Постанова

від 28.10.2013 по справі 826/11803/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 жовтня 2013 року 15 год. 40 хв. № 826/11803/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Артеменко Я.С., за участю представників: позивача - Багінського В.О., відповідача - Козак В.А. (довіреність від 13.08.2013р. № 1399/9/26-54-10-034), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «ТЕХМОНТАЖ ІНВЕСТ» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 15 липня 2013 року № 00005742230 і № 00005752230, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «ТЕХМОНТАЖ ІНВЕСТ» (далі - позивач, ПП «ТЕХМОНТАЖ ІНВЕСТ») з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 15 липня 2013 року № 00005742230 і № 00005752230.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта ДПІ від 01.07.2013р. № 154/22-3/37290580, складеного за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ТЕХМОНТАЖ ІНВЕСТ» з питань документального підтвердження господарських відносин з контрагентами - ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» (ідентифікаційний код 37817020), ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» (ідентифікаційний код 37889288), ТОВ «Фірма «АСІА» (ідентифікаційний код 38203305) і ТОВ «Тесей ЛТД» (ідентифікаційний код 37290580) за весь період взаємовідносин, документально та нормативно не підтверджуються. Зокрема, позивач наголошує на тому, що позиція податкового органу щодо нереальності (нікчемності) господарських правочинів, укладених між ПП «ТЕХМОНТАЖ ІНВЕСТ» і названими підприємствами (договори на виконання підрядних робіт), ґрунтується лише на матеріалах зустрічних звірок ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Фірма «АСІА» і ТОВ «Тесей ЛТД» (Акти ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС і ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС про неможливість проведення зустрічних звірок відповідних підприємств), натомість пред'явлені позивачем до перевірки первинні документи були залишені працівником відповідача без належного дослідження. Також, в періоди укладення та виконання вказаних Договорів обидві Сторони (як Замовник, так і Виконавець) були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, та контрагенти діяли відповідно до чинних ліцензій на прав виконання робіт у сфері будівельної діяльності.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення б/н і б/д та додаткові документи (а саме: роздруківки електронних копій Актів ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС і ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» (ідентифікаційний код 37817020), ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» (ідентифікаційний код 37889288), ТОВ «Фірма «АСІА» (ідентифікаційний код 38203305) і ТОВ «Тесей ЛТД» (ідентифікаційний код 37290580). В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що працівником ДПІ в Оболонському районі м. Києва ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «ТЕХМОНТАЖ ІНВЕСТ» з питань документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» (ідентифікаційний код 37817020), ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» (ідентифікаційний код 37889288), ТОВ «Фірма «АСІА» (ідентифікаційний код 38203305) і ТОВ «Тесей ЛТД» (ідентифікаційний код 37290580) за весь період взаємовідносин, за результатами якої складений Акт від 01.07.2013р. № 154/22-3/37290580. Згідно висновків цього Акта перевірки ПП «ТЕХМОНТАЖ ІНВЕСТ» допустило порушення наступних норм податкового законодавства України: п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 і п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження цим Підприємством податку на прибуток за період І - ІV-ий квартали 2012 року, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 80 855, 00 грн. та заниження суми податку на додану вартість за січень, березень, червень-листопад 2012 року - на загальну суму 77 007, 00 грн. На думку відповідача, висновки Акта перевірки являються правомірними та ґрунтуються на достовірних і належних доказах, а саме: Акті ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 12.03.2012р. № 693/2220/37818657 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Тесей ЛТД» (ідентифікаційний код 37290580) за період з 01.01.2012р. по 30.11.2012р., Акті ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 12.03.2012р. № 694/2220/37818657 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фірма «АСІА» (ідентифікаційний код 38203305) з контрагентами, з якими задекларовані взаємовідносини за вересень, жовтень, листопад 2012 року і січень 2013 року, Акті ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 01.03.2013р. № 429/22.3-17/37889288 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» (ідентифікаційний код 37889288) за період з 01.01.2012р. по 30.10.2012р., Акті ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 01.03.2013р. № 1624/22.4-13/37817020 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» (ідентифікаційний код 37817020) за період з 01.01.2012р. по 31.10.2012р.

За наслідками проведеної перевірки ДПІ в Оболонському районі м. Києва ДПС винесла оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.07.2013р. № 00005742230 і № 00005752230, що повністю відповідає вимогам податкового законодавства.

В судових засіданнях по справі представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 14.06.2013р. по 20.06.2013р. згідно з нормами пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України та на підставі Наказу ДПІ від 10.04.2013р. № 751, працівником ДПІ в Оболонському районі м. Києва ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «ТЕХМОНТАЖ ІНВЕСТ» (ідентифікаційний код 37290580) з питань документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» (ідентифікаційний код 37817020), ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» (ідентифікаційний код 37889288), ТОВ «Фірма «АСІА» (ідентифікаційний код 38203305) і ТОВ «Тесей ЛТД» (ідентифікаційний код 37290580) за весь період взаємовідносин, за результатами якої складений Акт від 01.07.2013р. № 154/22-3/37290580 (далі - Акт перевірки).

