Ухвала

від 14.10.2013 по справі 22/313

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 жовтня 2013 року Справа № 22/313

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.,

розглянувши касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Промбудівельник-3" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 року

у справі № 22/313 господарського суду міста Києва

за позовом публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до житлово-будівельного кооперативу "Промбудівельник-3"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

У серпні 2011 року публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до житлово-будівельного кооперативу "Промбудівельник-3", просило стягнути з відповідача 114 424,58 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 20 749,33 грн. інфляційної складової боргу, 5 417,75 грн. 3% річних, 3 744,88 грн. пені та судові витрати (т. 1, а.с. 2-4).

Заявою від 11.11.2011 року публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" просило припинити провадження у справі в частині стягнення 35 971,22 грн. основного боргу у зв'язку з її сплатою (т. 1, а.с. 146).

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.11.2011 року (суддя Самсін Р.І.) позов задоволено частково; припинено провадження у справі в частині стягнення 70 003,76 грн. основного боргу; стягнуто з відповідача 25 654,19 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 11 776,95 грн. інфляційних збитків, 3 229,57 грн. 3% річних та вирішено питання розподілу судових витрат. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено (т. 1, а.с. 152-156).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 року (головуючий суддя Агрикова О.В., судді Суховий В.Г., Чорногуз М.Г.), залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.05.2012 року (головуючий Плюшко І.А., судді Самусенко С.С., Саранюк В.І.) (т. 1, а.с. 234-238) рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2011 року у частині припинення провадження у справі в сумі 34 032,54 грн. боргу та відмови у задоволенні позову в частині стягнення 3 642,95 грн. пені, 8 325,88 грн. інфляційних і 1 992,82 грн. 3% річних скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким задоволені позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення 34 032,54 грн. боргу, 3 642,95 грн. пені, 8 325,88 грн. інфляційних та 1 992,82 грн. 3% річних; в іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2011 року у справі № 22/313 залишено без змін; резолютивна частина рішення викладена у наступній редакції: "1. Позов задовольнити частково. 2. Провадження у справі в частині стягнення 35 971,22 грн. боргу припинити. 3. Стягнути з житлово-будівельного кооперативу "Промбудівельник-3" (04210, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграда 43-Б, ідентифікаційний код юридичної особи 22908496) на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка 5, ідентифікаційний код юридичної особи 00131305) 59 686,75 грн. боргу, 3 642,95 грн. пені, 8 325,88 грн. інфляційних, 1 992,82 грн. 3% річних, 1 096,24 грн. державного мита за подання позову, 479,92 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 179,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 4. В іншій частині позову відмовити" (т. 1, а.с. 210-216).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.07.2012 року справу № 22/313 допущено до провадження Верховного Суду України (т. 2, а.с. 2-5).

Постановою Верховного Суду України від 11.12.2012 року заяву публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" задоволено; постанову Вищого господарського суду України від 22.05.2012 року у справі № 22/313 скасовано в частині залишення без змін постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 7 742,54 грн. заборгованості за договором за поставлену теплову енергію у січні 2011 року, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції; вирішено питання розподілу судових витрат (т. 2, а.с. 40-43).

Постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2013 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київенерго" задоволено частково; постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 року у справі № 22/313 скасовано в частині відмови у позові публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" до житлово-будівельного кооперативу "Промбудівельник -3" про стягнення 7 742,54 грн. основного боргу; справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду; в іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 року у справі № 22/313 залишено без змін; повернуто публічному акціонерному товариству "Київенерго" з Державного бюджету України 638,62 грн. надмірно сплаченого платіжним дорученням № 406 від 06.02.2012 року судового збору (т. 2, а.с. 64-72).

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.04.2013 року (суддя Шкурдова Л.М.) позов задоволено; стягнуто з житлово-будівельного кооперативу "Промбудівельник-3" на користь публічного акціонерного товариства "Київенерго" 7742,54 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію(т. 2, а.с. 101-105).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 року (головуючий Агрикова О.В., судді Суховий В.Г., Чорногуз М.Г.) (з урахуванням ухвали Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2013 року) виправлено допущені в резолютивній частині постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 року у справі № 22/313 описки шляхом внесення відповідних змін, а саме: замість 8 325,88 грн. інфляційних, 1 992,82 грн. 3% річних, 1 096,24 грн. державного мита за подання позову, 479,92 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 179,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід читати 20 102,83 грн. інфляційних, 5 222,40 грн. 3% річних, 1 246,21 грн. державного мита за подання позову, 1 246,21 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 203,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 року у справі № 22/313 залишено без змін (т. 2, а.с. 119-122, 125-128).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 року апеляційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Промбудівельник-3" повернуто на підставі п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (т. 2, а.с. 131-133).

Не погоджуючись з постановленим апеляційною інстанцією судовим актом, житлово-будівельний кооператив "Промбудівельник-3" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 року, відшкодувати житлово-будівельному кооперативу "Промбудівельник-3" судовий збір за подання касаційної скарги.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Згідно ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються зокрема докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 1 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Зокрема, абз. 3 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" № 11 від 24.10.2011 року з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень у касаційному порядку роз'яснено, що розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів.

Житлово-будівельним кооперативом "Промбудівельник-3" не надано належних доказів направлення касаційної скарги учасникам судового процесу.

Таким чином, заявником касаційної скарги не надано належних доказів направлення її іншим сторонам у справі та прокурору, тому неможливо дійти висновку, що скаржником належно виконані вимоги ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копій іншім сторонам у справі.

Крім того, в силу ч. 1 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Оскільки оскаржена ухвала Київського апеляційного господарського суду набрала законної сили 30.05.2013 року, то, з урахуванням наведених приписів закону строк касаційного оскарження зазначеного судового акта відповідно до частини другої статті 51 Господарського процесуального кодексу України закінчився 19.06.2013 року, а вказана касаційна скарга подана до суду 11.07.2013 року, про що свідчить штамп Київського апеляційного господарському суду на титульному аркуші касаційної скарги. Таким чином, зазначена касаційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання.

У касаційній скарзі заявлено клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.

За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Обґрунтовуючи клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги, заявник касаційної скарги зазначає, що обставиною, яка зумовила подання касаційної скарги з пропуском встановленого строку є те, що представник заявника касаційної скарги знаходився на лікарняному з 15.04.2013 року по 21.06.2013 року.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що ухвала Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 року надіслана сторонам у справі 03.06.2013 року, про що свідчить штамп Київського апеляційного господарського суду на зворотній стороні ухвали.

Зазначена ухвала також міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень України у вільному доступі.

Крім того, відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, у інших представників або керівника житлово-будівельного кооперативу "Промбудівельник-3" була можливість звернутись до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою у строки передбачені законодавством.

Отже, своєчасне оскарження судового акту є суто організаційною проблемою скаржника.

З урахуванням викладеного колегія суддів не знайшла підстав для задоволення клопотання про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ст. 107 Господарського процесуального кодексу України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України і підлягає поверненню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. 53, 86, 110, п. 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити житлово-будівельному кооперативу "Промбудівельник-3" у задоволенні клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги.

2.Касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу "Промбудівельник-3" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2013 року у справі № 22/313 повернути заявникові без розгляду (з доданими до неї документами).

3. Повернути житлово-будівельному кооперативу "Промбудівельник-3" (місцезнаходження: 04210, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 43-Б, кв. 17, ідентифікаційний код 22908496) з Державного бюджету України 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 10271456 від 11.07.2013 року.

4. Справу № 22/313 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді І.В. Алєєва

О.О. Євсіков