Ухвала

від 29.10.2013 по справі 10/232

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

29.10.2013р. Справа № 10/232

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С. розглянувши матеріали скарги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на дії посадових осіб відділу Микитівського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Підприємства Микитівської виправної колонії № 87 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області про стягнення 84277,81 грн.,

за участю представників сторін:

від стягувача (позивача): Васильченко Л.І.

від боржника (відповідача): Саламова К.С.;

від ВДВС: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2013 року Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» звернулось із скаргою до Господарського суду Донецької області про визнання неправомірними дій Микитівського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції (далі - ВДВС) щодо винесення постанов про повернення виконавчих документів ВП № 22230005, ВП № 22230117 від 12.09.2013р.

В обґрунтування своїх вимог щодо незаконності дій ДВС при винесенні постанов про повернення виконавчих документів, скаржник посилається на положення Закону України «Про виконавче провадження» оскільки вважає, що ДВС не здійснено заходів щодо повного та своєчасного виконання рішення господарського суду Донецької області у вказаній справі.

23 жовтня 2013 року ухвалою господарського суду Донецької області, за заявою стягувача змінено найменування позивача з Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».

Представник стягувача (позивача) у судовому засіданні наполягав на задоволенні скарги та просила визнати незаконними постанови про повернення виконавчих документів та дії державного виконавця такими, що не відповідають Закону України «Про виконавче провадження».

Представник боржника у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, зазначив, що вважає дії ВДВС щодо винесення постанов про повернення виконавчих документів правомірними.

Представник ВДВС у судове засідання не прибув, надав копії матеріалів виконавчого провадження та заперечення проти скарги в яких посилався на те, що державним виконавцем вживались усі дії, направлені на виконання наказів суду по справі № 10/232. Крім того, на даний час, між ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» та ДП «Підприємство Микитівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 87)» укладено додаткову угоду про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості, що ускладнює виконання виконавчих документів щодо стягнення з боржника сум боргу та перешкоджає провадженню виконавчих дій

Частиною 2 статті 121-2 Господарського процесуально кодексу України встановлено, що скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Крім того, пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області по справі № 10/232 від 23.03.2010р. позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» задоволено частково. З Підприємства Микитівської виправної колонії № 87 Управління державного департаменту України з питань виконаня покарань в Донецькій області на користь Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» стягнуто заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 383072,44 грн., індекс інфляції в сумі 3577,26 грн. та 3% річних в сумі 1475,92 грн. Крім того, стягнуто витрати по сплаті державного мита у розмірі 3922,71 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у загальному розмірі 234,30 грн.

13 травня 2010 року на виконання цього рішення судом видано 3 судові накази.

11 серпня 2010р. державним виконавцем Микитівського ВДВС Горлівського МУЮ винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень № 22230117, № 22230005.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені виконавчі провадження були приєднані до зведеного виконавчого провадження № 32702893 про стягнення з ДП Підприємство Микитівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№87)» (ЄДРПОУ 08679907) заборгованості на користь фізичних, юридичних осіб та держави за 199 виконавчими документами на загальну суму 3 560 466,67 грн.

З метою виконання зазначеного зведеного виконавчого провадження постановами державного виконавця від 10.07.2012, 02.11.2012 та 26.03.2013 накладено арешт на рахунки ДП «Підприємство Микитівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№87)»

10.07.2012 в.о. начальника Микитівського ВДВС Горлівського МУЮ винесено постанову про арешт коштів боржника, які поверненні без виконання ПАТ«Промінвестбанк» та ПАТ «Укрсоцбанк».

06.11.2012р. державним виконавцем зроблено запити до ПАТ «Промінвестбанк», ПАТ «Укрсоцбанк», ПАТ КБ «Приватбанк» про наявність на рахунках ДП «Підприємство Микитівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№87)» грошових коштів.

02.11.2012 заступником начальника Микитівського ВДВС Горлівського МУЮ винесено постанову про арешт коштів боржника, які поверненні без виконання ПАТ«Промінвестбанк» та ПАТ «Укрсоцбанк» які вдруге поверненні без виконання ПАТ«Промінвестбанк» та ПАТ «Укрсоцбанк».

12.11.2012р. державним виконавцем складено акт опису та арешту майна ДП «Підприємство Микитівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№87)», а саме накладено арешт на оборотні засоби - готову продукцію підприємства-боржника.

26.03.2013 заступником начальника Микитівського ВДВС Горлівського МУЮ винесено постанову про арешт коштів боржника.

03.09.2013р. державним виконавцем складено акт про відсутність готової продукції у ДП «Підприємство Микитівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№87)», на яку можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості за зведеним виконавчим провадженням (ЄДРПОУ №32702893)

10.09.2013р. державним виконавцем складено акт про відсутність майна, на яке можливо звернути стягнення згідно закону та відсутність коштів на арештованих рахунках підприємства-боржника.

12.09.2013р. заступником начальника Микитівського ВДВС Горлівського МУЮ винесено постанови про виведення виконавчих проваджень ВП № 22230005, ВП №22230117 з примусового виконання наказу № 10/232 від 13.05.2010р. із зведеного виконавчого провадження № 32702893.

25.09.2013 року на адресу ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» надійшли постанови від 12.09.2013р. ВП № 22230005, ВП №22230117 про повернення виконавчих документів, а саме: наказів господарського суду по справі № 10/232 від 13.05.2010р. При винесені постанов державний виконавець керувався п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Як підставу для винесення спірних постанов ВДВС зазначив, що майно на яке можливо звернути стягнення згідно закону та кошти на арештованих рахунках підприємства -боржника відсутні.

Не погодившись із вищезазначеними постановами ВДВС, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» звернулось зі скаргами у виконавчих провадженнях № 22230117, № 22230005 до господарського суду Донецької області та до відділу ДВС Горлівського МУЮ.

Огляд чинного законодавства що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку свідчить про наступне.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ст. 6 Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

За змістом статті 11 Закону України Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 9 частини 1 ст. 47 Стаття 47 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Відповідно до частин 2-5 цієї статті Закону України «Про виконавче провадження», про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт. У разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску разом із звітом державного виконавця про його використання. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

В обґрунтування скарг стягувач зазначив, що постанови про повернення виконавчих документів є незаконними, оскільки державний виконавець не виконав всіх необхідних дій для виконання рішення суду та повернув виконавчі документи, не виконавши рішення, а тому порушив законні права стягувача на виконання рішення суду.

Як встановлено у судовому засіданні, та підтверджується матеріалами справи (бухгалтерська довідка від 18.10.2013р., платіжні доручення а.с.139-156) і поясненнями представників сторін, боржник у період з 01.02.2013р. по 23.10.2013р. зі своїх розрахункових рахунків сплатив позивачу 99570 грн.

Тобто, доводи ВДВС про відсутність коштів на рахунках підприємства-боржника, що стали підставою для винесення постанови від 12.09.2013р. ВП № 22230005, ВП №22230117 про повернення виконавчих документів спростовуються матеріалами справи.

Зважаючи на те, що до зведеного виконавчого провадження по стягненню з ДП «Підприємство Микитівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№87)» (ЄДРВП №32702893) 03.09.2013 постановою державного виконавця було приєднано виконавче провадження (ВП №39515852), шестимісячний строк виконання за зазначеним зведеним виконавчим провадженням не сплив.

Отже, винесення постанов від 12.09.2013р про повернення виконавчих документів по виконавчим провадженням ВП № 22230005, ВП №22230117 було передчасним, оскільки здійснюючи заходи, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом, державний виконавець мав можливість для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (наказах господарського суду Донецької області №10/232).

В обґрунтування правомірності винесення спірних постанов ВДВС також зазначив, що між ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» та ДП «Підприємство Микитівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№87)» укладено додаткову угоду №02Д/23 від 28.01.2013 року (а.с.137-138) про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості до договору про постачання електроенергії №85 від 04.02.2003 року та складено графік погашення заборгованості підприємством-боржником до 25.12.2015 року, який боржником виконується у повному обсязі (копія додаткової угоди від 28.01.2013 №02Д/2. ВДВС вважає, що це ускладнює виконання виконавчих документів щодо стягнення з ДП «Підприємство Микитівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№87)» на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» та перешкоджає провадженню виконавчих дій.

Проте, суд не погоджується із вказаними доводами ВДВС з огляду на наступне.

Додатковою угодою №02Д/23 від 28.01.2013 року про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості до договору про постачання електроенергії №85 від 04.02.2003 року позивач та відповідач (боржник) погодились про реструктуризацію боргу на суму 495744,56 грн., яка складається із заборгованості за спожиту активну та реактивну енергію, екологічну складову електричної енергії, пені та 3% річних у сумі 38,86 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області по справі № 10/232 від 23.03.2010р. позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» задоволено частково. З Підприємства Микитівської виправної колонії № 87 Управління державного департаменту України з питань виконаня покарань в Донецькій області на користь Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» стягнуто заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 383072,44 грн., індекс інфляції в сумі 3577,26 грн. та 3% річних в сумі 1475,92 грн. Крім того, стягнуто витрати по сплаті державного мита у розмірі 3922,71 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у загальному розмірі 234,30 грн.

Отже, зазначеною Додатковою угодою №02Д/23 не реструктуризовано борг у сумі 1439,06 грн. 3% річних, індекс інфляції в сумі 3577,26 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 3922,71 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у загальному розмірі 234,30 грн., які були зазначені в наказах господарського суду Донецької області №10/232.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Проте матеріали справи не містять доказів звернення державного виконавця чи боржника до суду із заявами про відстрочення або розстрочення виконання рішення у справі 10/232 у зв'язку з ускладненням або неможливістю його виконання.

У своїй скарзі позивач також зазначає, що державний виконавець Микитівського ВДВС Горлівського МУЮ повинен був у десятиденний строк з дня встановлення факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу подати органам Державного казначейства оригінали виконавчих документів разом із супровідним листом та завірені належним чином копії інших матеріалів виконавчого провадження, як це передбачено нормами Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Проте, всупереч приписам діючого законодавства державний виконавець повернув виконавчий документ на адресу стягувача.

Суд не погоджується з даним висновком ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» з огляду на наступне.

Згідно довідки АБ № 377128 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України правовий статус Підприємства Микитівської виправної колонії № 87 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області - юридична особа, організаційно-правова форма - державна організація.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Відповідно до частин 2-3 ст.4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2 - 4, 9 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Оскільки у судовому засіданні встановлено, що на розрахункових рахунках Підприємства Микитівської виправної колонії № 87 є грошові кошти, а строк шестимісячний строк виконання за зведеним виконавчим провадженням ВП №39515852 не сплив, суд вважає, що державний виконавець не мав правових підстав для вчинення дій по виконанню наказів господарського суду Донецької області №10/232 за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду за нормами Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Враховуючи приписи Закону України „Про виконавче провадження", пункту 8 чинного Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 N 04-5/365 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановивши обґрунтованість доводів заявника, суд може визнати постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною. Як зазначено в інформаційному листі Вищого господарського суду від 29.06.2010р. №01-08/369 „Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про визнання незаконною відповідної постанови, а не про визнання її недійсною. Господарський же суд, приймаючи судове рішення по суті скарги, має враховувати роз'ясненні президії Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. №01-08/369.

У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку, що постанови про повернення виконавчих документів ВП № 22230005, ВП №22230117 від 12.09.2013р підлягають визнанню недійсними.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін. За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Скаржник надав суду докази, якими він обґрунтовує вимоги скарги і вони є належними. Усупереч вказаним нормам, ВДВС не надав господарському суду доказів, які спростовують вимоги скаржника..

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов висновку про задоволення скарги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на дії посадових осіб відділу Микитівського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції по справі №10/232.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на дії посадових осіб відділу Микитівського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Підприємства Микитівської виправної колонії № 87 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області про стягнення 84277,81 грн. - задовольнити.

Визнати дії державного виконавця Микитівського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції, щодо винесення постанов про повернення виконавчих документів ВП № 22230005, ВП №22230117 від 12.09.2013р. за наказами господарського суду Донецької області по справі № 10/232 від 13.05.2010 року, такими, які не відповідають Закону України «Про виконавче провадження».

Визнати недійсними постанови про повернення виконавчих документів ВП № 22230005, ВП №22230117 від 12.09.2013р. за наказами господарського суду по справі № 10/232 винесених державним виконавцем Микитівського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції.

Ухвала господарського суду Донецької області може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов