Рішення

від 21.10.2013 по справі 37/107

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/107 21.10.13

За позовом До Третя особа, Про Публічного акціонерного товариства «Київенерго» Житлово-будівельного кооперативу «Медик-2» яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Київська міська державна адміністрація стягнення 142 822,10 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники учасників судового процесу:

від позивача: Гаркавенко С.В. - дов. № 91/2013/01/28-11 від 28.01.13 р.

від відповідача: Плітусяк О.І. - голова правління

Боржківський В.Л. - дов. № б/н від 16.09.13 р.

від третьої особи: Когут В.С. - дов. № 001-683 від 04.06.13 р.

Чалий О.О. - дов. № 050/05-4783 від 30.05.13 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго», яку перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до Житлово-будівельного кооперативу «Медик-2» про стягнення 103 555,08 грн. основного боргу, 33 819,66 грн. інфляційних нарахувань та 5 447,37 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо оплати теплової енергії за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 34-0164-3 від 01.07.1999 р. та додатками до нього.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2009 р. (суддя Кондратова І.Д.) порушено провадження у справі № 37/107, розгляд справи було призначено на 13.04.09 р.; залучено до участі у даній справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Київську міську державну адміністрацію; зобов'язано учасників судового процесу надати суду пені документи.

Ухвалою суду № 37/107 від 13.04.09 р. було зупинено провадження у даній справі до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 8/131; зобов'язано сторін повідомити суду про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.

У зв'язку з призначенням судді Кондратової І.Д. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, згідно з розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 20.05.09 р. справу № 37/107 було передано судді Гавриловській І.О.

З Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 641, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.09 р. у справі № 22-а-14381/08 вищевказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 р. було залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України № К-2608/09 від 02.07.09 р. касаційні скарги Київської міської державної адміністрації та АЕК «Київенерго» задоволено частково; касаційну скаргу ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» задоволено; постанову Окружного адміністративного суду м. Києва № 8/131 від 24.01.08 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду № 22-а-14381/08 від 09.01.09 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 провадження у справі за адміністративним позовом ОСББ «Престиж» до Київської міської державної адміністрації,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК «Київенерго» про визнання протиправними та скасування розпоряджень КМДА закрито.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.10 р. у справі № 2а-673/10 апеляційні скарги ЖБК «Буревісник-3», ЖБК «Ремонтник», ЖБК «Суднобудівник-18», ЖБК «Алмазний», ОСББ «Мотор», ВАТ «Універсам № 14», ОСОБА-13 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 задоволено частково; ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 скасовано як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлено справу для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.11 р. у справі № 2а-376/2011 залишено без розгляду адміністративний позов ОСББ «Престиж» до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК «Київенерго», про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

Враховуючи, що підстави, які зумовили зупинення провадження у даній справі відпали, ухвалою суду від 08.08.13 р. було поновлено провадження у справі № 37/107; призначено розгляд справи № 37/107 на 02.10.13 р.; зобов'язано сторін надати суду певні документи.

03.09.13 р. через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання голови ЖБК «Медик-2» Плітусяк О.І., яка на той час буде перебувати за кордоном.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників позивача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, у зв'язку з чим це клопотання визнається судом необґрунтованим та підлягає відхиленню.

10.09.13 р. та 20.09.13 р. через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшли документи у справі, які залучені до матеріалів справи.

27.09.13 р. та 02.10.13 р. через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, який залучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 02.10.13 р. надав суду заяву про заміну найменування сторони (позивача) на ПАТ «Київенерго», яку залучено до матеріалів справи.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні 02.10.13 р. до 16.10.13 р. для дослідження доказів у справі та витребування у позивача письмових пояснень на відзив відповідача на позовну заяву.

15.10.13 р. через службу діловодства господарського суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно з якою позивач просив суд припинити провадження у даній справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 103 555,08 грн. у зв'язку зі сплатою відповідачем суми основного боргу, яка залучена до матеріалів справи.

