Рішення

від 22.10.2013 по справі 922/3299/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2013 р.Справа № 922/3299/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Френдій Н.А.

при секретарі судового засідання Алексєєвій Т.О.

розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Контактенерго", 61058, м. Харків, вул. Данилевського, буд. 27, кв. 11, юр. адреса: 61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, будинок 1, офіс 205; код ЄДРПОУ 34014744; до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", 52210, Дніпропетровськая область, м. Жовті Води, вул. Горького, 2, код ЄДРПОУ 14309787; та до товариства з обмеженою відповідальністю "Форс-Альянс", 61072, м. Харків, вул. Шекспира, 24, код ЄДРПОУ 38383047; про про стягнення 164537, 08 грн. за участю представників:

позивача - не з"явився;

відповідача 1 - Гавеля Д.В., довіреність №18/7826 від 21.10.2013р.;

відповідача 2 - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Контактенерго" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" та до товариства з обмеженою відповідальністю "Форс-Альянс" про стягнення солідарно з відповідачів основного боргу у сумі 141000,00грн., пені у сумі 17291,63грн., три проценти річних у сумі 4056,27грн. та втрат від інфляції у сумі 521,32грн., з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх.№33952), прийнятої судом до розгляду 30.09.2013р.

Свої вимоги мотивує тим, що ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" - відповідач 1, не виконав належним чином свої зобов'язання за договором про закупівлю товарів за державні кошти №517/13 від 14.05.2012р. щодо повного та своєчасного розрахунку з позивачем за поставлений товар, в зв"язку з чим позивач, окрім суми основного боргу, просить стягнути річні та інфляційні втрати, нараховані на підставі ст. 625 ЦК України, та пеню, нараховану на підставі п.8.3. договору, а відповідач 2 - ТОВ "Форс-Альянс", в свою чергу, поручився перед позивачем, згідно умов договору поруки №3-01/6 від 01.03.2013р., за належне виконання відповідачем 1 зобов'язань за договором про закупівлю за державні кошти №517/13 від 14.05.2012р. При цьому, відповідно до графіку погашення заборгованості за договором від 14.05.2012р. №517/13, суму заборгованості в сумі 282000,00грн. розстрочено рівними частинами по 47000,00грн. і в якості основного боргу заявлено прострочені суми за травень, червень та липень 2013 року.

Ухвалою суду від 07.10.2013р. розгляд справи відкладено на 22.10.2013р.

Позивач свого представника в судове засідання 22.10.2013р. не направив, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача 1 підтримав доповнення до відзиву на позов №18/7372 від 03.10.2013р., надані до суду 22.10.2013р. за вх.№39059, в яких відповідач щодо розрахунку штрафних санкцій, наданих позивачем, зазначив, що цей розрахунок не відповідає вимогам ст. 625 ЦК України та суперечить змісту графіку погашення заборгованості за договором від 14.05.2012р. №517/13, який був затверджений позивачем та ДП "СхідГЗК" - було змінено порядок здійснення оплати за договором: з 01.04.2013р. до 30.09.2013р., і виходячи з цього, на думку відповідача, штрафні санкції повинні були розраховуватися наступним чином: 1) за період з 01.06.2013р. по 01.08.2013р. - 1129,29грн. пені; 2) з 01.07.2013р. по 01.08.2013р. - 576,88грн. пені; 3) з 01.08.2013р. по 01.08.2013р. - 18,03грн. пені, інфляційні втрати за цей період відсутні, а тому відповідач просить суд частково відмовити у задоволенні позовної заяви від 01.08.2013р. в частині стягнення основного боргу в сумі 141000,00грн. та зменшити розмір штрафних санкцій з 21869,22грн. до суми 1724,20грн. У відзиві на позов №18/7588 від 16.09.2013р., наданому до суду 17.09.2013р. за вх.№33950, відповідач вказував на те, що 12.09.2013р. платіжними дорученнями №№ 339, 374, 5675, 5676 відповідачем 1 сплачено позивачу 188000,00грн. за договором №517/13 від 14.05.2012р., в зв"язку з чим відповідач 1 зазначав, що станом на 12.09.2013р. відсутній предмет спору.

Відповідач 2 свого повноважного представника в судове засідання не направив, доказів на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав, але у листі №30234 від 16.08.2013р. підтвердив обставини викладені у позові стосовно укладення договору поруки від 01.03.2013р. №3-01/6 та зобов"язався виконати свої зобов"язання як поручитель в рамках строку дії договору поруки та в межах, визначених договором.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається відповідно до норм ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Контактенерго" (постачальник) та державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 517/13 від 14.05.2012р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити покупцю апаратуру електричну низьковольтну (товар) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до специфікації №1, яка є невід"ємною частиною договору, а покупець прийняти і оплатити такий товар.

Ціна договору становить 417900,00грн., у тому числі ПДВ 20% - 69650,00грн. (п.3.1. договору).

Пунктом 11.1. договору встановлено, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012р., а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим Подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Протягом дії вказаного договору позивач, на виконання своїх зобов'язань за договором №517/13 від 14.05.2012р., поставив відповідачу 1, а останній прийняв товар, що підтверджується матеріалами справи, а саме видатковими накладними № 227 від 20.07.2012 року на суму 200880,00грн. та № 266 від 22.08.2012 року на суму 81120,00грн. (а.с.13,14).

Відповідно до п. 4.2 договору про закупівлю товарів за державні кошти № 517/13 від 14.05.2012 року покупець здійснює оплату отриманої партії товару по факту його поставки з відстрочкою платежу не менше 10-ти банківських днів.

Фактично, конкретної дати настання строку виконання зобов'язань покупцем по оплаті товару сторонами не узгоджено, лише вказано на те, що відстрочка платежу не менше 10 банківський днів з дати поставки.

Оскільки сторони не обумовили строк оплати відповідачем отриманого товару, то згідно ст.530 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати оплати відпущеного товару у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги кредитором.

Як слідує з матеріалів справи, позивач 01.09.2012р. на підставі ст. 530 ЦК України направив відповідачу 1 вимогу про виконання грошового зобов'язання від 30.08.2012р. №524. (а.с.15-16), з вимогою оплатити вартість отриманого товару по накладній №227 від 20.08.2012р., у зв'язку з чим строк виконання зобов'язань по оплаті вказаного товару є таким, що настав 13.09.2012р. (з врахування 7-денного строку + 4 строк пошто пробігу відповідач мав виконати зобов'язання по оплаті товару до 12.09.2012р.)

Крім того, позивач 11.01.2013р. на підставі ст. 530 ЦК України направив відповідачу 1 вимогу про виконання грошового зобов'язання від 11.01.2013р. (а.с.17-18), з вимогою оплатити вартість отриманого товару по накладній №266 від 22.08.2012р., у зв'язку з чим строк виконання зобов'язань по оплаті вказаного товару є таким, що настав 23.01.2013р.

За твердженнями позивача та що не спростовано відповідачами, відповідач 1 зобов'язань по оплаті товару не виконав, грошові кошти за товар позивачу сплачені не були.

Разом з цим у листі №18/2781 від 04.04.2013р. (а.с. 20) відповідач 1 визнав наявність заборгованості перед позивачем, пояснюючи її виникнення фінансовими труднощами, та запропонував підписати графік погашення заборгованості за договором від 14.05.2012 р. № 517/13. Такий графік було підписано сторонами позивачем та відповідачем 1 14.05.2013р. (а.с.22-23). Сторонами було погоджено графік погашення заборгованості - сума боргу була розділена сторонами на шість рівних частин (по 47000,00 грн) зі строками оплати: 30 квітня, 31 травня, 30 червня, 31 липня, 31 серпня, 30 вересня 2013 року.

Таким чином, сторони внесли зміни до договору поставки, і з 14.05.2013р. встановили строки оплати товару покупцем.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що перша частина боргу у сумі 47000,00 грн. була погашена ДП "СхідГЗК" із дотриманням графіку - 23.04.2013 року (платіжне доручення № 5678, а.с.24), проте наступний платіж у строк встановлений вказаним графіком сплачено не було і не здійснювалися такі платежі і в подальшому, в зв"язку з чим станом на момент звернення із даним позовом до суду (06.08.2013р.) сума основної заборгованості склала 141000,00грн. (травень, червень, липень).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Разом з тим, в процесі судового розгляду даної справи, сума основної заборгованості повністю сплачена відповідачем 1 (платіжні доручення №5675, №339, №374, №5676 від 12.09.2013р., а.с. 80-83, при цьому оплачено заборгованість строк оплати якої до 31.08.2013р.), тобто після звернення позивача з позовом до суду, а тому провадження у справі в частині стягнення 141000,00грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України із-за відсутності предмету спору на день його розгляду.

Також позивач просить суд стягнути з відповідачів, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх.№33952), прийнятої судом до розгляду 30.09.2013р., пеню у сумі 17291,63грн. за період з 13.09.2012р. по 13.03.2013р. на суму 200880,00грн. та за період з 23.01.2013р. по 31.03.2013р. на суму 81120,00грн., три проценти річних у сумі 4056,27грн. та втрат від інфляції у сумі 521,32грн. за період з 13.09.2012р. по 01.08.2013р., з урахуванням часткових оплат окремо на суми 200880,00грн., 81120,00грн., 47000,00грн. (за графіком, а.с.25)

Відповідно до ст. 611 ЦК одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до умов договору №517/13 від 14.05.2012р. сторонами встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який обчислюється пеня, від суми заборгованості, за кожний день прострочки оплати (п.8.3. договору).

Враховуючи, що згідно ст. 526, ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем 1 дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (п.8.3.), з врахуванням вимог ч.6 ст. 232 ГК України, у вигляді сплати пені, яка за період з 13.09.2012р. по 13.03.2013р. на суму 200880,00грн. та за період з 23.01.2013р. по 31.03.2013р. на суму 81120,00грн. становить 17291,63грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що за вересень 2012р. - березень 2013р. становить 521,32грн. та 3% річних, що за період з 13.09.2012р. по 01.08.2013р. згідно розрахунку позивача, який перевірено судом і є таким, що відповідає приписам законодавства України та матеріалам справи, становить 4056,27грн.

Як слідує з матеріалів справи, з метою забезпечення виконання зобов'язань покупцем за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 517/13 від 14.05.2012 року позивач уклав договір поруки № 3-01/6 з товариством з обмеженою відповідальністю "Форс-Альянс" (поручитель), відповідно до умов якого поручитель поручився перед кредитором (позивач) за виконання боржником (ДП "СхідГЗК") своїх зобов'язань (оплата поставленого товару), що випливають із договору про закупівлю товарів за державні кошти № 517/13 від 14.05.2012 року зі всіма існуючими або майбутніми змінами та доповненнями до цього договору та відповідає перед кредитором за порушення.

За змістом п.2.1. договору поруки №3-01/6 від 01.03.2013р. поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання забезпеченого обов'язку в повному обсязі. Поручитель відповідає як за основною сумою боргу, так і за штрафними санкціями, річними, процентами та інфляційними нарахуваннями, що можуть бути застосовані у разі прострочення виконання забезпеченого порукою зобов'язання (п.2.2. договору).

Договір поруки набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012р. (п.5.1. договору).

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем 1 виконання основного грошового зобов'язання, за належне виконання якого поручився відповідач 2, враховуючи, що відповідачі в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростували, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 17291,63грн., трьох процентів річних в сумі 4056,27грн., втрат від інфляції у сумі 521,32грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі та солідарному стягненню з відповідачів у відповідності до вимог ст. 554 ЦК України.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача 1 щодо не обґрунтованості розрахунків пені, річних та інфляційних, з посиланням на те, що такі не відповідають вимогам ст. 625 ЦК України та суперечать змісту графіку погашення заборгованості за договором від 14.05.2012р. №517/13 (на думку відповідача 1 нарахування штрафних санкцій слід здійснювати з 01.06.2013р.), внаслідок підписання сторонами графіку, в якому встановили, що позивач не матиме претензій до відповідача 1 щодо стягнення штрафних санкцій та відмовиться від них лише у разі належного виконання графіку, оскільки зміни до договору були внесені сторонами лише 14.05.2013р., а період нарахування вказаних сум починається з 13.09.2012р., при цьому позивачем в долучених розрахунках враховано відповідний графік розстрочки платежу, підписаний сторонами.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати з цієї справи покладаються на відповідачів в повному обсязі, оскільки сума основного боргу сплачена після звернення із даним позовом до суду.

При цьому, у зв'язку зі зверненням позивачем до суду з заявою про зменшення позовних вимог від 17.09.2013р., судовий збір у розмірі 34,13грн. підлягає поверненню позивачу відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Повертаючи судовий збір позивачу, судом враховано положення п.5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", відповідно до якого питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається:

- в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір, або

- в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом), або

- в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ (зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 88 ГПК).

В усіх наведених випадках за необхідності відповідний процесуальний документ виготовляється у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровськая область, м. Жовті Води, вул. Горького, 2, код ЄДРПОУ 14309787) та товариства з обмеженою відповідальністю "Форс-Альянс" (61072, м. Харків, вул. Шекспира, 24, код ЄДРПОУ 38383047) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Контактенерго" (61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, будинок 1, офіс 205, код ЄДРПОУ 34014744) пеню у сумі 17291,63грн., три проценти річних у сумі 4056,27грн. та втрати від інфляції у сумі 521,32грн. та 3256,62грн. витрат зі сплати судового збору.

2.1. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі в частині стягнення 141000,00грн. основного боргу - припинити на підставі п.1.1. ст. 80 ГПК України.

4. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Контактенерго" (61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, будинок 1, офіс 205, код ЄДРПОУ 34014744) з Державного бюджету України 34,13грн. зайво сплаченого судового збору згідно платіжного доручення №26914 від 25.07.2013 року.

4.1. Дане рішення є підставою для повернення із Державного бюджету України товариству з обмеженою відповідальністю "Контактенерго" (61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, будинок 1, офіс 205, код ЄДРПОУ 34014744) судового збору в розмірі 34,13грн., сплаченого згідно платіжного доручення №26914 від 25.07.2013 року. Оригінал платіжного доручення №26914 від 25.07.2013р. знаходиться в матеріалах справи.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 28.10.2013 р.

Суддя Френдій Н.А.