cpg1251
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" жовтня 2013 р. Справа № 922/2394/13
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М. , суддя Гончар Т. В. , суддя Істоміна О.А.
при секретарі Сіренко К.О.
за участю представників:
позивача - Непочатової В.Д. за довіреністю б/н від 23.06.2013 р., Петровича Г.Ю. за довіреністю б/н від 23.06.2013 р.,
відповідача - Яковченко О.В. за довіреністю №46/КБ/Ю від 29.03.2013 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2532Х/3-11 від 12.08.13 р.) на рішення господарського суду Харківської області від 17.07.13 р. у справі № 922/2394/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СФ "Котлобудсервіс", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер", с. П'ятигірське, Балаклійський район, Харківська область,
про стягнення коштів
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю СФ "Котлобудсервіс" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" 128017,93 грн., з яких: 92664,42 грн. - сума основного боргу; 10749,37 грн. - 3% річних; 15479,63 грн. - інфляційних та 9124,51 грн. - пені за договором підряду на виконання робіт № 12/06 від 13.06.2008 р., обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідач не виконав належним чином зі свого боку договірні зобов'язання в частині оплати послуг у передбачені договором строки. Крім того, просив судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням господарського суду Харківської області від 17 липня 2013 року у справі № 922/2394/13 (суддя Мамалуй О.О.) позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СФ "Котлобудсервіс" суму основного боргу в розмірі 5250,18 грн., 3% річних в розмірі 458,69 грн., інфляційні витрати в розмірі 551,25 грн. та 127,14 грн. судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.
Позивач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 17 липня 2013 року у даній справі скасувати в частині відмови у позові. Посилаючись на його необґрунтованість і незаконність та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Свої заперечення щодо прийнятого рішення СФ "Котлобудсервіс" обґрунтовує тим, що судом першої інстанції, не створено позивачу необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та висновки, викладені в рішенні господарського суду, не відповідають обставинам справи. Так, заявник стверджує, що позивач у судовому засіданні 26.06.2013 року подав суду письмове клопотання про поновлення строку позовної давності, у зв'язку з тим, що господарська діяльність між сторонами не припинялась та перемовини за спірним договором продовжувалися до подання позовної заяви, про що свідчать наявні у матеріалах справи докази (претензія за вих. № 0210 від 27.10.2010 року, лист № 7 від 19.06.2012 року наявні у матеріалах справи). Проте, судом першої інстанції взагалі не розглядались причини пропуску строку позовної давності; суд не надав правової оцінки вказаному клопотанню, взагалі не зазначив про його існування в оскаржуваному рішенні, навпаки у цьому ж судовому засіданні до прийняття рішення по суті упереджено заявив про сплив позовної давності стосовно основного боргу. Крім того, судом не з'ясовувались обставини, чи визнавався відповідачем борг протягом трьох років після підписання акту звірки чи ні.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.08.2013р. апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та її розгляд призначено на 02.10.2013 р.
Повноважний представник відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, а також у судовому засіданні, з вимогами скарги не погоджується, вважає, що апеляційна скарга СФ "Котлобудсервіс" на рішення місцевого господарського суду не відповідає дійсним обставинам та не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області у даній справі вважає таким, що прийнято у відповідності до норм чинного законодавства. Відповідач, зокрема наполягає на тому, що до спірних правовідносин застосовується загальний строк позовної давності встановлений статтею 257 ЦК України у три роки. Стверджує, що додаткові документи, подані позивачем, не є належними і допустимими доказами у розумінні ст. 33, 34 ГПК України. Разом з цим, зауважує, що в оскаржуваному рішенні була допущена математична помилка - при правильному визначенні суми гарантійного фонду 17 499, 18 грн., помилково визначено його частини: 70% - становить 12 249, 42, 30 % - становить 5 250, 18 грн. Вірний математичний розподіл становить 17 499, 18 грн. = 12 249, 43 (70%) + 5 249, 75 (30%). Дана помилка вплинула і на розрахунок 3 % річних та інфляційних збитків, завищивши їхні показники. У зв'язку з чим відповідач, просить змінити рішення з урахуванням правильного математичного розрахунку наданого ним.
У судовому засіданні 02.10.2013 р. оголошено перерву до 12:30 год. 16.10.2013 р.
