ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"09" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/18452/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М. Бившевої Л.І. Шипуліної Т.М. розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Чорноморського виробничого управління житлово-комунального господарства
на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.01.2011
та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012
у справі № 2а-9210/10/8/0170
за позовом Чорноморського виробничого управління житлово-комунального господарства
до Державної податкової інспекції у Чорноморському районі Автономної Республіки Крим
треті особи, які не заявляють самостійних
вимог на предмет спору, на стороні позивача
Колективне мале підприємство «Нове покоління»,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сакська водна компанія»,
Чорноморська селищна рада Автономної Республіки Крим,
третя особа, яка не заявляє самостійних
вимог на предмет спору, на стороні відповідача
Чорноморська районна рада Автономної Республіки Крим,
за участю Прокуратури Автономної Республіки Крим
про визнання неправомірним дій та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,
В С Т А Н О В И Л А:
Чорноморське виробниче управління житлово-комунального господарства (надалі -позивач, Чорноморське ВУЖКГ ) звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Чорноморському районі Автономної Республіки Крим (надалі - відповідач, ДПІ у Чорноморському районі АР Крим ) про визнання неправомірним дій та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення .
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.01.2011, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012 , адміністративний позов Чорноморського ВУЖКГ задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в Чорноморському районі АР Крим від 05.07.2010 № 0000192301/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 20 888 706,20 грн., у тому числі 13 925 804,10 грн. основного платежу та 6 962 902,10 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В іншій частині позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення у частині відмови в задоволенні позову на суму 7 199,96 грн. та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в частині скасування визначеного податкового зобов'язання на загальну суму 20 895 906,16 грн.
Письмових заперечень відповідача на касаційну скаргу позивача до Вищого адміністративного суду України не надходило.
Частиною першою статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі, зокрема, неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У зв'язку з неприбуттям у судове засідання жодної із осіб, які беруть участь у справі, що були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги (ч.2 ст.220 КАС України).
Як встановлено судами попередніх інстанцій, представниками податкового органу проведено виїзну планову перевірку Чорноморського ВУЖКГ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2009, за результатами якої 18.06.2010 складено акт № 8/23-01/03348235 (надалі акт).
Перевіркою встановлено порушення позивачем приписів: п. 1.4 ст. 1, п. 3.1, п.п. 3.2.9 п. 3.2 ст. 3, п. 4.2, п. 4.9 ст. 4, п.п. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 13 936 548,51 грн.
Не погодившись з висновками акта, позивач надіслав на адресу ДПІ в Чорноморському районі АР Крим заперечення до акта перевірки від 24.06.2010 № 224, які згідно відповіді від 01.07.2010 № 1606/10/23-1 були визнані необґрунтованими та не були прийняті до уваги.
На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.07.2010 № 0000192301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 20 904 822,76 грн., у тому числі 13 936 548,51 грн. основного платежу та 6 968 274,25 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.
Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що бітум був безоплатно переданий від Виконавчого комітету Чорноморської селищної ради Чорноморському ВУЖКГ саме як матеріал, та дійшов висновку, що наступна операція з його передачі Чорноморським ВУЖКГ Виконавчому комітету Чорноморської селищної ради на безоплатній основі відповідно до п.1.4 ст.1, п.4.2 ст.4, п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.
Суд апеляційної інстанції погодився із такими висновками суду першої інстанції, посилаючись на те, що під час вирішення справи останнім не було допущено порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п.п. 3.2.9 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», не є об'єктом оподаткування операції з безоплатної передачі у державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об'єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції здійснюються за рішеннями Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятими у межах їх повноважень.
Вказане положення Закону поширюється лише на операції з безоплатної передачі об'єктів з балансу платника податку, майно якого перебуває в державній або комунальній власності, на баланс іншої юридичної особи, майно якої перебуває відповідно в державній або комунальній власності, що здійснюється за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать такий платник податку та така юридична особа.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням Чорноморського селищного голови від 26.03.2009 № 30-р головного бухгалтера Станецьку Л.С. зобов'язано безоплатно передати в повному обсязі бітум нафтовий окислений в кількості 55 тон на суму 144 375,00 грн.
Актом приймання-передачі матеріальних цінностей, затвердженим селищним Головою від 01.04.2009 підтверджується передача комісійно на баланс Чорноморського ВУЖКГ бітуму нафтового окисленого в кількості 55 тон на суму 144 375,00 грн.
Розпорядженням Чорноморського селищного голови від 02.12.2009 № 202-р зобов'язано Чорноморське ВУЖКГ передати безоплатно виконкому Чорноморської селищної ради бітум нафтовий окислений в кількості 7 619 кг за ціною 3 150,00 грн. за одну тону на суму 23 999,85 грн. для благоустрою смт. Чорноморське на реконструкцію доріжки в парку «Комсомольський», а головному бухгалтеру Станецькій Л.С. оприбуткувати в повному обсязі вказаний бітум.
По накладній від 02.12.2009 № 150 бітум в кількості 7 619кг на суму 23 999,85 грн. був переданий позивачем Виконавчому комітету Чорноморської селищної ради, який не є платником ПДВ.
При цьому, вказаний бітум Чорноморським ВУЖКГ згідно з класом «0» «Забалансові рахунки», рахунок « 02» «Активи на відповідальному зберіганні» та згідно з Інструкцією «Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій», не відображено на позабалансовому рахунку у вигляді збереження активів на рахунку « 023» як «матеріальної цінності на відповідному зберіганні», а оприбутковано як власність.
У зв'язку з чим, суди дійшли правильного висновку, що даний бітум був безоплатно переданий від Виконавчого комітету Чорноморської селищної ради Чорноморському ВУЖКГ як матеріал, а тому наступна операція з передачі останнім бітуму Виконавчому комітету Чорноморської селищної ради за накладною від 02.12.2009 № 150 на безоплатній основі відповідно до п.1.4 ст.1, п.4.2 ст.4, п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підлягала оподаткуванню податком на додану вартість.
Таким чином, відповідачем правомірно по вищевказаній операції донараховано позивачу ПДВ у розмірі 4 799,97 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 2 399,99 грн.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано відмовлено позивачу у визнанні протиправним та скасуванні податкового повідомлення-рішення відповідача від 05.07.2010 № 0000192301/0 в частині вимог на суму 7 199,96 грн.
Оскільки суди попередніх інстанцій під час розгляду справи повно і правильно встановили обставини справи, та при ухваленні судових рішень не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, зазначена обставина відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Чорноморського виробничого управління житлово-комунального господарства залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.01.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2012 у справі № 2а-9210/10/8/0170 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236- 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис)А.М. Лосєв Судді (підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2013 |
Оприлюднено | 31.10.2013 |
Номер документу | 34452975 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Лосєв А.М.
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Курапова Зоя Іллівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Кушнова А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні