cpg1251 номер провадження справи 8/16/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.10.2013 Справа № 908/921/13-г
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Форестер-М" (69068, м.Запоріжжя, вул. Стартова, 3-Б)
про стягнення з відповідача 45660 грн. 67 коп. коштів, сплачених за придбаний неякісний товар за договором № 137/2-1 від 12.11.2011 р., 1751 грн. 72 коп. пені, 600 грн. збитків - витрат по проведенню експертизи.
Суддя І. А. Попова
Представники:
Позивача - Скачкова В.Г., дов. № 8 від 30.01.2013 р.
Відповідача - Черкашин І.І., дов. від 23.05.2012 р.
Литвиненко М.В., дов. від 27.11.2012 р.
Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 46712 грн. 67 коп. коштів, сплачених за придбаний неякісний товар за договором № 137/2-1 від 12.11.2011 р., 1751 грн. 72 коп. пені за прострочку поставки, 600 грн. витрат по проведенню експертизи.
В судовому засіданні, відкритому 11.04.2013 р., оголошувалися перерви до 18.04.2013р., 29.04.2013 р. Розгляд справи відкладався до 24.05.2013 р. Строк вирішення спору продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України за клопотанням сторін. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.05.2013 р. провадження по справі зупинялось до проведення судової товарознавчої експертизи. У зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження по даній справі ухвалою від 16.09.2013 р. провадження по справі поновлено, судове засідання призначено на 16.10.2013 р.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 16.10.2013р.
В судовому засіданні 11.04.2013 р. позивачем заявлено клопотання про зменшення розміру позовних вимог. Відповідно до ст. 22 ГПК України клопотання задоволено судом.
Розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 45660 грн. 67 коп. коштів, сплачених за придбаний неякісний товар за договором № 137/2-1 від 12.11.2011 р., 1751 грн. 72 коп. пені, 600 грн. збитків - витрат по проведенню експертизи.
Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування позову вказує, що позивач та відповідач уклали договір поставки №137/2-1 від 12.08.2011, за умовами якого відповідач зобов'язався поставити та передати у власність позивачу торгово-технічне устаткування для підприємств торгівлі/громадського харчування згідно специфікацій, а покупець - оплатити вартість товару і прийняти товар у постачальника. Відповідно до рахунку № 2015 від 24.11.2011 р. та накладної № 1188 від 14.12.2011 р. позивачем придбаний товар на загальну суму 51976 грн. За видатковою накладною № 1188 від 14.12.2011 р. позивач отримав товар на суму 51976 грн., який оплачено платіжними дорученнями № 245 від 29.11.2011 р. та № 21 від 09.02.2012 р. Позивач зазначає, що придбаний товар поставлений йому з прострочкою в 82 дні, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 12/07. Відповідно до п. 4.2 договору відповідачу нараховано пеню в розмірі 1751 грн. 72 коп. за прострочення поставки товару, яку позивач просить стягнути з відповідача. Крім того, позивач вказує, що при отриманні товару позивачем перевірено кількість товару та наявність видимих пошкоджень, яких виявлено не було. Через деякий час, а саме 14.08.2012 р., при більш детальному огляді позивачем виявлено, що придбаний товар не відповідає належній якості, а саме виявлено сліди корозії - іржі, які з'явилися в місцях зварювання і місцях кріплення додаткових елементів, після поставки. Позивач звернувся до Дніпропетровської торгово-промислової палати з питання проведення експертизи по з'ясуванню якості устаткування. Відповідно до висновку експерта № ГО-518 від 08.02.2013 р. експертом проведено огляд придбаного за договором устаткування та встановлено, що усе придбане устаткування не перебувало в експлуатації та знаходиться в упакуванні постачальника, також виявлена іржа (корозія) в містах зварювання та містах кріплення додаткових елементів, що підтверджується фото звітом до висновку. Таким чином, позивач вважає, що придбане за договором устаткування не відповідає санітарним нормам, матеріали з яких його виготовлено більш низької якості та не може використовуватися по прямому призначенню. Одна одиниця придбаного товару вартістю 6316 грн. продана позивачем третій особі. Позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти, сплачені за придбаний товар, в розмірі 45660 грн. 67 коп. та збитки у вигляді витрат на проведення експертизи в розмірі 600 грн.
Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов вказує, що позивачем не були виконані вимоги Інструкції про порядок приймання продукції по якості № П-7 та умови договору, не складений акт про недоліки товару та не був викликаний представник відповідача для виявлення недоліків товару. Позивач не звертався до відповідача з питання гарантійного ремонту, також не звертався з питанням про складення двостороннього акту про недоліки товару та від договору не відмовлявся, як це передбачено ст.. 678 ЦК України. Також відповідач зауважує, що експертиза проведена через 1 рік та 2 місяці після продажу товару та позивач звернувся з позовом через 1 рік та 3 місяці після придбання ним товару, що свідчить про пропущений строк позовної давності, передбачений ст.. 681 ЦК України. Крім того, висновок експерта вказує, що товар має сліди корозії, однак, що стало причиною корозії та які вимоги нормативних документів щодо умов зберігання даного товару порушено у висновку не вказується, а тому неможливо дійти висновку чи вказаний недолік стався з вини позивача чи через те, що проданий товар був неналежної якості. Також, нарахування пені за прострочення строків поставки відповідач вважає неправомірним, з огляду на те, що товар переданий в обумовленому сторонами місці: м.Запоріжжя, вул.. Стартова, 3-Б та переданий покупцю з підписанням видаткових накладних. Тому відповідач не несе відповідальність за несвоєчасну поставку товару, тому що фактично зобов'язання з доставки товару зі складу продавця покладені на покупця.
Заслухавши представників сторін, дослідивши додані матеріали, суд встановив, що 12 серпня 2011 р. сторонами по справі укладено договір № 137/2-1, за умовами якого ТОВ «Форестер-М» (постачальник, відповідач по справі) зобов'язався поставити та передати у власність покупця торгово-технологічне обладнання для підприємств торгівлі (громадського харчування) згідно доданих специфікацій, а ТОВ «Імперія торгівлі» (покупець, позивач по справі) - оплатити вартість товару та прийняти товар у постачальника. Згідно п. 4.2 договору строк поставки узгоджено не більше 20 днів з моменту 100% передоплати. За умовами п. 4.6 договору товар вважається зданим по кількості та якості після підписання видаткових накладних, з цього ж моменту право власності на товар переходить до покупця. Пунктом 4.7 договору узгоджено, що під час передачі товару сторони зобов'язані здійснити огляд товару, перевірити відповідність товару даним, вказаним в товаросупроводжувальній документації, а також даним додатків до договору. В разі, якщо однією із сторін не будуть здійснені огляд або перевірка товару даним, вказаним в товаросупроводжувальній документації або додатках, в подальшому, при виявлені недоліків (ушкоджень), невідповідності товару або в разі встановленні недостачі товару (комплектуючих), сторона, яка знехтувала своїми зобов'язаннями, не буде мати права посилатися на обставини неналежної передачі товару, а також на неналежне виконання іншою стороною договірних зобов'язань. Дана позиція не розповсюджується на обставини, якщо недоліки (ушкодження) товару не могли бути виявлені при звичайному способі огляду товару (приховані дефекти).
Як свідчать вивчені матеріали, за накладною № 1188 від 14.12.2011 р. відповідно до п. 1.1 договору відповідач передав, а позивач прийняв обладнання, а саме: марміт стаціонарний електричний для перших страв МСЕ1-1500М (1 шт.), марміт стаціонарний електричний для других страв МСЕ2-100М (3 шт.), касовий вузол КВ-1200х700 (1000)х900М (5 шт.) помічник універсальний ПУ-600х700 (1000)х1300М (1 шт.), нейтральний елемент НЕ-1000х700 (1000)х1300М (3 шт.) загальною вартістю 51976 грн. за адресою м. Запоріжжя, вул.. Стартова, 3-Б. Оплата за товар здійснена покупцем платіжними дорученнями № 245 від 29.11.2011 р. на суму 25000 грн. та № 21 від 09.02.2012 р. на суму 26976 грн.
При прийманні - передачі товару наявність недоліків товару не зафіксована.
Як вказує позивач, 12.07.2012 р. придбане обладнання було вивезено зі складу продавця та розміщено на складі товариства «Імперія торгівлі». При детальному огляді обладнання 14 серпня 2012 р. було виявлено сліди корозії, яка з'явилася в місцях зварювання і місцях кріплення додаткових елементів.
14 серпня 2012 р. позивачем на адресу товариства «Форестер-М» направлено претензію, в якій зазначено, що придбане у останнього обладнання не може бути використане за призначенням, оскільки не відповідає санітарним вимогам до матеріалів для контакту з продуктами харчування та вимагав повернення сплаченої за товар суми. У відповіді на претензію (№ 1140 від 12.09.2012 р.) товариство «Форестер-М» заперечило поставку товару неналежної якості, а в наступному висловило припущення щодо неналежного зберігання та порушення технології використання обладнання покупцем (а.с. 115).
Стягнення суми в розмірі 45660 грн. 67 коп., сплаченої за поставлений товар, що виявився неналежної якості, є предметом даного судового розгляду.
Відповідно до ст.. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 673 ЦК України унормовано, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом. Згідно ст.. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
За умовами розділу 8 договору строк гарантійного обслуговування складає 1 рік з дня поставки товару на склад покупця. Під час гарантійного строку, всі затрати, пов'язані з гарантійним ремонтом обладнання покладаються на постачальника, за винятком ремонтів неп оладків, які виникли з вини покупця (п. 8.2). Гарантія не розповсюджується на механічні пошкодження в разі порушення умов експлуатації, передбачених заводом-виготовлювачем.
Частиною 2 ст. 675 ЦК України визначено, що договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантійний строк - це передбачений стандартом, технічними умовами або договором строк для виявлення покупцем недоліків поставленої продукції. Якщо договором або законом, іншими правовими актами передбачено надання продавцем гарантії якості товарів, продавець зобов'язаний передати покупцеві товари, що мають відповідати зазначеним вимогам протягом певного часу, встановленого договором або законом чи іншими правовими актами (гарантійного строку).
Гарантії якості товарів, а також претензії у зв'язку з недоліками поставлених товарів регулюються ст. 269 ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГК України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.
Згідно положень ч. ч. 5 - 6 ст. 269 ГК України постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами (технічними умовами) на основний виріб. Постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.
Суд знаходить необґрунтованими заперечення відповідача щодо заявлення претензій покупцем (позивачем) поза межами гарантійних строків. Пунктом 4.7 договору, на який посилається відповідач у запереченнях, встановлений строк переходу права власності та ризиків до покупця з моменту підписання видаткової накладної, а обчислення гарантійного строку (гарантійного обслуговування) встановлено договором і цей строк не збігається з моментом переходу права власності до покупця на придбаний товар. Тобто, відповідно до умов договору перебіг строку гарантійного обслуговування обладнання розпочався з липня 2012 р. До того ж приписами ст.. 667 ЦК України встановлено, якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов'язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витрати покупець зобов'язаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не встановлено договором.
Таким чином, відповідно до ст.ст. 680, 681 ЦК України строк позовної давності, що застосовується до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару, який встановлено в один рік від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку - позивачем не пропущений.
Оскільки відповідач у запереченнях на позов оспорив наявність у продукції дефектів, які неможливо усунути та заявив про неналежне зберігання покупцем обладнання, за клопотанням сторін судом призначено товарознавчу експертизу. За результатами експертизи (висновок № 1415-13 від 29.08.2013 р.) експертом складено наступні висновки:
- обладнання, представлене на експертне дослідження, а саме: марміт стаціонарний електричний для других страв МСЕ2 (3 шт.), касовий вузол КВ-1200х700(1000)х900М (5 шт.), помічник універсальний ПУ-600х700 (1000)х1300М (1 шт.), нейтральний елемент НЕ-1000х700 (1000)х1300М (3 шт.), мають ознаки локальної поверхневої корозії при повній відсутності ознак експлуатаційного зносу, при майже непорушному пакуванні товаропостачальника;
- виявлені недоліки є істотними, за наявності яких неможлива експлуатація виробів за їх функціональним призначенням;
- визначення відповідності матеріалу, з якого виготовлено обладнання його характеристикам за ГОСТ 5632-72 та Сертифікату відповідності серія ВВ, зареєстрованим в реєстрі за № UА1.032.0053737-11 (ДСТУ ІЕС 60335-2-6:2002, ГОСТ 12.2.092-94), виходить за межі компетенції товарознавчої експертизи.
В дослідницькій частині висновку судово-товарознавчої експертизи зазначено, що визначення відповідності якості сировинного матеріалу виходить за межі компетенції товарознавчої експертизи, але при відсутності у матеріалах справи відповідних документів, які б засвідчили якість застосованої партії металу, з якого виготовлено та поставлено обладнання товариству «Імперія торгівлі», при умові виявлених оглядом ознак корозійного процесу обладнання у різних зонах його складових, а не тільки у зонах зварювальних швів, у експерта немає підстав для кваліфікації сировинного матеріалу як якісного. Методом органолептичного контролю встановлено, що надане обладнання не має ознак експлуатаційного зносу, тобто не було у використанні за цільовим призначенням, має майже не порушене тарне пакування, зафіксоване стрейч-стрічкою, на обладнанні маються паперові етикетки з інформаційними носіями: номер замовлення та бригади, найменування виробу та штампи ВТК. Корозія, яка спостерігається в представленому обладнанні, захопила поверхню металу локально та нерівно, глибина корозійного руйнування на різних ділянках різна. Враховуючи обставини справи, можна допустити, що в представленому на експертне дослідження обладнанні спостерігається атмосферна корозія. Це корозія металу в умовах атмосфери при вогкості, достатній для утворення на поверхні металу плівки електроліту (особливо у присутності агресивних газів або аерозолів кислот, солей і т.п.) Особливістю атмосферної корозії є сильна залежність її швидкості і механізму від товщини шару вологи на поверхні металу або ступеня зволоження продуктів корозії, що утворилися. Згідно ДСТУ ІЕС 60335-2-6:2002, ГОСТ 12.2.092-94 обладнання для підприємств громадського харчування та торгівлі та матеріали, з яких вони виготовлені, не повинні змінювати фізико-хімічні властивості, повинні бути виконані з високолегірованих сталей та сплавів, які стійкі до процесів утворення корозії в умовах експлуатації обладнання за цільовим призначенням, а тим більш до процесів утворення атмосферної корозії. Приймаючи до уваги умови зберігання обладнання та факт невикористання за цільовим призначенням, експерт дійшов висновку, що надане на експертне дослідження обладнання не відповідає вимогам санітарних норм та, найімовірніше, якісному складу сплаву металу, тому виявлені недоліки є істотними, за наявності яких неможлива експлуатація виробів за їх функціональним призначенням.
В судовому засіданні 16.10.2013 р. відповідачем заявлено клопотання про призначення додаткової експертизи для визначення відповідності матеріалу, з якого виготовлений товар та виявлення того, які саме причини спричинили дефект товару - виробничий брак чи неправильні умови зберігання. Клопотання судом відхилено з огляду на наступне: частинами 3 і 4 ст. 42 ГПК України передбачено право господарського суду призначити додаткову або повторну судову експертизу. Додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо. Суд не вбачає підстав для призначення додаткової експертизи та вважає, що наданий експертом висновок № 1415-13 від 29.08.2013 р. є повним та вичерпним. Крім того, з огляду на питання, які пропонуються відповідачем для проведення додаткової судової експертизи, суд виходить із того, що висновком експерта спірне обладнання не може використовуватися за призначенням в підприємстві громадського харчування за наявності виявлених дефектів.
Згідно з положеннями ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Висновками експерта також спростовуються доводи відповідача щодо неналежного зберігання або неналежної експлуатації покупцем технологічного обладнання.
Посилання відповідача на п. 4.7 договору є недоречними, оскільки наявні недоліки є прихованими та виявлені під час гарантійного строку, а не при передачі товару.
Твердження відповідача, що при прийманні товару позивачем порушено вимоги Інструкції П-7 «Про порядок приймання продукції промислово-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю», затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. суд знаходить безпідставними, оскільки порядок приймання товару встановлено в договорі поставки № 137/2-1 від 12.08.2011 р. При цьому будь-яких посилань на застосування сторонами порядку приймання продукції, передбаченого вказаною Інструкцією, не міститься.
Щодо посилання відповідача на те, що частина придбаного позивачем товару, а саме: марміт стаціонарний електричний для перших страв МСЕ1-1500М (1 шт.), реалізована іншій особі, внаслідок чого товар не може бути повернено продавцю, суд зазначає, що відповідно до видаткової накладної № 1188 від 14.12.2011 р. кожна позиція товару придбана як окрема одиниця, що має свою вартістю та кількість, що свідчить про те, що зазначений товар не є об'єднаним в єдиний комплекс, пов'язаний функціонально.
Згідно з частиною 2 статті 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами, або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) - покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.
За ч. 5 ст. 268 ГК України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.