У судове засідання 16.10.2013 р. прибули представники сторін та надали пояснення щодо своєї позиції у справі.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, письмових поясненнях до скарги, відзиві на скаргу доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, зважаючи на таке.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 р. № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ст. 84 ГПК України, судове рішення повинно містити, зокрема, обставини справи, встановлені господарським судом, причини виникнення спору, докази, на підставі яких прийнято рішення, доводи, за якими господарський суд відхилив докази сторін, законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення.
Проте, зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення частково не відповідає, враховуючи наступне.
Матеріали справи свідчать, що 13.06.2008 р. між ТОВ СФ "Котлобудсервіс" (підрядник) та ТОВ "Курганський бройлер" (замовник) був укладений договір підряду на виконання робіт № 12/06 (договір), відповідно до умов якого підрядник зобов'язався на підставі договору виконати роботи по поточному ремонту зовнішніх та внутрішніх мереж санітарного перепускника № 7 (прохідної ферми № 5), санітарних перепускників № 1, 2, 3, 4 (бригадних будиночків № 3, 4-5, 8-9, 10-11), а замовник зобов'язався прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору, та своєчасно, у встановленому договором та законодавством порядку, оплатити виконані роботи (п.п.1.1., 4.3.1.).
У п. 1.2. договору визначено сторонами предмет підряду (результат виконаних робіт за даним договором) є роботи відповідно до локальних кошторисів, які є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно з розділом 2 договору, термін виконання робіт встановлено наступним чином: підрядник починає роботу за даним договором після одержання передплати, термін виконання робіт складає 80 календарних днів з моменту отримання авансу.
Відповідно до пункту 3.1 договору, загальна вартість робіт складає 349983,60 грн.
Пунктом 3.2. договору сторони правочину передбачили авансування у 5-денний строк з дня підписання договору у розмірі 150000,00 грн. Подальше авансування робіт було передбачено за графіком фінансування робіт (додаток № 3), який є невід'ємною частиною договору (п. 3.3.).
У відповідності до п. 3.4. договору кінцевий розрахунок виконується у 10-денний строк після завершення робіт та підписання акту передачі-приймання робіт.
Згідно з п.5.1. договору по закінченню робіт підрядник зобов'язаний надати замовнику акти здачі-приймання виконаних робіт, після чого замовник приймає виконані роботи. У разі відсутності претензій зі сторони замовника до якості виконаних робіт на момент їх здачі, сторони підписують двосторонній акт здачі-приймання виконаних робіт у двох примірниках, по одному для кожної із сторін.
У п. 6.3. договору, з метою гарантії якості робіт строком на рік, між сторонами було домовлено створити фонд забезпечення гарантії у розмірі 5% від суми договору. А саме, сторони домовились про утримання замовником суми в рахунок забезпечення виконання підрядником фінансових зобов'язань та виплачується таким чином: 70% утриманих коштів виплачується підряднику протягом 15 днів з дати закінчення всього комплексу робіт; 30% суми утриманих коштів виплачується після 12 місяців з дати підписання акту передачі повного комплексу робіт.
Таким чином сума гарантійного фонду складає 17499,18 грн., з яких: 12249,42 грн. (70% утриманих коштів) замовник мав виплатити підряднику протягом 15 днів з дати закінчення всього комплексу робіт, тобто - 21.07.2009р., 5250,18 гривень (30% утриманих коштів) - після 12 місяців з дати підписання акту передачі повного комплексу робіт, тобто - 06.07.2010 р.
Пунктом 9.1. договору сторони встановили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків, згідно з даним договором.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного провадження, протягом терміну дії договору підрядник у відповідності до зобов'язань за договором належним чином виконував підрядні роботи. Доказами відповідного є акти приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2В: № 417 за липень 2008 р. на суму 76444,80 грн., № 418/1 за серпень 2008 р. на суму 72 336,00 грн., № 416/1 за вересень 2008 р. на суму 58923,60 грн., № 415/1 за березень 2009 р. на суму 73549,20 грн., № 414/1 за березень 2009 р. на суму 63003,60 грн., № 415/2 за березень 2009 р. на суму 3633,60 грн., № 414/2 за липень 2009 р. на суму 2092,80 грн., а також довідки про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3 (а.с. 28-64).
Підсумок вищевказаних актів свідчить про те, що за договором ТОВ СФ "Котлобудсервіс" було виконано роботи на загальну суму 349983,60 грн.
ТОВ СФ "Котлобудсервіс" у позовній заяві зазначає, що ТОВ "Курганський бройлер" було перераховано підрядникові 150000,00 грн., про що свідчить банківська виписка № 2973 від 25.06.2008р. (а.с. 65). Також 16.01.2009 р. на рахунок підрядника було зараховано 147,80 грн. згідно банківської виписки № 179 (а.с. 66). Надалі оплат від замовника на користь підрядника не надходило.
05.01.2009 р. між ТОВ СФ "Котлобудсервіс" та ТОВ "Курганський бройлер" було складено протокол про взаємозалік, в якому сторони дійшли згоди провести взаємозалік боргу ТОВ "Курганський бройлер" у сумі 107171,38 грн. за договором 12/06 від 13.06.2008 р. в рахунок оплати боргу ТОВ СФ "Котлобудсервіс" за відвантажену відповідачем позивачу м'ясопродукцію (а.с.67).
Позивач вказує на те, що замовник протягом часу дії договору порушив свої зобов'язання за договором та не здійснив оплату робіт в повному обсязі, оскільки строк оплати закінчився 16.07.2009 р., а замовник перерахував підряднику лише аванс у розмірі 150000,00 грн. та 147,80 грн. згідно з договором за ремонт.
06.07.2009 р. сторони склали акт приймання закінченого будівництвом об'єкту за договором № 12/06 від 13.06.2008 р. "Зовнішні та внутрішні мережі санпропускників: бригада № 7 ферма № 5, бригада № 3, 4-5, 8-9, 10-11 ферми № 1, 2, 3, 4 на птахокомплексі ТОВ "Курганський бройлер", за яким внаслідок проведення огляду виконаних робіт встановили:
- вигляд і якість застосованих матеріалів відповідає сертифікату якості;
- якість виконаних робіт задовільна.
На підставі вищевикладеного, роботи з ремонту зовнішніх та внутрішніх мереж санпропускників: бригада № 7 ферма № 5, бригада № 3, 4-5, 8-9, 10-11 ферми № 1, 2, 3, 4 за договором № 12/06 від 13.06.2008 р. вважати виконаними згідно з кошторисною документацією.
Щодо факту закінчення ремонтно - будівельних, монтажних робіт за договорами на виконання робіт з підрядною організацією ТОВ СФ "Котлобудсервіс", у тому числі і договору № 12/06 від 13.06.2008 р., встановленого актом від 03.09.2012 р. та прийняття його як доказ, колегія суддів вважає акт таким, що не має доказової сили, оскільки даний акт було складено виключно представниками ТОВ "Курганський бройлер", доказів направлення цього акту своєму контрагенту - ТОВ СФ "Котлобудсервіс", як і доказів відмови від його підписання позивачем, відповідачем не надано.
Як зазначалось вище, згідно з п. 5.2. договору роботи вважаються виконаними підрядником і прийнятими замовником після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.
На час звернення позивача до суду першої інстанції (як і на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції) заборгованість замовника перед підрядником складає 92664,42 грн.
Як вже встановлено, згідно з п. 3.4. договору кінцевий розрахунок виконується у 10-денний строк після завершення робіт та підписання акту передачі-приймання робіт (06.07.2009р.), тобто розрахунок мав бути проведений до 16.07.2009 р., однак кошти замовником підряднику переведено не було.
Позивачем до матеріалів справи надана копія претензії від 27.10.2010р. за вих.№0210, адресована директору ТОВ "Курганський бройлер" з вимогою погашення вказаної заборгованості і штрафних санкцій. та докази направлення і отримання цієї претензії ТОВ "Курганський бройлер" (а.с. 115).
Разом з цим, позивачем до матеріалів справи надана копія претензії від 23.05.2013р. за вих.№27, адресована директору ТОВ "Курганський бройлер" з вимогою погашення вказаної заборгованості та штрафних санкцій та докази отримання даної претензії уповноваженою особою відповідача (а.с. 77). Але, відповідач відповіді на претензію не надав, існуючу заборгованість перед позивачем не погасив.
