Ухвала

від 21.10.2013 по справі 2а-14807/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" жовтня 2013 р. м. Київ К/800/44247/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Бухтіярової І.О.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві»

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2012

у справі № 2а-14807/12/2670

за позовом Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби від 19.06.2012 № 00028022-7.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013, в позові відмовлено, з підстав правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і закрити провадження у справі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві» з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість (ПДВ) та податку на прибуток при взаємодії з ТОВ «Центр Інтег», ТОВ «Софітрейд», ТОВ «Трокаспромоімпекс», ТОВ «Вінсента», ТОВ «Вертхаус», ТОВ «Танафлекс», ТОВ «Лігуріан Тайм», ТОВ «МТС Інтернешнл АГ», ТОВ «Перформенс Груп», ТОВ «Вінсент-А» і ТОВ «Нумовал ТЕК» за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, складено акт № 3050/22-7/02498180 від 29.05.2012, в якому зафіксовані порушення: п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 305 289 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 19.06.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 00028022-7 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 381 611 грн., в т.ч.: 305 289 грн. основного платежу та 76 322 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Донараховуючи суму грошового зобов'язання спірним податковим повідомленням-рішенням, податковий орган виходив з того, що позивачем помилково враховано до складу валових витрат витрати на проведення робіт з розробки, вдосконалення та виправлення помилок комп'ютерної програми (БудКАД), надання інформаційно-консультаційних послуг, щодо яких до перевірки не надано документи щодо зв'язку та подальшого використання результатів виконаних робіт та наданих послуг у власній господарській діяльності підприємства, що призвело до завищення валових витрат за перевіряємий період на загальну суму 2 542 166 грн., в т.ч.: ІV квартал 2009 року - 319 333 грн., І квартал 2010 року - 646 919 грн., ІІ квартал 2010 року - 798 708 грн., ІІІ квартал 2010 року - 284 376 грн., ІV квартал 2010 року - 492 833 грн.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що в спірному періоді між ДП «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві» та контрагентами: ТОВ «Вертхаус», ТОВ «МТС Інтернешнл АГ», ТОВ «Танафлекс», ТОВ «Лігуріан Тайм», ТОВ «Нумовал Тек», ТОВ «Вінсента», ТОВ «Трокаспромоімпекс», ТОВ «Вінсент-А», ТОВ «Перформенс Груп», ТОВ «Софітрейд», ТОВ «Центр Інтег» були укладені договори на проведення робіт з розробки, вдосконалення та виправлення помилок комп'ютерної програми (БудКАД), надання інформаційно-консультаційних послуг, відповідно.

Як встановлено матеріалами справи, всі зазначені контрагенти позивача, які виконували роботи щодо вдосконалення комп'ютерної програми БудКАД, надавали інформаційно-консультаційні послуги, мають ознаки фіктивності, а саме: по одному з таких контрагентів існує вирок суду відносно його директора, яким таку посадову особу засуджено до позбавлення волі, та по інших контрагентах в матеріалах справи наявні протоколи допиту свідків (директорів підприємств), які в свою чергу надали пояснення щодо не причетності до діяльності таких підприємств, деякі з таких контрагентів позивача за місцем їх реєстрації не знаходяться, відсутні документи які б підтверджували наявність відповідних трудових та матеріальних ресурсів для здійснення такого виду господарської діяльності, установчі документи та довідки з органів статистики, які б передбачали здійснення такими контрагентами позивача зазначеного виду господарської діяльності (надання інформаційно-комп'ютерних послуг, розробка програмного забезпечення) також не надавалися, та крім того позивачем не було надано жодних матеріальних підтверджень фактичного надання таких послуг саме зазначеними контрагентами (інформаційних носіїв з відповідними програмними продуктами, створеними саме зазначеними контрагентами), що дає підстави для висновків про безтоварність таких правовідносин, спрямованість їх на прикриття незаконної діяльності та відповідно протиправність віднесення витрат по таких правовідносинах до складу валових витрат перевіряємого періоду.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходили з того, що зазначені контрагенти позивача, а саме: ТОВ «Центр Інтег», ТОВ «Софітрейд», ТОВ «Трокаспромоімпекс», ТОВ «Вінсента», ТОВ «Вертхаус», ТОВ «Танафлекс», ТОВ «Лігуріан Тайм», ТОВ «МТС Інтернешнл АГ», ТОВ «Перформенс Груп», ТОВ «Вінсент-А» і ТОВ «Нумовал ТЕК» - були задіяні у схемі мінімізації податкових зобов'язань, яка об'єднувала єдиними фінансово-грошовими потоками ряд підприємств, зареєстрованих без наміру здійснення господарської діяльності та з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає у формуванні податкового кредиту в документах податкової звітності, з метою приховування реальних перерахувань, за наслідком чого було порушено відповідні кримінальні справи та об'єднано такі кримінальні справи в одне провадження від 20.02.2012 (кримінальна справа № 71-00215).

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оскільки в судовому порядку встановлено, що позивачем не надано доказів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з вищезазначеними контрагентами, пов'язаності, визначених договорами, робіт та послуг з господарською діяльністю позивача, тому є правомірним донарахування відповідачем суми грошового зобов'язання з податку на прибуток спірним податковим повідомленням-рішенням.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві» залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.О. Бухтіярова (підпис)О.А. Моторний