Постанова

від 24.10.2013 по справі 2а/0270/5891/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 жовтня 2013 р. Справа № 2а/0270/5891/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Панченка Т.Д.

представника позивача: Миколенка Р.М.

представника відповідача: Мельниченка С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АВК Українське каолінове товариство"

до: Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Глуховецький каоліновий завод" (ТОВ "Глуховецький каоліновий завод", товариство, позивач) до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (Козятинська ОДПІ, податковий орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000512301 від 17.09.2012 р. та №0000732301 від 13.12.2012 р.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що податковим органом прийняті податкові повідомлення - рішення: №0000512301 від 17.09.2012 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1495741 грн. та №0000732301 від 13.12.2012 р., яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 360211 грн.

Підставою для прийняття оскаржуваних рішень стали наступні висновки акту перевірки.

Так, на думку податкового органу, до моменту введення в експлуатацію основних засобів підприємство не має права на бюджетне відшкодування, оскільки такі (основні засоби) не обліковуються на рахунку "основні фонди" та не приймають участі в виробництві готової продукції.

З такою позицією позивач не погоджується, та, з посиланням на норми Податкового кодексу України, вказує на те, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулась раніше, а саме: придбання (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів), у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, як вказує позивач, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого податкового періоду. Відтак, на думку позивача, встановлення податковим органом відсутності права на отримання бюджетного відшкодування є протиправним та відповідне рішення підлягає скасуванню.

Не погоджується товариство також і зі зменшенням розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, яке відображене в податковому повідомлені - рішенні №0000512301 від 17.09.12 р.

Як вказує позивач, податковий орган при визначенні даного порушення податкового законодавства непослідовно і суперечливо формує свою думку, оскільки відповідно до актів камеральних перевірок, а саме: акт перевірки №48/23/30574526 від 02.08.2010 року, акт перевірки №78/23/30574526 від 19.11.2010 року, акт перевірки №60/23/30574526 від 20.09.2010 року встановлені порушення в частині не включення підприємством до розрахунку бюджетного відшкодування суми ПДВ. За результатами перевірок було винесено рішення форми "В2" та збільшено значення р.25.2 (декларації з податку на додану вартість). Це означає, що фактично платник податку не має право повторно заявити суми до бюджетного відшкодування. Таким чином, залишок від"много значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду) та переноситься до рядку 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподаткованих поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

Таким чином, оскільки актами перевірки від'ємне значення знято згідно форми податкового повідомлення-рішення "В2" в 2010 році, то строк 1095 днів щодо відображення в рядку 24 податкової декларації не минув, отже податковий орган, всупереч вимог статті 200 Податкового кодексу України, безпідставно коригує рядок 24 декларації з податку на додану вартість.

Фактично результатами попередніх планових документальних перевірок за період 2007 по 2011 роки не виявлено порушень щодо невідповідності первинних документів, що співвідносяться з сумами зазначеними на сторінках 36,58,74,75 в акті перевірки від 17.08.2012 року №63/22/74526.

Враховуючи вищевикладене товариство вважає, що податкове повідомлення-рішення від 17.09.2012 року №0000512301 не відповідає вимогам закону та суперечить вимогам податкового законодавства.

Ухвалою суду від 07.10.2013 р. замінено товариство з обмеженою відповідальністю "Глуховецький каоліновий завод" його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "АВК Українське каолінове товариство" та Козятинську об'єднану державну податкову інспекцію Вінницької області її правонаступником - Козятинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовільнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив в його задоволенні відмовити, посилаючись на правомірність прийняття оскаржуваних рішень. Зокрема, вказав, що позивачем були включені до розрахунку бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість по господарських операціях з виконання робіт по будівництву, однак дані об'єкти будівництва не були прийнятті на баланс ТОВ "Глуховецький каоліновий завод". Так, відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999 р., облік витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів призначений рахунок 15 "Капітальні інвестиції", для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух об'єктів і майнових комплексів, що віднесені до складу основних засобів рахунок 10 "Основні фонди". Однак, на момент проведення перевірки об'єкти будівництва не були включені до основних фондів ТОВ "Глуховецький каоліновий завод", у зв'язку з чим позивачем не дотримані вимоги статті 200 ПК України. З приводу господарських операцій з березня 2008 р. по березень 2009 р. на загальну суму 2204817 грн., відповідач зазначає, що минув граничний строк для подачі заяви щодо відшкодування, а саме 1095 календарних днів, що передбачено пунктом 102.5 статті 102 ПК України, відтак підстави для такого відсутні.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