Враховуючи наведені обставини справи, колегія суддів вважає, що ТОВ СФ "Котлобудсервіс" виконав свої зобов'язання за договором підряду на виконання робіт № 12/06 від 13.06.2008 р. у повному обсязі. Проте ТОВ «Курганський бройлер» свої зобов'язання за спірним договором виконав не у повному обсязі, що стало підставою для звернення ТОВ СФ "Котлобудсервіс" до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання с порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, зазначені обставини справи з урахуванням приписів чинного законодавства дають правові підстави вважати, що відповідачем неналежно виконані зобов'язання замовника по зазначеному вище договору, у зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість за договором у розмірі 92664,42 грн., що підтверджується, у тому числі, інформацією щодо виконання договірних обов'язків станом на 16.09.2010р. за договором № 12/06 від 13.06.2008 р., надану позивачем до матеріалів справи. Дану інформацію підписано посадовими особами товариства, що є також доказом визнання відповідачем існування цього боргу саме у цьому розмірі (доказів у спростування зазначеного та погашення цього боргу відповідачем не надано).
Враховуючи, що і на теперішній час право ТОВ СФ "Котлобудсервіс" на погашення заборгованості за договором у сумі 92664,42 грн. не відновлено, колегія суддів вважає, що у ТОВ СФ "Котлобудсервіс" були підстави для звернення до господарського суду з відповідним позовом.
Натомість, відмовляючи частково у задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем до винесення рішення заявлено клопотання про застосування позовної давності; позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки роботи були завершені в повному обсязі 06.07.2009 р., а звернувся позивач з позовом 11.06.2013 р.
З даного приводу колегія суддів вважає, що господарський суд Харківської області при неповному з'ясуванні всіх обставин справи прийшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині, враховуючи наступне.
У відповідності до статей 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Про застосування позовної давності у даній справі було заявлено ТОВ «Курганський бройлер» у заяві від 26.06.2013р.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Однак порушене право може бути захищене, якщо суд визнає поважними причини пропуску вказаного строку (ч. 5 ст. 267 ЦК України).
Позивачем у судовому засіданні 26.06.2013 р. місцевого господарського суду було подано письмове клопотання про поновлення строку позовної давності (а.с.96-100), проте, як свідчать матеріали справи та вказується в апеляційній скарзі позивачем, місцевим господарським судом не було розглянуте клопотання позивача та з цього приводу не було прийнято жодне рішення.
Згадане клопотання мотивоване тим, що оскільки відповідно до п. 3.4 Договору кінцевий розрахунок виконується у 10-дєнний строк після завершення робіт та підписання акту передачі-приймання робіт, розрахунок мав бути проведений до 16.07.2009р. Також відповідно до п. 6.1 строк гарантії складає 1 рік. з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт, який було складено 06.07.2009р., строк гарантії закінчився 09.07.2010
р., а з позовом до місцевого господарського суду ТОВ СФ "Котлобудсервіс" звернувся 11.06.2013р. Більше того, ТОВ СФ "Котлобудсервіс" неодноразово звертався до ТОВ "Курганський бройлер" і у більш пізніші строки, які свідчать про продовження господарських відносин за договором.
Крім того, до суду апеляційної інстанції 16.10.2013р. (вх..№9855) були надані письмові пояснення директора ТОВ СФ "Котлобудсервіс" Малікова С.М. та заступника директора товариства Петровича Г.Ю. щодо переговорів за спірним договором та факту продовження господарської діяльності між товариствами.
Так, у своїх поясненнях керівники товариства позивача стверджують, що вони з колишнім бухгалтером Мартич Г.А. неодноразово їздили до представництва ТОВ "Курганський бройлер" у селище П'ятигорське, де зустрічалися з директором товариства останнього та отримали усі наявні у матеріалах справи акти.
Зокрема, 16.09.2010р. позивачем була отримана інформація щодо виконання договірних обов'язків підрядника ТОВ СФ "Котлобудсервіс" за договором №12/06 "Поточний ремонт зовнішніх та внутрішніх мереж санітарного перепускника № 7 (прохідної ферми № 5), санітарних перепускників №№ 1, 2, 3, 4 та бригадних будиночків №№ 3, 4-5, 8-9, 10-11", в якій ТОВ "Курганський бройлер" визнає заборгованість у розмірі 92664, 42 грн. за актами виконаних робіт № 417 за липень 2008 р. на суму 76444,80 грн., № 418/1 за серпень 2008 р. на суму 72 336,00 грн., № 416/1 за вересень 2008 р. на суму 58923,60 грн., № 415/1 за березень 2009 р. на суму 73549,20 грн., № 414/1 за березень 2009 р. на суму 63003,60 грн., № 415/2 за березень 2009 р. на суму 3633,60 грн., № 414/2 за липень 2009 р. на суму 2092,80 грн. Під час наступних візитів до ТОВ "Курганський бройлер" та переговорів керівництвом ТОВ СФ "Котлобудсервіс" були отримані акти звіряння взаємних розрахунків від 01.03.2012р., 30.05.2012р. та 01.06.2012р., в яких не враховано акти виконаних робіт: №414/1 за березень 2009 р. на суму 63003,60 грн., № 414/2 за липень 2009 р. на суму 2092,80 грн., № 415/1 за березень 2009 р. на суму 73549,20 грн., № 415/2 за березень 2009 р. на суму 3633,60 грн., разом - на суму 207704, 70 грн., що є також доказом вчинення дій, що свідчать про визнання обов'язку у розмірі 207704, 70 грн. (частково) без доказів часткового погашення боргу, постійного спілкування щодо господарських правовідносин за спірним договором та намагання досягти досудового вирішення даного спору. Щодо відсутності підпису директора на вищевказаних актах звіряння взаємних розрахунків, то вони не підписані з боку ТОВ СФ "Котлобудсервіс" у зв'язку з незгодою зі змістом актів, оскільки вони суперечать фактичному стану та раніше підписаним актам, зокрема - інформації щодо виконання договірних обов'язків станом на 16.09.2010р.
