Рішення

від 09.04.2009 по справі 29/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/25

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

09.04.09 р.                                                                                                       Справа № 29/25                               

Суддя господарського суду Донецької області Джарти В.В.          

при секретарі судового засідання  Бєліковій Н.А.          

за участю:

Представників сторін:

від позивача за основним позовом   Мастаков Ю.О., довіреність № 11 від 02.02.09

від відповідача за основним позовом Білоусов Ю.М., довіреність № 07-5642 від 29.12.08, Самолова Н.Г., довіреність № 07-5643 від 29.12.08

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Донстройдеталь” м. Донецьк

До відповідача: Закритого акціонерного товариства “Макіївкокс” м. Макіївка

Предмет спору:  стягнення заборгованості в сумі 182008,00 грн.

та зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства “Макіївкокс” м. Макіївка

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Донстройдеталь” м. Донецьк

про визнання відсутнім права вимоги.

В засіданні суду брали участь представники:

від позивача за основним позовом: Мастаков Ю.О. – за довіреністю № 11 від 02.02.09р.

від відповідача за основним позовом: Білоусов Ю.М., довіреність № 07-5642 від 29.12.08, Самойлова Н.Г, довіреність № 07-5643 від 29.12.08.

СУТЬ СПРАВИ:

В судовому засіданні 03.04.2009 р. оголошена перерва до 09.04.2009 р. згідно ст. 77 ГПК України.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Донстройдеталь", м.Донецьк звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Закритого акціонерного товариства “Макіївкокс” м. Макіївка про стягнення заборгованості в сумі 182008,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір підряду № 14 від 09.11.04, акти приймання виконаних робіт № 148 від серпень 2008 р., № 145 за серпень 2008 р., № 147 за серпень 2008 р., № 151 за серпень 2008 р., № 146 за серпень 2008 р., № 149 за серпень 2008 р., № 176 за вересень 2008 р., № 174 за вересень 2008 р., № 175 за вересень 2008 р., № 173 за вересень 2008 р., № 172 за вересень 2008 р., № 170 за вересень 2008 р., № 168 за вересень 2008 р., № 169 за вересень 2008 р., № 200 за жовтень 2008 р., № 167 за вересень 2008 р., № 204 за жовтень 2008 р., № 195 за жовтень 2008 р., № 205 за жовтень 2008 р., № 196 за жовтень 2008 р., банківські виписки.

У відзиві  № 07-805 від 17.02.09 відповідач проти позовних вимог заперечив. В обґрунтування своїх заперечень, посилається на те, що позивачем порушені умови п. 3.7 договору, оскільки рахунки на несплачені види робіт позивачем не були надані відповідачу. Вважає, що його обов'язок оплатити вказані у позовній заяві роботи не настав.

18.02.09 відповідач надав клопотання щодо зупинення провадження по справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 29/39пн за позовом ЗАТ „Макіївкокс” про тлумачення правочину № 14 від 09.01.04.

23.02.2009 р. господарським судом Донецької області прийнято до провадження зустрічний позов ЗАТ „Макіївкокс” м. Макіївка до ТОВ „Завод „Донстройдеталь” м. Донецьк про визнання відсутності права у ТОВ „Завод „Донстройдеталь” права вимагати по договору № 14 від 09.01.04 стягнення заборгованості з ЗАТ „Макіївкокс” для спільного розгляду з первісним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на те, що спірний договір з 01.01.06 припинив свою дію, що свідчить про припинення з 01.01.06 між позивачем та відповідачем право відношень по цьому договору. Тому, як договір так і додаткова угода № 24 від 11.01.06 щодо пролонгації дії договору, яка була укладена 11.01.06 вже були недійсними на той момент. Таким чином, у відповідача за зустрічним позовом відсутнє право вимагати стягнення заборгованості від позивача після 01.01.06 у рамках недіючого договору.

У відзиві на зустрічний позов ТОВ „Завод „Донстройдеталь” зазначає, що угода є правомірно, якщо її недійсність прямо не встановлена законом, або якщо вона не признана судом недійсною. Таким чином, законодавством не передбачена заборона на пролонгацію договору після закінчення строку його дії. У зв'язку з цим, додаткова угода № 24 від 11.01.06 до договору підряду № 14 від 09.01.04 є правомірною угодою.

27.03.09 ЗАТ „Макіївкокс” надав клопотання про зупинення провадження у справі  до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 33/79пд за позовом ЗАТ „Макіївкокс” до ТОВ „Завод „Донстройдеталь” про визнання недійсною додаткової угоди №24 від 11.01.2006р. до договору №14 від 09.01.2004р. Суд розглянувши зазначене клопотання до уваги не приймає у зв'язку із його недоцільністю.

Ухвалою господарського суду від 02.04.09 було повернуто зустрічну позовну заяву ЗАТ „Макіївкокс” до ТОВ „Завод „Донстройдеталь” про стягнення заборгованості за оренду нежитлового приміщення у розмірі 6 970,84 грн. без розгляду.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 03.04.09 справу передано судді Левшиній Г.В.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 06.04.09 справу передано судді Джарти В.В., з чого витікає, що перебіг строку розгляду справи почався заново.

09.04.09року, ЗАТ „Макіївкокс” надав клопотання, яким повідомив, що сторони по справі перебувають у стані переговорів та намагаються вирішити спір мирним шляхом, на що їм потрібен додатковий час, однак позивач заперечив проти відкладення розгляду справи, посилаючись на наявність необхідних документів для вирішення питання щодо стягнення суми заборгованості в матеріалах справи.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами  судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення  доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні  перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов ТОВ „Завод „Донстройдеталь” підлягає задоволенню виходячи з наступного.

09.01.2004 року, Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод “Донстройдеталь” м. Донецьк уклало з Закритим акціонерним товариством “Макіївкокс” м. Макіївка договір підряду № 14.

Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки Підприємства і Товариства в частині виконання підрядних робіт, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є саме договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм статей 837-864 ЦК України.

Згідно із п. 1.1 договору, відповідач доручив, а позивач приймає на себе виконання ремонтних робіт на об'єктах відповідача. Види робіт, їх кількість, вартість та строки виконання робіт оговорюються сторонами в додаткових угодах, що являються невід'ємною частиною договору.

Враховуючи приписи п. 1 ст. 11, п. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, а також п.1 ст. 173, п. 3 ст. 174 Господарського кодексу України, судом встановлено, що внаслідок підписання сторонами вказаного договору у позивача та відповідача виникли відповідні цивільні права та обов'язки.

Так, у позивача виникло зобов'язання виконати роботи, обумовлені вказаним договором. Крім цього, за умовами п. 2.2 договору № 14 від 09.01.04 розрахунок за виконані роботи здійснюються щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 10-ти банківських днів на підставі оформлених в установленому порядку та наданих до оплати двосторонніх актів здачі-приймання виконаних робіт.

В свою чергу, у відповідача виникло право вимагати від позивача виконання робіт, обумовлених підписаним між сторонами договором, а також відповідний обов'язок щодо сплати їх вартості.

Відповідно до п. 3. 7 Договору, після завершення робіт позивач надає відповідачу для підписання акт здачі-приймання виконаних робіт, податкову накладну, рахунок. Відповідач протягом 10-ти днів з дня отримання даного акту зобов'язаний направити позивачу підписаний акт здачі-приймання робіт або мотивовану відмову від приймання робіт. В останньому випадку сторонами складається акт з переліком необхідних доопрацювань та строків їх виконання.

Згідно наданих позивачем та залучених до справи актів приймання виконаних підрядних робіт за період з серпня 2008 р. по жовтень 2008 р., позивач виконав, а відповідач прийняв виконані підрядні роботи загальною вартістю 371 064,00 грн. Зазначені акти приймання виконаних робіт підписані обома сторонами Договору та скріплені печатками, тому вважаються судом належними та допустимими доказами здійснення підрядних робіт та погодження цих робіт замовником Підприємством, в силу розділу 3 Договору та пункту 96 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.05 року № 668 „Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві”.

Згідно статті 530 ЦК України та пункту 2.2 Договору, право вимоги виконання грошового зобов'язання виникає по закінченні 10-ти банківських днів на підставі оформлених в установленому порядку та наданих до оплати двосторонніх актів здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідач, на момент подання позову, частково на суму 189 056,00 грн. сплатив грошове зобов'язання за Договором, про що свідчить зміст позовної заяви та надані суду банківські виписки.

З урахуванням викладеного, залишкова вартість неоплачених відповідачем робіт складає 182 008,00 грн.

Заперечення відповідача щодо порушення позивачем умов п. 3.7 договору внаслідок чого рахунки на несплачені види робіт позивачем не були надані ЗАТ „Макіївкокс” та обов'язок оплатити вказані у позовній заяві роботи не настав, суд до уваги не приймає, оскільки в ході розгляду справи відповідач підтвердив факт  часткової оплати виконаних робіт, на підставі наданих двосторонніх актів приймання передання.

Як встановлено судом, позивачем факт виконання ним робіт для відповідача на суму        182 008,00 грн. за договором підряду № 14 від 09.01.04 повністю доведено наданими до матеріалів справи актами, в період  з серпня 2008 р. по жовтень 2008 р. та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за той саме період. Крім того, позивач надав податкові накладні.

Згідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 та інших підзаконних нормативних актів, які існують в чинному законодавстві щодо порядку ведення бухгалтерського обліку підприємствами (накази Міністерства фінансів України про затвердження численних Положень, Методичних рекомендацій та т.і., що конкретизують порядок застосування норм вищевказаного Закону посадовими особами підприємств та організацій України), у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, як факти підприємницької діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно пункту 7.2.3 Закону України „Про податок на додану вартість” податкова накладна є звітним, а також одночасно розрахунковим документом, яка виписується на кожне повне або часткове виконання робіт.

Судом перевірена належність до предмету спору податкових накладних, які видані у період з серпня 2008 р. по жовтень 2008 р. та встановлено, що вони  відповідають нормам чинного законодавства, видані на підставі спірного договору, за яким здійснювались підрядні роботи.

За таких обставин, враховуючи, факт підписання у встановленому порядку вказаних актів з боку представників позивача та відповідача, приймаючи до уваги закінчення 10-ти банківських днів з моменту їх оформлення, судом встановлено, що у відповідача існує обов'язок щодо сплати вартості цих робіт.

Порядок розрахунків за підрядна роботи регулюється положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 2005.08.01, "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", а саме п. 98 яким встановлено, що оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду, яким, в свою чергу, може бути передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться після прийняття замовником закінчених робіт (об'єкта будівництва) або поетапно, проміжними платежами в міру виконання робіт.

        Пунктом 99 зазначеної Постанови передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.

        Крім того, в листі Державного Комітету будівництва, архітектури та житлової політики України  від 03.03.98 р. N 7/98 „Щодо заповнення форми КБ-2в „Акт приймання виконаних робіт” надано роз'яснення, що акт приймання виконаних підрядних робіт, форма N КБ-2в - це документ первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання "Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат" (форма  КБ-3).

        Акт складається підрядником (субпідрядником для генпідрядника) та представляється замовнику. При виконанні ремонтно-будівельних робіт, розрахунки за виконані роботи можуть проводитись на підставі Акта, про що обумовлюється в договорі на виконання робіт. При цьому, Акт подається банку, що фінансує проведення ремонту.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов, зокрема, договору та вимог зазначених Кодексів.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Всупереч умовам укладеного договору і положенням вказаних статей Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконаних робіт у встановлені строки не виконав.

За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення заборгованості в сумі 182 008,00 грн. з відповідача підлягають задоволенню.

Щодо зустрічної заяви Закритого акціонерного товариства “Макіївкокс” м. Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Донстройдеталь” м. Донецьк про визнання відсутнім права вимагати по договору № 14 від 09.01.04 стягнення заборгованості з ЗАТ „Макіївкокс” суд вважає, що позов ЗАТ „Макіївкокс” задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4.1 договору підряду № 14 від 09.01.04 виконання робіт, що є предметом договору, здійснюється ТОВ „Завод „Донстройдеталь” в строки з моменту підписання договору до 31.12.2004 р. або до повного завершення робіт, згідно двосторонній домовленості та проектно-кошторисної документації.

З наданих до позову документів та пояснень сторін вбачається, що до договору підряду № 14 від 09.01.04 укладено додаткові угоди б/н від 10.12.2004 р., № 24 від 11.01.2006 р., № 34 від 22.01.07, № 49 від 31.12.07, якими пролонговано дію договору до 31.12.2008 р.

Позивач за зустрічним позовом посилається на те, що спірний договір з 01.01.06. припинив свою дію, що свідчить про припинення з 01.01.06р. між позивачем та відповідачем правовідношень по цьому договору. Тому, як договір так і додаткова угода № 24 від 11.01.06р щодо пролонгації дії договору, яка була укладена 11.01.06р. вже були недійсними на той момент. Таким чином, у відповідача за зустрічним позовом відсутнє право вимагати стягнення заборгованості від позивача після 01.01.06р. у рамках недіючого договору.

У відповідності з ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, додаткова угода № 24 від 11.01.2006 р. підписана сторонами без зауважень та скріплена печатками підприємств.  Факт підписання додаткової угоди сторонами не оспорюється.

Крім того,  доказів недійсності додаткової угоди  № 24 від 11.01.06року позивачем за зустрічним позовом до матеріалів справи не надано.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 6 ЦК України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Цивільним кодексом України, а саме п.3 ст. 631 , яка регулює строк договору встановлено, що  сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання.

Таким чином,  цивільне законодавство, фактично дозволяє „заднім числом” узаконити відносини, що виникли між контрагентами без достатнього правового підґрунтя. Однак, така угода має бути пов'язана  з реальними відносинами, такими як передача товару, виконання робіт тощо, що виникли до моменту, з якого договір  вважається укладеним або пролонгованим.  

Слід зазначити, що додаткова угода № 24 від 11.01.2006 р. укладена в межах договору підряду № 14 від 09.01.04 та відповідно до неї було пролонговано дію Основного договору до 31.12.06р.

Таким чином, суд робить висновок, що законодавством не передбачена заборона на пролонгацію договору після закінчення строку його дії, тому додаткова угода № 24 від 11.01.2006 р. до договору підряду № 14 від 09.01.2004 р. є правомірним правочином.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою сторін, в судовому засідання була оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі ст. 6, п. 1 ст. 11, ст.ст. 203, 204, п. 2 ст. 509, ст.ст. 526, 530, 629, ст.ст. 837-864 Цивільного кодексу України, ст. 173, п. 3 ст. 174, 193 Господарського кодексу України, Закону України „Про податок на додану вартість”, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 42, 43, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд –

                                                            В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Донстройдеталь” м. Донецьк до Закритого акціонерного товариства “Макіївкокс” м. Макіївка про стягнення заборгованості в сумі 182008,00 грн.  - задовольнити повністю.

У задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства “Макіївкокс” м. Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод “Донстройдеталь” м. Донецьк про визнання відсутнім права вимагати по договору № 14 від 09.01.04 стягнення заборгованості з ЗАТ „Макіївкокс” - відмовити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Макіївкокс” (86106, м. Макіївка, Донецької області, вул. Горького, 1, р/р 26004198061891 в Донбаській філії ВАТ „Кредитпромбанк” м. Донецьк, МФО 335593, ЄДРПОУ 32598706) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Донстройдеталь" (83059, м. Донецьк, вул. 8-Березня, 34, р/р 2600501208 в Донбаському філіалі ВАТ „Родовід Банк” МФО 394512, ЄДРПОУ 25337195) 182 008,00 грн. боргу, 1 820,08 грн. - витрати по сплаті державного мита, 118,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

За згодою сторін, в судовому засідання була оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписаний 09.04.2009 року.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

               Суддя