Рішення

від 21.10.2013 по справі 915/1394/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 року Справа № 915/1394/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді: Бритавської Ю.С.,

при секретарі судового засідання: Мартиненко М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Богданова Т.М., довіреність від 01.06.2013р.

від відповідача-1: Калитаєв В.В., договір №0006 від 20.08.2013р.

від відповідача-2: Кравчук А.О., довіреність від 30.04.2013р.

від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1. ОСОБА_1, довіреність від 09.08.2013р.

2. не з'явився

3. не з'явився

4. не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Фермерського господарства «Богданов і сини» (56636, Миколаївська обл., Новоодеський район, с. Бузьке, вул. Паркова, 23, код ЄДРПОУ 19289865)

до відповідачів: 1. Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція» в особі Миколаївської філії (юридична адреса: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, 22-А, кімната 302, код ЄДРПОУ 32277680, адреса Миколаївської філії: 54020, м. Миколаїв, вул. Пушкінська 58/3)

2. Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Миколаївській області Управління державної виконавчої служби (54020, м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 107, код ЄДРПОУ 34889877)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)

2. ОСОБА_5 (АДРЕСА_2)

3. ОСОБА_6 (АДРЕСА_3)

4. ОСОБА_7 (АДРЕСА_3)

про: визнання недійсним протоколу прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, протоколу про проведення прилюдних торгів №11/113/а-113-1 від 01 серпня 2013р., складеного за результатами проведення прилюдних торгів, Акту про проведення прилюдних торгів, -

Суть спору: Фермерське господарство «Богданов і сини» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція» в особі Миколаївської філії та Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Миколаївській області Управління державної виконавчої служби про визнання недійсними прилюдних торгів, проведених 01.08.2013р. з реалізації об'єкта незавершеного будівництва дачного будинку, загальною площею 77,2 кв.м., житловою площею - 55,4 кв.м. - двоповерхової житлової будівлі з надвірними господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_4, які були проведені Приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство Юстиція» в особі Миколаївської філії; визнання недійсним Протоколу №11/113/13/а-113-1 про проведення прилюдних торгів від 01.08.2013р., оформлений за результатами відновлених торгів, переможцем яких стала ОСОБА_6; визнання недійсним Акту про проведені прилюдні торги, складеного державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Миколаївській області Управління державної виконавчої служби Кравчуком А.О.

23.08.2013р. за вх.№16523/13 до суду від позивача надійшли письмові пояснення із зменшенням позовних вимог, відповідно до яких позивач просить суд: визнати недійсними прилюдні торги, проведені 01.08.2013р. з реалізації об'єкта незавершеного будівництва дачного будинку, загальною площею 77,2 кв.м., житловою площею - 55,4 кв.м. - двоповерхової житлової будівлі з надвірними господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_4, які були проведені Приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство Юстиція» в особі Миколаївської філії; визнати недійсним Акт про проведені прилюдні торги, складений державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Миколаївській області Управління державної виконавчої служби Кравчуком А.О.

Позовні вимоги ФГ «Богданов і сини» мотивовані порушенням відповідачами встановленого законодавством порядку проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого нерухомого майна.

У судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та наполягали на їх задоволенні з підстав, викладених у позові, письмових поясненнях до нього та запереченнях на відзив відповідачів.

Представники відповідачів у судових засіданнях проти позову заперечили та просили суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву та письмових поясненнях.

Представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4 у судових засіданнях позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судових засіданнях проти задоволення позову заперечили та просили суд відмовити у його задоволенні. При цьому ОСОБА_5 надано до суду письмові пояснення відносно власника земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4.

В судове засідання 21.10.2013р. треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не з'явились, належним чином повідомлені, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за їх відсутністю у судовому засіданні 21.10.2013р.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_7 в судове засідання 21.10.2013р. також не з'явився, при цьому 24.09.2013р. від нього надійшло клопотання за вх.№18596/13 про розгляд справи за його відсутності, яке у судовому засіданні судом було задоволено, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за їх відсутністю у судовому засіданні 21.10.2013р.

07.10.2013р. за вх.№19528/13 до суду від громадянки України ОСОБА_4 надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача на підставі позовної заяви до Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція» в особі Миколаївської філії та Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Миколаївській області Управління державної виконавчої служби за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання недійсними прилюдних торгів, проведених 01.08.2013р. з реалізації арештованого нерухомого майна.

