Постанова

від 24.10.2013 по справі 913/549/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року Справа № 913/549/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяПершиков Є.В., суддіХодаківська І.П., Яценко О.В. розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Донецької області на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року у справі№ 913/549/13-г господарського судуЛуганської області за позовомПрокурора м. Кіровська в інтересах держави в особі Кіровської міської ради до 1. Відділу освіти Кіровської міської ради Луганської області, 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 провизнання недійсним рішення комітету з конкурсних торгів; визнання недійсним договору про закупівлю товарів за державні кошти та стягнення 300 000 грн. в судовому засіданні взяли участь представники прокуратури відповідача 1 Красножон О.М. посвідчення № 000598 від 01.08.2012 року, Колесник Л.М. дов. № 1037 від 23.10.2013 року

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Кіровська в інтересах держави в особі Кіровської міської ради звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відділу освіти Кіровської міської ради Луганської області та фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі за текстом - ФОП ОСОБА_4) про визнання недійсним рішення комітету з конкурсних торгів відділу освіти Кіровської міської ради Луганської області, оформлене протоколом засідання комітету конкурсних торгів № 10 від 07.02.2012 року щодо визначення переможця на закупівлю вугілля кам'яного; визнання недійсним договору № 1, укладеного 27.02.2012 року між ФОП ОСОБА_4 та відділом освіти Кіровської міської ради про закупівлю вугілля кам'яного у кількості 500 тон; стягнення з ФОП ОСОБА_4 до місцевого бюджету 300 000, 00 грн., отриманих згідно договору № 1 від 27.02.2012 року про закупівлю вугілля кам'яного.

Рішенням господарського суду Луганської області від 19.04.2013 року у справі № 913/549/13-г позовні вимоги прокурора м. Кіровська в інтересах держави в особі Кіровської міської ради задоволено: визнано недійсним рішення комітету з конкурсних торгів відділу освіти Кіровської міської ради Луганської області (перший відповідач), оформлене протоколом засідання комітету конкурсних торгів від 07.02.2012 року № 10, щодо визначення переможця торгів на закупівлю вугілля кам'яного. Визнано недійсним договір № 1, укладений 27.02.2012 року між відділом освіти Кіровської міської ради Луганської області та ФОП ОСОБА_4 про закупівлю за державні кошти вугілля кам'яного у кількості 500 тон. Стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь відділу освіти Кіровської міської ради грошові кошти у розмірі 300 000, 00 грн. вирішено вилучити у відділу освіти Кіровської міської ради Луганської області на користь ФОП ОСОБА_4 вугілля кам'яне ГР-О-200 у кількості 500 тон.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, відділ освіти Кіровської міської ради Луганської області, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Луганської області від 19.04.2013 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року у справі № 913/549/13-г апеляційну скаргу відділу освіти Кіровської міської ради Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 19.04.2013 року у справі № 913/549/13-г задоволено, рішення господарського суду Луганської області від 19.04.2013 року у справі №913/549/13-г скасовано. У задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, заступник прокурора Донецької області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року, а рішення господарського суду Луганської області від 19.04.2013 у справі № 913/549/13-г - залишити без змін, аргументуючи порушенням норм права, зокрема, ст. ст. 3, 16, 17, 29, 30, 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", ст. ст. 91, 104, 203, 216, Цивільного Кодексу України, ст. 59 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 4 7 , 43 Господарського процесуального кодексу України.

Учасників судового процесу відповідно до ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що протоколом засідання комітету конкурсних торгів відділу освіти Кіровської міської ради Луганської області № 3 від 04.01.2012 року затверджено річний план закупівель на 2012 рік, відповідно до якого передбачалося придбання вугілля кам'яного з очікуваною вартістю закупівлі 350 000 грн., у тому числі ПДВ 58 333, 33 грн. на відкритих торгах.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що 06.01.2012 року на офіційному веб-порталі Міністерства економіки України відділом освіти Кіровської міської ради оприлюднене оголошення № 3/1(605/1), № 011666, про проведення процедури закупівлі кам'яного вугілля.

Кваліфікаційними критеріями до учасників визначено, зокрема, такі: наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів; оригінал довідки Департаменту з питань банкрутства або його регіонального відділення про те, що Учасник не визнаний у встановленому порядку банкрутом та відносно нього не відкрита ліквідаційна процедура, не більше місячної давнини відносно дати розкриття пропозицій конкурсних торгів; оригінал довідки з податкової інспекції про відсутність заборгованості по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету, яка дійсна на дату розкриття пропозицій конкурсних торгів; копія документа, що підтверджує взяття фізичної особи-підприємця на облік в органі державної податкової служби (для фізичних осіб-підприємців).

Усі документи (за винятком оригіналів або нотаріально завірених копій), які Учасник подає для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям та відсутності підстав для відмови в участі у торгах, повинні на всіх сторінках мати відбиток печатки учасника та підпис уповноваженої особи. Пропозиція конкурсних торгів, яка не містить документів про відповідність учасника встановленим кваліфікаційним критеріям, є такою, що не відповідає вимогам документації конкурсних торгів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що для участі у процедурі відкритих торгів пропозиції подали 3 суб'єкта господарювання: товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІОН-5" (Луганська обл., м. Стаханов, вул. Леніна, 3), ціна - 375 тис. грн. (з урахуванням ПДВ), товариство з обмеженою відповідальністю "Промисловий Інвестиційний Альянс" (м. Донецьк, вул. Малахова, 5/35), ціна 315 тис. грн. (з рахуванням ПДВ), ФОП ОСОБА_4 (АДРЕСА_1), ціна 300 тис. грн. (з урахуванням ПДВ).

Як досліджено судами попередніх інстанцій, конкурсну пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІОН-5" відхилено у зв'язку з порушеннями, встановленими протоколом розкриття пропозицій конкурсних торгів № 2 від 06.02.2012 року, а тому участь у відкритих торгах приймали товариство з обмеженою відповідальністю "Промисловий Інвестиційний Альянс" та ФОП ОСОБА_4

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами торгів конкурсною комісією прийняте рішення про визнання ФОП ОСОБА_4 переможцем торгів. Зазначене рішення комісії оформлене протоколом № 10 від 07.02.2012 року засідання комітету з конкурсних торгів відділу освіти Кіровської міської ради.

27.02.2012 року між відповідачами укладено договір про закупівлю за державні кошти № 1, згідно п. 1.2. якого предметом Договору є вугілля кам'яне ГР-0-200 у кількості 500 тон.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в цінових пропозиціях відповідачем 2 ціна товару вказана 300 000, 00 грн. з урахуванням ПДВ, а в договорі № 1 від 27.02.2012 року вказано суму 300 000, 00 грн. без урахування ПДВ.

Місцевим та апеляційним господарськими судами досліджено, що на виконання вказаного Договору відповідачем 2 поставлено кам'яне вугілля у загальній кількості 500 тон на суму 300 000, 00 грн. (без урахування ПДВ), що підтверджується копіями накладних № 1 від 20.02.2012 року, № 2 від 19.03.2012 року, № 3 від 16.07.2012 року, № 30, 31 від 01.08.2012 року, № 33 від 14.08.2012 року, № 35, 36, 37 від 05.09.2012 року, № 39 від 02.11.2012 року, № 89 від 09.11.2012 року.

З матеріалів справи вбачається та досліджувалось судами, що відділом освіти в рахунок оплати за отримане вугілля відповідачу 2 перераховано грошові кошти у розмірі 300 000, 00 грн. (без ПДВ), що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 200 від 12.03.2012 року, № 435 від 22.05.2012 року, № 733 від 26.07.2012 року, №783 від 02.08.2012 року, №784 від 03.08.2012 року, № 929 від 01.10.2012 року, №1014 від 22.11.2012 року, № 74, 75, 76 від 17.01.2013 року з відміткою про сплату.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачами під час спірних торгів не дотриманні кваліфікаційні критерії до учасників торгів, що були оприлюднені в оголошенні про проведення процедури закупівлі від 06.01.2012 року № 3/1(605/1), у зв'язку з чим відповідача 2 неправомірно було визнано переможцем торгів, оскільки показники якості вугілля кам'яного, що запропоноване другим відповідачем, не відповідають показникам, встановленим додатком 3 до документації конкурсних торгів; другий відповідач є платником єдиного податку, а тому відповідно до положень ст. 291 Податкового кодексу України не може здійснювати реалізацію корисних копалин; першим відповідачем прийнято занижену пропозицію другого відповідача щодо ціни кам'яного вугілля (без ПДВ), яка не є найбільш економічно вигідною порівняно з іншими учасниками торгів.

Місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги прокурора на підставі ст. ст. 207, 208 Господарського кодексу України та ст. ст. 203, 216 Цивільного кодексу України, однак, прокурор в резолютивній частині позову просив стягнути 300 000, 00 грн. з ФОП ОСОБА_4 не в доход держави, а на користь місцевого бюджету, а також, суд першої інстанції застосував наслідки недійсності правочину, передбачені ст. 216 Цивільного кодексу України.

Апеляційний господарський суд скасував рішення місцевого господарського суду та прийняв нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість.

Колегія суддів Вищого господарського суду погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Правові та економічні засади здійснення закупівель робіт, товарів та послуг за державні кошти регламентуються Законом України "Про здійснення державних закупівель", метою якого є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, забезпечення раціонального та ефективного використання державних коштів.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (у будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - 1 мільйон гривень, крім закупівель за процедурою електронного реверсивного аукціону, умови застосування якої встановлені розділом VIII цього Закону, у тому числі на технічне обслуговування, іншу оплатну підтримку на майбутнє об'єкта закупівлі чи виплат, пов'язаних з використанням об'єктів права інтелектуальної власності. Дія цього Закону поширюється на підприємства, визначені у пункті 21 частини першої статті 1 цього Закону, лише у разі здійснення ними закупівель за рахунок державних коштів, визначених у пункті 4 частини першої статті 1 цього Закону. Дія цього Закону не поширюється на випадки укладення трудових договорів.

Частиною 2 ст. 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" передбачено, що умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів можуть встановлюватися або змінюватися виключно цим Законом, крім випадків, передбачених цим Законом.

Положеннями ст. 22 Закону України "Про здійснення державних закупівель" закріплено, кваліфікуючі, правові, економічні та формальні вимоги до учасників конкурсних торгів, згідно з яких вимоги (критерії) викладаються у Документації конкурсних торгів, які оприлюднюються та надсилаються учасникам таких торгів.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про здійснення державних закупівель" замовники у разі проведення процедур закупівель, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті, визначають кваліфікаційні критерії до учасників або учасників попередньої кваліфікації з числа тих, що встановлені частиною другою цієї статті.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що п. 7 роз. III документації конкурсних торгів закріплено вимоги до необхідних технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, які вказані у додатку 3, згідно якого якість вугілля повинна відповідати ДСТУ, підтверджуватися паспортом якості та сертифікатом відповідності виробника. Показники якості встановлено такі: сірка - 3, 6 %; вологість - 8 %; зола - 25 %.

Так, судами досліджено, що на виконання вказаного пункту документації конкурсних торгів ФОП ОСОБА_4 надано свідоцтво № 72 від 27.11.2011 року про якість вугілля, яке містить печатку Центральної хімічної лабораторії ДП "Первомайськвуглезбут" та підписи відповідних посадових осіб. Вказане свідоцтво прийнято комісією комітету з конкурсних торгів, як належний доказ на підтвердження якості вугілля. Поставлене другим відповідачем вугілля перевищує якісні показники, заявлені в умовах конкурсу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, довідка якості під № 72 надана не одній, а щонайменше двом особам - 09.11.2011 року ш. "Золоте" та 30.11.2011 року ш. "Карбоніт", що підтверджується довідкою ДП "Первомайсквугілля".

Апеляційним господарським судом встановлено, що свідоцтво № 72, яке надане ФОП ОСОБА_4, засвідчене печаткою центральної хімлабораторії ДП "Первомайсквуглезбут", а згідно з матеріалів справи печатка ДП "Первомайськвуглезбут" передана Первомайському МВ МВС України 25.09.2006 року, однак акт або інші дані про знищення печатки саме центральної хімлабораторії ДП "Первомайськвуглезбут" в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про важливість встановлення факту підроблення свідоцтва № 72 від 27.11.2011 року про якість вугілля, однак документів, які б посвідчували факт знищення печатки саме центральної хімічної лабораторії ДП "Первомайськвуглезбут" або вирок у кримінальній справі стосовно підробки поданих на конкурс документів - відсутні.

Також, обґрунтованим є висновок апеляційної інстанції стосовно не належності доказу, в якості підтвердження вини ФОП ОСОБА_4 в підробці документів в розумінні ст. ст. 32 - 34 ГПК України, повідомлення про підозру з огляду на те, що не підтверджує факту підробки документів, який може бути встановлений, зокрема, вироком суду у кримінальній справі.

Судами попередніх інстанцій досліджено, що претензій щодо якості поставленого другим відповідачем вугілля в процесі виконання договору та використання вугілля не виникло.

Норми Закону України "Про здійснення державних закупівель" не зобов'язують працівників конкурсного комітету перевіряти достовірність відомостей, які надаються конкурсантом. Відповідальність за достовірність відомостей, що містяться в наданому пакеті документів несе безпосередньо конкурсант та в даному випадку експерт, який надав відповідне свідоцтво, що підтверджує своїм підписом і печаткою.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що при розкритті пропозиції ФОП ОСОБА_4, відділ освіти здійснив всі необхідні дії для встановлення відповідності наданих відомостей достовірність яких була перевірена відповідачем доступними йому засобами, враховуючи той факт, що конкурсний комітет при розкритті пропозицій виходить з презумпції дійсності наданих документів та перевіряє їх відповідність затвердженій конкурсній документації, а тому безпосередньо вина відповідача 1 у прийнятті неправдивих відомостей - відсутня, а факт підробки документів другим відповідачем у встановленому законодавством порядку не доведений.

Також, безпідставними є доводи скаржника стосовно різниці в ціні товару зазначених відповідачем 2, а саме: 300 000, 00 грн. з урахуванням ПДВ - в пропозиції на конкурсних торгах та 300 000, 00 грн. без урахування ПДВ - в договорі № 1 від 27.02.2012 з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про здійснення державних закупівель" замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії до учасників. В свою чергу, невиконання умов документації конкурсних торгів породжує певні юридичні наслідки.

Так, ст. 29 Закону України "Про здійснення державних закупівель" передбачено право замовника відхилити пропозицію конкурсних торгів, зокрема у випадку, якщо пропозиція конкурсних торгів не відповідає умовам документації конкурсних торгів.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що додатком № 1 до документації конкурсних торгів (ДКТ) встановлена відповідна форма, у якій зазначена загальна ціна товару вже з можливим ПДВ. Учасник конкурсу не може відступати від встановленої замовником ДКТ, при цьому судами досліджено, що ні відділ освіти Кіровської міської ради, ні ФОП ОСОБА_4 не є платниками податку на додану вартість, тому сума ПДВ не зазначалась у спірному договорі № 1 від 27.02.2012 року, а тому обґрунтованим є висновок про те, що найбільш вигідну ціну для придбання вугілля дійсно запропонувала ФОП ОСОБА_4 (300 000 грн.), яка і була сплачена відділом освіти Кіровської міської ради.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновки судів попередніх інстанцій стосовно безпідставності доводів скаржника на те, що другий відповідач не може займатися таким видом підприємницької діяльності, як реалізація корисних копалин загальнодержавного значення з огляду на положення п. 5. п. п. 291.5.1. п. 291.5. ст. 291, пп. 293.4. ст. 293 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим відповідальність за здійснення фізичною особою - підприємцем реалізації корисних копалин, знаходиться виключно в площині відносин оподаткування такого підприємця і не має своїм наслідком визнання недійсними укладених договорів купівлі-продажу.

Також, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з попередніми інстанціями стосовно безпідставності доводів скаржника про неподання учасниками торгів аналогічних за змістом договорів, оскільки, як випливає з пункту 6 розділу III документації конкурсних торгів, Замовник у цьому пункті не визначив що є саме аналогічним договором, не встановив певний предмет закупівлі, обсяги цієї закупівлі та інше, оскільки визначення поняття "аналогічних договорів" відсутнє, замовник самостійно цього в документації конкурсних торгів не визначив, а тому "аналогічними договорами" можуть бути договори різної правової природи, зокрема, звичайний договір поставки (і не обов'язково на цей самий предмет закупівлі), договір на аналогічну грошову суму, договір на аналогічний предмет закупівлі, тощо.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає обґрунтованим висновок місцевого та апеляційного господарських судів щодо відсутності порушення Закону, у зв'язку з надання відповідачем 2 довідки не з Департаменту з питань банкрутства або його регіонального відділення, а з Луганського відділення державного підприємства "Державний центр з питань відновлення платоспроможності та банкрутства" Міністерства економіки України, оскільки вказана довідка видана підрозділом центрального органу виконавчої влади, яка містить необхідну інформацію про учасника.

Крім того колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру у кожної із сторін. Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Проте, скаржником не було доведено наявності умислу у сторін угоди та вчинення відповідачами спірного правочину з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Так, місцевий господарський суд застосував до спірних правовідносин норми ст. 216 Цивільного кодексу України, наслідки застосування якої передбачають як загальне правило подвійну реституцію, внаслідок якої кожна із сторін зобов'язана повернути іншій стороні все отримане за зобов'язанням, а за неможливості повернути отримане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що договір № 1 від 27.02.2012 року про закупівлю за державні кошти вугілля кам'яного у кількості 500 тон. був укладений за результатами конкурсу і вилучення у відповідача 2 на користь відповідача 1 вугілля кам'яного ГР-О-200 у кількості 500 тон на даний момент об'єктивно несе для бюджету негативні наслідки, оскільки закупівля вугілля для подальшої передачі ФОП ОСОБА_4 потребує більших коштів і тягне додаткові витрати, пов'язані із необхідність проведення іншого конкурсу.

Отже, проведення рівнозначної реституції, у спорі, що розглядається, не є можливим, а наслідками реституції за судовим рішенням призведуть до додаткових витрат бюджетних коштів про що, також, зазначає позивач - Кіровська міська рада Луганської області, а саме: виконання рішення господарського суду Луганської області призведене до безпідставного понесення збитків державою в особі Кіровської міської ради, оскільки придбане у ФОП ОСОБА_4 вугілля використане за призначенням (опалення в закладах освіти). Яких-небудь нарікань на його якість не було.

За таких обставин, враховуючи приписи ст. 21 ГПК України та заперечення позивач проти порушення його прав або охоронюваних законом інтересів при пред'явленні позову до суду, відсутність встановлених законодавством фактів, які б посвідчували факт поставки вугілля гіршої якості, ніж були передбачені умовами конкурсу, наявність економічно більш вигідної пропозиції, запропонованої саме ФОП ОСОБА_4, виконання сторонами умов договору та відсутність спору між ними з цього приводу, неможливість проведення рівнозначної реституції за договором, апеляційного господарського суду дійшов правомірних висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною 2 ст. 111 7 ГПК України закріплено, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Всі інші доводи скаржників не спростовують висновків суддів попередніх інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, яким вже було надано оцінку місцевим та апеляційним господарськими судами.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, апеляційним господарським судом вірно застосовані норми матеріального права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятого у справі рішень.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового акту не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Донецької області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року у справі № 913/549/13-г залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.08.2013 року у справі № 913/549/13-г залишити без змін.

Головуючий суддяЄ.В. Першиков СуддіІ.П. Ходаківська О.В. Яценко