Рішення

від 17.10.2013 по справі 909/827/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2013 р. Справа № 909/827/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Калашник В. О.

при секретарі судового засідання Тузін Г. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічне акціонерне товариство "Будсервіс",

вул. Макухи, 41а,м. Івано-Франківськ,76000

до відповідача: Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" в особі

Івано-Франківської регіональної філії

вул. Євгена Коновальця, 227-А,Івано-Франківськ,76014

про повернення орендованого нерухомого майна та стягнення заборгованості за користування ним в сумі144000,00грн.

за участю представників сторін:

Від позивача: Футерко В.Л. - представник, (довіреність № 56 від 12.07.13)

Від відповідача: Дмитришина І.Ю, - представник, (довіреність № 1-1083 від 26.09.13) Встановив:

В судовому засіданні, 15.10.13 оголошена перерва до 10год 16.10.13.

В судовому засіданні, 16.10.13 оголошена перерва до 10 год 17.10.13.

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Будсервіс" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про зобов"язання Відповідача, Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" в особі Івано-Франківської регіональної філії повернути орендовані ним нежитлові приміщення загальною площею 373,20 м.кв., які знаходяться на 2-му поверсі в будинку №41а по вул.Макухи у м.Івано-Франківську, та стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 144000грн.

Як вбачається із змісту позовної заяви та встановлено в судовому засіданні, між сторонами у даній справі, 01.04.2011 був укладений договір №06/11 оренди приміщень, за умовами якого Позивач передав, а Відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення, загальною площею 373,2 кв. м., розташовані за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Макухи, 41а, з цільовим використанням під офісні приміщення.

Відповідно до п.2.1 Договору, орендар вступає в строкове платне користування майном в термін, вказаний в Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами даного Договору і акта приймання-передачі приміщень в оренду.

Приймання-передача вказаного майна відбулась між сторонами договору на підставі акту від 01.04.2011, підписаним уповноваженими посадовими особами. Даний акт є Додатком №1 до договору №06/11 від 01.04.2011.

Пунктом 3.1 Договору сторони визначили та погодили ставку орендної плати, а також порядок її оплати, зокрема: орендна плата визначається за згодою сторін і складає (з ПДВ) за місяць оренди 12000грн. та сплачується шляхом перерахування вказаної суми Орендарем на рахунок Орендодавця.

Термін дії договору, обумовлений п.10.1 Договору, починався з 01.04.2011 до 31.03.2012.

За відсутності заперечень щодо закінчення строку договору, керуючись положенням ст. 764 ЦК України, сторони погодили та продовжили термін дії договору на новий дванацятимісячний строк, тобто до 31.03.2013 включно.

Однак, 10.12.2012, Відповідач надіслав Позивачу листа за №1-1173 , в якому повідомив останнього про розірвання договору оренди приміщення №06/11 від 01.04.2011 з січня 2013.

Розділом 2 Договору сторони визначили умови передачі і повернення орендованого майна.

Відповідно до п.2.3 та 2.4 Договору, у випадку припинення дії даного договору, майно повертається орендодавцю. Орендар повертає майно Орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі в оренду майна Орендарю даним договором. Майно рахується поверненим Орендодавцю з моменту підписання Сторонами акта приймання-передачі.

Обов"язки із складання акта приймання-передачі покладається на Сторону, котра передає майно іншій стороні договору.

Однак, в порушення умов договору, Відповідач не вчинив жодних заходів спрямованих на повернення майна, а отже, відповідно до п.2.3 Договору, станом на 16.07.2013 майно і надалі перебувало в оренді у Відповідача.

Таким чином, у Позивача виникли правові підстави вимагати у Відповідача повернення орендованого майна у спосіб визначений договором.

Оскільки, Відповідач фактично не передав Позивачу орендоване майно, тому , керуючись положенням ч.2 ст. 785 ЦК України, Позивач набув право вимагати від Відповідача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування орендованим майном за час прострочення.

На підставі наведеної норми закону Позивачем нараховано Відповідачу неустойку за період з 01.01.2013 по 30.06.2013 в сумі 144000грн., що становить збільшений у двічі розмір орендної плати за 6 місяців.

Враховуючи викладені обставини та наведені норми закону , Позивач в позовній заяві просить суд зобов"язати Відповідача повернути йому нежитлові приміщення, загальною площею 373,20 м.кв., які розташовані на 2-му поверсі в будинку №41а по вул.Макухи в м.Івано-Франківську у спосіб , визначений договором оренди №06/11 від 01.04.2011, шляхом складання відповідного акту приймання-передачі, а також стягнути з Відповідача заборгованість в сумі 144000грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просить суд позов задовольнити повністю.

Відповідач позовні вимоги не визнав , вважає їх безпідставними та необгрунтованими, а обставини у справі такими, що не відповідають дійсності. Свої заперечення виклав у відзиві на позов №1-1079 від 26.09.13.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що відповідно до договору оренди №06/11 від 01.04.2011 Відповідач використовував нежитлові приміщення загальною площею 373,20 м.кв., які розташовані на 2-му поверсі в будинку №41а по вул.Макухи в м.Івано-Франківську, як офісні приміщення.

Термін дії договору закінчився 31.03.2012 .

Однак, відповідно до додаткових угод №30 від 01.04.2012 та №31/12 від 01.06.2012 термін дії договору оренди продовжувався до 01.06.2012 та до 01.08.2012 відповідно. Оскільки, орендар продовжував користуватися орендованим майном і після 01.08.2012 , тому відповідно до положень ст. 764 ЦК України строк дії договору був поновлений.

10 грудня 2012, Відповідач звернувся до Позивача з листом №1-1173 в якому повідомив останнього про розірвання договору оренди приміщення за №06/11 від 01.04.2011 з 1 січня 2013 , а 29.12.2012 надіслав Позивачу акт приймання-передачі із супровідним листом №1-1185.

На початку січня Відповідач залишив орендовані приміщення та повністю звільнив їх.

Відповідач вважає, що за змістом статей 781, 785 ЦК України, обов"язок орендаря повернути майно орендодавцеві виникає лише у разі припинення договору оренди, а не його розірвання.

Зважаючи на викладені вище обставини, представник відповідача вважає позовні вимоги не обгрунтованими та безпідставними, а тому просить суд в позові відмовити.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані ними докази в сукупності відповідно до положень ст. 43 ГПК України, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог та необхідності їх задоволення , приймаючи до уваги наступне:

Відповідно до положень ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Між сторонами у даній справі був укладений договір №06/11 оренди приміщень від 01.04.2011, за умовами якого Позивач передав, а Відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення, загальною площею 373,2 кв. м., розташовані на 2-му поверсі в будинку №41а по вул.Макухи в м.Івано-Франківську.

Відповідно до п.2.1 Договору, орендар вступає в строкове платне користування майном в термін, вказаний в Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами даного Договору і акта приймання-передачі приміщень в оренду.

Приймання-передача об"єкта оренди відбулась на підставі акту від 01.04.2011, підписаного уповноваженими посадовими особами сторін.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що орендна плата визначається за згодою сторін і складає за місяць оренди 12000грн.

Відповідно до ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Договір оренди приміщення №06/11 укладений строком на 12 місяців і діяв з 01.04.2011 до 31.03.2012 включно.

Однак, додатковими угодами №30 від 01.04.2012 та №31/12 від 01.06.2012 термін дії договору оренди приміщень від 01.04.2011 продовжувався на три місяці з останньою визначеною датою до 01.08.2012.

Статтею 764 ЦК України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Оскільки, сторони не висловили своїх заперечень щодо закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на 12 місяців.

В зв"язку із виниклою необхідністю внаслідок збільшення об"єму виконання робіт, у Відповідача виникла потреба у збільшенні орендованих площ, а тому, своїм листом №1-1173 від 10.12.12 він повідомив Позивача про розірвання договору оренди приміщення №06/11 від 01.04.2011 з січня 2013.

Відповідно до п.2.3 Договору, у випадку припинення дії даного договору, майно повертається Орендарем Орендодавцю. Орендар повертає майно Орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі в оренду майна Орендарю даним договором. Майно рахується поверненим Орендодавцю з моменту підписання Сторонами акта приймання-передачі.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Таким чином, усі передбачені договором умови повинні виконуватись сторонами в обов"язковому порядку.

Відповідач стверджує, що на виконання умови договору щодо повернення орендованого майна, та відповідно до п.2.4 Договору, ним був складений акт приймання-передачі, який надсилався з листом від №1-1185 від 29.12.12 на адресу Позивача для підписання.

В якості доказу надіслання вказаної кореспонденції, Відповідач надав суду копію аркушів з журналу реєстрації вихідної кореспонденції.

Однак, Позивач заперечив факт одержання вказаного листа з актом приймання-передачі. А оскільки приймання-передача приміщень не відбулась у спосіб визначений договором, Позивач вважає, що відповідач і надалі продовжував використовувати орендоване майно без належних на те правових підстав.

Статтею 785 ЦК України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у

розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З врахуванням наведеної норми закону, суд погоджується з твердженням Позивача та вважає правомірним нарахування Відповідачу неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення, тобто за період з 01.01.2013 по 30.06.2013 в сумі 144000грн., що являє собою подвійний місячний розмір орендної плати за 6 місяців, оскільки Відповідачем не були передані орендовані приміщення у спосіб та порядку визначених договором оренди №06/11 від 01.04.2011.

Суд також вважає, що приймання-передача орендованого майна не є формалізованою дією, яка обмежується лише фактом надіслання Орендарем Орендодавці акта приймання-передачі для підписання.

Процедура приймання-передачі майна повинна зводитись до вчинення відповідних дій саме по прийманню-передачі майна, підчас яких підлягає з"ясуванню належність і відповідність стану, в якому це майно передавалось Орендодавцю, з врахуванням проценту зносу.

Однак, таких дій зі сторони Відповідача не було вчинено.

Суд не може прийняти як доказ надіслання Позивачу акта приймання-передачі копію аркушів із журналу вихідної кореспонденції, оскільки записи в ньому підтверджують лише реєстрацію вихідної кореспонденції, а не її надіслання. Інших доказів, які б підтверджували факт направлення Позивачу акта приймання-передачі, Відповідачем суду не надані, інших дій по поверненню орендованого майна не вчинив.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, обов'язок доказування і подання належних доказів покладається на сторони.

Статтею 611 ЦК України визнані правові наслідки порушення зобов"язання, зокрема, у разі порушення зобов'язання передбачено сплата неустойки.

У випадку припинення договору найму , що і відбулось у випадку, який розглядається судом у даному спорі, то відповідно до ч.2 ст. 785 ЦК України, наймодавець має право вимагати від наймача у разі невиконання останнім обов"язку щодо повернення речі, сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення та вимагати повернення речі.

З врахуванням наведеної норми закону суд вважає позовні вимоги підставними та обгрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати , відповідно до ст. 49 ГПК України слід стягнути з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст. 611, 629, 759, 764, 785 ЦК України, ст. 33, 34, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства "Будсервіс" до Відповідача, Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" в особі Івано-Франківської регіональної філії про зобов"язання повернути орендовані нежитлові приміщення загальною площею 373,20 м.кв., які знаходяться на 2-му поверсі в будинку №41а по вул.Макухи у м.Івано-Франківську, та стягнення коштів у сумі 144000 грн.

Відповідачу, Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" в особі Івано-Франківської регіональної філії (вул. Євгена Коновальця, 227-А,Івано-Франківськ, код 26429924) повернути Позивачу, Публічне акціонерне товариство "Будсервіс" ( вул. Макухи, 41а,м. Івано-Франківськ, код 23797521) приміщення, загальною площею 373,20 м.кв., які розташовані на 2-му поверсі в будинку №41а по вул.Макухи у м.Івано-Франківську у спосіб та порядку визначені договором оренди приміщень №06/11 від 01.04.2011.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити Позивачу.

Стягнути з Відповідача, Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" в особі Івано-Франківської регіональної філії (вул. Євгена Коновальця, 227-А,Івано-Франківськ, код 26429924) на користь Позивача, Публічне акціонерне товариство "Будсервіс" ( вул. Макухи, 41а,м. Івано-Франківськ, код 23797521) 144000,00грн. неустойки за користування річчю без належних правових підстав, а також 4027,00грн.судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити Позивачу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.10.13

Суддя Калашник В. О.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"