Рішення

від 29.10.2013 по справі 22/148

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/148 29.10.13

За позовомпублічного акціонерного товариства «Український нафтогазовий інститут» довідкритого акціонерного товариства «Укрнафта» простягнення 34 908, 25 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: представник Било Ю.О. (довіреність № 45 від 07.10.2013 року)

відповідача: представник Янсон А.О. (довіреність № юр-711/д від 06.12.2012 року)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Відкрите акціонерне товариство «Український нафтогазовий інститут» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення 34 908, 25 грн., (у тому числі: 20 424, 00 грн. - основного боргу, 1 821, 37 грн. - 3 % річних та 12 662, 88 грн. - інфляційні втрати).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2009 року порушено провадження у справі № 22/148та призначено її розгляд на 28.05.2009 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2009 року зупинено провадження у справі № 22/148 до вирішення Господарським судом міста Києва справи 7/534 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"до Відкритого акціонерного товариства "Український нафтогазовий інститут" про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 217 379,52 грн. та набрання законної сили судовим рішенням прийнятим за результатами розгляду.

У зв'язку з обранням судді Самсіна Р.І. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду згідно автоматичного розподілу справу № 22/148 передано на розгляд судді Кирилюк Т.Ю.

Судом з'ясовано, що рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2009 року у справі № 7/534 позов задоволено повністю. Зобов'язано відкрите акціонерне товариство "Український нафтогазовий інститут" провести зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 217 379 грн. 52 коп.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2010 року у справі № 7/534 рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2009 року у справі № 7/534 скасовано. Прийнято нове рішення. В позові відмовлено.

Постановою Вищого Господарського Суду України від 23.06.2010 року у справі № 7/534 касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» в особі нафтогазовидобувного управління «полтаванафтогаз» залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2010 року у справі № 7/534 без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2013 року прийнято та поновлено провадження у справі № 22/148, її розгляд призначено на 29.10.2013 року.

Позивач подав клопотання про об`єднання справ № 22/148 та № 47/65 в одне провадження. Клопотання обґрунтовано тим, що позовні вимоги Позивача у вказаних справах є однорідними.

Згідно з частиною 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Отже даною нормою передбачено можливість об'єднання в одне провадження кілька однорідних позовних заяв або справ, які знаходяться в провадженні одного судді.

Оскільки справи, які Позивач просить об'єднати в одне провадження знаходяться у провадженні різних суддів, суд відмовив у задоволенні поданого клопотання.

Відкрите акціонерне товариство «Український нафтогазовий інститут» в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України подало заяву, відповідно до якої просило змінити назву відкритого акціонерного товариства «Український нафтогазовий інститут» на публічне акціонерне товариство «Український нафтогазовий інститут».

Ухвалою суду від 29.10.2013 року змінено назву відкритого акціонерного товариства «Український нафтогазовий інститут» на публічне акціонерне товариство «Український нафтогазовий інститут».

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні 29.10.2013 року представник Відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи для проведення звірки взаєморозрахунків.

Суд відмовив у задоволенні поданого клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

Представник Відповідача письмовий відзив на позов не надав, у судовому засіданні 29.10.2013 року зазначив про відсутність заборгованості та подав заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 29.10.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 01.03.2006 року укладено договір № 47-Р/221/06-Р, відповідно до якого Позивач зобов'язався виконати роботи «Доповнення до «Аналізу розробки та уточнення показників розробки Васильківського родовища», 2004», а Відповідач сплатити їх вартість.

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до пункту 2.1 договору № 47-Р/221/06-Р від 01.03.2006 року вартість робіт склала 20 424, 00 грн.

Виконання Позивачем робіт у березні 2006 підтверджено наданим суду актом здавання-приймання робіт № 132-Р (етапи 1-3) від 27.03.2006 року (копія залучена до матеріалів справи), підписаний Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором № 47-Р/221/06-Р від 01.03.2006 року на суму 20 424, 00 грн.

Відповідач згідно пункту 2.2 договору № 47-Р/221/06-Р від 01.03.2006 року проводить розрахунок з Позивачем за надані послуги на протязі десяти днів з часу підписання акту здачі-приймання робіт.

Відповідач, в порушення умов договору № 47-Р/221/06-Р від 01.03.2006 року не оплатив вартість підрядних робіт, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 20 424, 00 грн.

Відповідач заперечував проти існування заборгованості та надав заяву про припинення зобов'язання зарахуванням.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Тобто, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитор у другому).

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: бути зустрічними (тобто цій події мають передувати інші операції, в результаті яких у осіб, що проводять залік, виникали б одна перед одною однорідні вимоги); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей).

Враховуючи, що в заяві не визначено зобов'язання саме за договором № 47-Р/221/06-Р від 01.03.2006 року як таке, що підлягає зарахуванню, не визначено підстав виникнення такого зобов'язання, подана Відповідачем заява задоволенню не підлягає.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт виконання науково-технічної продукції підтверджується відповідним актом, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача 20 424, 00 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, суд встановив, що вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені публічним акціонерним товариством «Український нафтогазовий інститут» вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, Несторівський провулок, 3-5, ідентифікаційний код 00135390) на користь публічного акціонерного товариства «Український нафтогазовий інститут» (04053, м. Київ, Шевченківський район, Кудрявський узвіз, будинок 7, ідентифікаційний код 00147134) 20 424 (двадцять тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 00 коп. - основного боргу, 1 821 (одна тисяча вісімсот двадцять одна) грн. 37 грн. - 3 % річних, 12 662 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 88 коп. - інфляційні втрати, 349 (триста сорок дев'ять) грн. 08 коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Повне рішення складено: 31.10.2013 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.