Ухвала

від 17.06.2013 по справі 40/396-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"17" червня 2013 р. Справа № 40/396-06

Вх. номер 13090/4-40

Суддя господарського суду Бринцев О.В.

при секретарі судового засідання Невзгляд Н.О.

за участю представників сторін:

заявника - не з"явився;

позивача (стягувача) - не з"явився;

відповідача (боржника) - не з"явився

розглянувши заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг" про заміну стягувача у виконавчому провадженні по справі за позовом:

Акціонерного товариства "Індустріально-Експортний банк" в особі Харківської дирекції ПАТ "Індустріально-експортний банк", м. Харків

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків

про стягнення 211982,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.12.2006р. у справі №40/396-06 позовні вимоги задоволено, стягнуто з відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь позивача - Акціонерного товариства "Індустріально-Експортний банк" в особі Харківської дирекції АТ "Індустріально-експортний банк", грошові кошти у сумі 199800,79 грн. простроченої заборгованість за кредитом, 104,01 грн. строкової заборгованості по відсотках за користування кредитом, 7176,69 грн. простроченої заборгованості по відсотках за користування кредитом, 4839,01 грн. пені за прострочення погашення кредиту, 61,86 грн. пені за прострочення погашення відсотків за користування кредитом, 2119,82 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення господарського суд 26.12.2006р. видано наказ про примусове виконання рішення суду.

06 червня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг" звернулось до господарського суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні, в якій просить змінити стягувача, а саме: АТ "Індекс-Банк" замінити його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг" по справі № 40/396-06, відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, на підставі договору факторингу № 03/09 від 26.09.2009р. В обґрунтування наданої заяви посилається на положення ст. 25 ГПК України та ст. 8 ЗУ "Про виконавче провадження".

У своїй заяві ТОВ "АУЗ Факторинг"просить замінити стягувача в процесі на стадії примусового виконання рішення. Проте доказів відкриття виконавчого провадження на підставі наказу від 26.12.2006р. у справі № 40/396-06 заявник не надав. Відсутні такі докази і в матеріалах справи.

В судове засідання, призначене на 17.06.2013р. заявник, позивач та відповідач по справі своїх повноважних представників не направили, витребуваних судом документів не надали, про причини неявки суд не повідомили. Про час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, про що свідчать відмітка про направлення ухвали від 10.06.2013р. про прийняття заяви до розгляду судом за адресами зазначених осіб та поштові повідомлення про вручення ухвали позивачу та відповідачу по справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора представників позивача, третіх осіб, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд прийшов до висновк про відсутність правових підстав для задоволення заяви ТОВ "АУЗ Факторинг" про заміну стягувача у виконавчому провадженні у зв'язку з таким.

Згідно ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно ст.25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником (п. 5. ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження").

Виходячи зі змісту цитованих норм ст.25 ГПК України та п. 5. ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" заміна сторони може відбуватися лише у разі існування відповідного судового процесу. В разі, якщо процесуальні відносини у справі (в т.ч. відносини з виконання рішення) вже припинилися, підстав для застосування процесуальних норм (в.т.ч. ст.25 ГПК України) немає.

Аналогічна позиція висловлена у пункті 7.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. де вказано, що судом може бути затверджено мирову угоду на підставі статті 121 ГПК лише за умови наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення згідно з Законом України "Про виконавче провадження". Якщо таке виконавче провадження не відкрито на момент звернення до суду щодо затвердження мирової угоди, суд відмовляє в її затвердженні, що не виключає повторного звернення з відповідною заявою вже після відкриття виконавчого провадження.

В даному разі всупереч вимог ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) та в порушення вимог ухвали суду від 10.06.2013р. ні заявником ні іншими учасниками судового процесу доказів на підтвердження існування відповідного виконавчого провадження у справі №40/396-06 не надано.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ "АУЗ Факторинг".

Крім того, відмовляючи у цій заяві суд приймає до уваги, що заявником ТОВ "АУЗ Факторинг" не доведено не тільки наявність процесуальних умов для заміни сторони у виконавчому провадженні, а й не доведено і наявність матеріальних умов для заміни, а саме факту переходу до нього права вимоги.

Так з наявних матеріалів поданої заявником заяви про заміну стягувача, а саме договору факторингу від 26.09.2009р. №03/09, на який посилається ТОВ "АУЗ Факторинг", вбачається, що у відповідності до п. 4.1. договору право вимоги переходить від стягувача (Банку) до заявника з моменту підписання ними відповідного Додатку з Реєстром прав вимог. Реєстр прав вимог має бути підписаний сторонами в термін до 2 (двох) робочих днів після настання події, яка визначена в п. 8.1. цього договору як відкладальна умова.

Згідно з п. 8.1. договору факторингу він укладається під відкладальною умовою, якою є затвердження Нацбанком України Плану фінансового оздоровлення Клієнта, який включає укладення та виконання Банку, який включає укладення та виконання Банком цього договору. З моменту настання зазначеної події цей договір набуває чинності та всі права та обов'язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили, такий день набуття прав та обов'язків сторін повної юридичної сили в цьому договорі іменується День набуття цим договором зобов'язальної сили.

Отже, належними доказами переходу право вимоги від Банку до ТОВ "АУЗ Факторинг" є підписаний між сторонами Реєстр прав вимог та затверджений Національним банком України План фінансового оздоровлення Банку.

Однак заявником доказів існування цих обставин суду не надано. У справі немає ні затвердженого Національним банком України Плану фінансового оздоровлення Банку, ні підписаного сторонами Реєстру прав вимог.

Надана натомість заявником не посвідчена належним чином копія документу під назвою "Доток №1 доовору факторинга №03/09 від 26 вересня 2009 року" (т.І а.с. 113-115) за відсутності відповідного оригіналу не може бути визнана судом належним доказом у справі.

Письмові докази подаються до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (ст.36 ГПК України). В разі подання копії документу вона повинна бути засвідчена відповідно до вимог чинного законодавства України (Закону України "Про нотаріат", Закону України "Про адвокатуру" або ін. Відповідно до п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів „Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації іншої юридичної особи.

Надана заявником копія названого документу складається з трьох аркушів жодний з яких не посвідчено належним чином (відсутні ініціали та прізвище особи, яка засвідчує копію, дата засвідчення копії). Підпис на копії під зазначенням «генеральний директор» очевидно відрізняється від підпису генерального директора Цебровської З.М., який міститься на оригіналі документу з якого зроблена копія (т.І а.с.115). При візуальному обстежені копій аркушів з яких складається цей документ вбачається, що другий з них (т.І а.с.114), на якому в переліку осіб вказаний ФОП ОСОБА_1, виготовлено у інший спосіб ніж перший і третій аркуші. Цей аркуш не має ознак підшивання та нумерації, які є на першому та третьому аркуші. Взагалі на ньому не має жодних реквізитів, які б підтверджували належність цього аркушу до єдиного документу разом із першим та третім аркушем. Не має на цьому аркуші також підписів осіб, відповідальних за складання цього документу.

Вимоги ухвали суду від 10.06.2013р. про надання оригіналів документів, доданих до заяви про заміну правонаступником та надання інших документів на підтвердження правонаступництва залишені заявником без виконання.

Враховуючи, викладене, а також те, що згідно ст.121 ГПК України строк розгляду даної заяви обмежений десятиденним терміном, суд не вбачає можливім відкладення її розгляду та вирішує її по суті згідно ст.75 ГПК України на підставі матеріалів, наявних у справі та матеріалів наданих заявником разом із відповідною заявою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-3, 25, 86, 121 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ТОВ "АУЗ Факторинг" по заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Суддя Бринцев О.В.

/Справа № 40/396-06/