Постанова

від 18.10.2013 по справі 920/1048/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2013 р. Справа № 920/1048/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Істоміна О.А.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників сторін:

позивача - Гордієнко Т.О. за довіреністю б/н від 10.06.2013 р.

відповідача - Брайко Ю.В. за довіреністю б/н від 08.07.2013 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2632С/3-11) на рішення господарського суду Сумської області від 16.07.2013р. по справі № 920/1048/13

за позовом ТОВ "Олімп XXI", м. Дніпропетровськ

до ТОВ "Техкомресурси", м. Суми

про стягнення 172821,04 грн.

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2013 р. ТОВ "Олімп XXI" звернувся до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з ТОВ "Техкомресурси" заборгованості, яка виникла у зв`язку зі сплатою позивачем на умовах попередньої оплати грошових коштів на виконання договору купівлі-продажу № 21 від 29.03.2013р. в сумі 168000,00 грн. та пені у розмірі 4821,04 грн., а також просив суд стягнути з ТОВ "Техкомресурси" на свою користь витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 3456,42 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 16.07.2013 р. по справі № 920/1048/13 (суддя Соп'яненко О.Ю.) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Техкомресурси" на користь ТОВ "Олімп ХХІ" 168 000 грн. 00 коп. основного боргу, 4 821 грн. 04 коп. пені, 3 456 грн. 42 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати. Судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 1728, 22 грн. покласти на позивача. В апеляційній скарзі відповідач стверджує, що автоскрепер МоАЗ - 6014П - Д357П був переданий позивачеві через водія Утюпіна В.В., який, на думку відповідача, є робітником позивача, а в подальшому був повернутий позивач відповідачеві, перефарбований та заміненими істотними деталями транспортного засобу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.08.2013 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 02.10.2013 р. та запропоновано позивачу надати відзив на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження своїх заперечень, а відповідачу - надати письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач на виконання вимог ухвали суду, 25.09.2013 р. надав за вх. № 9244 відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги відповідача заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

У судовому засіданні 02.10.2013 р. колегією суддів оголошено про перерву у розгляді справи до 14.10.2013 р.

Представником ТОВ «Техкомсервіс» надано 04.10.2013 р. за вх. № 9482 пояснення стосовно питань, поставлених колегією суддів у судовому засіданні 02.10.2013 р., які оголошені в судовому засіданні 14.10.2013 р.

10.10.2013 р. за вх. № 9666 представником ТОВ "Олімп XXI" надано пояснення стосовно питань, поставлених колегією суддів у судовому засіданні 02.10.2013 р., які також оголошені в судовому засіданні 14.10.2013 р.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши в судовому засідання представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Сумської області від 16.07.2013 р. у справі № 920/1048/13 підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.03.2013р. між сторонами по справі було укладено договір купівлі-продажу № 21, згідно з п. 1 якого продавець (відповідач) зобов'язався передати у власність покупця (позивача) належний йому товар, а саме: автоскрепер МоАЗ - 6014П - Д357П, номер двигуна 47177, номер шасі 947, рік випуску 1989, а покупець (позивач) зобов`язався прийняти й оплатити товар.

Пунктом 2.1 вищевказаного договору передбачено, що передача товару у власність покупцеві здійснюється за актом приймання - передачі.

Згідно до п. 3 договору, ціна на предмет договору встановлюється продавцем в гривнях та складає 168000,00 грн. Розрахунки між сторонами здійснюються у гривнях. Оплата проводиться шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Передплата за товар перераховується за домовленістю сторін. Передача права власності на предмет договору з оформленням відповідних документів відбувається в триденний термін після надходження коштів на рахунок продавця.

Для проведення оплати за товар ТОВ «Техкомресурси» було виставлено рахунок-фактуру № СФ-0000973 від. 29.03.2013 р., копію якого було залучено до матеріалів справи.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов`язання відповідно до умов вищевказаного договору виконав в повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення № 112 від 29.03.2013 р., залученої до матеріалів справи.

Факт проведення оплати в повному обсязі не заперечується і відповідачем.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не передав позивачу товар.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 36 від 24.05.2013р. (а. с. 11) з повідомленням про відмову від прийняття простроченого до передачі товару у зв`язку із втратою інтересу внаслідок прострочення, вимогою повернення отриманих в якості попередньої оплати грошових коштів в сумі 168000,00 грн. та сплати пені у розмірі 3650,00 грн., яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки відповідач в обумовлений у договорі купівлі - продажу № 21 від 29.03.2013р. строк товар позивачеві не поставив, грошові кошти, сплачені позивачем на умовах попередньої оплати не повернув, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Відповідач порушив вимоги чинного законодавства, а також умови укладеного між сторонами договору купівлі - продажу № 21 від 29.03.2013р., а саме допустив прострочення виконання зобов'язання.

Таким чином, як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджено матеріалами справи, заборгованості за непоставлений товар відповідача перед позивачем становить 168000,00 грн., що не спростовано відповідачем.

З урахуванням фактичних обставин справи та положень ст. ст. 509, 526, 530, 610, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимоги позивача в сумі 168000,00 грн.

Колегія суддів також погоджується і з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості стягнення з відповідача пені у розмірі 4821,04 грн., виходячи з наступного.

Пунктом 3.6 спірного договору передбачена відповідальність відповідача за не поставку товару у вигляді стягнення пені, за яким відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості предмету договору за кожен день затримки прийому - передачі товару.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано будь-яких доказів на спростування як суми основного боргу, так і нарахованої на неї суми пені. Заперечення відповідача фактично зводяться до того, що відповідач стверджує, що автоскрепер МоАЗ - 6014П - Д357П був переданий позивачеві через водія Утюпіна В.В., який, на думку відповідача, є робітником позивача, а в подальшому був повернутий позивач відповідачеві, перефарбований та заміненими істотними деталями транспортного засобу, що було заснято на фотокамеру.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що такі твердження відповідача позбавлені належної переконливості, оскільки, за умовами договору купівлі-продажу № 21 від 29.03.13р.,а саме п. 2.1., передача автоскрепера здійснюється за актом прийому-передачі за підписами уповноважених представників сторін, доказів існування даного акту прийому - передачі в матеріалах справи відсутні. Крім того, сам відповідач на наявність такого акту не посилався. Щодо посилань ТОВ «Техкомресурси» на отримання автоскрепера водієм Утюпіним В.В. колегія суддів зазначає, що вони є безпідставними, оскільки вказана особа в ТОВ «Олімп XXI» не працювала і не працює і довіреність на отримання автоскрепера (який є товарно-матеріальною цінністю) на його ім'я не видавалася, що підтверджується довідкою № 64 від 20.09.2013 р., підписаною директором позивача, наданої представником позивача в обґрунтування своїх заперечень.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "Техкомресурси", м. Суми на рішення господарського суду Сумської області від 16.07.2013р. по справі № 920/1048/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 16.07.2013р. по справі № 920/1048/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено та підписано 18.10.2013 року

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Істоміна О.А.