У період з 23.07.2012 р. по 10.08.2012 р. працівниками Козятинської ОДПІ, на підставі наказу Козятинської ОДПІ №574 від 03.08.2012 р., проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Глуховецький каоліновий завод" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий-травень 2012 р., за результатами якої складено акт №63/22/30574526 від 17.08.2012 р.

В акті перевірки зафіксовані виявлені перевіркою наступні порушення:

- пункту 14.1.18 статті 14, пункту 200.3, пункту 200.4, пункту 200.17 статті 200 Податкового кодексу України, статті 139 Господарського кодексу України, в зв'язку з чим завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за 2012 р. на суму 987939 грн. в т.ч.: лютий 2012 р. - 639328 грн., березень 2012 р. - 215830 грн., квітень 2012 р. - 40318 грн., травень 2012 р. - 92463 грн.;

- пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, пункту 1, пункту 2 статті 215, статті 203, статті 228 Цивільного кодексу України, пункту 19 статті 2 , частини 2 статті Бюджетного кодексу України, у зв'язку з чим завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в сумі 4167 грн. в т.ч. за квітень 2012 р. на суму 4167 грн.;

- пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 2204817 грн. в т.ч.: березень 2008 р. - 267269 грн., квітень 2008 р. - 256857 грн., травень 2008 р. - 73480 грн., червень 2008 р. - 377086 грн., липень 2008 р. - 239523 грн., серпень 2008 р. - 538478 грн., вересень 2008 р. - 84248 грн., жовтень 2008 р. - 9454 грн., грудень 2008 р. - 266618 грн., січень 2009 р. - 44846 грн., лютий 2009 р. - 192 грн., березень 2009 р. - 46766 грн.,

- пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.4, 200.5 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 14.1.18 статті 14, пунктів 200.1, 200.3, 200.4, 200.17 статті 200 Податкового кодексу України, статті 139 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим занижено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 875185 грн., в т.ч.: грудень 2011 р. - 55974 грн., січень 2012 р. - 515085 грн., лютий 2012 р. - 215830 грн., квітень 2012 р. - 88296 грн.;

- пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.4, 200.5 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 14.1.18 статті 14, пунктів 200.1, 200.3, 200.4, 200.17 статті 200 Податкового кодексу України, статті 139 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 166,109 грн., в т.ч.: листопад 2011 р. - 146277 грн., березень 2012 р. - 19832 грн.

За результатами проведеної перевірки та складеного акта, Козятинською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000522301 від 17.09.2012 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1481909 грн. та №0000512301 від 17.09.2012 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1495741 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, товариство з обмеженою відповідальністю "Глуховецький каоліновий завод" оскаржило їх до вищестоящого органу. За наслідками розгляду скарги №252-12КЗ від 03.10.2012 р. Державною податковою службою у Вінницькій області прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги №20680/10/10-02-11 від 13.12.2012 р., яким скасовано податкове повідомлення-рішення Козятинської ОДПІ №0000522301 від 17.09.2012 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 987939 грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 50% грн., що становить 493970 грн. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 360211 грн. та штрафної санкції в розмірі 180106 грн. та залишено без змін податкове повідомлення-рішення Козятинської ОДПІ №0000512301 від 17.09.2012 р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1495741 грн. Зобов'язано Козятинську ОДПІ скласти та направити ТОВ "Глуховецький каоліновий завод" податкове повідомлення-рішення форми "В3" про відмову у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 360211 грн. В зв"язку з чим податковим органом 13.12.2012 р. винесено податкове повідомлення-рішення №0000732301.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями №0000512301 від 17.09.2012 р. та №0000732301 від 13.12.2012 р., позивач звернувся з даним позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000732301 від 13.12.2012 р. суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, підставою для його прийняття стали висновки акту перевірки згідно яких, ТОВ "Глуховецький каоліновий завод" до розрахунку бюджетного відшкодування за лютий місяць 2012 року включив суму ПДВ в розмірі 56708,34 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Спецмонтаж-Сервіс" з виготовлення металоконструкцій площадок обслуговування гідроциклонів, виготовлення та монтажу запобіжних стовпчиків, виготовлення і монтажу огорожі, виготовлення кронштейнерів управління клапанів зн/ж сталі, за березень місяць 2012 року в сумі 60000,0 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Спецтехмонтаж-Сервіс" щодо монтажу труб трубопроводів, виготовлення зумпфів насосів, авансу за виготовлення зумпфів насосів, за квітень місяць 2012 року в сумі 40318 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Подільський проектний інститут" щодо розробки робочої документації по будівництву живильника №1, за травень місяць 2012 року в сумі 42135 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Спецтехмонтаж-Сервіс" щодо виготовлення та поставки зумпфа насосів, монтажу трубопроводів, нарахування податкового кредиту, яких відбулося внаслідок спорудження (будівництва) основних фондів, які не відображено на балансі підприємства, тобто які на момент проведення перевірки не введені в експлуатацію та не приймають участь в виробництві готової продукції.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

- придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

- придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

- отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

- ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, згідно з пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з :

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 14.1.18. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Матеріалами справи підтверджується факт наявності залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду задекларованого у рядку 22 в деклараціях з ПДВ за лютий 2012 р. в сумі 5027970 грн., за березень 2012 р. в сумі 4762204 грн., за квітень 2012 р. - 5032273 грн., за травень 2012 р. - 5818866 грн.

З положень пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

А якщо є право на податковий кредит, то й право на бюджетне відшкодування є незмінним.

Таким чином, необґрунтованим з точки зору податкового законодавства є твердження відповідача, що до моменту введення в експлуатацію основних засобів ТОВ "Глуховецький каоліновий завод" не має права на бюджетне відшкодування ПДВ сплаченого контрагентам при будівництві основних засобів.

Відповідно до пунктів 200.6, 200.7, 200.8 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень та травень 2012 р. в загальній сумі 360211 грн., а тому вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Козятинської ОДПІ №0000732301 від 13.12.2012 р. - підлягають задоволенню.

Оцінюючи правомірність прийняття податкового повідомлення - рішення за формою «В4» від 17.09.2012 року №0000512301, суд виходить з наступного.

Як вбачається зі змісту акту перевірки та заперечень представника відповідача, основним мотивом для винесення оскаржуваного рішення стало порушення пункту 102.5 статті 102 Податкового Кодексу України, яке податковим органом обґрунтовується наступним чином «…заяви про повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування». Враховуючи процитовану норму податковий орган вважає, що у разі якщо залишок від'ємного значення податку попередніх податкових періодів сформований за придбаними товарами (послугами), за межами позовної давності платником ПДВ, право на податковий кредит та відповідно на бюджетне відшкодування сум ПДВ за такими товарами (послугами) у платника відсутнє. Таким чином, на думку податкового органу, право на включення до складу податкового кредиту залишку від'ємного значення з терміном виникнення більше 1095 днів у платника податку відсутнє.

Також дана позиція викладена у відповіді на заперечення до акту перевірки від 12.09.2012 року, яка надіслана на адресу ТОВ «Глуховецький каоліновий завод» та у відповідності п.п 86.7 ст.86 Податкового Кодексу України є невід'ємним додатком до акту перевірки.

Судом встановлено, що від'ємне значення податку на додану вартість було задекларовано платником в податкових декларація за лютий 2012 року, за березень 2012 року, за квітень 2012 року та травень 2012 року. Дані податкових декларацій були досліджені судом та встановлено, що в додатках 2 до Декларації з податку на додану вартість за відповідні періоди задекларовано від'ємне значення, яке в подальшому відображається як значення рядка 24 декларації (який визначається, як залишок від'ємного значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду).

Судом також встановлено, що за результатами розгляду скарги ТОВ «Глуховецький каоліновий завод» №252 -12КЗ від 03.10.2012 року прийнято Рішення про результат розгляду первинної скарги № 20680 /10/10-02-11 від 13.12.2012 року.

При цьому, в рамках процедури адміністративного оскарження проведена позапланова перевірка з метою повного з'ясування повноти обставин, щодо оскаржуваних повідомлень рішень. За результатами позапланової перевірки складено акт №92/22/30574526 від 28.11.2012 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Глуховецький каоліновий завод» код ЄДРПОУ 30574526 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий - травень 2012 року».

При порівнянні первинного акту перевірки та складеного повторного акту перевірки встановлено, що акти в частині визначення порушення щодо завищення залишку від'ємного значення та висновків аналогічні, окрім однієї позиції, а саме, до повторного акту набрано таблиці з підтвердженням проплат по податковому кредиту ТОВ «Глуховецький каоліновий завод».

Податковим органом в акті перевірки №92/22/30574526 від 28.11.2012 року фактично підтверджено від'ємне значення, яке, як видно з наданих до матеріалів справи таблиць, складається з належним чином підтверджених сум податкового кредиту сплаченим у складі (товарів, робіт, послуг).

Досліджуючи матеріали справи судом також встановлено, що форма оскаржуваного податкового повідомлення рішення «В4» від 17.09.2012 року №0000512301 має посилання на статті Податкового Кодексу України, які не мають відношення до зазначеного у акті порушення, зокрема, п.198.6 ст.198, п.14.1.18 ст.14, п.201.1 п.200.3, п.204, п.205, п.200.17 ст.200 Податкового Кодексу України, п.1 п.2 ст.215, ст.203 ст.228 Цивільного Кодексу України, п.19 ст.2 ч.2 ст.9 Бюджетного Кодексу України, ст.139 Господарського кодексу України. Єдиною підставою для його прийняття, як вже зазначалось, є порушення пункту 102.5 статті 102 ПК України. З такою позицією податкового органу суд не може погодитись, оскільки у вказаній нормі йдеться про граничні строки саме подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або їх відшкодування.

Проте, позивач не звертався з такими заявами до податкового органу, а податок на додану вартість, в даному випадку сплачений за результатами діяльності ТОВ «Глуховецький каоліновий завод» за відповідні податкові періоди 2008, 2009, 2010 років і не являється надміру сплаченим платежем.

Від'ємне значення з податку на додану вартість є підтверджений податковий кредит - сума на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Окрім того, податковий орган у акті №92/2230574526 від 28.11.2012 року підтвердив податковий кредит та відповідно від'ємне значення.

Податковий кодекс України не встановлює строку давності щодо використання податкового кредиту, а бюджетне відшкодування є правом платника, тому платник податку, який не має права на бюджетне відшкодування має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду до повного його погашення. В даному випадку, виходячи зі змісту сформованих платником податків показників в декларації, заявлена сума в рядку 24 податкової декларації не може бути відшкодована платнику і не має прямого відношення до бюджетного відшкодування і впливає лише на зобов'язання платника податку.

При вирішені даного спору суд також керується частиною 3 статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частин першої та другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Мотивація та докази, на які посилається відповідач заперечуючи проти позову, не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи позивача, а встановлені у справі обставини не підтверджують позиції відповідача покладеної в основу оскаржуваних рішень. Відтак, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000512301 від 17.09.2012 р. та №0000732301 від 13.12.2012 р. підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції №0000512301 від 17.09.2012 р. та №0000732301 від 13.12.2012 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АВК Українське каолінове товариство" (вул. Заводська, 1, смт Глухівці, Козятинський р., Вінницька обл.) судові витрати в розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн.) згідно платіжного доручення №4903 від 20.12.2012 р., шляхом їх безспірного стягнення органом Державної казначейської служби України із рахунку Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна