Ухвала

від 22.10.2013 по справі 813/1879/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 р. Справа № 876/9669/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Каралюса В.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства "Яр-Бізнес-Центр" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2013 року у справі за позовом приватного підприємства "Яр-Бізнес-Центр" до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

У березні 2013 року позивач звернувся адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.01.2013 року за № 0000102210/573.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що висновки акту ДПІ у Личаківському районі м. Львова, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності ПП "Яр-Бізнес-Центр". Позивач зазначає, що включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідно до податкових накладних, отриманих від ТзОВ "МД Проф" за період з 01.10.2011 року по 31.03.2012 року, цілком обґрунтовано нормами діючого законодавства. Позивач зазначає, що первинні бухгалтерські документи згідно договору поставки, укладеного між контрагентами, видані у відповідності до вимог законодавства, оформлені належним чином, а операції, по яких сформовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість, пов'язані з власною господарською діяльністю позивача. Наголошує, що позиція відповідача щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ТзОВ "МД Проф" з підстав непідтвердженості транспортування товару не може свідчити про безтоварний та фіктивний характер договору, адже відсутність таких документів не свідчить про відсутність реальних наслідків укладених договорів. Відповідно, ПП "Яр-Бізнес-Центр" жодним чином не порушувало норм податкового законодавства, в зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення прийнято неправомірно та підлягає скасуванню.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2013 року у задоволені адміністративного позову приватного підприємства "Яр-Бізнес-Центр" до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.01.2013 року за № 0000102210/573 - відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило приватне підприємство "Яр-Бізнес-Центр". Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що в період з 22.11.2012 року по 26.11.2012 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено виїзну позапланову перевірку ПП "Яр-Бізнес-Центр" з питань взаємовідносин з ТзОВ "МД Проф" за період з 01.10.2011 року по 31.03.2012 року, за наслідками якої оформлено акт № 385/22-10/30477682 від 30.11.2012 року.

Перевірку проведено на основі документів, наданих ПП "Яр-Бізнес-Центр" та акту перевірки ТзОВ "МД Проф" ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо підтвердження господарських взаємовідносин з платниками податків за період жовтень-листопад 2011 року, березень 2012 року від 04.10.2012 року № 4110/22-9/36386512.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 22200,00 грн. в березні 2012 року.

Так, податковий орган вважає, що операції ПП "Яр-Бізне-Центр" з контрагентом ТзОВ "МД Проф" по поставці ТМЦ за березень 2012 року фактично не відбулись, в зв'язку з чим позивачем протиправно занижено об'єкт оподаткування податком на додану вартість, до призвело до несплати вказаного податку до бюджету.

За наслідками проведеної перевірки позивачу винесено податкове повідомлення-рішення на суму 27750,00 грн. за платежем податок на додану вартість (в тому числі: 22200,00 грн. - основний платіж та 5550,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

У відповідності до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. Для з'ясування зазначених обставин судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

У відповідності до наявної в матеріалах справи довідки Головного управління статистики у Львівській області від 14.12.2012 року серії АА № 721941, основними видами діяльності позивача є будівельно-монтажні роботи, оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього, монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування та ін.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем укладено договір поставки № 150312 від 15.03.2012 року, згідно якого продавець (ТзОВ "МД Проф") зобов'язується на умовах та в порядку, визначених в договорі, передати у власність покупця (ПП "ЯР-Бізнес-Центр") товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, оплатити отриманий товар згідно накладних після оприбуткування товару. Сумою договору є вартість всього товару, що становить 500000,00 грн. Про кількість товару повинна свідчити накладна. Право власності на товар переходить з моменту його передачі продавцем. Доставку товару покупцеві здійснює постачальник, тобто, ТзОВ "МД-Проф" на склад ПП "Яр-Бізне-Центр".

На підтвердження реальності операцій ПП "Яр-Бізнес-Центр" подано суду копію видаткової накладної № РН-0000036 від 30.03.2012 року, згідно якої ТзОВ "МД-Проф" оставило ПП "Яр-Бізнес-Центр" пінополіуретан (компонент А та Б) в кількості 2400 кг. на суму 133200,00 грн. (в т.ч. ПДВ 22200,00 грн.).

Згідно копії журналу реєстрації довіреностей за 2012 рік товар, довіреність на отримання товару від ТзОВ "МД-Проф" виписана на директора ПП "Яр-Бізне-Центр" - А.Куземка.

Зважаючи на адресу місцезнаходження контрагента (м. Київ), доказів транспортування пінополіуретану від постачальника ТзОВ "МД-Проф" суду не надано.

Слід зазначити, що оплата отриманого товару позивачем не здійснювалась, що підтверджується довідкою про рух коштів з контрагентом ТзОВ "МД-Проф".

ПП "Як-Бізнес-Центр" включило у податковий кредит березня 2012 року ПДВ в сумі 22200,00 грн. на підставі податкової накладної, виписаної ТзОВ "МД-Проф" 30.03.2012 року № 25 на загальну суму 133200,00 грн., в тому числі ПДВ. Код товару по УКТ ЗЕД відсутній.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.

У відповідності до п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

Відповідно п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Водночас, наявність податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції (оприбуткування товару, його оплата, використання у господарській діяльності тощо) не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідного місяця.

Аналізуючи матеріали справи, суд вважає, що поданих ПП "Яр-Бізнес-Центр" первинних бухгалтерських документів не достатньо для висновку про реальність господарської операції з ТзОВ "МД-Проф" в березні 2012 року.

Звідси, з урахуванням положень Податкового кодексу України, у позивача виключається можливість формування податкового кредиту та валових витрат із вище вазаних операцій.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наявність деяких первинних бухгалтерських документів без фактичного здійснення господарської операції (оплата та оприбуткування товару, його оплата тощо) не може бути підставою для включення визначених у таких документах сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідного місяця.

Судом при розгляді спору враховано також факти, встановлені актом ДПІ в Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ "МД-Проф" щодо підтвердження господарських відносин платника податків за період жовтня-листопада 2011 року, березня 2012 року, згідно якого податковим органом на підставі податкової звітності платника податків встановлено відсутність у такого будь-яких умов для здійснення господарської діяльності в силу відсутності персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Яр-Бізнес-Центр" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2013 року у справі №813/1879/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.Улицький

Судді: Р.Гулид

В.Каралюс

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 23.10.2013 року