Постанова

від 05.02.2014 по справі 922/2394/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року Справа № 922/2394/13 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Студенця В.І., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2013 р. у справі№ 922/2394/13 господарського суду Харківської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю спеціалізованої фірми "Котлобудсервіс" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" простягнення коштів в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: не з`явилися;

відповідача: Яковченко О.В. (дов. від 23.12.2013р.),

ВСТАНОВИВ:

У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю СФ "Котлобудсервіс" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" 128017,93 грн., з яких: 92664,42 грн. - сума основного боргу; 10749,37 грн. - 3% річних; 15479,63 грн. - інфляційних та 9124,51 грн. - пені за договором підряду на виконання робіт № 12/06 від 13.06.2008 р., обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідач не виконав належним чином зі свого боку договірні зобов'язання в частині оплати послуг у передбачені договором строки. Крім того, просив судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17 липня 2013 року у справі № 922/2394/13 (суддя Мамалуй О.О.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СФ "Котлобудсервіс" суму основного боргу в розмірі 5250,18 грн., 3% річних в розмірі 458,69 грн., інфляційні витрати в розмірі 551,25 грн. та 127,14 грн. судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2013 року (головуючий суддя: Слободін М.М., судді: Гончар Т.В., Істоміна О.А.), апеляційну скаргу відповідача задоволено частково. Рішення господарського суду Харківської області від 17.07.2013 р. у справі № 922/2394/13 скасовано в частині відмови у стягненні 87414,24 грн. основного боргу, 10290,68 грн. 3% річних та 14928,38 грн. інфляційних втрат та в цій частині прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізована фірма "Котлобудсервіс" 92664,42 грн. основного боргу; 10749,37 грн. 3% річних; 15479,63 грн. інфляційних. В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 17.07.2013 р. у справі № 922/2394/13 залишено без змін. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізована фірма "Котлобудсервіс" 2398,28 грн. судового збору за подання позову та 1202,58 грн. за подання апеляційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2013 року, а рішення господарського суду Харківської області від 17.07.2013 року у справі №922/2394/13 залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Позивач не скористався правом, наданим ст.111 2 ГПК України та не надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає касаційному перегляду оскарженого судового акта.

Заслухавши представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.06.2008 р. між ТОВ СФ "Котлобудсервіс" (підрядник) та ТОВ "Курганський бройлер" (замовник) був укладений договір підряду на виконання робіт № 12/06 (договір), відповідно до умов якого підрядник зобов'язався на підставі договору виконати роботи по поточному ремонту зовнішніх та внутрішніх мереж санітарного перепускника № 7 (прохідної ферми № 5), санітарних перепускників № 1, 2, 3, 4 (бригадних будиночків № 3, 4-5, 8-9, 10-11), а замовник зобов'язався прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору, та своєчасно, у встановленому договором та законодавством порядку, оплатити виконані роботи (п.п.1.1., 4.3.1.).

У п. 1.2. договору визначено сторонами предмет підряду (результат виконаних робіт за даним договором) є роботи відповідно до локальних кошторисів, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з розділом 2 договору, термін виконання робіт встановлено наступним чином: підрядник починає роботу за даним договором після одержання передплати, термін виконання робіт складає 80 календарних днів з моменту отримання авансу.

Відповідно до пункту 3.1 договору, загальна вартість робіт складає 349983,60 грн.

Пунктом 3.2. договору сторони правочину передбачили авансування у 5-денний строк з дня підписання договору у розмірі 150000,00 грн. Подальше авансування робіт було передбачено за графіком фінансування робіт (додаток № 3), який є невід'ємною частиною договору (п. 3.3.).

У відповідності до п. 3.4. договору кінцевий розрахунок виконується у 10-денний строк після завершення робіт та підписання акту передачі-приймання робіт.

Згідно з п.5.1. договору по закінченню робіт підрядник зобов'язаний надати замовнику акти здачі-приймання виконаних робіт, після чого замовник приймає виконані роботи. У разі відсутності претензій зі сторони замовника до якості виконаних робіт на момент їх здачі, сторони підписують двосторонній акт здачі-приймання виконаних робіт у двох примірниках, по одному для кожної із сторін.

У п. 6.3. договору, з метою гарантії якості робіт строком на рік, між сторонами було домовлено створити фонд забезпечення гарантії у розмірі 5% від суми договору. А саме, сторони домовились про утримання замовником суми в рахунок забезпечення виконання підрядником фінансових зобов'язань та виплачується таким чином: 70% утриманих коштів виплачується підряднику протягом 15 днів з дати закінчення всього комплексу робіт; 30% суми утриманих коштів виплачується після 12 місяців з дати підписання акту передачі повного комплексу робіт.

Таким чином сума гарантійного фонду складає 17499,18 грн., з яких: 12249,42 грн. (70% утриманих коштів) замовник мав виплатити підряднику протягом 15 днів з дати закінчення всього комплексу робіт, тобто - 21.07.2009р., 5250,18 гривень (30% утриманих коштів) - після 12 місяців з дати підписання акту передачі повного комплексу робіт, тобто - 06.07.2010 р.

Пунктом 9.1. договору сторони встановили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків, згідно з даним договором.

Як вірно встановлено апеляційним господарським судом, протягом терміну дії договору підрядник у відповідності до зобов'язань за договором належним чином виконував підрядні роботи. Доказами відповідного є акти приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2В: № 417 за липень 2008 р. на суму 76444,80 грн., № 418/1 за серпень 2008 р. на суму 72 336,00 грн., № 416/1 за вересень 2008 р. на суму 58923,60 грн., № 415/1 за березень 2009 р. на суму 73549,20 грн., № 414/1 за березень 2009 р. на суму 63003,60 грн., № 415/2 за березень 2009 р. на суму 3633,60 грн., № 414/2 за липень 2009 р. на суму 2092,80 грн., а також довідки про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3.

Суд апеляційної інстанції встановив, що за договором ТОВ СФ "Котлобудсервіс" було виконано роботи на загальну суму 349983,60 грн. Проте, всупереч умов договору, відповідач за виконані підрядні роботи вчасно та повністю не розрахувався.

ТОВ "Курганський бройлер" було перераховано підрядникові 150000,00 грн., про що свідчить банківська виписка № 2973 від 25.06.2008р. Також 16.01.2009 р. на рахунок підрядника було зараховано 147,80 грн. згідно банківської виписки № 179.

Крім того, 05.01.2009 р. між ТОВ СФ "Котлобудсервіс" та ТОВ "Курганський бройлер" було складено протокол про взаємозалік, в якому сторони дійшли згоди провести взаємозалік боргу ТОВ "Курганський бройлер" у сумі 107171,38 грн. за договором 12/06 від 13.06.2008 р. в рахунок оплати боргу ТОВ СФ "Котлобудсервіс" за відвантажену відповідачем позивачу м'ясопродукцію.

06.07.2009 р. сторони склали акт приймання закінченого будівництвом об'єкту за договором № 12/06 від 13.06.2008 р. "Зовнішні та внутрішні мережі санпропускників: бригада № 7 ферма № 5, бригада №№ 3, 4-5, 8-9, 10-11 ферми № 1, 2, 3, 4 на птахокомплексі ТОВ "Курганський бройлер", за яким внаслідок проведення огляду виконаних робіт встановили: вигляд і якість застосованих матеріалів відповідає сертифікату якості; якість виконаних робіт задовільна. На підставі вищевикладеного, роботи з ремонту зовнішніх та внутрішніх мереж санпропускників: бригада № 7 ферма № 5, бригада №№ 3, 4-5, 8-9, 10-11 ферми №№ 1, 2, 3, 4 за договором № 12/06 від 13.06.2008 р. вважати виконаними згідно з кошторисною документацією. Як зазначалось вище, згідно з п.5.2. договору роботи вважаються виконаними підрядником і прийнятими замовником після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт. Відтак, заборгованість замовника перед підрядником складає 92664,42 грн.

За таких обставин, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати виконаних робіт всупереч вимогам договору та закону не виконав. Згідно вимог ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Таким чином, встановивши те, що позивачем було виконано зобов'язання з поточного ремонту зовнішніх та внутрішніх мереж санітарного перепускника №7 (прохідної ферми №5), санітарних перепускників №№1, 2, 3, 4 (бригадних будиночків №№3, 4-5, 8-9, 10-11) повністю, відповідно до умов договору 13.06.2008 року; надіслано претензії від 27.10.2010 року та 23.05.2013 року, щодо сплати боргу за виконані роботи з ремонтних робіт; враховуючи відсутність доказів повної оплати вартості виконаних робіт, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 92 664,42 грн. - основного боргу; разом з нарахованими на неї, у порядку ст.625 ЦК України 10 749,37 грн. - 3% річних; 15 479,63 грн. - інфляційних.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки суду апеляційної інстанції такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, оскільки апеляційний господарський суд в порядку ст. ст.4 3 , 4 7 , 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив та належним чином оцінив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин з'ясував дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Згідно ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права при прийнятті оскаржуваного судового акту не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятої постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2013 р. у справі № 922/2394/13 залишити без змін.

Головуючий Черкащенко М.М.

Судді Жукова Л.В.

Студенець В.І.