Постанова

від 07.04.2009 по справі 8/126/08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

8/126/08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 07 квітня 2009 р.                                                                                    № 8/126/08  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Муравйов О. В. –головуючийПолянський А. Г.Фролова Г. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Калініна"

на рішення

та постановуГосподарського суду Запорізької області від 30.05.2008 рокуЗапорізького апеляційного господарського суду від 22.10.2008 року

у справі№ 8/126/08 Господарського суду Запорізької області

за позовомСільськогосподарського виробничого кооперативу "Калініна"

до

третя особа

про Вільнянської районної державної адміністрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Агро"визнання частково недійсним розпорядження

За участю представників сторін:від позивача:від відповідача:від третьої особи:

не з'явилисьПустовіт Г. Г. –дов. від 09.01.09р.Бойко В. О. –дов. від 06.04.09р.

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Каліліна" звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Вільнянської районної державної адміністрації про визнання частково недійсним розпорядження.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.05.2008 року по справі № 8/126/08 (суддя Попова І. А.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 22.10.2008 року по справі № 8/126/08 (головуючий суддя Колодій Н. А., судді Мойсеєнко Т. В., Хуторной В. М.), в позові відмовлено.

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Калініна" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 22.10.2008 року та рішення Господарського суду Запорізької області від 30.05.2008 року, в якій стверджує про порушення судами норм матеріального права, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржені рішення.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Представники позивача в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.

Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників позивача.

Відводів складу суду не заявлено.

За згодою представників відповідача та третьої особи в судовому засіданні 07.04.2009 року оголошені вступна та резолютивна частина постанови Вищого господарського суду України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача та третьої особи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Місцевим та апеляційним судами встановлено, що спірним розпорядженням відповідача Вільнянської райдержадміністрації від 11.10.2007 року № 752 надано дозвіл третій особі ТОВ "Прогрес-Агро" на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 108,19 га невитребуваних земельних часток (паї), в тому числі 46,19 га рілля, 62,0 га багаторічні насадження, що розташовані на території Антонівської сільської ради для передачі в оренду терміном на 5 років (до моменту витребування громадянами земельних часток (паїв)) з орендною платою 300 грн. за 1 га на рік для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позивач СВК "Калініна" створений внаслідок реорганізації КСП "Калініна" в березні 2000 року.

КСП "Калініна" був власником земельної ділянки на підставі Державного акта на право колективної власності на землю серії ЗП № 00318, зареєстрованого 15.08.1995 року.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, засновниками позивача виступили не всі члени КСП "Калініна", а лише 96 громадян. При цьому майно позивача сформовано на базі грошових та пайових внесків цих громадян.

Виходячи з приписів Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (п. 4 5), Порядку оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств (п.п.  6, 11, 13), суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність доводів позивача щодо повного правонаступництва відносно КСП "Калініна".

Суд першої інстанції з посиланням на ст. 27 Земельного кодексу України, чинного на момент створення позивача, зазначив, що діюче на той час законодавства передбачало в якості підстав припинення землекористування в тому числі і припинення діяльності підприємства, установи, організації.

Також суди дійшли висновку про недоведеність тверджень позивача про передачу йому на баланс багаторічних насаджень як необоротних активів реорганізованого КСП.

Виходячи з викладеного, суди дійшли обгрунтованого висновку, що позивачем не доведено право власності на земельну ділянку, зазначену в спірному розпорядження, а тому спірним розпорядженням відповідача не порушуються права позивача на спірну земельну ділянку, що в силу положень ст. 1 ГПК України виключає можливість задоволення позовних вимог.

При цьому, як вбачається із змісту позовної заяви, позивач звертався до господарського суду саме за захистом порушеного права власності на земельну ділянку, а не на захист охоронюваних законом інтересів.

Оцінивши наявні в справі докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відповідність спірного розпорядження відповідача вимогам ст. 9, 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)". З такими висновком погодився і суд апеляційної інстанції.

Оскільки в силу положень ст. ст. 1115, 1117 ГПК України до повноважень касаційної інстанції не належить встановлення обставин справи, збирання та оцінка доказів, встановлення обставин, які не були встановлені судами першої чи апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що до спірних правовідносин норми матеріального права застосовані судами першої та апеляційної інстанції вірно, порушень процесуального права, які б були підставою для безумовного скасування оскаржених судових рішень, допущено не було, тому підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Каліліна" залишити без задоволення.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 22.10.2008 року по справі № 8/126/08 та рішення Господарського суду Запорізької області від 30.05.2008 року по справі № 8/126/08 залишити без змін.

Головуючий   суддя                                                             О. В. Муравйов  

Судді                                                                                     А. Г. Полянський

                                                                                              Г. М. Фролова