 Ілюстративного переліку, що є додатком до Угоди про пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи, статті 9 Конституції України, частини 1, частини 1 статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», частини 6 статті 9 КАС України, статей 26, 27 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року (прийнята 23.05.1969 року, до якої Україна приєдналась 14.04.1986 року, ратифікована 14.05.1986 року, набрала чинності 13.06.1986 року) представник позивача зазначив, що використання позивачем при виробництві купажів коньяку імпортованих коньячних спиртів не суперечить положенням чинного законодавства.

З урахуванням викладеного позивач вважає висновки акту перевірки від 06.09.2013р. № 5/21.1./37349361 щодо недотримання ТОВ «Октябрський коньячний завод» вимог ст. 18 Закону України № 481 щодо використання у виробництві коньяків України з 01.04.2013р. не менше 30 відсотків спирту коньячного власного виробництва або спирту коньячного, викуреного з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини, безпідставними та такими, що зроблені контролюючим органом без належного вивчення всіх обставин справи, виходячи з власних припущень.

Представник позивача звернув увагу суду на те, що безпідставність та протиправність висновків акту перевірки від 06.09.2013р. № 5/21.1/37349361 може призвести до настання негативних наслідків для позивача в розумінні п. 7 абз.11 ст. 3 Закону України № 481 від 19.12.1995р. Зокрема, висновки вказаного акту перевірки (на підставі виробництва коньяку без дотримання умов щодо використання у виробництві не менше 30 відсотків спирту коньячного власного виробництва або спирту коньячного, викуреного в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини) є самостійною підставою для анулювання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, що автоматично тягне за собою анулювання ліцензій на імпорт та експорт, а також заборону на отримання вказаних ліцензій наступні 36 місяців.

Представник позивача зазначив, що в розумінні положень ст. 17 КАС України акт перевірки не є нормативним актом індивідуальної дії, що спричиняє виникнення певних права та/або обов'язків, з огляду на що не може бути оскаржений, визнаний протиправним. Проте позивач вважає за можливе оскаржити дії відповідача по складанню такого акту перевірки та включенню до нього протиправних висновків з огляду на наступне.

З аналізу положень чинного Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, випливає, що органи Міндоходів мають право як проводити перевірки суб'єктів господарювання, так і складати за результатами такої перевірки відповідні документи (акти, довідки), що є підтвердженням факту проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм інформації про результати такої перевірки з зазначенням підстав такого складання, а також доказів, що підтверджують зроблені висновки.

Представник позивача зазначив, що акт перевірки складається в разі виявлення будь-яких порушень чинного законодавства; у разі відсутності останніх складається довідка, яка підтверджує факт проведення відповідної перевірки платника податків.

Отже оформлення результатів перевірки із висновками щодо наявності порушень у суб'єкта господарювання, які зроблені контролюючим органом на підставі невірного тлумачення та безпідставного застосування відповідних норм права, без належного об'єктивного дослідження всіх обставин та документів, без підкріплення доказами, що беззаперечно підтверджують висновки складеного акту перевірки, саме актом перевірки - є протиправним, оскільки в такому випадку відповідач повинен був оформити матеріали перевірки довідкою, а не актом перевірки.

По суті такі дії контролюючого органу (щодо включення до акту перевірки протиправних висновків при фактичній відсутності правопорушень з боку суб'єкта господарювання та складання акту перевірки, а не довідки за результатами проведеної перевірки) можуть спричинити в майбутньому настання негативних наслідків для суб'єкта господарювання у вигляді відповідних рішень контролюючих органів за результатами проведення такої перевірки.

При цьому в умовах відсутності доказів порушення суб'єктом господарювання положень чинного законодавства в розумінні ст. 86 Податкового кодексу України та Порядку № 984 контролюючий орган повинен скласти довідку, яка підтверджує саме факт проведення перевірки платника податків та свідчить про відсутність будь-яких порушень чинного законодавства по тих питаннях, які стали предметом перевірки.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував, про що надав суду письмові заперечення на позов (а.с.171-180), в яких зазначено, що позивач отримав ліцензію на виробництво алкогольних напоїв 30.05.2011р., отже після 01.01.2010р., тому доводи щодо використання 10 % спирту етилового є неправомірними та такими, що порушують норми чинного законодавства.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.10.2013р. надав доповнення до заперечень проти позову (а.с.232-233), в яких зазначено, що позивачем порушено ліцензійні умови на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, а не порядок імпорту чи експорту зазначених спиртів. В даному випадку встановлене порушення з боку позивача не має жодного відношення до його зовнішньоекономічної діяльності з його контрагентами в розумінні Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Представник відповідача зазначив, що з аналізу норм ст. 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» витікає, що обов'язковою ознакою усіх видів зовнішньоекономічної діяльності є участь іноземного суб'єкту господарювання.

Отже правовідносини позивача - резидента України і органу виконавчої влади - ГУ Міндоходів в АР Крим з приводу порушення першим ліцензійних умов виробництва та обігу спирту не мають жодного відношення до зовнішньоекономічної діяльності та не регулюються міжнародними нормативно-правовими актами.

Крім того, представник відповідача зазначив, що оскільки оскаржуваний акт перевірки лише фіксує факт правопорушення та не має правового значення у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, то позовна вимога про скасування цього акта не підлягає розгляду в адміністративному суді.

Зважаючи на викладене, відповідач вважає, що акт фактичної перевірки не є актом ненормативного характеру, який може бути предметом оскарження в адміністративній справі, оскільки він сам по собі не породжує виникнення певних обов'язків суб'єкта, щодо якого він прийнятий. Відповідно до вимог чинного податкового законодавства такі обов'язки у платника податків породжують індивідуальні акти ненормативного характеру, а саме рішення про застосування штрафних санкція або розпорядження про анулювання ліцензії, що прийняті контролюючим органом на підставі акту перевірки.

Відповідно до ч.2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а тому суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи із наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

У зв'язку з викладеним відповідач вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 04.10.2013р. представником третьої особи подане клопотання про здійснення провадження по справі колегіально (а.с.234).

Протокольною ухвалою від 04.10.2013р. у задоволенні клопотання представника третьої особи про здійснення провадження по справі колегіально відмовлено, оскільки третя особа, яка дійсно є центральним органом виконавчої влади, не є стороною по справі, що б вимагало колегіального розгляду справи судом першої інстанції.

Вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Октябрський коньячний завод» (далі - ТОВ «Октябрський коньячний завод») є юридичною особою, яка зареєстрована Красногвардійською районною державною адміністрацією АР Крим 01.04.2011р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 333289, довідкою АБ № 554506 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відділу статистики у Красногвардійському районі ГУ статистики в АР Крим (а.с.9, 10).

Відповідно до довідки АБ № 554506 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відділу статистики у Красногвардійському районі ГУ статистики в АР Крим основними видами діяльності позивача є: дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв; роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; оптова торгівля напоями; виробництво інших недистильованих напоїв із зброджуваних продуктів; виробництво виноградних вин.

Судом встановлено, що 30.05.2011р. ТОВ «Октябрський коньячний завод» отримана ліцензія Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України на виробництво алкогольних напоїв серії АВ № 541625, термін дії якої з 30.05.2011р. по 30.05.2016р. та додаток до ліцензії № 535 серії ПВ № 002344, яким ТОВ «Октябрський коньячний завод» надано дозвіл на виробництво:

- ДСТУ 4805:2007 Виноматеріали оброблені. Технічні умови (столові).

- ДСТУ 4804:2007 Виноматеріали для шампанського України та вин ігристих. Технічні умови.

- ДСТУ 4645:2006 Виноматеріали коньячні. Загальні технічні умови.

- ДСТУ 4396:2005 Виноматеріали виноградні для закладки на витримку. Загальні технічні умови (столові).

- ДСТУ 4700:2006 Коньяки України. Технічні умови. Ординарні. Три зірочки. Чотири зірочки. П'ять зірочок (а.с.11, 12).

24.06.2011р. ТОВ «Октябрський коньячний завод» отриманий додаток до ліцензії № 535 серії ПВ № 002426, яким ТОВ «Октябрський коньячний завод» надано дозвіл на використання знаків для товарів і послуг (а.с.13); 07.11.2013р. ТОВ «Октябрський коньячний завод» отриманий додаток до ліцензії № 535 серії ПВ № 002620, яким ТОВ «Октябрський коньячний завод» надано дозвіл на виробництво ДСТУ 4700:2006 Коньяки України. Технічні умови. Ординарний чотири зірочки «Октябрський». Марочні групи: «Софія Кримська», «Престиж Криму». Марочні групи ДС: «Гранд метр» («GRAND METR») та дозвіл на використання знаків для товарних послуг (а.с.14).

28.11.2011р. ТОВ «Октябрський коньячний завод» отриманий додаток до ліцензії № 535 серії ПВ № 002712, яким ТОВ «Октябрський коньячний завод» надано дозвіл на виробництво ДСТУ 4700:2006 Коньяки України. Технічні умови. Ординарний п'ять зірочок: «Ікар» марочний групи КВВЯ: «Атей» та дозвіл на використання знаків для товарних послуг (а.с.15).

04.01.2012р. ТОВ «Октябрський коньячний завод» отриманий додаток до ліцензії № 535 серії ПВ № 002751, яким ТОВ «Октябрський коньячний завод» надано дозвіл на виробництво ДСТУ 4700:2006 Коньяки України. Технічні умови. Марочний групи КС: «ОК'ВІН» («OK'VIN») (а.с.16).

12.10.2012р. ТОВ «Октябрський коньячний завод» отриманий додаток до ліцензії № 535 серії ПВ № 003245, яким ТОВ «Октябрський коньячний завод» надано дозвіл на використання знаків для товарних послуг (а.с.17).

Судом встановлено, що 05.04.2013р. позивач надіслав на адресу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в АРК повідомлення від 05.04.2013р. №188, в якому повідомив, що вважає за можливе керуватися ч.18.ст.18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та використання ТОВ «Октябрський коньячний завод» у виробництві коньяку спирту коньячного власного виробництва або спирту коньячного, викуреного в Україні із виноматеріалів, вироблених із вітчизняної сировини у перерахунку на абсолютний алкоголь не менш 10% з 01.04.2013р. є правомірним (а.с.7-8).

На дане повідомлення Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в АРК направило позивачу листа від 08.04.2013р. №2876/108, в якому повідомило про те, що ТОВ «Октябрський коньячний завод» отримано ліцензію на виробництво алкогольних напоїв №535 30 травня 2011 року. Таким чином у своїй діяльності позивач повинен дотримуватися положень ч.18 ст.18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (а.с.5).

Судом встановлено, що посадовими особами Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим у період з 27.08.2013р. по 05.09.2013р. на підставі направлень від 21.08.2013р. № 4/21.1, № 5/21.1, виданих ГУ Міндоходів в АР Крим, відповідно до наказу № 453 від 21.08.2013р. та листа Міністерства доходів і зборів України від 29.07.2013р. № 13395/7/99-99-21-17 на підставі вимог пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, Закону України від 19.12.1995р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», проведена виїзна фактична перевірка з порядку дотримання вимог ч.18 ст. 18 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» ТОВ «Октябрський коньячний завод» (код ЄДРПОУ 37349361) з 01.04.2013р., про що складено Акт № 5/21.1/37349361 від 06.09.2013р. (а.с.54-62).

Перевірку проведено з відома та у присутності директора ТОВ «Октябрський коньячний завод» Жданова Д.О. та головного бухгалтера Ісламової Е.Д.

У журналі реєстрації перевірок ТОВ «Октябрський коньячний завод» вчинено запис від 27.08.2013р. під № 27.

Перевіркою встановлено недотримання ТОВ «Октябрський коньячний завод» вимог ст. 18 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо використання у виробництві коньяків України з 01 квітня 2013 року не менш 30 відсотків спирту коньячного власного виробництва або спирту коньячного, виробленого в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини. Відсотковий вміст вітчизняних спиртів коньячних та купажів коньяків, вироблених з вітчизняних коньячних спиртів, у ординарних коньяках України ТОВ «Октябрський коньячний завод» склав 10 %.

Перевіряючи правомірність встановленого контролюючим органом порушення позивачем вимог ч. 18 ст. 18 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», суд зазначає наступне.

Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що ТОВ «Октябрський коньячний завод» для виробництва коньяку України використовувало спирти коньячні витримані як власного так і імпортного виробництва.

У період з 01.04.2013р. по 26.08.2013р. ТОВ «Октябрський коньячний завод» здійснював купажування, обробку коньяків України та їх розлив.

Станом на 01.04.2013р. залишок коньячних спиртів у коньячному цеху складав 8970,39 дал б.с, отримано спирту коньячного витриманого по імпорту 31331,26 дал б.с. Від перезакладки надійшло 530,11 дал. б.с. Витрачено на купажування коньяку України 31780,24 дал б.с, з них спирту коньячного витриманого вітчизняного виробництва 836,38 дал б.с, спиртів імпортних 30934,86 дал б.с. На перезакладку коньячних спиртів витрачено 530,11 дал. б.с, відібрано лабораторією - 0,06 дал б.с. Залишок спирту коньячного станом на 26.08.2013р. складав 8521,35 дал б.с. (а.с.58).

В акті перевірки зазначено (а.с.59), що аналіз актів купажування, технологічних журналів, журналів кількісного обліку, матеріальних звітів показав, що у коньячному цеху у період, що підлягав перевірці, здійснювалось купажування ординарних коньяків України та їх зберігання.

Станом на 01.04.2013р. залишок коньяків України у незавершеному виробництві складав 48809,44 дал /20345,52 дал б.с. За перевіряємий період надходження купажів коньяків України склало:

- від перезакладки купажів коньяків України та згідно з актами переведення 3602,12 дал/1457,72 дал б.с;

- вироблено купажів коньяків України ординарних 85582,32 дал/34382,15 дал б.с.

Витрати склали:

- відібрано лабораторією та на сертифікацію - 10,76 дал/4,37 дал б.с;

- на перезакладку купажів коньяків України згідно з актами переведення 3057,02 дал/1239,68 дал б.с;

- на відвантаження іншим підприємствам на промислове переробляння 5500 дал /2200 дал б.с

- на виготовлення купажів коньяку України - 6838,77 дал/2819,95 дал б.с.

- на розлив - 78256,82 дал/31503,77 дал б.с.

Залишок купажів коньяків України станом на 26.08.13р. склав 44330,51дал/18417,62 дал б.с.

Посадовими особами контролюючого органу за результатами аналізу купажних актів встановлено, що відсотковий вміст вітчизняних спиртів коньячних та купажів коньяків, вироблених з вітчизняних коньячних спиртів, у купажах ординарних коньяків України склав 10 %, що відображено в акті перевірки (а.с.60).

Також в акті перевірки зазначено, що ТОВ «Октябрський коньячний завод» здійснювало розлив ординарних та марочних коньяків. Марочних коньяків за період з 01.04.13р. по 26.08.13р. розлито 11776 пляшок місткістю 0,5 дм3 (588,8 дал/242,6 дал б.с).

Розлив ординарних коньяків України здійснювався з купажів коньяків, які були вироблені до 01.04.13р. та після 01.04.13р. У відповідності до купажних актів при купажуванні даних коньяків були використані спирти коньячні вітчизняного виробництва та купажі коньяків України, вироблені з вітчизняних коньячних спиртів, відсотковий вміст яких у коньяках склав 10 %. Підприємством за перевіряємий період розлито ординарного коньяку України 1556867 пляшок (59084,4 дал/23753,35 дал б.с.).

Всього за період з 01.04.13р. по 26.08.13р. ТОВ «Октябрський коньячний завод» було вироблено коньяків 2036155 пляшок різної місткості (59673,2 дал/23995,95 дал б.с.).

В ході перевірки встановлено, що виробничу діяльність ТОВ «Октябрський коньячний завод» розпочало на підставі ліцензії на виробництво алкогольних напоїв № 535 від 30.05.2011р.

З урахуванням викладеного, враховуючи дату отримання ліцензії, контролюючим органом зроблено висновок про те, що свою діяльність підприємство повинно здійснювати у відповідності до ч. 17 ст. 18 Закону України від 19.12.1995р. № 481/95-ВР, а саме: використовувати при виробництві коньяків 30 відсотків спирту коньячного власного виробництва або спирту коньячного, викуреного в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини (а.с.61).

Перевіряючи правомірність зазначених висновків контролюючого органу, судом встановлено наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995 року зі мінами та доповненнями.

Згідно ч. 17 ст. 18 Закону України від 19.121995р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (у редакції з 11.08.2013р., яка діяла на момент проведення перевірки, далі - Закон № 481) встановлено, що норми цього Закону щодо використання у виробництві коньяку не менше 30 відсотків спирту коньячного власного виробництва або спирту коньячного, викуреного в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини, у перерахунку на абсолютний алкоголь, починають застосовуватися з 1 січня 2010 року, а для суб'єктів господарювання, які до цієї дати отримали ліцензії на виробництво коньяку, - з 1 січня 2017 року з урахуванням норм частини вісімнадцятої цієї статті.

Згідно ч. 18 ст.18 Закону №481 встановлено, що суб'єкти господарювання, які до 1 січня 2010 року отримали ліцензії на виробництво коньяку, використовують у виробництві коньяку спирт коньячний власного виробництва або спирт коньячний, викурений в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини, у перерахунку на абсолютний алкоголь, не менше: 10 відсотків - з 1 квітня 2013 року; 15 відсотків - з 1 січня 2014 року; 20 відсотків - з 1 січня 2015 року; 25 відсотків - з 1 січня 2016 року; 30 відсотків - з 1 січня 2017 року.

Суд зазначає, що Акт перевірки № 5/21.1/3739361 від 06.09.2013р. не містить переліку та аналізу господарських угод, укладених позивачем з контрагентами на придбання спирту коньячного та купажів коньяків, в результаті використання яких в процесі виробництва коньяку ТОВ «Октябрський коньячний завод» виробляв готову продукцію.

Контролюючим органом в акті перевірки зазначено, що ТОВ «Октябрський коньячний завод» повинно здійснювати свою діяльність у відповідності до ч. 17 ст. 18 Закону України від 19.121995 р № 481/95-ВР, а саме: використовувати при виробництві коньяків 30 відсотків спирту коньячного власного виробництва або спирту коньячного, викуреного в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини.

Вказаний висновок зроблений контролюючим органом виходячи з того, що позивачем отримана ліцензія на виробництво алкогольних напоїв № 535 від 30.05.2011р., тобто після встановленої Законом №481 дати 01.01.2010р., з якої починають застосовуватися норми щодо використання у виробництві коньяку не менше 30 відсотків спирту коньячного власного виробництва або спирту коньячного, викуреного в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини, у перерахунку на абсолютний алкоголь.

Суд не погоджується з висновками контролюючого органу щодо використання позивачем у виробництві коньяку 10 % спирту коньячного власного виробництва або спирту коньячного, викуреного в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини, замість встановлених 30 % Законом №481, виходячи з наступного.

14.07.2011р. між ЗАТ «Октябрський вино-коньячний завод» (Продавець) та ТОВ «Октябрський коньячний завод» (Покупець) був укладений Договір купівлі - продажу № 4, предметом якого згідно п. 1 є придбання покупцем у продавця купажу коньяку «Гранд Метр» в емальованих ємностях та бочках в кількості 24027,37 дал. Порядок розрахунків визначений частиною 2 Договору, згідно якого Покупець сплачує Продавцю за вказане майно 1091380,06 грн. протягом 14 діб з моменту підписання даного Договору та набуває права власності на вищевказане майно з моменту підписання акті прийому-передачі. Термін дії Договору згідно п. 6.3 - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (а.с.22).

14.07.2011р. між ЗАТ «Октябрський вино-коньячний завод» (Продавець) та ТОВ «Октябрський коньячний завод» (Покупець) був укладений Договір купівлі - продажу № 5, предметом якого згідно п. 1 є придбання покупцем у продавця купажу коньяку «Престиж» в емальованих ємностях та бочках в кількості 7872,04 дал. Порядок розрахунків визначений частиною 2 Договору, згідно якого Покупець сплачує Продавцю за вказане майно 125554,90 грн. протягом 14 діб з моменту підписання даного Договору та набуває права власності на вищевказане майно з моменту підписання акті прийому-передачі. Термін дії Договору згідно п. 6.3 - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (а.с.23).

14.07.2011р. між ЗАТ «Октябрський вино-коньячний завод» (Продавець) та ТОВ «Октябрський коньячний завод» (Покупець) був укладений Договір купівлі - продажу № 6, предметом якого згідно п. 1 є придбання покупцем у продавця купажу коньяку «Софія Кримська» в емальованих ємностях та бочках в кількості 9251,85 дал. Порядок розрахунків визначений частиною 2 Договору, згідно якого Покупець сплачує Продавцю за вказане майно 592763,85 грн. протягом 14 діб з моменту підписання даного Договору та набуває права власності на вищевказане майно з моменту підписання акті прийому-передачі. Термін дії Договору згідно п. 6.3 - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (а.с.24).

14.07.2011р. між ЗАТ «Октябрський вино-коньячний завод» (Продавець) та ТОВ «Октябрський коньячний завод» (Покупець) був укладений Договір купівлі - продажу № 7, предметом якого згідно п. 1 є придбання покупцем у продавця купажу коньяку «Атей» в емальованих ємностях та бочках в кількості 401,78 дал. Порядок розрахунків визначений частиною 2 Договору, згідно якого Покупець сплачує Продавцю за вказане майно 16033,07 грн. протягом 14 діб з моменту підписання даного Договору та набуває права власності на вищевказане майно з момент у підписання акті прийому-передачі. Термін дії Договору згідно п. 6.3 - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (а.с.25).

14.07.2011р. між ЗАТ «Октябрський вино-коньячний завод» (Продавець) та ТОВ «Октябрський коньячний завод» (Покупець) був укладений Договір купівлі - продажу № 48 предметом якого згідно п. 1 є придбання покупцем у продавця купажу коньяку «Ікар» в емальованих ємностях та бочках в кількості 2691,15 дал. Порядок розрахунків визначений частиною 2 Договору, згідно якого Покупець сплачує Продавцю за вказане майно 103123,25 грн. протягом 14 діб з моменту підписання даного Договору та набуває права власності на вищевказане майно з момент у підписання акті прийому-передачі. Термін дії Договору згідно п. 6.3 - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (а.с.26).

14.07.2011р. між ЗАТ «Октябрський вино-коньячний завод» (Продавець) та ТОВ «Октябрський коньячний завод» (Покупець) був укладений Договір купівлі - продажу № 9, предметом якого згідно п. 1 є придбання покупцем у продавця купажу коньяку «ОКВІН» в емальованих ємностях та бочках в кількості 647,90 дал. Порядок розрахунків визначений частиною 2 Договору, згідно якого Покупець сплачує Продавцю за вказане майно 29911,67 грн. протягом 14 діб з моменту підписання даного Договору та набуває права власності на вищевказане майно з момент у підписання акті прийому-передачі. Термін дії Договору згідно п. 6.3 - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (а.с.27).

24.11.2011р. між брокером товарної біржі «Сімферопольська», який діяв від імені ЗАТ «Октябрський вино-коньячний завод» на підставі Договору доручення № 05/11 від 07.11.2011р. (Продавець) та ТОВ «Октябрський коньячний завод» (Покупець) був укладений Біржовий договір купівлі - продажу б/н, предметом якого згідно п. 1.1 є придбання покупцем у продавця наступної продукції:

- спирту коньячний 1982 р. закладки (в бочках) у кількості 988,2 дал. водного спирту (621,34 абсолютного спирту) вартістю 45000,00 грн.;

- спирту коньячний 1985 р. закладки (в емальованих ємностях) у кількості 1663,7 дал. водного спирту (1066,94 абсолютного спирту) вартістю 55000,00 грн.;

- спирту коньячний 1985 р. закладки (в бочках) у кількості 1400,0 дал. водного спирту (875,84 абсолютного спирту) вартістю 55000,00 грн.;

- спирту коньячний 2009 р. закладки (в бочках) у кількості 364,1 дал. водного спирту (235,91 абсолютного спирту) вартістю 15000,00 грн.;

- спирту коньячний 2010 р. закладки (в емальованих ємностях) у кількості 170,0 дал. водного спирту (328,53 абсолютного спирту) вартістю 20000,00 грн.;

- купажний коньяк (в бочках) у кількості 1403,66 дал. водного спирту (574,36 абсолютного спирту) вартістю 40000,00 грн.

Сума Договору відповідно до п. 1.4 склала 240000,00 грн.

Вказана угода зареєстрована Сімферопольською товарною біржею 24.11.2011р. за № 105 (а.с.28). Отримання вказаної продукції підтверджується наданим суду актом приймання-передачі продукції від 05.12.2011р.

Судом встановлено, що придбаний ТОВ «Октябрський коньячний завод» за вказаними Договорами купівлі-продажу спирт коньячний, викурений в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини, склав у перерахунку на абсолютний алкоголь 10 % у виробництві позивачем коньяку.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Октябрський коньячний завод» були укладені контракти на імпорт коньячних спиртів 3-річної та 5-річної витримки з ТОВ «Марнискарі» (Грузія), Winning Invest & Trade Ltd (Великобританія) на імпорт коньяку з Грузії - ТОВ «Гугулі» (Грузія), Agrovin Bulboaca (Молдова).

Так, 08.02.2013р. позивачем укладено контракт №08/02/2013 з ТОВ «Марнискарі» (Грузія), предметом якого є зобов'язання передати у власність покупця коньячний спирт, в асортименті та кількості, по якісним характеристикам, стандартам, строкам поставки, згідно додатків, які є невід'ємною частиною контракту, що кореспондує з обов'язком покупця прийняти та оплатити отриманий товар.

У перевіряємий період з 01.04.2013р. по 28.08.2013р. ТОВ «Октябрський коньячний завод» для виробництва купажів коньяку були використані імпортовані коньячні спирти з Грузії, а саме Спирт коньячний 5-річної витримки, імпортований з Грузії ТОВ «Марнискарі», що підтверджується наступними документами:

- вантажні митні декларації від 02.04.2013р. та від 20.03.2013 р., інвойс № 03 від 12.03.2013 р., інвойс № 08 від 29.03.2013 р., вантажна митна декларація ІМ40/ДЕ 6000/80000/2013/004756 від 16.04.2013 р. з додатком, вантажна митна декларація ІМ40/ДЕ 6000/80000/2013/004694 від 15.04.2013 р. з додатком, висновок експерта О-214 від 16.04.2013 р., висновок експерта О-214/1 від 18.04.2013р. (а.с.94-105);

- вантажна митна декларація від 17.05.2013р., інвойс №16 від 14.05.2013р., вантажна митна декларація ІМ40/ДЕ 6000/80000/2013/007240 від 12.06.2013р. з додатком, висновок експерта О-320 від 30.05.2013р. (а.с.106-112);

- вантажна митна декларація від 05.05.2013р., інвойс № 17 від 23.05.2013р., вантажна митна декларація ІМ40/ДЕ 6000/80000/2013/007503 від 18.06.2013 р. з додатком, висновок експерта О-376 від 20.06.2013 р. (а.с.11318).

У перевіряємий період з 01.04.2013р. по 28.08.2013р. ТОВ «Октябрський коньячний завод» для виробництва купажів коньяку були використані імпортовані коньячні спирти з Грузії, а саме Спирт коньячний 5-річної витримки, імпортований з Грузії виробник ТОВ «Гугулі» на підставі угод №1 від 26.102012р. та №17/05/13 від 15.04.2013р. з Winning Invest & Trade Ltd (Великобританія), що підтверджується наступними документами:

- вантажна митна декларація від 05.06.2013р. на спирт вагою брутто 22888 кг., інвойс на спирт вагою 22888 кг, вантажна митна декларація ІМ40/ДЕ 6000/80000/2013/007671 від 21.06.2013р. з додатком, висновок експерта О-385 від 22.06.2013р. (а.с.119-125);

- вантажна митна декларація № 562 від 08.06.2013р., інвойс на спирт загальною вагою 42745 кг, вантажна митна декларація ІМ40/ДТ 6000/80000/2013/007658 від 21.06.2013 р. з додатком, висновок експерта О-359 від 11.06.2013р., висновок експерта О-359/1 від 11.06.2013р. (а.с.126-133);

- вантажна митна декларація № 354 від 05.07.2013р., вантажна митна декларація №333 від 05.07.2013р., інвойс № 3 від 03.06.2013р., вантажна митна декларація ІМ40/ДТ 6000/80000/2013/008827 від 24.07.2013р. з додатком, висновок експерта О-421/1 від 10.07.2013р., висновок експерта О-421/2 від 10.07.2013р. (а.с.134-142);

- вантажна митна декларація № 710 від 06.07.2013р., вантажна митна декларація №700 від 06.07.2013р.,вантажна митна декларація № 354 від 06.07.2013р., вантажна митна декларація № 333 від 06.07.2013р., інвойс № 5 від 07.06.2013р., вантажна митна декларація 600080000/2013/008828 від 24.07.2013р. з додатком, висновок експерта О-421 від 10.07.2013р., висновок експерта О-421/1 від 10.07.2013р., висновок експерта О-421/2 від 10.07.2013р., висновок експерта О-421/3 від 10.07.2013р. (а.с.143-157);

- вантажна митна декларація від 01.07.2013р., інвойс № 9 від 27.06.2013р., вантажна митна декларація ІМ40/ДТ 600080000/2013/009081 від 01.08.2013р. з додатком, висновок експерта О-451/2 від 25.07.2013р., (а.с.158-163);

- вантажна митна декларація № 767 від 20.07.2013р., вантажна митна декларація №793 від 20.07.2013р., інвойс № 8 від 25.06.2013р., вантажна митна декларація ІМ40/ДТ 600080000/2013/009098 від 01.08.2013р. з додатком, висновок експерта О-451 від 24.07.2013р., висновок експерта О-451/1 від 24.07.2013р. (а.с.164-172).

17.05.2013р. позивачем укладено контракт №17/05/2013 з ТОВ «Марнискарі» (Грузія), предметом якого є зобов'язання передати у власність покупця коньячний спирт, в асортименті та кількості, по якісним характеристикам, стандартам, строкам поставки, згідно додатків, які є невід'ємною частиною контракту, що кореспондує з обов'язком покупця прийняти та оплатити отриманий товар.

У перевіряємий період з 01.04.2013р. по 28.08.2013р. ТОВ «Октябрський коньячний завод» для виробництва купажів коньяку були використані імпортовані коньячні спирти з Молдови, а саме Спирт коньячний 3-річної витримки, імпортований з Молдови Agrovin Bulboaca, що підтверджується наступними документами:

- вантажна митна декларація № 000213 від 11.06.2013р. на імпорт спирту об'ємом 21539,50 л, рахунок-фактура № 12 від 31.05.2013р. на загальну суму 44754,33 долл США, рахунок-фактура № 13 від 31.05.2013р. на загальну суму 44754,33 долл США, вантажна митна декларація ІМ40/ДЕ 6000/80000/2013/007620 з додатком на спирт об'ємом 21539,50 л, вантажна митна декларація ІМ 40/ ДЕ 600080000/2013/007621 з додатком на спирт об'ємом 21539,50 л, висновок експерта О-381 від 23.06.2013р., висновок експерта О-381/1 від 24.06.2013р. (а.с.83-93).

Судом встановлено, що придбаний ТОВ «Октябрський коньячний завод» за вказаними документами у ТОВ «Марнискарі» (Грузія), Winning Invest & Trade Ltd (Великобританія), Agrovin Bulboaca (Молдова) спирт коньячний склав у перерахунку на абсолютний алкоголь 20 % у виробництві позивачем коньяку.

Отриманий за вказаними документами у ТОВ «Марнискарі» (Грузія), Winning Invest & Trade Ltd (Великобританія), Agrovin Bulboaca (Молдова) спирт коньячний розцінюється судом як спирт коньячний власного виробництва або спирт коньячний, викурений в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини, у перерахунку на абсолютний алкоголь в розумінні частини 18 ст.18 Закону № 481/95-ВР, виходячи з наступного.

Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України № 959-ХІІ від 16.04.1991р. Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями (далі - Закон №959) господарська діяльність - це будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Абзацом 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 959 визначено поняття зовнішньоекономічної діяльності - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Відповідно до абз. 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 959 імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 3 Закону № 959 суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є, зокрема, юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 959 визначено, що до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать, зокрема, експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили.

Статтею 7 Закону № 959 визначені основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється згідно з принципами, визначеними у статті 2 цього Закону, з метою:

- забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку України;

- стимулювання прогресивних структурних змін в економіці, в тому числі зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України;

- створення найбільш сприятливих умов для залучення економіки України в систему світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн (ч. 1 ст. 7 Закону № 959).

Частиною 6 ст. 7 Закону № 959 визначено, що на території України згідно з цим Законом запроваджуються такі правові режими для іноземних суб'єктів господарської діяльності:

- національний режим, який означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав та обов'язків не менший, ніж суб'єкти господарської діяльності України. Національний режим застосовується щодо всіх видів господарської діяльності іноземних суб'єктів цієї діяльності, пов'язаної з їх інвестиціями на території України, а також щодо експортно-імпортних операцій іноземних суб'єктів господарської діяльності тих країн, які входять разом з Україною до економічних союзів;

- режим найбільшого сприяння, який означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав, преференцій та пільг щодо мит, податків та зборів, якими користується та/або буде користуватися іноземний суб'єкт господарської діяльності будь-якої іншої держави, якій надано згаданий режим, за винятком випадків, коли зазначені мита, податки, збори та пільги по них встановлюються в рамках спеціального режиму, визначеного нижче. Режим найбільшого сприяння надається на основі взаємної угоди суб'єктам господарської діяльності інших держав згідно з відповідними договорами України та застосовується у сфері зовнішньої торгівлі;

- спеціальний режим, який застосовується до територій спеціальних економічних зон згідно із статтею 24 цього Закону, а також до територій митних союзів, до яких входить Україна, і в разі встановлення будь-якого спеціального режиму згідно з міжнародними договорами за участю України відповідно до статті 25 цього Закону.

Нормами ч. 7 ст. 7 Закону № 959 визначено, що в Україні згідно з цим Законом запроваджуються такі правові режими для товарів, що імпортуються з держав - членів Світової організації торгівлі (далі - СОТ):

- національний режим, який означає, що стосовно імпортованих товарів походженням з держав - членів СОТ надається режим не менш сприятливий, ніж для аналогічних товарів українського походження щодо податків, зборів, встановлюваних законами та іншими нормативно-правовими актами правил та вимог до внутрішнього продажу, пропозиції до продажу, купівлі, транспортування, розподілу або використання товарів, а також правил внутрішнього кількісного регулювання, які встановлюють вимоги щодо змішування, переробки або використання товарів у певних кількостях чи пропорціях;

- режим найбільшого сприяння, який стосується мита, правил його справляння, правил і формальностей у зв'язку з імпортом і означає, що будь-яка перевага, сприяння, привілей чи імунітет, які надаються стосовно будь-якого товару, що походить з будь-якої держави, повинні негайно і безумовно надаватися аналогічному товару, який походить з території держав - членів СОТ або держав, з якими укладено двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння.

Суд зазначає, що Законом України № 250-VI від 10.04.2008р. «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі» ратифіковано Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі, підписаний у м. Женеві 5 лютого 2008 року, відповідно до п. 1 частини 1 якого з набранням чинності цим Протоколом згідно з пунктом 8 Україна приєднується до Угоди про СОТ відповідно до статті XII цієї Угоди й стає членом СОТ.

Пунктом 2 Протоколу встановлено, що угодою про СОТ, до якої приєднується Україна, є Угода про СОТ, у тому числі пояснювальні примітки до цієї Угоди, уточнена, змінена або іншим чином модифікована такими юридичними документами, які, можливо, набрали чинності до дати набрання чинності цим Протоколом. Цей Протокол, який уключає зобов'язання, зазначені в пункті 512 Звіту Робочої групи, є невід'ємною частиною Угоди про СОТ.

Згідно Прикінцевих положень Закону України № 250-VI від 10.04.2008р. «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі» Протокол набирає чинності на тридцятий день, який настає після дня, в який він був прийнятий Україною.

Згідно з листом Міністерства закордонних справ України від 23.04.2008 N 72/13-612/1-1066 "Щодо набрання чинності Протоколом про вступ України до СОТ" Генеральним директором СОТ 16 травня 2008 року визначено датою набрання Протоколом чинності та відповідно набуття Україною членства у Світовій організації торгівлі.

З набранням чинності Протоколом Україна приєдналася до Марракеської Угоди про заснування Світової організації торгівлі, невід'ємними частинами якої є угоди та пов'язані з ними правові документи, включені до її додатків. Однією з таких угод є Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС).

Таким чином, суд зазначає, що Україна з 16.05.2008р. є членом Світової організації торгівлі (СОТ) та повинна дотримуватися норм зазначеної Угоди про СОТ.

Суд зазначає, що країни Грузія та Молдова є членами СОТ: Грузія з 14.06.2000р., Молдова з 26.07.2001р.

Відповідно до пункту 1 та пункту 5 статті ІІІ (національний режим щодо внутрішнього оподаткування та регулювання) Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947), яка є частиною Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994, а, відтак, невід'ємною частиною Угоди про СОТ, сторони визнають, що внутрішні податки й інші внутрішні збори та закони, правила та вимоги, які стосуються внутрішнього продажу, пропозиції до продажу, купівлі, транспортування, розподілу чи використання товарів, а також правила внутрішнього кількісного регулювання, які встановлюють вимоги щодо змішування, переробки чи використання товарів у певних кількостях чи пропорціях, не повинні застосовуватися до імпортованих чи вітчизняних товарів таким чином, щоб створювати захист для вітчизняного виробництва.

Жодна сторона не повинна встановлювати чи застосовувати будь-які правила внутрішнього кількісного регулювання щодо змішування, переробки чи використання товарів у певних кількостях чи пропорціях, які вимагають, прямо чи опосередковано, що будь-яка певна кількість або частка будь-якого товару, який є предметом регулювання, повинна постачатися із вітчизняних джерел. Більш того, жодна сторона не повинна будь-яким іншим чином застосовувати правила внутрішнього кількісного регулювання таким чином, щоб це суперечило принципам, викладеним у пункті 1.

Як вбачається із пункту 4 статті ІІІ ГАТТ 1947 товарам, що походять з території будь-якої сторони, імпортованим на територію будь-якої іншої сторони, повинен надаватися режим не менш сприятливий, ніж режим, який надається подібним товарам національного походження, щодо всіх законів, правил та вимог, які стосуються внутрішнього продажу, пропозиції до продажу, купівлі, транспортування, розподілу чи використання товарів. Положення цього пункту не повинні перешкоджати застосуванню диференційованих внутрішніх зборів за транспортування, які залежать винятково від економічних умов експлуатації транспортних засобів, а не від національного походження товару.

Судом встановлено,що 15.04.1994р. підписано багатосторонню Угоду про пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи (ТРІМ), сферою застосування якої згідно ст.1 цієї угоди зазначено, що ця Угода застосовується до інвестиційних заходів, пов'язаних тільки з торгівлею товарами.

Судом приймається до уваги положення підпункту (а) пункту 1 Ілюстративного переліку, що є додатком до Угоди про пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи, в якому зазначено, що ТРІМс, які суперечать зобов'язанню щодо національного режиму, передбаченому у параграфі 4 статті III ГАТТ 1994, включають ті, які є обов'язковими або впроваджуються згідно з внутрішнім законодавством чи адміністративним регулюванням, або виконання яких необхідне для отримання переваг і які вимагають, зокрема, купівлю або використання підприємством продукції вітчизняного походження чи з будь-якого вітчизняного джерела, визначеної або по конкретних видах продукції, або обсягом чи вартістю продукції, або часткою, що вироблена на місці, в загальному обсязі чи вартості продукції.

З огляду на положення пункту 331 Звіту Робочої групи Україна застосовує Угоду ТРІМс з моменту вступу до СОТ без перехідного періоду та без будь-якої дискримінації як до імпорту з усіх країн - членів СОТ, так і до вітчизняних товарів.

Аналізуючи наведені норми суд приходить до висновку, що Україною надано національний режим імпортованому товару походженням з держав - членів СОТ, який означає, що стосовно таких товарів надається режим не менш сприятливий, ніж для аналогічних товарів українського походження щодо податків, зборів, встановлюваних законами та іншими нормативно-правовими актами правил та вимог до внутрішнього продажу, пропозиції до продажу, купівлі, транспортування, розподілу або використання товарів, а також правил внутрішнього кількісного регулювання, які встановлюють вимоги щодо змішування, переробки або використання товарів у певних кількостях чи пропорціях.

Таким чином, використаний у даному випадку позивачем у власному виробництві коньяків спирт коньячний, імпортований з держав - членів СОТ, зокрема, Великобританії, Грузії та Молдови, згідно норм міжнародного права та чинного в Україні законодавства має такі ж самі товарні позиції, як і спирт коньячний власного виробництва або спирт коньячний, викурений в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства.

У частині 1 статті 15 Закону України «Про міжнародні договори в Україні», встановлено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Частина 6 статті 9 КАС України обумовлює, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до статті 26 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року (прийнята 23.05.1969 року, до якої Україна приєдналась 14.04.1986 року, ратифікована 14.05.1986 року, набрала чинності 13.06.1986 року), кожен чинний договір є обов'язковим для його учасників і повинен ними добросовісно виконуватись.

Статтею 27 Віденської конвенції встановлено, що учасник не може посилатись на положення свого внутрішнього права як на виправдання для невиконання ним договору.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства суд приходить до висновку про те, що у зв'язку з наданням Україною національного режиму імпортованому товару походженням з держав-членів СОТ, у даному випадку спирту коньячному походженням з Грузії та Молдови, ТОВ «Октябрський коньячний завод» має право використовувати його при виробництві коньяку замість встановленого Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» обсягу (від «не менше 10» до «не менше 30» відсотків, в залежності від встановленого терміну) спирту коньячного власного виробництва або спирту коньячного, викуреного в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини, та витриманого не менше трьох років, у перерахунку на абсолютний алкоголь, та таке використання не суперечитиме Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Таким чином, зважаючи на те, що ТОВ «Октябрський коньячний завод» під час виробництва коньяку за перевіряємий період використано 10 % спирту коньячного, придбаного за Договорами купівлі-продажу у ЗАТ «Октябрський вино-коньячний завод», викуреного в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини, та 20 % спирту коньячного походженням з Грузії та Молдови, які є членами СОТ, якому в Україні надано статус товару з національним режимом, що прирівнюється до використання спирту коньячного власного виробництва в розумінні ч.18 ст.18 Закону №481, суд приходить до висновку, що ТОВ «Октябрський коньячний завод» під час виробництва коньяку за перевіряємий період використало не менш 30 % спирту коньячного власного виробництва та спирту коньячного, викуреного в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини, у перерахунку на абсолютний алкоголь, як того вимагають норми частин 17 та 18 статті 18 Закону № 481.

З урахуванням викладеного, суд зазначає про неправомірність висновків Головного управління Міндоходів в АРК, викладених в Акті № 5/21.1/37349361 від 06.09.2013р., про недотримання ТОВ «Октябрський коньячний завод» вимог ст. 18 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо використання у виробництві коньяків України з 01 квітня 2013 року не менш 30 відсотків спирту коньячного власного виробництва або спирту коньячного, виробленого в Україні з виноматеріалів, вироблених з вітчизняної сировини.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача про порушення позивачем ліцензійних умов на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, оскільки позивач не є виробником зазначених видів продукції. Суд не погоджується із тим доводом відповідача, що встановлене порушення з боку позивача не має жодного відношення до його зовнішньоекономічної діяльності з його контрагентами в розумінні Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», оскільки в ході перевірки відповідач мав за обов'язок дослідити, з якої саме сировини позивач виробляв коньяки та яке процентне співвідношення використання у виробництві коньяків мають спирти коньячні, імпортовані з Грузії та Молдови, надати оцінку статусу цієї сировини з огляду на надання Україною національного режиму імпортованому товару походженням з держав - членів СОТ.

Суд вважає неспроможним висновок відповідача про те, що спірні правовідносини з приводу порушення позивачем ліцензійних умов виробництва та обігу спирту не мають жодного відношення до зовнішньоекономічної діяльності та не регулюються міжнародними нормативно-правовими актами, оскільки ігнорування відповідачем наявності в Україні у імпортованих товарів походженням з держав - членів СОТ національного режиму, який означає надання імпортованим товарам режиму не менш сприятливого, ніж для аналогічних товарів українського походження в тому числі щодо встановлення вимог щодо змішування, переробки або використання товарів у певних кількостях чи пропорціях, свідчить про помилковість висновків відповідача при застосуванні норм матеріального права.

Крім того, відповідно до статті 3 Податкового Кодексу України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності зроблених ним висновків про недотримання позивачем вимог ст. 18 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Що стосується позовних вимог про визнання протиправним рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в АРК, викладеного у листі за вих. № 2876/108 від 08.04.2013р., з використання під час виробництва коньяків ТОВ «Октябрський коньячний завод» не менш 30 % спирту коньячного власного виробництва, суд зазначає, що даним листом відповідач роз'яснив положення ч.18 ст.18 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» і будь-яких несприятливих для позивача висновків в цьому листі не викладав, тому підстав для визнання цього рішення протиправним та скасування суд не вбачає і в цій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Таким чином, суд вважає, що уточнені позовні вимоги ТОВ «Октябрський коньячний завод» є обґрунтованими в частині визнання протиправними дій Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим по оформленню матеріалів виїзної фактичної повірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Октябрський коньячний завод» з порядку дотримання вимог ч. 18 ст. 18 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» актом перевірки від 06.09.2013р. № 5/21.1/37349361 та в цій частині підлягають задоволенню, в іншій частині позову слід відмовити.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Оплата позивачем судового збору в розмірі 34,41 грн. підтверджується квитанцією № ПН52 від 12.09.13р. (а.с.32).

Приймаючи до уваги, що правило щодо пропорційного стягнення судового збору стосується майнових вимог, тоді як предметом даного спору є немайнові вимоги, суд при стягненні судового збору не застосовує правило стягнення судового збору пропорційно задоволеним вимогам і вважає за необхідне стягнути на користь позивача всю суму сплаченого при подачі позову судового збору.

Таким чином, суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з рахунків відповідача на користь позивача 34,41 грн. витрат на сплату судового збору.

В судовому засіданні 04.10.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 09.10.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим по оформленню матеріалів виїзної фактичної повірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Октябрський коньячний завод» з порядку дотримання вимог ч. 18 ст. 18 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995р. «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» актом перевірки від 06.09.2013р. № 5/21.1/37349361.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Октябрський коньячний завод» (ЄДРПОУ 37349361; 97055, АР Крим, Красногвардійський район, с. Амурське, вул. Амурська, б. 35) судовий збір в розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири грн. 41 коп.) шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим (ЄДРПОУ 38710437; 95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул. О.Невського, б. 29).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А.О. Кушнова