Рішення

від 24.10.2013 по справі 909/888/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2013 р. Справа № 909/888/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І.,

при секретарі судового засідання Бабенецькій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника Коломийського міжрайонного прокурора,

пл. Відродження,1, м.Коломия, Івано-Франківська область,78200

в інтересах держави - в особі Коломийської міської ради

проспект Грушевського, 1, м.Коломия, Івано-Франківська область, 78203,

до відповідача: Малої приватної фірми"Едельвейс",

вул.Молодіжна, 22, с.Воскресінці, Коломийський район,

Івано-Франківська область, 78200,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Управління економіки Коломийської міської ради Івано-Франківської області

проспект Грушевського, 1, м.Коломия, Івано-Франківська область, 78203,

про стягнення 41 767,52 грн. заборгованості по договору про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста, з яких: 39 996,28 грн. - основного боргу та 1 771,24грн. - пені,

за участю представників сторін:

від позивача: Торос В.Я. - спеціаліст юридичного відділу (довіреність № 1109/0/01-37/24 від 22.11.2010 р.);

від відповідача: Ватутін І.П. - представник, (довіреність б/н від 21.08.2013 р.)

від третьої особи: Явдошняк Р.Д. - головний спеціаліст відділу (довіреність № 324/01-13 від 09.08.2013 р.);

від прокуратури: Аверкова Н.О. - старший прокурор відділу (посвідчення №015218 від 13.02.13),

встановив: Заступник Коломийського міжрайонного прокурора в інтересах держави - в особі Коломийської міської ради Івано-Франківської області звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача Малої приватної фірми "Едельвейс" за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Управління економіки Коломийської міської ради Івано-Франківської області про стягнення з відповідача 41 767,52 грн. заборгованості по договору про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста, з яких: 39 996,28 грн. - основного боргу та 1 771,24грн. - пені. З метою забезпечення позову, заступник Коломийського міжрайонного прокурора в позовній заяві просить суд, накласти арешт на розрахункові рахунки належні відповідачу.

Ухвалою суду від 22.08.13 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Управління економіки Коломийської міської ради Івано-Франківської області.

В засіданні суду 10.09.13 оголошувалась перерва до 19.09.13.

Ухвалою суду від 03.10.13:

- відмовлено в задоволенні вимоги про забезпечення позову;

- повернути зустрічну позовну заяву і додані до неї документи заявнику, Малій приватній фірмі "Едельвейс", без розгляду;

- повернуто Малій приватній фірмі "Едельвейс" з держбюджету України судовий збір в сумі 1 720,50 грн.;

- продовжено строк вирішення спору в порядку ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

В засіданні суду 17.10.13 оголошувалась перерва до 24.10.13.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд позов задоволити, свої обґрунтування виклав у позовній заяві. Підставою для звернення до суду стало невиконання МПФ «Едельвейс» зобов'язань за договором 2 №82 від 25.12.08 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, на виконання ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , звернувся 16.05.12 з листом-згодою щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, на підставі якого між Коломийською міською радою та МПФ «Едельвейс» було укладено договір 1 № 19 від 20.12.07 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста, а у подальшому договір 2 № 82 про пайову участь від 25.12.08, відповідно до якого відповідач зобов'язаний сплатити пайовий внесок у сумі 39 996,28 грн.

Прокурор підтримує позицію позивача, просить суд позов задоволити та стягнути з відповідача 41 767,52 грн. заборгованості по договору про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста, з яких: 39 996,28 грн. - основного боргу та 1 771,24грн. - пені та підтримує вимогу щодо вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки належні відповідачу.

На час розгляду спору від відповідача поступило заперечення на вимогу позивача про забезпечення позову б/н від 25.08.13 (вх.№13677/13 від 27.08.13).

До суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Управління економіки Коломийської міської ради Івано-Франківської області, поступило письмове пояснення по суті заявлених позовних вимог №358/03-15 від 09.09.13 (вх.№14236/13 від 10.09.13). Свої доводи обґрунтовує положеннями ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і умовами договору №2 від 25.12.08 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста. При цьому посилається на ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язкового виконання сторонами умов договору.

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву б/н від 15.10.13 (вх.№16159/13 від 17.10.13). Заперечення мотивує тим, що МПФ «Едельвейс» виконав свої зобов'язання за договором про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста на суму 35 819,42 грн. Свою позицію обґрунтовує тим, що договори 1 і 2 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста укладались на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування» та Рішення Коломийської міської ради від 31.10.2006 року № 264 «Про створення цільового фонду соціально-економічного розвитку міста», яким було також затверджено Положення про цільовий фонд соціально-економічного розвитку міста Коломиї, а саме Рішення № 264 приймалося Коломийською міською радою відповідно до діючого на день його прийняття чинного законодавства. Звертає увагу, що від моменту укладення сторонами договорів 1 і 2 внесено численні зміни до Положення про фонд розвитку, яке затверджувалося Рішенням №264 і що з гадані зміни вносились численними рішеннями Коломийської міської ради, про що свідчать додатки, які позивач додає до позовної заяви і значна частина яких у подальшому втратила чинність. Ці зміни стосувались безпосередньо договорів 1 і 2, оскільки ці договори укладалися на підставі Рішення № 264. Зазначає, що Коломийська міська рада жодного разу не вносила змін чи доповнень до договорів 1 і 2, незважаючи на чисельні зміни до Положення про фонд розвитку, яким встановлювались умови пайової участі у фонді розвитку міста, які мали безпосереднє до цих договорів відношення. Посилається на п. 4.1.1. Положення про фонд розвитку, яке було затверджене Рішенням № 264 і на підставі якого укладалися договори 1 і 2, яким передбачено, що дохідна частина фонду формується за рахунок добровільних пожертв і внесків суб'єктів підприємницької діяльності. При цьому зазначає, що здійснюючи свою господарську діяльність в межах територіальної громади м. Коломия, відповідач був не тільки сумлінним платником податків, обов'язкових платежів та зборів, але й зацікавленим у посильній участі в розвитку соціальної інфраструктури міста і, зокрема, у ремонті доріг, проїздів, благоустрої міста та територій, прилеглих до належної йому будівлі.

Крім того, звертає увагу суду на те, що відповідач, у четвертому кварталі 2008 року передав будівельних матеріалів (чорний щебінь, асфальтобетон) на загальну суму 35 819,42 грн., які були освоєні на ремонт дорожнього покриття по вул. Куліша в м. Коломия.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення присутніх в засіданні суду представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Рішенням Коломийської міської ради Івано-Франківської області від 25.11.08 затверджено акт Державної комісії по прийманню в експлуатацію закінченого будівництвом житлово-комерційного комплексу на орендованій земельній ділянці по вул.Чорновола,10, загальною площею 1 063,0кв.м, основною площею 825,4кв.м, збудованого АТЗТ "Коломиябудінвестсервіс", замовником МПФ "Едельвейс".

Коломийською міжрайонною прокуратурою проведено перевірку у Коломийській міській раді про стан законності у бюджетній сфері щодо правильності проведення розрахунків суми пайового внеску.

Перевіркою встановлено, що відповідач, Мала приватна фірма "Едельвейс", здійснював будівництво житлово-комерційного комплексу на орендованій земельній ділянці по вул.Чорновола,10, м.Коломия на підставі дозволу №55 на виконання будівельних робіт від 18.04.06.

Між Коломийською міською радою та Малою приватною фірмою "Едельвейс" укладено договір 1 № 19 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста від 20.12.07.

Представник позивача в засіданні суду зазначив, що відповідачем сплачено попередній розмір пайового внеску в розмірі 6 700,00грн.

Між Коломийською міською радою та Малої приватної фірми "Едельвейс" укладено договір 2 № 82 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста від 25.12.08.

Договір 2 № 82 укладався на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування» та Рішення Коломийської міської ради від 31.10.06 № 264 «Про створення цільового фонду соціально-економічного розвитку міста», що зазначено у преамбулі договору, предметі договору, а також у пунктах 3.1. і 6.1. Рішенням № 264 також затверджено Положення про цільовий фонд соціально-економічного розвитку міста Коломиї.

Згідно п.1.1 договору, замовник в порядку та на умовах , визначених договором, бере участь у розвитку соціальної інфраструктури м. Коломиї.

В додатку до договору проведено розрахунок суми пайового внеску.

Представник позивача стверджує, що розрахунок розміру пайового внеску проведено відповідно до п.3.1 договору, розділу V п.п.5.1,5.3 Положення про цільовий фонд соціально-економічного розвитку м. Коломиї.

Відповідно до п. 3.2 договору 2 № 82 замовник сплачує пайовий внесок у сумі 39 996,28 грн.

Однак, як стверджує представник позивача та прокурор, відповідач не виконав взяті на себе за договором зобов'язання, внаслідок чого у відповідача утворився борг у розмірі 39 996,28 грн.

Пунктом 5.1 договору встановлено, при простроченні платежу, визначеного п.3.2 договору, замовник сплачує в міській бюджет пеню у розмірі визначеному чинним законодавством України.

Як наслідок, Коломийською міською радою проведено нарахування відповідачу пені, а саме: 1 577,94грн. (за період з 01.01.13 по 09.06.13) та 193,30грн. (за період з 10.06.13 по 30.06.13). Таким чином, всього разом з відповідача підлягає стягненню 1 771,24грн. пені. Розрахунок пені знаходиться в матеріалах справи.

Позивач надсилав відповідачу претензії (17.09.10, 01.02.13, 10.06.13) листи (02.08.12, 28.12.12) з вимогою сплатити борг.

Відповідач надавав лист-відповідь №46 від 24.11.08, в якому вказує на відсутність коштів для сплати внеску, просить розтермінувати внесок.

Крім того, представник відповідача зазначає, що п.6.4. договору 2 передбачено, що усі правовідносини, що вникають у зв'язку з виконанням умов Договору та не врегульовані ним, регламентуються нормами чинного законодавства України. Від моменту укладення сторонами договору 2 внесено багато змін до Положення про фонд розвитку, яке затверджувалося Рішенням №264. Згадані зміни вносились численними рішеннями Коломийської міської ради, про що свідчать додатки, які позивач додає до позовної заяви. Ці зміни стосувались безпосередньо договорів 1 і 2, оскільки ці договори укладалися на підставі Рішення № 264.

Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне позов задоволити частково та виходить з наступних підстав.

Згідно з положеннями статті 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36 Закону України "Про прокуратуру" визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір 2 № 82 про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста від 25.12.2008 р. укладався відповідно до рішення Коломийської міської ради від 28.11.2007 р. №846-22/2007.

Судом встановлено, що зазначеним вище рішенням Коломийської міської ради, вирішено надати МПФ «Едельвейс» земельну ділянку по вул. В.Чорновола, 10, укласти договір оренди, провести його реєстрацію тощо, а не зобов'язувала відповідача до пайової участі у розвитку інфраструктури міста. У самому Рішенні №846-22/2007 не зазначається про зобов'язання відповідача укласти договір про пайову участь у розвитку соціальної інфраструктури міста.

В матеріалах справи знаходиться архівний витяг з протоколу №5 засідання виконавчого комітету Коломийської міської ради від 23.03.06 (Рішення № 71) у якому пунктом 3.1. вирішено: «Фізичним та юридичним особам: укласти угоди з виконавчим комітетом міської ради про участь в соціально-економічному розвитку міста».

Разом з тим судом встановлено, що Рішення № 71 приймалось 23.03.06, а створення цільового фонду соціально-економічного розвитку та Положення про фонд розвитку, яким встановлювались умови пайової участі у фонді розвитку міста, приймалося і затверджувалося Рішенням № 264 від 31.10.06.

Зазначене вище свідчить про те, що позивач не довів належними доказами на підставі яких нормативно-правових документів у відповідача виникало зобов'язання по сплаті пайового внеску, а у міської ради - право видавати чи не видавати МПФ «Едельвейс» дозвіл на будівництво, затверджувати чи не затверджувати акт приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкту, які виконком міської ради зобов'язувався видати в обмін на сплату МПФ «Едельвейс» пайового внеску у визначеному міською радою розмірі відповідно до п. 2.2. договорів 1 і 2.

Декларуючи своє зобов'язання надати відповідачу дозвіл на будівництво в обмін на зобов'язання МПФ «Едельвейс» сплатити пайовий внесок, Коломийська міська рада зловжила своїм правом, оскільки згідно чинного законодавства видача дозволів на будівництво завжди відносилась до компетенції інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка ніколи не була органом чи структурним підрозділом міської ради. У той же час, не бажаючи отримати відмову у видачі дозволу на будівництво за несплату пайового внеску, відповідач підписав з Коломийською міською радою договори 1 і 2 про пайову участь.

Відповідно до п. 4.1.1. Положення про фонд розвитку, яке було затверджене Рішенням № 264 і на підставі якого укладалися договори 1 і 2, дохідна частина фонду формується за рахунок добровільних пожертв і внесків суб'єктів підприємницької діяльності. Судом встановлено та доведено в засіданнях суду, що здійснюючи свою господарську діяльність, МПФ «Едельвейс» у четвертому кварталі 2008 року передано будівельних матеріалів (чорний щебінь, асфальтобетон) на загальну суму 35 819,42 грн., які були освоєні на ремонт дорожнього покриття по вул. Куліша в м. Коломия. Згаданий ремонт проводився ТзОВ «Калина-1», що здійснювало ремонтні роботи на замовлення Коломийської міської ради на підставі Договору № 98 від 09.12.2008 р. Прийняття робіт з ремонту вул. Куліша було оформлено відповідним актом виконаних робіт. Вказане підтверджується інформаційною довідкою, виданою ТзОВ «Калина-1» 29.08.2013 р. № 13, що знаходиться в матеріалах справи. Проти вказаної обставини заперечень від представника Коломийської міської ради не надходило.

Аналізуючи наведене вище судом встановлено, що відповідач частково виконав зобов'язання за договором, зокрема надав власні будівельні матеріали для здійснення ремонту дороги по вул. Куліша, м. Коломия на суму 35 819,42грн. При дослідженні матеріалів справи встановлено, що з відповідача підлягає стягненню 4 176,86грн . основного боргу.

Щодо стягнення з відповідача 1 771,24грн. пені суд зазначає наступне. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 Господарського кодексу України).

Судом встановлено, що позивач без правових підстав нарахував відповідачу пеню у розмірі 1 771,24 грн. за період з 01.01.13 по 30.06.13. Оскільки, відповідач частково виконав взяті на себе зобов'язання по договору, то підлягає стягненню пеня в розмірі 184,96грн.

Суд враховуючи наведені вище норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, прийшов до висновку про часткове задоволення позову. З відповідача на користь позивача слід стягнути 4 176,86грн. основного боргу, 184,96грн. пені, в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Крім того, судом встановлено, що 20.12.12 Коломийською міською радою прийнято рішення №1365-26/2012 "Про нову редакцію Положення про цільовий фонд соціально-економічного розвитку та про пайову участь (внесок) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Коломиї", яким зменшено розмір коштів пайової участі замовників будівництва (реконструкції), що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста. Незважаючи на чисельні зміни до Положення про фонд розвитку, яким встановлювались умови пайової участі у фонді розвитку міста, Коломийська міська рада жодного разу не вносила змін чи доповнень до цих договорів. Обґрунтовуючи порушення, допущені відповідачем, позивач посилається на вимоги ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (N 3038-VI від 17.02.2011). Однак, суд не бере до уваги дані посилання позивача, оскільки на момент підписання договорів 1 і 2, вказані норми Закону N 3038-VI від 17.02.2011 не діяли. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на рішення Коломийської міської ради, які втратили чинність, Рішення від 06.04.2011 р. № 285-4/2011, чинність якого припинена Рішенням Коломийської міської ради від 20.12.2012 р. № 1365-26/2012. Таким чином, суд не бере до уваги вказане рішення Коломийської міської ради, яке втратило чинність.

З'ясуванням документальних доказів у справі суд встановив, що відповідач на спростування правової позиції позивача, викладеної у позовній заяві, доказів сплати спірної суми заборгованості, яка є предметом стягнення у даній справі подав частково.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 4.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Враховуючи вище наведене, оскільки, прокурор, в силу ст. 5 Закону України "Про судовий збір", звільнений від сплати судового збору, то, суд прийшов до висновку, що судовий збір в розмірі 1 720,50грн. (пропорційно від відмовлених 37 405,70грн.), слід стягнути в доход державного бюджету, з визначено прокурором, у позовній заяві, позивача - Коломийської міської ради . При цьому судом встановлено, що в даному випадку, приписи ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не звільняють Коломийську міську раду від сплати судового збору в установленому законом порядку.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України "Про прокуратуру", Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст.11,549,611,612,629 Цивільного кодексу України, ст.230 Господарського кодексу України, ст.ст.33,43, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Заступника Коломийського міжрайонного прокурора в інтересах держави - в особі Коломийської міської ради Івано-Франківської області до відповідача Малої приватної фірми "Едельвейс" за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Управління економіки Коломийської міської ради Івано-Франківської області про стягнення з відповідача 41 767,52 грн. заборгованості по договору про пайову участь замовників будівництва у розвитку соціальної інфраструктури міста, з яких: 39 996,28 грн. - основного боргу та 1 771,24грн. пені - задоволити частково.

Стягнути з Малої приватної фірми "Едельвейс", вул. Молодіжна, 22, с. Воскресінці, Коломийський район, Івано-Франківська обл. (код ЄДРПОУ 13644992) на користь Коломийської міської ради, пр. Грушевського,1, м. Коломия, Івано-Франківськ обл. (код ЄДРПОУ 04054334) 4 176,86грн. (чотири тисячі сто сімдесят шість грн. 86коп) основного боргу, 184,96 грн . (сто вісімдесят чотири гривні дев'яності шість копійок) пені.

Видати наказ.

В стягненні 35 819,42грн. основного боргу та 1 586,28грн. пені - відмовити.

Стягнути з Малої приватної фірми "Едельвейс", вул. Молодіжна, 22, с. Воскресінці, Коломийський район, Івано-Франківська обл. (код ЄДРПОУ 13644992) в в дохід Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Івано-Франківську; назва рахунку: Державний м. Івано-Франківськ 22030001; МФО одержувача: 836014; р/р 31219206783002; код ЄДРПОУ одержувача: 37952250; код класифікації доходів: 22030001; назва коду класифікації доходів: Судовий збір (державна судова адміністрація України, 050); назва суду: господарський суд Івано-Франківської області) 179,6 2грн. (сто сімдесять дев'ять грн. 62коп.) судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з Коломийської міської ради, пр. Грушевського,1, м. Коломия, Івано-Франківськ обл. (код ЄДРПОУ 04054334) в дохід Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Івано-Франківську; назва рахунку: Державний м. Івано-Франківськ 22030001; МФО одержувача: 836014; р/р 31219206783002; код ЄДРПОУ одержувача: 37952250; код класифікації доходів: 22030001; назва коду класифікації доходів: Судовий збір (державна судова адміністрація України, 050); назва суду: господарський суд Івано-Франківської області) судовий збір в розмірі 1 540,88грн. (одну тисячу п'ятсот сорок грн. 88 коп.).

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.10.13.

Суддя Булка В.І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

Помічник судді Гандера М.В. 31.10.13