Ухвала

від 17.09.2013 по справі 2а-11243.1/10/12/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11243.1/10/12/0170

17.09.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Кучерука О.В. ,

Ілюхіної Г.П.

секретар судового засідання Єрохіна Д.Д.

за участю сторін:

представник позивача, Прокурора м. Ялта- Скворцова Ганна Михайлівна, посвідчення № 016121 від 10.04.13,

представник позивача, Республіканського комітету по земельним ресурсам АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник позивача, Державної інспекції сільського господарства АР Крим- не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність ,

представник відповідача, Кореїзської селищної ради- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

третя особа, - ОСОБА_2 - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник третьої особи, Державної адміністрації парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Лівадійський", "Масандрівський", "Місхорський"- Саликіна Яна Секргіївна, довіреність № б/н від 22.02.13

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 13.05.13 по справі № 2а-11243.1/10/12/0170

за позовом Прокурора м. Ялта (вул. Кірова, 18,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

Державної інспекції сільського господарства АР Крим (вул. Кечкеметська 198,Сімферополь,95050)

Республіканського комітету по земельним ресурсам АР Крим (вул. Севастопольська, 48/1,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95015)

до Кореїзської селищної ради (вул. Севастопольське шосе 27,смт. Кореїз,м. Ялта, АР Крим,98760)

треті особи: ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,95000)

Державна адміністрація парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Лівадійський", "Масандрівський", " Місхорський" (Парковий проїзд, 1/2,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.05.13 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Кореїзської селищної ради від 24.12.2008 № 1273.

Не погодившись з даною постановою суду, третя особа звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.05.13 та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача та представник третьої особи у судовому засіданні 17.09.2013 з апеляційною скаргою не погодилися, просили постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представники позивача, представник відповідача та третя особа у судове засідання не з'явилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням 47-ї сесії 5-го скликання від 24.12.2008 № 1273 було затверджено генеральний план забудови земельної ділянки ОСОБА_2, затверджено акт вибору та обстеження земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу ОСОБА_2 по адресу: АДРЕСА_2; затверджено проект землеустрою по відводу земельної ділянки в натурі; передано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0,0100 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу по вказаній адресі з земель Кореїзської селищної ради, втому числі по угіддям відповідно до форми 6-зем: строку 12.3 шифр 96 «Землі не передані у власність, не передані в користування в межах населеного пункту», проектні данні по формі 6-зем - забудовані землі; кадастровий № 0111947100:01:003:0405.(т.1.а.с.157).

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений у ст. 123 Земельного Кодексу України, відповідно до якої надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. До клопотання додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу. Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу. Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розробку проекту відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України. Розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду). Погоджений проект відведення земельної ділянки після одержання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи у випадках, передбачених законом, подається разом з клопотанням про надання земельної ділянки до відповідної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, які розглядають його в місячний строк і в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки у користування.

Матеріалами справи встановлено, що Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 30.03.1998 № 42 (т.1.а.с.122) було прийнято на баланс Міністерства парки- пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Лівадійський», «Місхорський», «Масандрівський» з наявними матеріально-технічною базою та ресурсами, що було реалізовано відповідно до актів приймання-передачі (т.1.а.с.124- 126).

Пунктом 3 постанови Верховної Ради України від 16.06.1992 "Про введення в дію Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено у зв'язку з прийняттям Закону України "Про природно-заповідний фонд України" вважати раніше створені парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва республіканського значення -парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Рішенням Кореїзської селищної ради від 15.03.2001 № 880 "Про стан і міри по збереженню та використанню Місхорського парку" вирішено встановити загальну площу Місхорського парку - 23, 0 га.(т.1 а.с. 166).

Рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 20.02.2002 № 2278-2/02 вказано встановити межі селища Кореїз загальною площею 355 га, в тому числі 23 га - землі природоохоронного значення - Місхорський парк. (т.1.а.с.127).

Отже, Місхорський парк є парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення з визначеною територією.

Адміністрація парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Лівадійський", "Масандрівський", "Місхорський" є юридичною особою, зареєстрованою 06.05.1998, ідентифікаційний код 25150396 (т.1.а.с.106), яка відповідно до Положення (т.1.а.с.110) є органом, підвідомчим Міністерству охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України з метою управління, охорони та використання парків- пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Лівадійський», «МІсхорський», «Масандрівський».

Згідно ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України (в редакції чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення) у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до ч.5 ст.116 Земельного Кодексу України надання у користування земельної ділянки, що знаходиться у власності або в користуванні, можливо лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 141 Земельного Кодексу України передбачений виключний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою, а саме: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим кодексом; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організації; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Статтею 44 Земельного Кодексу України передбачалося, що землі зайняті парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва відносяться до складу земель природно-заповідного фонду, а згідно до ч. 2 ст. 45 цього Кодексу порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Статтею 150 Земельного Кодексу України визначено, що до особливо цінних земель відносяться, зокрема, коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму; землі природно-заповідного фонду; землі історико-культурного призначення. Вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених частиною другою цієї статті, згідно з якою земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) для будівництва об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України. Погодження матеріалів вилучення (викупу) земельних ділянок особливо цінних земель, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, провадиться Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міських рад.

Доводи представника позивача, які не спростовані ані відповідачем ані ОСОБА_2, зводяться до того, що виділена земельна ділянка ОСОБА_2 у власність оскаржуваним рішенням відноситься до території Місхорського парку-пам'ятнику, що підтверджується Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.11.2009 Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель (т.1.а.с.159).

Відповідно до викопіювання щодо визначення площі природно заповідного фонду Місхорського парку (т.2.а.с.59) та викопіювання меж земельної ділянки в натурі на місцевості, які залучені до проекту землеустрою ОСОБА_2, копія якого міститься в матеріалах справи, земельна ділянка передана у власність третій особі, знаходиться на території парку.

При цьому Кабінетом Міністрів України Верховною Радою України при передачі у власність ОСОБА_2 вищевказаної земельної ділянки не приймалось жодних рішень відповідно до вимог ст. 150 Земельного Кодексу України, щодо виділення земельних ділянок, які знаходяться в межах парків.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (далі - Закон № 2456 в редакції чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення) відносини в галузі охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Законом та іншими актами законодавства України.

Статтею 3 Закону № 2456 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення належать до штучно створених об'єктів природно-заповідного фонду України.

Відповідно до положень ст.7 Закону № 2456 ділянки суші та водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду, віднесено до земель природно-заповідного фонду.

Таким чином, наявність у певної ділянки суші статусу земель природно-заповідного фонду з огляду на належність її об'єкту природно-заповідного фонду, не пов'язана з наявністю у парка-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення правовстановлюючих чи правооформлюючих документів щодо його прав на земельну ділянку.

Ч.4 ст.7 Закону № 2456 межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

На замовлення Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (далі - Мінприроди) Кримським інститутом екології і проектування було розроблено проект організації території Місхорського парку, яким встановлені межі Місхорського парку площею 23 га. (т.1.а.с.115).

У суді першої інстанції була залучена копія Охоронного зобов'язання № ПППСПИ/з- 6-1 від 26.05.2008 р. , відповідно до якого Адміністрації наданий під охорону заповідний об'єкт парк-пам'ятник садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Місхорський" загальною площею 23 га.(т.1.а.с.120).

Відповідно до земельно-кадастрової документації по виділенню земельної ділянки у власність ОСОБА_2, земельну ділянку не визначено як земельну ділянку природно-заповідного фонду.

Проте вироком Алуштинського міського суду від 20.06.2011 по кримінальній справі № 1-47/11, який набрав законної сили (т.2.а.с.13) було встановлено, що при оформлені ОСОБА_2 документів по узгодженню проекту відведення земельної ділянки висновок про можливість її цільового використання з боку Головного архітектора м. Ялти був підписаний не уповноваженою особою.

Виходячи з вищепереліченого, керуючись положеннями ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, та вважає доведеним факт прийняття рішення Кореїзської селищної ради від 24.12.2008 № 1273 без дотримання наведених вище вимог чинного законодавства, зокрема, Земельного Кодексу України, в наслідок чого існують підстави для визнання його протиправним та скасування.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.05.13 по справі № 2а-11243.1/10/12/0170 - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.05.13 по справі № 2а-11243.1/10/12/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 вересня 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис О.В.Кучерук

підпис Г.П.Ілюхіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта