Рішення

від 22.10.2013 по справі 917/1676/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2013 р. Справа №917/1676/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія", с. Мазанка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полтавський м'ясокомбінат", м. Полтава

про стягнення грошових коштів у сумі 28638,57 грн.

Суддя Мацко О.С.

Представники:

від позивача: Дементьєв О.І., довіреність б/н від 02.08.2012 р.

від відповідача: не з'явився.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного рішення (24.10.2013 р.).

СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява про стягнення 28638,57 грн., з них: 28201,95 грн. - основна заборгованість за договором поставки № 24-000790 від 08 грудня 2010 року; 359,58 грн. - неустойки та 77,04 грн. - 3% річних.

Позивач на позовних вимогах про стягнення основного боргу наполягає з мотивів, зазначених у позовній заяві, зокрема посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 24-000790 від 08.12.2013 р.

Представник позивач надав суду копії документів для долучення до матеріалів справи, серед яких, зокрема, копії видаткових накладних №РН--24-012899 від 10.06.2013 р. р. та № РН-24-012796 від 07.06.2013. (а.с.79-80, оригінали оглянуті у судовому засіданні). Також, представником позивача була подана письмова заява про відмову від позову в частині стягнення 359,58 грн. неустойки та 77,04 грн. річних (а.с. - 77) та надано акт звірки взаєморозрахунків від 22.10.2013 року, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками (а.с.-82).

Судом роз'яснено наслідки часткової відмови від позову представнику позивача, перевірено повноваження особи, що підписала дану заяву.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвал суду не виконав, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить поштове повідомлення про вручення попередньої ухвали; в попередньому судовому засіданні суму боргу усно визнавав частково, будь-яких доказів у обгрунтування часткових заперечень проти позову до матеріалів справи не надав. Враховуючи викладене, з огляду на закінчення строку розгляду справи, встановленого ст.69 ГПК України, суд розглядає справу без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив:

08.12.2010 р. між сторонами було укладено договір поставки № 24-000790 (арк. справи 7-8, оригінал оглянуто у засіданні) із протоколом розбіжностей (а.с. -9), згідно якого позивач (постачальник) зобов'язався передавати у власність відповідачу (покупцю), а покупець приймати і оплачувати алкогольні і безалкогольні напої (товар), в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах даного договору (п. 1.1 Договору).

Згідно п. 2.1 Договору, ціна, асортимент, сортимент, номенклатура, найменування, кількість продукції, яка продається по даному договору вказуються в додаткових угодах (Додатках/специфікації до даного договору) або можуть узгоджуватися сторонами при підписанні накладної(них) і вказуються в них (накладних).

Ціна, асортимент, сортимент, номенклатура, найменування, кількість продукції, місце і термін поставки вважаються остаточно узгодженими сторонами даного договору після підписання повноважними представниками сторін (які мають довіреність на отримання/передачу товарно-матеріальних цінностей) накладної(них).

Згідно п. 2.3 ціна даного Договору визначається виходячи з загальної вартості товару, яка поставлена на протязі дії даного договору.

Відповідно до п. 2.9 відповідач зобов'язується оплачувати кожну придбану по даному договору партію продукції, не пізніше 21 календарного дня з моменту її передачі.

Моментом передачі партії (датою поставки) продукції є дата її фактичного отримання, яка вказана відповідачем в підписаній сторонами видатковій накладній на дану продукцію (відмітка ставиться в екземплярі постачальника). У випадку відсутності відмітки продавця на екземплярі видаткової накладної позивача про дату фактичного отримання продукції, датою поставки вважається дата, вказана в такій накладній печатним способом (п. 2.10 Договору).

Пунктом 2.11 Договору передбачено, що зважаючи на те, що доставка продукції буде здійснюватися централізовано-кільцевими перевезеннями, відпуск продукції відповідачу може здійснюватися без довіреності на отримання цінностей при умові виконання сторонами вимог абзацу 3 пункту 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на отримання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. №99, згідно якого при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.

Відповідно до даного пункту договору позивачем були надані зразки печаток (штампу), якими відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах свій підпис про одержання цінностей (а.с -10-15 ).

Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2012 року. Термін дії даного договору автоматично продовжується додатково на один рік, якщо не менш чим за 30 днів до закінчення чергового терміну дії жодна з сторін не повідомить іншу письмово про свій намір закінчити подальшу співпрацю (п. 7.1 Договору).

Як вбачається з позовної заяви, на виконання умов договору, відповідно до наданих позивачем видаткових накладних відповідачу було передано товар на загальну суму 29608,08 грн. (копії документів - арк.31-38, 79-80 справи, оригінали оглянуто у засіданні).

Як зазначає позивач, відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України прийняв товар, але не оплатив його в повному обсязі у встановлені у договорі строки, в зв'язку з чим заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду даної справи складає 28201,95 грн. Відповідач факт отримання товару не заперечував.

Таким чином, загальна сума, заявлена до стягнення ( враховуючи заяву про відмову від позову в частині стягнення штрафних санкцій) становить 28201,95 грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, за яким в силу ст. 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. ст. 612 ЦК України).

На підставі матеріалів справи, поданих сторонами доказів, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 28201,95 грн. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами (договір поставки, видаткові накладні, які містять всі необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та посилання на договір №0790 від 08.12.2010 р., відбитки штампів відповідача, зразки котрих він надав у листах та Акт звірки взаєморозрахунків станом на 22.10.2013 р., який підписаний сторонами та скріплений їх печатками та містить посилання на даний договір поставки і відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України приймається до уваги судом не лише в якості доказу проведення та відображення сторонами певних господарських операцій, а й доказом на підтвердження факту відпуску товару позивачем та наявності у відповідача боргу в зазначеній сумі). Відповідач правами, наданими йому ГПК України, не скористався, жодних доказів, що спростовували б факт наявності заборгованості чи її розмір, не надав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано до суду письмову заяву про відмову від позову в частині стягнення неустойки та 3% річних в сумі 436,62 грн. (арк. спр.77 ).

Судом встановлено, що часткова відмова від позову не суперечить чинному законодавству, не порушує будь-чиїх прав та законних інтересів; відповідна заява підписана повноважною особою; у зв'язку з викладеним, суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 436,62 грн. та припиняє провадження у справі у цій частині на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судовий збір відповідно до приписів ст.49 ГПК України покладається на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43,49, 75, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полтавський м'ясокомбінат" (36014, м. Полтава, вул. Харчовиків, 6, р/р 26004060472668 в ГРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 36600933) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія"" (адреса юридична: 97530, АР Крим, Сімферопольський район, с. Мазанка, вул. Садова, б.19; адреса поштова: 01135, пр. Перемоги, 5-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 36499654, п/р 2600316878 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, МФО 300335) - 28201,95 грн. основного боргу та 1720,50 грн. судового збору.

3. В частині стягнення штрафних санкцій в сумі 436,62 грн. - провадження у справі припинити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.10.2013 р.

Суддя О.С. Мацко