Ухвалою суду від 07.10.2013р. в прийнятті позовної заяви ОСОБА_4 відмовлено.

Ухвалою суду від 07.10.2013р. було задоволено клопотання позивача та продовжено строк вирішення спору по справі до 22.10.2013р.

21.10.2013р. за вх.№20443/13 до суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з неї цивільної справи №480/2420/13ц, яка перебуває в провадженні судді Миколаївського районного суду Миколаївської області Карікової Л.В.

У судовому засіданні 21.10.2013р. судом було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі , - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Така ж правова позиція викладена і у п.3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (з наступними змінами і доповненнями).

Позивачем у клопотанні про зупинення провадження у справі жодним чином не обґрунтовано неможливість розгляду справи №915/1394/13 до вирішення справи №480/2420/13ц, в т.ч. в чому полягає неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюватимуться цивільним судом, з огляду на що відсутні підстави для зупинення провадження у справі №915/1394/13, а отже у задоволенні відповідного клопотання позивача слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третіх осіб, господарський суд встановив:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.01.2008р. у справі №12/657/07 задоволено позов Фермерського господарства «Богданов і сини» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 про стягнення 324047,88 грн.: стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 на користь Фермерського господарства «Богданов і сини» 218743 грн. боргу, 85636 грн. збитків від інфляції, 19668,88 грн. річних, 3240,48 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

14.04.2008р. на виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 08.01.2008р. у справі №12/657/13 був виданий відповідний наказ про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 на користь Фермерського господарства «Богданов і сини» 218743 грн. боргу, 85636 грн. збитків від інфляції, 19668,88 грн. річних, 3240,48 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На даний час виконання вказаного наказу господарського суду здійснюється Відділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Миколаївській області Управління державної виконавчої служби.

22.02.2013р. державним виконавцем складено Акт опису й арешту майна, згідно з яким накладено арешт на незавершене будівництво дачного будинку, що знаходиться на земельній ділянці НОМЕР_1, площею 0,06 га, разом з прилеглими будівлями та спорудами.

У квітні 2013 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області за вих.№02.1-24/3479 оформлено заявку на реалізацію арештованого майна на виконання наказу №12/657/07, виданого 14.04.2008р. господарським судом Миколаївської області.

07.05.2013р. між Відділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Миколаївській області Управління державної виконавчої служби та Приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство Юстиція» був укладений договір №11/113/13/а-113 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, за умовами якого Відділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Миколаївській області Управління державної виконавчої служби передав нерухоме майно, а ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» зобов'язалось надати послуги з реалізації і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна - незавершеного будівництва дачного будинку, загальною площею 77,2 кв.м., житловою площею - 55,4 кв.м. - двоповерхової житлової будівлі з надвірними господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_4.

За даними, які містяться на офіційному веб-сайті «Система реалізації конфіскованого та арештованого майна» 10.07.2013р. ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» розміщено оголошення про проведення прилюдних торгів №508533 (реєстраційний номер лоту 960041, номер лоту в рамках торгів - 113, найменування лоту: незавершене будівництво дачного будинку, загальною площею 77,2 кв.м, житловою площею 55,4 кв.м - двоповерхова житлова будівля з надвірними господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4; стартова ціна 52428,00 грн., гарантійний внесок: 7602,06 грн.).

Заяви про участь у прилюдних торгах надійшли від ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7.

01.08.2013р. відбулися прилюдні торги з реалізації незавершеного будівництва дачного будинку, загальною площею 77,2 кв.м., житловою площею - 55,4 кв.м. - двоповерхової житлової будівлі з надвірними господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_4, під номером лоту 113, за стартовою ціною 52428 грн.

Відповідно до Протоколу №11/113/13/а-113 проведення прилюдних торгів від 01.08.2013р. учасниками торгів стали: учасник №123 ОСОБА_6, учасник №124 ОСОБА_7, учасник №125 ОСОБА_5, учасник №111 ОСОБА_4. В ході прилюдних торгів учасником №123 ОСОБА_6 запропоновано ціну 52500 грн., учасником №124 ОСОБА_7 запропоновано ціну 52600 грн., учасником №125 ОСОБА_5 запропоновано ціну 400000 грн., учасником №111 ОСОБА_4 ціну не запропоновано. Переможцем торгів визначено ОСОБА_5. Протокол №11/113/13/а-113 від 01.08.2013р. підписано ліцитатором ОСОБА_9, підпис переможця торгів ОСОБА_5 відсутній.