У судовому засіданні відповідач не навів підстав та доказів відсутності заборгованості у розмірі 142279,20 грн. (за актами 415/1, 415/2, 414/1, 414/2).
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 264 Цивільного кодексу України Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Також, пунктом 4.4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» зазначено, що у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша ст. 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: акти звірки взаєморозрахунків, які підтверджують наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір.
Враховуючи доводи, викладені в даній заяві, а також поясненнях посадових осіб ТОВ СФ "Котлобудсервіс" у розумінні ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що позовна давність за вимогою ТОВ СФ "Котлобудсервіс" до ТОВ "Курганський бройлер" про стягнення з ТОВ "Курганський бройлер" 92664,42 грн. заборгованості за неналежне виконання договірних зобов'язань в частині оплати підрядних робіт у передбачені договором строки, позивачем не пропущено, що є підставою для прийняття нового рішення про задоволення даних позовних вимог.
Статтею 612 Цивільного Кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав свої зобов'язання у повному обсязі за укладеним договором. Отже він вважається таким, що порушив строки оплати виконаних робіт.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи звернення з позовом до господарського суду у передбачений законодавством строк, суд задовольняє позов в частині стягнення основного боргу, а визнавши відповідача таким, що порушив строки оплати виконаних робіт, вважає, що у відповідності до вищевказаних норм чинного законодавства з ТОВ "Курганський бройлер" має бути стягнуто у повному обсязі інфляційні та три проценти річних.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Тому, приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області правомірно відмовив в частині стягнення пені у розмірі 9124,51 грн., з урахуванням скороченої позовної давності.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги позивача щодо стягнення у повному обсязі основного боргу, інфляційних та 3% річних, тоді як в іншій частині рішення - щодо відмови у стягненні пені має бути залишене без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до норм чинного законодавства.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають перерозподілу та покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 99,101,102, п.2 ст. 103, п.п. 1, 4 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 17.07.2013 р. у справі № 922/2394/13 скасувати в частині відмови у стягненні 87414,24 грн. основного боргу, 10290,68 грн. 3% річних та 14928,38 грн. інфляційних втрат та в цій частині прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" (64252, Харківська область, Балаклійський район, с. П'ятигірське, вул. Першотравнева, 1, код ЄДРПОУ 30773272) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізована фірма "Котлобудсервіс" (61003, м. Харків, Червонозаводський район, вул. Кооперативна, 28, кв. 13, код ЄДРПОУ 32761748) 92664,42 грн. - основного боргу; 10749,37 грн. - 3% річних; 15479,63 грн. - інфляційних.
В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 17.07.2013 р. у справі № 922/2394/13 залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" (64252, Харківська область, Балаклійський район, с. П'ятигірське, вул. Першотравнева, 1, код ЄДРПОУ 30773272) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізована фірма "Котлобудсервіс" (61003, м. Харків, Червонозаводський район, вул. Кооперативна, 28, кв. 13, код ЄДРПОУ 32761748) 2398,28 грн. судового збору за подання позову та 1202,58 грн. за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови підписано 21.10.2013 р.
Головуючий суддя Слободін М.М.
Суддя Гончар Т. В.
Суддя Істоміна О.А.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2013 |
Оприлюднено | 28.10.2013 |
Номер документу | 34356205 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Гончар Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні