Ухвала

від 30.10.2013 по справі 5021/429/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 жовтня 2013 року Справа № 5021/429/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Козир Т.П., Гольцової Л.А., Іванової Л.Б. (доповідач), перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4 на рішення та постанову Господарського суду Сумської області від 19.07.2012 Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 у справі№ 5021/429/12 Господарського суду Сумської області за позовом ОСОБА_4 до відповідачів 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту" 2. Сумського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, 3. Виконавчого комітету Сумської міської ради 4. Східного територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання рішення зборів недійсними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Подана ОСОБА_4 до Вищого господарського суду України касаційна скарга на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 та рішення Господарського суду Сумської області від 19.07.2012 у справі № 5021/429/12 Господарського суду Сумської області не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Вперше подана ОСОБА_4 до Вищого господарського суду України касаційна скарга на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 та рішення Господарського суду Сумської області від 19.07.2012 у справі № 5021/429/12 була повернута ухвалою Вищого господарського суду України від 18.03.2013 у цій справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 111 3 ГПК України.

02.04.2013 скаржник вдруге звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 та рішення Господарського суду Сумської області від 19.07.2012 у справі № 5021/429/12, яка була повернута ухвалою Вищого господарського суду України від 03.06.2013 у цій справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 111 3 ГПК України.

17.06.2013, згідно з поштовим штемпелем на конверті, ОСОБА_4 до Вищого господарського суду України втретє подана касаційна скарга на вказані судові акти та клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання касаційної скарги.

Згідно ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судовий збір" встановлено, що цей Закон набирає чинності з 01.11.2011, а п. 2 цих положень внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, якими, зокрема, у тексті Кодексу слова "державне мито" в усіх відмінках замінено словами "судовий збір" у відповідному відмінку.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, за подання касаційної скарги до господарського суду на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (стаття 4 Закону України "Про судовий збір").

Розмір мінімальної заробітної плати встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" в сумі 1147,00 грн.

ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою 17.06.2013, згідно з поштовим штемпелем на конверті, а отже скаржник при поданні касаційної скарги зобов'язаний був надати докази сплати судового збору в розмірі, який встановлений Законом України "Про судовий збір".

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Сумської області від 19.07.2012 у справі № 5021/429/12 провадження в частині позовної вимоги про визнання недійсним розпорядження Сумського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 01.09.2009 року № 21-СУ-С-А - припинено; в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 у цій справі, залучено до участі у справі у якості четвертого відповідача - Східне територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; рішення Господарського суду Сумської області від 19.07.2012 у справі № 5021/429/12 залишено без змін.

Скаржник у касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 19.07.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 у справі № 5021/429/12; прийняти нове рішення, яким:

- визнати недійсним пункт 8 рішення чергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту" щодо припинення Відкритого акціонерного товариства "Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту" шляхом реорганізації через перетворення у Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту", оформлене протоколом № 10 від 07.04.2009;

- визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту", оформлене протоколом № 11 від 23.06.2009;

- визнати недійсним передавальний акт Відкритого акціонерного товариства "Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту" станом на 23.06.2009, затверджений позачерговими загальними зборами Відкритого акціонерного товариства "Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту" від 23.06.2009 (Протокол № 11);

- скасувати державну реєстрацію припинення (запис № 1 632 112 0018 001450 в Єдиному державному реєстрі) Відкритого акціонерного товариства "Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту";

- визнати недійсним рішення установчих зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту", оформлене протоколом від 24.06.2009;

- скасувати державну реєстрацію (запис № 1 632 145 0000 007281 в Єдиному державному реєстрі) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту";

- відновити в системі Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців запис про державну реєстрацію юридичної особи Відкритого акціонерного товариства "Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту";

- визнати недійсним статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту", державну реєстрацію якого проведено 02.07.2009;

- визнати недійсним розпорядження Сумського територіального управління Державної Комісії з цінних паперів та фондового ринку від 01.09.2009 № 21-СУ-С-А.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту" на користь позивача витрати з оплати судового збору.

Відповідно до п. 2.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Тобто, при поданні касаційної скарги скаржник повинен сплатити судовий збір, виходячи з вимог, наведених у касаційній скарзі: 1) визнати недійсним пункт 8 рішення чергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту", оформленого протоколом № 10 від 07.04.2009; 2) визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту", оформлене протоколом № 11 від 23.06.2009; 3) визнати недійсним передавальний акт Відкритого акціонерного товариства "Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту" станом на 23.06.2009, затверджений позачерговими загальними зборами Відкритого акціонерного товариства "Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту" від 23.06.2009 (Протокол № 11); 4) скасувати державну реєстрацію припинення (запис № 1 632 112 0018 001450 в Єдиному державному реєстрі) Відкритого акціонерного товариства "Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту"; 5) визнати недійсним рішення установчих зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту", оформлене протоколом від 24.06.2009; 6) скасувати державну реєстрацію (запис № 1 632 145 0000 007281 в Єдиному державному реєстрі) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту"; 7) відновити в системі Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців запис про державну реєстрацію юридичної особи Відкритого акціонерного товариства "Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту"; 8) визнати недійсним статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумське обласне підприємство автомобільного транспорту", державну реєстрацію якого проведено 02.07.2009; 9) визнати недійсним розпорядження Сумського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 01.09.2009 № 21-СУ-С-А.

Таким чином, за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення скаржник повинен сплатити судовий збір окремо з кожної з таких немайнових вимог.

Проте, як встановлено колегією суддів, до касаційної скарги скаржником у якості доказу сплати судового збору додана квитанція № 2100.192.2 від 24.01.2013, яка містить неправильне обрахування суми судового збору, що є підставою для повернення касаційної скарги в порядку п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Разом з тим, ОСОБА_4 заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору та зменшення його розміру. В обґрунтування вказаного клопотання скаржник стверджує, що розмір судового збору, який він має сплатити при поданні касаційної скарги значно перевищує розмір середньомісячного доходу його сім'ї та вважає, що його майновий стан є підставою для зменшення розміру та відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 та рішення Господарського суду Сумської області від 19.07.2012 у справі № 5021/429/12.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі; суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів указаної норми відстрочення або розстрочення сплати судового збору скаржнику, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору.

Розглянувши клопотання ОСОБА_4 про зменшення розміру та відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 та рішення Господарського суду Сумської області від 19.07.2012 у справі № 5021/429/12, дослідивши подані докази в його обґрунтування, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 111 3 ГПК України скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 4, 8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 86, 111, п. 4 ч.1 ст. 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати та зменшення розміру судового збору за подання касаційної скарги.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 та рішення Господарського суду Сумської області від 19.07.2012 у справі № 5021/429/12 Господарського суду Сумської області повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Т. Козир

судді: Л. Гольцова

Л. Іванова