Доводи відповідача стосовно того, що покупець (позивач у справі) не заявив про відмову від договору, суд знаходить хибними. Як вже зазначено, ч. 2 ст. 678 ЦК України передбачено певні правові наслідки передання товару з недоліками, які неможливо усунути, а саме: покупець має право вимагати повернення сплаченої за товар суми або вимагати заміни товару. Претензією № 14/14-1 від 14.08.2012 р. позивач вимагав саме повернення сплаченої за неякісний товар грошової суми (а не заміни товару), що за своєю правовою природою є відмовою від договору. Відсутність у претензії слів «відмова від договору» не змінює сутності обраного позивачем способу захисту порушеного права у вигляді припинення зобов'язань.
Вимоги про стягнення неустойки в розмірі 1751 грн. 72 коп., нарахованої за період з 13.03.2012 р. по 12.07.2013 р. позивач обґрунтовує з посиланням на п 5.2 договору № 137/2-1, яким передбачено, що за прострочку поставки товару, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,5% від вартості недопоставленого товару за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підставами нарахування пені, про стягнення якої заявлено, позивач зазначає невиконання відповідачем зобов'язання щодо поставки товару. Тобто, відповідальність, передбачена п. 5.2 договору застосовується саме за порушення термінів поставки.
Згідно п. 4.1 договору поставка товару здійснюється згідно правил Інкотермс-2010 на умовах ЕХW: склад постачальника. Пунктом 4.5 договору передбачено, що право власності та всі ризики на товар переходять до покупця з моменту підписання видаткових накладних. Судом встановлено, що товар отримано покупцем за видатковою накладною № 1188 від 14.12.2011 р., тобто в передбачений договором строк після здійснення попередньої оплати. Відповідно до товаро-транспортної накладної №12/07 придбаний товар доставлений на склад покупця (позивача по справі) 12.07.2012 р.
Як узгоджено сторонами договору, поставка продукції здійснюється за умови ЕХW згідно правил "Інкотермс-2000", відповідно до яких термін "франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення. Таким чином, в правовідносинах, що досліджувалися, відповідач виконав зобов'язання щодо поставки товару в терміни, передбачені договором. Суд знаходить безпідставними вимоги про стягнення пені в розмірі 1751 грн. 72 коп., нарахованої відповідно до п. 5.2 договору, та відмовляє в задоволенні позову в цій частині з зазначених підстав.
Позивач також просить стягнути з відповідача 600 грн. збитків, понесених ним на оплату висновку експерта № ГО-518 від 08.02.2013 р. В обґрунтування вимог позивач посилається на ст.. 224 ГК України.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Для настання відповідальності у вигляді відшкодування заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань збитків, що встановлена вказаною нормою, необхідна наявність складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, вина.
На обґрунтування вимог про стягнення збитків позивач вказує, що з метою проведення експертизи по з'ясуванню якості устаткування мав необхідність звернутися до Дніпропетровської торгово-промислової палати. Витрати по оплаті вартості експертизи склали 600 грн.
Суд зазначає, що понесені позивачем збитки не знаходяться в причинному зв'язку з протиправними діями відповідача, тому відсутні підстави для виникнення цивільно - правової відповідальності у вигляді стягнення збитків в розумінні норми ст. 22 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.
Оцінивши у сукупності зібрані у справі письмові докази, пояснення представників та встановлені обставини, суд знаходить доведеним позивачем факт поставки позивачу неякісного товару, внаслідок чого підстави для задоволення позову про стягнення з відповідача 45660 грн. 67 коп. грошових коштів, сплачених за неякісний товар.
Позовні вимоги задовольняються частково.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам. Також покладаються на відповідача витрати на оплаті судової товарознавчої експертизи в розмірі 470 грн. 40 коп., сплачені позивачем платіжним дорученням № 342 від 09.08.2013 р.
У зв'язку з зменшенням розміру позовних вимог переплачена сума судового збору в розмірі 36 грн. 89 коп. підлягає поверненню позивачу, про що судом винесено відповідну ухвалу.
На підставі викладеного, ст.ст. 193, 268 ГК України, ст.. ст.. 525, 526, 655, 673, 679, 680 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форестер-М" (69068, м.Запоріжжя, вул. Стартова, 3-Б, ЄДРПОУ 35258105) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія Торгівлі" (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Караваєва, 39, ЄДРПОУ 35935562) 45660 (сорок п'ять тисяч шістсот шістдесят) грн. 67 коп. коштів, сплачених за неякісний товар, 2071 (дві тисячі сімдесят одна) грн. 54 судових витрат. Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Повне рішення складено 23 жовтня 2013 року.
Суддя І.А. Попова
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2013 |
Оприлюднено | 28.10.2013 |
Номер документу | 34367872 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Попова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні