Постанова

від 22.10.2013 по справі 807/2796/13-а

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2013 рокум. Ужгород№ 807/2796/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

суддів - Плеханової З.Б.,Маєцької Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Гринюка І.В.,

сторін та осіб, які беруть участь у справі:

представника позивача - Логойди В.М., Зазаровича З.З.,

представника відповідача - Динчик І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою приватного акціонерного товариства "Закарпатліс" до Державного агентства земельних ресурсів України про визнання протиправними дій (рішення) та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України 22 жовтня 2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 24 жовтня 2013 року.

Позивач - приватне акціонерне товариство "Закарпатліс" звернувся з позовом у Закарпатський окружний адміністративний суд до Державного агентства земельних ресурсів України (далі - відповідач) якою просить :

1) визнати протиправними дії відповідача по відмові у погодженні "Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Приватному акціонерному товариству "Закарпатліс" в оренду під рокарієм - об'єктом природно-заповідного фонду місцевого значення за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 60;

2) заборонити відповідачу вимагати для проведення державної землевпорядної експертизи і погодження "Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному акціонерному товариству "Закарпатліс" в оренду під рокарієм - об'єктом природно - заповідного фонду місцевого значення за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 60" нотаріально посвідчену згоду асоціації "Закарпатліс" (код ЄДРПОУ 00276162) на вилучення земельної ділянки площею 0,51га по вул. Собранецькій, 60 у м. Ужгороді (у зв'язку з ліквідацією асоціації "Закарпатліс" як юридичної особи);

3) винести окрему ухвалу в адресу Державного агентства земельних ресурсів України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяють порушенню закону в процесі державної землевпорядної експертизи "Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному акціонерному товариству "Закарпатліс" в оренду під рокарієм - об'єктом природно - заповідного фонду місцевого значення за адресою : місто Удгород, вул. Собранецька, 60;

4) стягнути з державного бюджету України судові витрати по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неодноразово безпідставно відмовляє у наданні позитивного висновку державної експертизи та погодженні "Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному акціонерному товариству "Закарпатліс" в оренду під рокарієм - об'єктом природно-заповідного фонду місцевого значення за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 60", чим порушує права позивача та не дає змоги оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій знаходиться майно позивача.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяві та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти позову повністю, з мотивів наведених у письмових запереченнях та просив суд відмовити в задоволенні позову повністю оскільки вважає, що позивачем систематично не виконується підпункт 5 пункту 10 Вимоги висновку державної експертизи землевпорядної документації від 16.07.2013 року щодо необхідності надання нотаріально - посвідченої згоди попереднього землекористувача згідно ч.2 ст. 123 Земельного кодексу України (Асоціації Закарпатліс", код ЄДРПОУ 00276162), та документів на підставі яких проведено розподіл цілісного об'єкту, з урахуванням інженерної інфраструктури.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, кожен окремо та всі в сукупності суд приходить наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач пройшовши державну реєстрацію згідно з розпорядженням голови Ужгородської міської ради № 187 від 01.12.1994 року є власником нерухомого майна за адресою : м. Ужгород, вул. Собранецька, 60-60а, згідно з свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 16.08.2006 року та рішенням Господарського суду Закарпатської області 04.12.2007 року.

07.03.2006 року позивач, звернувся до Ужгородської міської ради із заявою про затвердження пропозицій по розподілу земельної ділянки та надання дозволу на її інвентаризацію з наступною передачею її у оренду, для чого необхідно затвердити проект землеустрою.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок природоохоронного призначення підлягають обов'язковій державній експертизі.

Згідно ст. 22 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", п. 4 Положення "Про Державне агентство земельних ресурсів України" затвердженого Указом Президента України № 445 від 08.04.2011 року та п. 4.1.1. Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації затвердженої наказом Держкомзему України № 391 від 03.12.2004 року (далі по тексту Методики) державна експертиза повинна проводитися відповідачем.

У відповідності до п. 1.11 Методики експертиза проводиться до затвердження проекту землеустрою і видачі правовстановлюючих документів на землю.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" та п.3.5.3. Методики висновки державної експертизи землевпорядної документації можуть бути трьох видів :

позитивний - документація повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам - у такому разі документація погоджується;

умовно-позитивний - документація не повною мірою відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам - у такому разі документація повертається на доопрацювання із вказівкою конкретних вимог, які необхідно виконати;

негативним - документація не відповідає вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам - у такому разі документація не може бути погоджена.

По земельній ділянці площею 0,51 га був підготовлений до затвердження "Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Приватному акціонерному товариству "Закарпатліс" в оренду під рокарієм об'єктом природно-заповідного фонду місцевого значення за адресою : м. Ужгород, вул. Собранецька, 60". Зазначеним проектом передбачалося визначення для даної ділянки категорії "землі природоохоронного призначення", оскільки згідно з рішенням Закарпатської обласної ради № 377 від 11.01.2002 року позивачем на даній ділянці було створено природо-заповідну пам'ятку садо-паркового мистецтва місцевого значення (рокарій). 28.12.2011 року зазначеній ділянці було присвоєно кадастровий №2110100000:29:001:0203, а 17.01.2012 року відомості про ділянку були внесені до автоматизованої системи Державного земельного кадастру.

Розробником проекту землеустрою - ТОВ "Геодезичне та земельне бюро" вищевказаний проект було надіслано відповідачу для проведення державної експертизи (реєстраційний № 368-12 від 19.06.2012 року).

16.07.2012 року за наслідками проведення експертизи відповідачем було надано умовно-позитивний висновок №368-12, оскільки, документація була визнана відповідачем такою, що не повною мірою відповідає вимогам законодавства і повернута на доопрацювання з наданням 6 зауважень.

11.10.2012 року доопрацьований проект повторно поданий відповідачу для контролю за усуненням зауважень і надання позитивного висновку експертизи (погодження документації).

03.12.2012 року відповідач за наслідками контролю за усуненням зауважень повернув проект землеустрою на доопрацювання у зв'язку з частковим усуненням зауважень.

22.01.2013 року розробник проекту землеустрою - ТОВ "Геодезичне та земельне бюро" втретє звернувся до відповідача щодо проведення контролю за усуненням зауважень, додавши більш наглядну ситуаційну схему, яку витребував відповідач та обґрунтувавши безпідставність решти повторних зауважень відповідача.

Листом № 1596/23/11-13 від 04.02.13 року відповідач взагалі відмовився реєструвати доопрацьованого проекту землеустрою та розглядати його.

Зазначена відмова була оскаржена позивачем до Закарпатського окружного адміністративного суду, який постановою від 12.06.2013 року у справі № 807/1473/13-а визнав її протиправною і зобов'язав відповідача зареєструвати проект. Постанова не була оскаржена відповідачем в апеляційному порядку і набрала законної сили.

17.06.2013 року розробник документації вчетверте звернувся до відповідача. На виконання вищевказаної постанови суду відповідач зареєстрував проект, прийняв його до розгляду, однак листом № 12374//23/11-13 від 10.07.2013 року знову відмовив у наданні позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації та погодженні проекту землеустрою.

Зазначену відмову відповідач мотивує тим, що зауваження зазначені в підпункті 5 пункту 10 висновку державної експертизи землевпорядної документації від 16.07.2013 року № 368/13-а враховані лише частково, а саме: відсутня нотаріально посвідчена згода попереднього землекористувача згідно ч.2 ст.123 Земельного кодексу України (Асоціації «Закарпатліс», код ЄДРПОУ 00276162), вважає, що в проекті землеустрою наявні порушення ст. 50 Закону України «Про землеустрій», а також вимагає додати документи, на підставі яких проведено розподіл цілісного об'єкту, з урахуванням інженерної інфраструктури.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Листом № 12374/23/11-13 від 10.07.2013 р. відповідач протиправно відмовив у наданні позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації та погоджененні проекту землеустрою, що в свою чергу порушує права та інтереси позивача, оскільки не дає змоги завершити оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходяться будівлі і споруди, що належать позивачу на праві власності. Внаслідок цього позивач обмежений у здійсненні своїх речових прав на нерухомість, чим відповідач порушує ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини і основоположних свобод, ст. 13. 41 Конституції України, ст. 386, 391, 393 Цивільного кодексу України, ст. 147, 152 Господарського кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України.

Зазначене протиправне ухилення відповідача від реєстрації і розгляду документації також завдає шкоди і бюджету м. Ужгорода, оскільки до укладення договору оренди землі і реєстрації права оренди у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, договір оренди не набуває чинності, а отже міський бюджет не отримує належну орендну плату за земельну ділянку.

Слід зауважити, що проект землеустрою до цього тричі розглядався відповідачем по суті (у червні-липні , жовтні-грудні 2012 року та січні - лютому 2013 року).

Судом встановлено, що поданий для контролю за усуненням зауважень доопрацьований "Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному акціонерному товариству "Закарпатліс" в оренду під рокарієм - об'єктом природно-заповідного фонду місцевого значення за адресою : м. Ужгород, вул. Собранецька, 60" відповідає вимогам чинного законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, в т.ч. ст. 50 Закону України «Про землеустрій», а тому відповідач повинен був надати позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації та погодити проект землеустрою.

Згідно ст. 50 Закону України «Про землеустрій», а також ст. 123 Земельного кодексу України дійсно передбачається надання нотаріально посвідченої згоди землекористувача на вилучення у нього земельної ділянки, тоді як у проекті міститься спільна заява Асоціації «Закарпатліс» та акціонерного товариства «Закараптліс», підписана керівниками та завірена печатками юридичних осіб, але без нотаріального посвідчення.

Згідно ч.3 ст.30 Земельного кодексу України 1992 р., що діяв у період переходу права власності на нерухоме майно до акціонерного товариства «Закарпатліс», при передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі і споруди. При цьому згідно ч.1 ст.31 Земельного кодексу України 1992 року передбачалася проста (не нотаріально посвідчена) згода попереднього землекористувача на вилучення ділянки з метою її передачі у користування підприємствам, установам і організаціям. Враховуючи, що право на отримання земельної ділянки у користування акціонерного товариства «Закарпатліс» отримано у 1994 році, нотаріальна згода Асоціації «Закарпатліс» тоді не оформлювалася. Наразі оформлення такої згоди не є можливим, оскільки Асоціація «Закарпатліс» ліквідована, а відтак право постійного користування Асоціацією «Закарпатліс» земельною ділянкою припинено у зв'язку з припиненням юридичної особи - землекористувача. Ще під час чергового подання проекту, а саме після доопрацювання за наслідками отримання умовно позитивного висновку від 16.07.2012 року, розробником додано до проекту землеустрою витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з якого випливає, що Асоціація «Закарпатліс» (код ЄДРПОУ 00276162) в процесі підготовки проекту землеустрою була ліквідована як юридична особа.

У судовому засіданні встановлено, що в січні 2012 року ТОВ "Геодезичне та земельне бюро" розпочато виготовлення проекту землеусторою щодо відведення земельної ділянки приватному акціонерному товариству "Закарпатліс" в оренду під рокарієм - об'єктом природно-заповідного фонду місцевого значення за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 60", про що свідчить відтиск штампу на титульній сторінці вказаного проекту, а зміни Свідоцтва акціонерного товариства "Закарпатсліс" проведені 04.05.2011 року з чого вбачається, що Асоціація "Закарпатиліс" припинила свою діяльність ще у 2011 році. (а.с. 84).

Отже, нотаріально посвідчена згода Асоціації «Закарпатліс» на вилучення ділянки не лише не може бути надана позивачем фізично, але і юридично не є потрібною, оскільки у зв'язку з ліквідацією попереднього землекористувача вже і немає змісту вимагати вилучення такої ділянки, тобто не має підстав вимагати згоду на таке вилучення.

Вимога відповідача щодо доповнення проекту документами, на підставі яких було проведено розподіл цілісного об'єкту з урахуванням інженерної інфраструктури не відповідає ст.50 Закону України «Про землеустрій», оскільки дана стаття взагалі не передбачає такого документу, як обов'язкової складової проекту землеустрою.

Згідно ст.50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

- завдання на розроблення проекту землеустрою;

- пояснювальну записку;

-копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

- рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

- письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

- довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;

- матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

- відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об'єктів);

- розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

- розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

- акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

- акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

- перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

- викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- кадастровий план земельної ділянки;

- матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

- матеріали погодження проекту землеустрою.

Дана вимога відповідачем висувається вперше і не була передбачена у висновку від 16.07.2012 року, згідно з яким проводилося доопрацювання проекту то можна зробити висновок, що позивач не порушував і не ігнорував вимоги відповідача щодо доопрацювання проекту.

Так як пам'ятка садово-паркового мистецтва створювалася лише на 0,51 га і лише ці 0,51 га оголошувалися об'єктом природно-заповідного фонду місцевого значення згідно з рішенням Закарпатської обласної Ради № 377 від 11.01.02 року то суд приходить висновку, що вимога відповідача є необґрунтованою.

Щодо об'єктів інженерної інфраструктури, то предметом розгляду в даному випадку є садово-паркова ділянка з рослинами (дерева, чагарники, квіти). Згідно чинного законодавства віднесення такої ділянки до категорії «землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення» не потребує влаштування чи демонтажу інженерних комунікацій, отримання якихось інженерних дозволів чи технічних умов тощо, як умови надання ділянці природоохоронної категорії. Відтак, вимога відповідача є необгрунтованою (надмірною) і не стосується суті експертизи.

За вищенаведених обставин, суд приходить переконливого висновку, що оскаржувані дії щодо ненадання позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації та відмова у погодженні "Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному акціонерному товариству "Закарпатліс" в оренду під рокарієм - об'єктом природно-заповідного фонду місцевого значення за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 60" вчинені всупереч вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково, а саме в частині визнання дій відповідача протиправними, а щодо заборони відповідачу вимагати для проведення державної землевпорядної експертизи і погодження "Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному акціонерному товариству "Закарпатліс" в оренду під рокарієм - об'єктом природно - заповідного фонду місцевого значення за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 60" нотаріально посвідчену згоду Асоціації "Закарпатліс" (код ЄДРПОУ 00276162) на вилучення земельної ділянки площею 0,51га по вул. Собранецькій, 60 у м. Ужгороді (у зв'язку з ліквідацією асоціації "Закарпатліс" як юридичної особи), то це не є компетенцією суду, оскільки даний спосіб захисту не передбачений законодавством.

Згідно з ч. 3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 11, 17, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В ИВ:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Закарпатліс" до Державного агентства земельних ресурсів України про визнання протиправними дій (рішення) та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним дії Державного агентства земельних ресурсів України по відмові у погодженні "Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному акціонерному товариству "Закарпатліс" в оренду під рокарієм - об'єктом природно-заповідного фонду місцевого значення за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 60".

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства "Закарпатліс" (88000, м. Ужгород, вул. Собранецька, 60, код ЄДРПОУ 20455211) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 17 (сімнадцять) гривень 20 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку ст.254 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий : суддя Д.В. Іванчулинець

Судді : Плеханова З.Б.

Маєцька Н.Д.