Згідно з Протоколом №11/113/13/а-113-1 проведення прилюдних торгів від 01.08.2013р. у зв'язку з відмовою переможця торгів ОСОБА_5 підписувати Протокол, прилюдні торги були поновлені; учасниками поновлених торгів стали: учасник №123 ОСОБА_6 та учасник №124 ОСОБА_7. В ході прилюдних торгів учасником №123 ОСОБА_6 запропоновано ціну 52500 грн., учасником №124 ОСОБА_7 запропоновано ціну 52600 грн., учасником №123 ОСОБА_6 запропоновано ціну 52650 грн. Переможцем торгів визначено ОСОБА_6. Протокол №11/113/13/а-113-1 від 01.08.2013р. підписано ліцитатором Волошиним К.І. та переможцем прилюдних торгів ОСОБА_6

Звертаючись до господарського суду з відповідним позовом та подальшими письмовими поясненнями із зменшенням позовних вимог, позивач вважає, що прилюдні торги, проведені 01.08.2013р. з реалізації об'єкта незавершеного будівництва дачного будинку, та Акт про проведені прилюдні торги, є недійсними, вказуючи на ряд порушень діючого законодавства, які на думку позивача були допущені відповідачами при здійсненні ними відповідних дій.

Так, позивач вказує на те, що в порушення п.3.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999р. №68/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999р. за №745/4038, з подальшими змінами і доповненнями (далі - Тимчасове положення) та Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. №74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999р. за № 865/4158 (далі - Інструкція) ПП «СП «Юстиція» провела прилюдні торги за заявкою державного виконавця без наявності необхідних для цього документів, в т.ч. і тих, що підтверджують право власності ОСОБА_8 на садовий (дачний) будинок та земельну ділянку, на якій він розташований. За відсутності таких документів на думку позивача є незаконним і укладення договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості між продавцем та покупцем (ОСОБА_6).

Також Фермерським господарством «Богданов і сини» вказано на те, що ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» порушило його права як стягувача та права потенційних покупців, створюючи штучні перепони, які проявилися у приховуванні від них необхідної інформації, не висвітленні на офіційному веб-сайті повної інформації про прилюдні торги лоту №113 (спірного майна), наданні умисно мізерного терміну для реєстрації учасників тощо.

Водночас позивач зазначає, що після оголошення ліцитатором переможця, ОСОБА_5 повідомила, що їй стало зле та покинула прилюдні торги, заявивши, що Протокол прилюдних торгів підпише пізніше; звернення позивача до відповідача-1 щодо надання інформації про підписання Протоколу прилюдних торгів №11/113/13/а-113 від 01.08.2013р. переможцем торгів ОСОБА_5 були проігноровані; до відновлених прилюдних торгів учасник ОСОБА_4 та представник ФГ «Богданов і сини» допущені не були; про існування Протоколу №11/113/13/а-113-1 про проведення прилюдних торгів від 01.08.2013р., оформленого за результатами відновлених торгів, відповідно до якого переможцем торгів стала ОСОБА_6, позивачу та ОСОБА_4 стало відомо 02.08.2013р., що на думку позивача свідчить про незаконність проведених торгів.

З вищевикладених обставин позивач просить визнати недійсними прилюдні торги, проведені 01.08.2013р. з реалізації об'єкта незавершеного будівництва дачного будинку, загальною площею 77,2 кв.м., житловою площею - 55,4 кв.м. - двоповерхової житлової будівлі з надвірними господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_4, які були проведені Приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство Юстиція» в особі Миколаївської філії; визнати недійсним Акт про проведені прилюдні торги, складений державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Миколаївській області Управління державної виконавчої служби Кравчуком А.О.

У відзиві на позов та наданих до суду поясненнях ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» зауважує зокрема на те, що позивачем не встановлено, в чому саме полягає порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, а обраний ним спосіб захисту прав в частині визнання акту державного виконавця про проведення прилюдних торгів не відповідає можливим способам захисту прав та інтересів, встановлених законодавством. Окрім того, ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» стверджує, що ним дотримані встановлені вимоги щодо своєчасного надання інформації про проведення прилюдних торгів. Щодо відновлення прилюдних торгів, яке відбулось 01.08.2013р., відповідачем-1 зазначено, що в зв'язку з тим, що переможець торгів ОСОБА_5 відмовилась від підписання відповідного протоколу, за умовами достатньої кількості покупців (в кількості двох осіб - ОСОБА_6 та ОСОБА_7) ним того ж дня прилюдні торги з реалізації лоту №113 були відновлені, переможцем стала ОСОБА_6, яка запропонувала найвищу ціну й підписала протокол.

Відповідач-2 у відзиві на позов вказує на те, що з метою виконання наказу господарського суду від 14.04.2008р. у справі №12/657/07 ним був складений Акт опису й арешту незавершеного будівництва дачного будинку, що знаходиться на земельній ділянці НОМЕР_1, разом із присадибними будівлями та спорудами в АДРЕСА_5. При цьому сторонами виконавчого провадження дії державного виконавця щодо опису об'єкта нерухомого майна (незавершеного будівництва) боржника не оскаржувались. Також відповідач-2 вказує на відсутність будь-яких порушень при проведенні прилюдних торгів.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За вимогами ч.2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Господарський суд у розгляді справи за позовом, який не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити у задоволенні такого позову.

Така ж правова позиція викладена і у п.3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. №01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» (з наступними змінами та доповненнями), п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. №01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» (з наступними змінами та доповненнями) та п.3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.11.2005р. №01-8/2229 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у I півріччі 2005 року» (з наступними змінами та доповненнями).

Правова позиція, згідно з якою, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способом захисту прав, суд повинен відмовити у позові, викладена і у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 13.07.2004р. зі справи №10/732 та від 14.12.2004р. зі справи №6/11.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - ФГ «Богданов і сини» не був учасником прилюдних торгів, проведених 01.08.2013р. з реалізації об'єкта незавершеного будівництва дачного будинку, загальною площею 77,2 кв.м., житловою площею - 55,4 кв.м. - двоповерхової житлової будівлі з надвірними господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_4, які були проведені Приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство Юстиція» в особі Миколаївської філії, а тому позивач не є учасником правочину з купівлі-продажу арештованого нерухомого майна, яким за своєю правовою природою є прилюдні торги.

У зв'язку з цим обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, а саме, визнання недійсними прилюдних торгів, не призведе до захисту його порушеного права, навіть якщо судом буде встановлений факт такого порушення, оскільки наслідки такого порушення не поширюються на права позивача.

Способи захисту цивільного права визначені ст. 16 ЦК України. До них відносяться: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Позов про визнання прилюдних торгів недійсними, в яких позивач участі не приймав, внаслідок чого не був стороною в правочині, не є способом захисту його порушеного права, а права особи не можуть підлягати захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій така особа не є, незалежно від того, чи відповідає спірна угода закону.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Вищого господарського суду України від 17.06.2009р. у справі №14/178пн.

На необхідність встановлювати, чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати торгів, при розгляді справи про визнання прилюдних торгів недійсними вказано і у постанові Вищого господарського суду України від 21.05.2013р. у справі №5011-32/7735-2012.

Відносно позовної вимоги про визнання недійсним Акту про проведені прилюдні торги, такий акт не може бути предметом оскарження в господарському суді, з огляду на те, що вказаний акт не носить нормативно-правового характеру у розумінні ст. 12 ГПК України. Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2012р. у справі №5013/642/11.

В спірних правовідносинах позивач - ФГ «Богданов і сини» є стороною виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 14.04.2008р.у справі №12/657/07, а тому у разі наявності відповідних обставин, будь-яких порушень державним виконавцем порядку примусової реалізації майна боржника у виконавчому провадженні, порушень будь-яких прав стягувача тощо ФГ «Богданов і сини» мало і має право та можливість на звернення до господарського суду зі скаргами на дії чи бездіяльність органів ДВС, поданими в порядку ст. 121-2 ГПК України.

В поданій ж позовній заяві та подальших письмових поясненнях ФГ «Богданов і сини» належним чином у розумінні ст.ст. 32-33 ГПК України не обґрунтовано, в чому полягає порушення відповідачами прав позивача у розумінні ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, що унеможливлює задоволення поданої позовної заяви.

За таких обставин у задоволенні позову ФГ «Богданов і сини» слід відмовити.

Наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Іншого позивачем не доведено.

Водночас слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст.1 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.1 ГПК України право на звернення до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Частиною 1 ст. 80 ГПК України передбачені підстави припинення провадження у справі. Так, господарський суд припиняє у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України; відсутній предмет спору; є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом; сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду; настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Пунктом 4.2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 ст. 80 ГПК України, якщо при розгляді справи буде встановлено, що позов подано позивачем або до відповідача, який не має статусу юридичної особи або громадянина-суб'єкта підприємницької діяльності і не є учасником корпоративних відносин.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач-2 - Відділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Миколаївській області Управління державної виконавчої служби не є юридичною особою та не є іншим органом, передбаченим ст.ст. 1, 21 ГПК України, а отже не може бути стороною (відповідачем зокрема) у справі, у зв'язку з чим провадження у справі до Відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Миколаївській області Управління державної виконавчої служби підлягає припиненню на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Окрім того, пунктом 2 ч.5 ст. 49 ГПК України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.

Таким чином, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати відповідача-1 на правову допомогу в розмірі 7634,25 грн. покладаються на позивача.

При цьому судом враховується наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про адвокатуру», який втратив чинність на підставі Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012р. № 5076-VI, адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно з ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами. Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Таким чином, вказана процесуальна норма не обмежує юридичних осіб у виборі осіб, які будуть здійснювати їх представництво в господарському суді.

З цього приводу Вищий господарський суд України у п.5 інформаційного листа від 14.07.2004р. №01-8/1270 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003р. щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» зазначив, що судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником (постанова Верховного суду України від 01.10.2002р у справі № 30/63).

Окрім того, у п.10 листа від 14.12.2007р. №01-8/973 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права» Вищий господарський суд України зазначив, що стаття 44 ГПК передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не будь-яких представників.

Зі змісту ст.ст. 13-15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вбачається, що адвокатська діяльність здійснюється адвокатом індивідуально (самозайнята особа) та шляхом створення юридичної особи у формі адвокатського бюро та адвокатського об'єднання.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 4 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури 01.10.1999р. (протокол № 6/VI), угода про надання правової допомоги - договір (контракт), згідно з яким одна сторона - адвокат, що практикує індивідуально, або адвокатське об'єднання - приймає на себе доручення іншої сторони - клієнта (або його представника) - про надання клієнту юридичної допомоги обумовленого ним виду в інтересах клієнта на умовах, передбачених угодою, а інша сторона - клієнт (або його представник) - зобов'язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також у випадку необхідності - фактичні витрати, пов'язані з виконанням угоди. Угодою можуть передбачатися також інші умови надання юридичної допомоги.

Гонорар - передбачена угодою про надання правової допомоги винагорода за виконані адвокатом дії по наданню правової допомоги; гонорар не включає кошти, що вносяться клієнтом (його представником) на покриття фактичних витрат, пов'язаних з виконанням угоди.

Відповідно до п.1 ст. 33 Правил адвокатської етики гонорар є єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту.

На підтвердження понесення відповідачем-1 заявлених як судових - витрат на правову допомогу в розмірі 7634,25 грн. ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» в особі Миколаївської філії надало до суду договір про надання правової допомоги №0006, укладений між відповідачем-1 та адвокатом ОСОБА_2 20.08.2013р., додаткову угоду до договору №0006 від 20.08.2013р., свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №723 від 26.11.2011р. та платіжне доручення №6724 від 21.08.2013р. на суму 7634,25 грн.

За таких обставин, керуючись вищезазначеними нормами права, господарський суд вважає, що сплачені відповідачем-1 адвокату ОСОБА_2 7634,25 грн. за надану правову допомогу відносяться до складу судових витрат і тому підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, п.1 ч.1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Фермерського господарства «Богданов і сини» відмовити.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Богданов і сини» (56636, Миколаївська обл., Новоодеський район, с. Бузьке, вул. Паркова, 23, код ЄДРПОУ 19289865) на користь Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція» в особі Миколаївської філії (юридична адреса: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, 22-А, кімната 302, код ЄДРПОУ 32277680, адреса Миколаївської філії: 54020, м. Миколаїв, вул. Пушкінська 58/3) 7634 (сім тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 25 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 28 жовтня 2013 року.

Суддя Ю.С. Бритавська