Постанова

від 08.04.2009 по справі 36/490

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

36/490

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 08 квітня 2009 р.                                                                                    № 36/490  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогосуддів:Н. ДунаєвськоїІ. Воліка (доповідача), Н. Мележик,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуПриватного підприємства "Ольст"

на постановувід 02.12.2008

Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 36/490

за позовомПриватного підприємства "Ольст"

доАкціонерного комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"

простягнення 7 480 000,00грн.

В судове засідання прибули представники сторін:

позивачане з'явились;

відповідачаТвердохліб О.С. (дов. від 16.01.2009 № 02-04/51);

ВСТАНОВИВ:

03.06.2008 ПП "Ольст" звернулося до господарського суду м. Києва з заявою про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2005 у справі № 36/490 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.09.2008 у справі № 36/490 (суддя Сташків Р.Б.) відмовлено ПП "Ольст" у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2005 у справі № 36/490.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2008 (колегія суддів: Отрюх Б.В. –головуючий, судді –Верховець А.А., Бондар С.В.) ухвалу господарського суду міста Києва від 08.09.2008 у справі № 36/490 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами, ПП "Ольст" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 08.09.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2008 у справі № 36/490 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права та порушені процесуальні норми, що призвело до прийняття незаконних та необґрунтованих судових актів.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю –доповідача, представника відповідача та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що у грудні 2004 року ПП "Ольст" звернулось до господарського суду з позовом до АКБ "Укрсоцбанк" про стягнення 7 480 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що АКБ "Укрсоцбанк", який зберігав кошти позивача, допустив їх незаконне  списання з рахунку позивача, чим завдав шкоду в розмірі 7 480 000,00 грн., яку повинен компенсувати в  повному обсязі.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.06.2005 (колегія суддів: Трофименко Т.Ю., Євсіков О.О., Шкурат А.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2005 у справі № 36/490 (колегія суддів: Зеленін В.О., Кошіль В.В., Моторний О.А.), у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення вмотивовані тим, що в діях АКБ "Укрсоцбанку" відсутній склад цивільного правопорушення при прийнятті до виконання та виконанні платіжного доручення ПП "Ольст" за № 1 від 25.10.2004, тому на банк не може бути  покладено обов'язок відшкодувати шкоду.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.09.2005 (колегія суддів: Невдашенко М.В., Михайлюк М.В., Дунаєвська Н.Г.) постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2005 у справі № 36/490 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 17.11.2005 відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 28.09.2005 у справі № 36/490.

Позивач звертаючись до суду з заявою про перегляд рішення суду, як на нововиявлену обставину посилається на виписку за період з 15.05.2003 по 26.04.2006 по рахунку, відкритому на підставі договору мультивалютного банківського рахунку № 010/08-265 від 15.05.2003, яку надано відповідачем листом від 05.05.2006 до Державної виконавчої служби у Голосіївському районі м. Києва. Позивач зазначає, що виходячи з даної виписки, відповідач нарахував позивачеві за розрахунково-касове обслуговування та списав вказану суму в розмірі             23,42 грн. за місць, однак за період - місяць, в якому відбулося списання суми          7 492 000,00 грн., відповідач нарахував позивачеві суму в розмірі 45,00 грн. за розрахунково-касове обслуговування та списав вказану суму. Відповідно до тарифів на послуги відповідача, 45,00 грн. відповідає місячній платі за використання системи "клієнт-банк" (40 грн. абонентської плати за ведення рахунку та 5 грн. за обробку документів, відправлених з внутрішньобанківського АРМ).

За таких обставин, як зазначає позивач, з виписки банку наданої до Державної виконавчої служби у Голосіївському районі м. Києва, йому стало відомо про існування та функціонування між позивачем та відповідачем системи "клієнт-банк" при чому в той самий період, коли була списана з рахунку позивача сума          7 492 000,00 грн.

Таким чином, позивач вважає, що списання суми 7 492 000,00 грн. було сплановане і не тільки шляхом підроблення підпису директора позивача, але і встановлення та функціонування системи "клієнт-банк" поза волевиявленням позивача. Вказана обставина на думку позивача є нововиявленою обставиною в розумінні ст. 112 ГПК України та є підставою для перегляду рішення суду, яке набрало законної сили.

Проте, місцевий господарський суд з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції дійшли висновку про безпідставність доводів позивача виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові при вирішенні спору.

Відповідно до Роз'яснення Вищого господарського суду від 21.05.2002          № 04-5/563 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

За приписами статті 112 ГПК України судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

ПП "Ольст ", звертаючись з заявою в порядку ст. 112 ГПК України, зазначив нововиявленою обставиною виписку за період з 15.05.2003 по 26.04.2006 по рахунку, відкритому на підставі договору мультивалютного банківського рахунку № 010/08-265 від 15.05.2003, з якої вбачається що 25.10.2004 року здійснювалась операція по списанню коштів з рахунку позивача в сумі 7 480 000,00 грн.

Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що наведена позивачем обставина не є нововиявленою в розумінні ст. 112 ГПК України, оскільки вона вже була предметом дослідження у даній справі.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, який відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, і тому не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Ольст" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2008 у справі № 36/490 залишити без змін.

         Головуючий, суддя                                                Н. Дунаєвська                                             

          Судді :                                                                      І. Волік

                                                                                            Н. Мележик