15.10.13 р. через службу діловодства господарського суду від третьої особи надійшли письмові пояснення, які залучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 16.10.13 р. підтримав подану ним заяву про уточнення позовних вимог, просив прийняти її до розгляду; позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та річних відсотків підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.10.13 р. проти позову заперечив та просив суд відкласти розгляд справи для надання йому можливості надати суду додаткові докази у справі, проти якого позивач не заперечив.

Представник позивача в даному судовому засіданні заявив письмове клопотання про продовження строку розгляду спору, яке судом з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи задоволено.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні 16.10.13 р. до 21.10.13 р. о 09:05 год. для дослідження доказів у справі.

18.10.13 р. через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності у справі № 37/107, яка залучена до матеріалів справи.

21.10.13 р. через службу діловодства господарського суду від третьої особи надійшла заява про розгляд справи за відсутності представник третьої особи, яка залучена до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 21.10.13 р. підтримав позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та річних відсотків, просив їх задовольнити; надав суду письмові пояснення, які залучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.10.13 р. підтримав подану ним заяву про застосування строків позовної давності та просив її задовольнити; проти позову заперечив.

Представник третьої особи в судове засідання 21.10.13 р. не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 21.10.13 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго» (енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом «Медик-2» (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 34-0164-3 від 01.07.1999 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 5.1. договору № 34-0164-3 від 01.07.1999 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться розрахунковим способом.

Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.

Згідно з п. 4 додатку № 1 до договору № 34-0164-3 від 01.07.1999 р., дата зняття абонентом показників приладів обліку - по 25 число поточного місяця, надання звіту в ВРТ № 1 - не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Додатками № 3 та № 4 до договору № 34-0164-3 від 01.07.1999 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору № 34-0164-3 від 01.07.1999 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 1 за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 63, тел. 221-05-89, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно з п. п. 3, 3.1. та 3.2. вищевказаного додатку, сплату за вказаними в п. 2. цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатку № 1 до даного договору); у випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; у випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками; абонентам, які не мають приладів обліку:

- щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду;

- кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії облікових карток відповідача за період з лютого 2006 р. до січня 2009 р. та довідку про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплоенергію ЖБК «Медик-2» за період з лютого 2006 р. до січня 2009 р. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.02.06 р. до 01.02.09 р. становила 294 971,10 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 34-0164-3 від 01.07.1999 р. та додатками до нього, тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 191 416,02 грн., у зв'язку з чим станом на 01.02.09 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 103 555,08 грн.

За таких обставин ПАТ «Київенерго» звернулось до господарського суду м. Києва з даним позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Медик-2» про стягнення 103 555,08 грн. основного боргу, 33 819,66 грн. інфляційних нарахувань та 5 447,37 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо оплати теплової енергії за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 34-0164-3 від 01.07.1999 р. та додатками до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 34-0164-3 від 01.07.1999 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.

У судовому засіданні 02.10.13 р. представник позивача надав суду довідку про надходження грошових коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплоенергію ЖБК «Медик-2», з якої вбачається що станом на день розгляду справи в суді у відповідача відсутня заборгованість за договором № 34-0164-3 від 01.07.1999 р. за період з 01.02.06 р. до 01.02.09 р.

Також від позивача 15.10.13 р. через службу діловодства господарського суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно з якою позивач просив суд припинити провадження у даній справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 103 555,08 грн. у зв'язку зі сплатою відповідачем суми основного боргу. Даний факт було підтверджено і самим відповідачем.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на сплату основного боргу та незрозуміле зарахування позивачем грошових коштів, які надходили від ЖБК «Медик-2» за спожиту теплову енергію за довго ром № 34-0164-3 від 01.07.1999 р. та підписані сторонами акти звірки взаєморозрахунків.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд не приймає доводи відповідача до уваги, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в наданих сторонами доказах.

З наданих відповідачем підписаних сторонами актів звірки взаєморозрахунків вбачається, що позивач вірно зазначав сальдо розрахунків на початок та кінець періоду і це відображено у наданому позивачем розрахунку позовних вимог. При цьому, з наданої позивачем довідки про надходження грошових коштів за спожиту від ПАТ "Київенерго" теплоеренгію ЖБК "Медик-2" вбачається, що позивач зараховував платежі на рахунок простроченої заборгованості, а не поточної.

Також господарський суд відзначає, що за спірний період, у відповідності до письмових пояснень Київської міської адміністрації, розрахунок вартості спожитої теплової енергії розрахований позивачем за чинними тарифами, встановленими нормативно-правовими актами (розпорядженнями) КМДА та НКРЕ.

Відповідно до вимог частини 6 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

У зв'язку з вирішенням судовими інстанціями питання щодо чинності тарифів, за якими нараховувалась відповідачу вартість спожитої теплової енергії, провадження у справі № 37/107 зупинялось.

На теперішній час не надано суду жодного процесуального судового документу, згідно з яким визнано вищевказані тарифи нечинними.

Крім того, постановою Верховного Суду України від 28.11.11 р. не встановлено нечинність тарифів.

Таким чином, на сьогодні, відсутні підстави визнавати, що позивачем для розрахунку заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію застосовувались нечинні тарифи.

За таких обставин, враховуючи те, що частина основного боргу в розмірі 103 555,08 грн. була погашена після звернення позивача з даним позовом до суду, то провадження в цій частині підлягає припиненню, оскільки відсутній предмету спору.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 103 555,08 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором № 34-0164-3 від 01.07.1999 р. за період з 01.02.06 р. до 01.02.09 р. підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» просить суд також стягнути з відповідача 33 819,66 грн. інфляційної складової боргу та 5 447,37 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 34-0164-3 від 01.07.1999 р. за період з березня 2006 р. до січня 2009 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Враховуючи наведене, вірним є період нарахування інфляційних збитків за період з березня 2006 р. до січня 2009 р. без виключення місяців, у яких індекс інфляції менший одиниці.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 34-0164-3 від 01.07.1999 р. станом на 01.02.09 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 33 819,66 грн. інфляційної складової боргу та 5 447,37 трьох відсотків річних за період з березня 2006 р. до січня 2009 р.

18.10.13 р. ЖБК «Медик-2» подав суду заяву про застосування строку позовної давності у справі № 37/107, посилаючись на те, що заборгованість за період з 01.02.06 р. до 01.02.09 р. не підтверджується. Крім того, згідно актів звірки розрахунків у відповідача за вказаний час була переплата за спожиту теплову енергію.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Приписами статті 258 ЦК України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені); про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації., у цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості; про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього кодексу); у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього кодексу); про розірвання договору дарування (стаття 728 цього кодексу); у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього кодексу); про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 цього кодексу).

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, зокрема, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно зі ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено та матеріалами справи доведено заборгованість ЖБК "Медик-2" за спожиту теплову енергію за договором № 34-0164-3 від 01.07.1999 р. за період з 01.02.06 р. до 01.02.09 р.

Оскільки позивач звернувся з позовом у даній справі 06.03.09 р. та заявив вимоги щодо стягнення інфляційних втарт та річних відсотків за період з березня 2006 р. до січня 2009 р., то дані вимоги заявлені в межах строку позовної давності.

За таких обставин, господарський суд вважає заяву відповідача про застосування строків позовної давності у справі № 37/107 необгрунтованою та безпідставною, у зв'язку з чим вона підлягає відхиленню.

Враховуючи вищенаведене, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Житлово-будівельного кооперативу «Медик-2» підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Медик-2» (03055, м. Київ, вул. Борщагівська, 46/1, код ЄДРПОУ 22894498) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 33 819 (тридцять три тисячі вісімсот дев'ятнадцять) грн. 66 коп. інфляційної складової боргу, 5 447 (п'ять тисяч чотириста сорок сім) грн. 37 коп. трьох відсотків річних, 1 428 (одна тисяча чотириста двадцять вісім) грн. 22 коп. витрат на сплату державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 103 555,08 грн. основного боргу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 28.10.2013 р.

Суддя Гавриловська І.О.