Ухвала

від 28.10.2013 по справі 40/396-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"28" жовтня 2013 р. Справа № 40/396-06

Вх. номер 13090/4-40

Суддя господарського суду Бринцев О.В.

при секретарі судового засідання Невзгляд Н.О.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг" про заміну стягувана у виконавчому провадженні у справі за позовом: Публічного акціонерного товариства "Індустріально-Експортний Банк" в особі Харківської дирекції ПАТ "Індустріально-Експортний Банк", м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків

про стягнення 211982,36 грн.

за участю представників:

заявника - Розовенко А.П., за довіреністю № 07/15-36 від 14.10.2013 р.;

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ДВС - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.12.2006р. у справі №40/396-06 позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь позивача - Акціонерного товариства "Індустріально-Експортний банк" в особі Харківської дирекції АТ "Індустріально-експортний банк", грошові кошти у сумі 199800,79 грн. простроченої заборгованість за кредитом, 104,01 грн. строкової заборгованості по відсотках за користування кредитом, 7176,69 грн. простроченої заборгованості по відсотках за користування кредитом, 4839,01 грн. пені за прострочення погашення кредиту, 61,86 грн. пені за прострочення погашення відсотків за користування кредитом, 2119,82 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення господарського суд 26.12.2006р. видано наказ про примусове виконання рішення суду.

14 жовтня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг" звернулось до господарського суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні, в якій просить змінити стягувача, а саме: АТ "Індустріально-експортний Банк" замінити його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг" по справі № 40/396-06, відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, на підставі договору факторингу № 03/09 від 26.09.2009р. В обґрунтування наданої заяви посилається на положення ст.ст. 512, 514, 516 ЦК України, ст. 25 ГПК України та положення ст. 8 ЗУ "Про виконавче провадження".

Представник заявника в судовому засіданні вимоги заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні підтримує в повному обсязі та через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надає додаткові документи для залучення до матеріалів справи, які долучаються судом.

Позивач та відповідач по справі, а також ДВС своїх повноважних представників в судове засідання не направили, витребуваних судом документів не надали, про причини неявки суд не повідомили. Про час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, про що свідчать відмітка про направлення ухвали від 17.10.2013р. про прийняття заяви до розгляду судом за адресами зазначених осіб та поштові повідомлення про вручення ухвали позивачу та Ленінському ВДВС Харківського міського управління юстиції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ТОВ "АУЗ Факторинг" про заміну стягувача у виконавчому провадженні у зв'язку з таким.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.12.2006р. у справі №40/396-06 позовні вимоги задоволено. На підставі договору овердрафту №1696/2006-о від 27.06.2006р., укладеного між АТ "Індустріально-Експортний банк" та ФОП ОСОБА_1, стягнуто з відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь позивача - Акціонерного товариства "Індустріально-Експортний банк" в особі Харківської дирекції АТ "Індустріально-експортний банк" грошові кошти у сумі 199800,79 грн. простроченої заборгованість за кредитом, 104,01 грн. строкової заборгованості по відсотках за користування кредитом, 7176,69 грн. простроченої заборгованості по відсотках за користування кредитом, 4839,01 грн. пені за прострочення погашення кредиту, 61,86 грн. пені за прострочення погашення відсотків за користування кредитом, 2119,82 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення господарського суд 26.12.2006р. видано наказ про примусове виконання рішення суду.

Між АТ «Індустріально-експортний банк» та ТОВ «АУЗ Факторинг» було укладено договір факторингу № 03/09 від 26.09.2009 р., відповідно до якого право грошової вимоги за договором овердрафту № 1696/2006-о від 27.06.2006р., укладеним між АТ "Індустріально-експортний банк" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, перейшло до ТОВ "АУЗ Факторинг".

Враховуючи вищевикладене, посилаючись на положення ст.ст. 512 ЦК України, ст. 25 ГПУ України та ст. 8 ЗУ "Про виконавче провадження" заявник просить замінити стягувача - АТ "Індустріально-експортний банк" на його правонаступника - ТОВ "АУЗ Факторинг".

Згідно ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником (п. 5. ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження").

Виходячи зі змісту цитованих норм ст.25 ГПК України та п. 5. ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" заміна сторони може відбуватися лише у разі існування відповідного судового процесу. В разі, якщо процесуальні відносини у справі (в т.ч. відносини з виконання рішення) вже припинилися, підстав для застосування процесуальних норм (в.т.ч. ст.25 ГПК України) немає.

Аналогічна позиція висловлена у пункті 7.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", де вказано, що судом може бути затверджено мирову угоду на підставі статті 121 ГПК лише за умови наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення згідно з Законом України "Про виконавче провадження". Якщо таке виконавче провадження не відкрито на момент звернення до суду щодо затвердження мирової угоди, суд відмовляє в її затвердженні, що не виключає повторного звернення з відповідною заявою вже після відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 17.10.2013р. суд зобов'язував заявника, позивача та відповідача надати усі документи виконавчого провадження.

В даному разі всупереч вимог ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) та в порушення вимог ухвали суду від 17.10.2013р. ні заявником, ні іншими учасниками судового процесу доказів на підтвердження існування відповідного виконавчого провадження у справі №40/396-06 з примусового виконання наказу від 26.12.2006р. не надано.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ "АУЗ Факторинг".

Крім того, відмовляючи у цій заяві суд приймає до уваги, що заявником ТОВ "АУЗ Факторинг" не доведено не тільки наявність процесуальних умов для заміни сторони у виконавчому провадженні, а й не доведено і наявність матеріальних умов для заміни.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позовна заява про стягнення заборгованості з ФОП ОСОБА_1 була подана Акціонерним товариством "Індустріально-Експортний Банк" в особі його Філії, в зв'язку з невиконанням ФОП ОСОБА_1 зобов'язань за договором про надання овердрафту від 12.12.2005р. за № 1696/2006-о.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.12.2006р. у справі №40/396-06 також встановлено про укладення між сторонами договору про надання овердрафту - 12.12.2005р.

В наданій суду заяві про зміну стягувача у виконавчому провадженні, посилаючись на укладений між АТ "Індустріально-Експортний Банк" та ТОВ "АУЗ Факторинг" договір факторингу № 03/09 від 26.09.2009 р., заявник вказує на те, що право вимоги перейшло до ТОВ "АУЗ Факторинг" за договором овердрафту №1696/2006-о від 27.06.2006р.

Заявником наданий суду реєстр кредиторів, що є додатком до договору факторингу № 03/09 від 26.09.2009р., в якому є також посилання на кредитора ОСОБА_1 саме за договором №1696/2006-о від 27.06.2006р.

Відповідно до п. 7.1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012, № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Отже, з наданих до заяви про заміну стягувача у виконавчому провадження документів не вбачається, що заміна відбулася саме за договором, на підставі невиконання умов якого за рішенням суду від 11.12.2006р. у справі № 40/396-06 був виданий відповідний наказ, у зв'язку з чим у суда відсутні підстави для задоволення заяви ТОВ "АУЗ Факторинг".

Також, з наявних документів, а саме договору факторингу від 26.09.2009р. №03/09, на який посилається ТОВ "АУЗ Факторинг", вбачається, що у відповідності до п. 4.1. договору право вимоги переходить від стягувача (Банку) до заявника з моменту підписання ними відповідного Додатку з Реєстром прав вимог. Реєстр прав вимог має бути підписаний сторонами в термін до 2 (двох) робочих днів після настання події, яка визначена в п. 8.1. цього договору як відкладальна умова.

Згідно з п. 8.1. договору факторингу він укладається під відкладальною умовою, якою є затвердження Нацбанком України Плану фінансового оздоровлення Банку, який включає укладення та виконання Банком цього договору.

З моменту настання зазначеної події цей договір набуває чинності.

Отже, належним доказом переходу право вимоги від Банку до ТОВ "АУЗ Факторинг" є також затверджений Національним банком України План фінансового оздоровлення Банку. Однак заявником План фінансового оздоровлення Банку суду не наданий.

Заявник в судовому засіданні зазначив суду про комерційну таємницю щодо надання затвердженого Національним банком України Плану.

Суд, вважає зазначений довід заявника юридично неспроможним виходячи з наступного:

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Отже, доказом набрання договором факторингу чинності є затверджений План фінансового оздоровлення Банку.

Всупереч вимог ст.ст. 32-34 ГПК України заявник відповідних доказів в обґрунтування наданої заяви суду не надав, в зв'язку з чим суд позбавлений можливості всебічного, повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи, що унеможливлює задоволення заяви ТОВ "АУЗ Факторинг".

На підставі викладеного, керуючись ст. 8 ЗУ "Про виконавче провадження", ст.ст. 4-3, 32-34, 43, 25, 86, 121 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ТОВ "АУЗ Факторинг" по заміну стягувача у виконавчому провадженні (вх.37783).

Суддя Бринцев О.В.

Справа № 40/396-06