Перелік документів та відомостей, використаних працівником відповідача під час проведення вказаної документальної перевірки міститься на стор. 3 - 4 цього Акта перевірки.

В ході проведення перевірки ПП «ТЕХМОНТАЖ ІНВЕСТ» перевіряючим встановлено укладення платником податків ряду договорів з контрагентами - з ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» (ідентифікаційний код 37817020, договір на виконання робіт від 11.01.2013р. № 1-01), ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» (ідентифікаційний код 37889288, договори на виконання робіт від 21.07.2012р. № 1-07, від 08.05.2012р. № 1-05, від 28.02.2012р. № 03-2, від 24.02.2012р. № 02-02), ТОВ «Фірма «АСІА» (ідентифікаційний код 38203305, договір на виконання робіт від 01.11.2012р. № 1-11) і ТОВ «Тесей ЛТД» (ідентифікаційний код 37290580, договір на виконання робіт від 06.08.2012р. № 1-08). За результатами цих господарських операцій перевіряєме підприємство віднесло до складу валових витрат за І - ІV-ий квартали 2012 року суму витрат в розмірі 385 026, 00 грн., а до складу податкового кредиту за січень, березень, червень-листопад 2012 року - податок на додану вартість на загальну суму 77 007, 00 грн. (в т.ч. за січень 2012 року - 11 867, 00 грн., за березень 2012 року - 19 805, 00 грн., за червень 2012 року - 5 167, 00 грн., за липень 2012 року - 15 000, 00 грн., за серпень 2012 року - 7 500, 00 грн., за вересень 2012 року - 6 000, 00 грн., за жовтень 2012 року - 9 167, 00 та за листопад 2012 року - 2 500, 00 грн.).

При цьому до ДПІ в Оболонському районі м. Києва ДПС надійшли матеріали зустрічних звірок по контрагентам ПП «ТЕХМОНТАЖ ІНВЕСТ», а саме: Акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 12.03.2012р. № 693/2220/37818657 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Тесей ЛТД» (ідентифікаційний код 37290580) за період з 01.01.2012р. по 30.11.2012р., Акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 12.03.2012р. № 694/2220/37818657 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фірма «АСІА» (ідентифікаційний код 38203305) з контрагентами, з якими задекларовані взаємовідносини за вересень, жовтень, листопад 2012 року і січень 2013 року, Акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 01.03.2013р. № 429/22.3-17/37889288 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» (ідентифікаційний код 37889288) за період з 01.01.2012р. по 30.10.2012р. та Акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 01.03.2013р. № 1624/22.4-13/37817020 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» (ідентифікаційний код 37817020) за період з 01.01.2012р. по 31.10.2012р.

В текстах вказаних Актів ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС та ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС зазначається про відсутність контрагентів позивача за своїм місцезнаходженням на момент вжиття заходів по проведенню звірки та нереальність господарських операцій підприємств - ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Фірма «АСІА» і ТОВ «Тесей ЛТД» з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками .

З огляду на відомості наведені в Актах про неможливість проведення зустрічних звірок, працівник ДПІ в Оболонському районі м. Києва ДПС прийшов до висновку, що у зв'язку з не підтвердженням документального податкового кредиту з податку на додану вартість і витрат, у вказаних підприємств відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з виконання робіт (надання послуг) підприємствам-покупцям. Як наслідок, працівник відповідача не прийняв до уваги первинні документи пред'явлені ПП «ТЕХМОНТАЖ ІНВЕСТ» по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Фірма «АСІА» і ТОВ «Тесей ЛТД», визнавши їх такими, що не підтверджують господарські операції.

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 01.07.2013р. № 154/22-3/37290580 перевіряючий встановив порушення ПП «ТЕХМОНТАЖ ІНВЕСТ» наступних норм законодавства України:

- п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 і п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження цим Підприємством податку на прибуток за період І - ІV-ий квартали 2012 року, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 80 855, 00 грн. та заниження суми податку на додану вартість за січень, березень, червень-листопад 2012 року - на загальну суму 77 007, 00 грн. (в т.ч. за січень 2012 року - 11 867, 00 грн., за березень 2012 року - 19 805, 00 грн., за червень 2012 року - 5 167, 00 грн., за липень 2012 року - 15 000, 00 грн., за серпень 2012 року - 7 500, 00 грн., за вересень 2012 року - 6 000, 00 грн., за жовтень 2012 року - 9 167, 00 та за листопад 2012 року - 2 500, 00 грн.).

15 липня 2013 року ДПІ в Оболонському районі м. Києва ДПС на підставі Акта перевірки від 01.07.2013р. № 154/22-3/37290580 прийняла наступні спірні податкові повідомлення-рішення:

- за № 0005752230 (форми «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123, п. 6 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» цього Кодексу, за порушення п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, визначило ПП «ТЕХМОНТАЖ ІНВЕСТ» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 101 069, 00 грн., в т.ч. 80 855, 00 грн. - основний платіж, 20 214, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0005742230 (форми «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, визначило ПП «ТЕХМОНТАЖ ІНВЕСТ» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 96 259, 00 грн., в т.ч. 77 007, 00 грн. - основний платіж, 19 252, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який набрав чинності 01 січня 2011 року, «витрати» - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Одночасно згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу «господарська діяльність» - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу).

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та був чинний станом на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Порядок) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Одночасно відповідно до положень п. 6.3 цього Порядку не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку на додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Також у відповідності до правової позиції Вищого адміністративного суду України, що викладена у його листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому у вищезгаданому листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце . Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредит формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними податковими накладними та первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

В ході судового розгляду також встановлено, що протягом 2012 року між ПП «ТЕХМОНТАЖ ІНВЕСТ» (Замовником), в особі Директора Багінського В.О., і контрагентами-підрядниками (ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», в особі директора Бірюкової І.В., ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», в особі директора Гончаренка С.П., ТОВ «Фірма «АСІА», в особі директора Рога Д.О., і ТОВ «Тесей ЛТД», в особі директора Гончаренка Р.П.), були укладені письмові договори на виконання робіт, а саме:

- 11 січня 2012 року договір на виконання робіт № 1-01, згідно якого Підрядник (ТОВ «Константа-Інкорпорейтед») зобов'язується виконати у встановлений строк та на свій ризик роботи по ізоляції трубопроводів. Реконструкція аміачної компресорної станції. Реконструкція виробничого цеху виготовлення та розфасовки жирової та маргаринової продукції в асортименті (корпус цеху маргарину), Комплекс перевантаження та переробки тропічних масел. Розширення переробки тропічних масел, ІІІ черга (повний розвиток) в м. Південне Одеської області, на території ТОВ «Дельта Вілмар СНД», а Замовник (позивач) - прийняти і оплатити належним чином виконані роботи;

- 24 лютого 2012 року договір на виконання робіт № 02-02, згідно якого Підрядник (ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД») зобов'язується виконати у встановлений строк та на свій ризик роботи по реконструкції аміачної компресорної станції (додаткові роботи). Реконструкція виробничого цеху виготовлення та розфасовки жирової та маргаринової продукції в асортименті (корпус цеху маргарину), Комплекс перезавантаження та переробки тропічних масел. Розширення переробки тропічних масел, ІІ черга в м. Південне Одеської області, на території ТОВ «Дельта Вілмар СНД», а Замовник (позивач) - прийняти і оплатити належним чином виконані роботи;

- 28 лютого 2012 року договір на виконання робіт № 03-02, згідно якого Підрядник (ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД») зобов'язується виконати у встановлений строк та на свій ризик ремонтні роботи на території Замовника за адресою: м. Чернігів, вул. Індустріальна, 11, - а Замовник (позивач) - прийняти і оплатити належним чином виконані роботи;

- 08 травня 2012 року договір на виконання робіт № 1-05, згідно якого Підрядник (ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД») зобов'язується виконати у встановлений строк та на свій ризик монтажні роботи (виготовлення закладних запчастин) на території Замовника за адресою: м. Чернігів, вул. Індустріальна, 11, - а Замовник (позивач) - прийняти і оплатити належним чином виконані роботи;

- 21 липня 2012 року договір на виконання робіт № 1-07, згідно якого Підрядник (ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД») зобов'язується виконати у встановлений строк та на свій ризик монтажні роботи (виготовлення закладних запчастин) на території Замовника за адресою: м. Чернігів, вул. Індустріальна, 11, - а Замовник (позивач) - прийняти і оплатити належним чином виконані роботи;

- 06 серпня 2012 року договір на виконання робіт № 1-08, згідно якого Підрядник (ТОВ «Тесей ЛТД») зобов'язується виконати у встановлений строк та на свій ризик монтажні роботи (виготовлення закладних запчастин) на території Замовника за адресою: м. Чернігів, вул. Індустріальна, 11, - а Замовник (позивач) - прийняти і оплатити належним чином виконані роботи;

- 01 листопада 2012 року договір на виконання робіт № 1-11, згідно якого Підрядник (ТОВ «Фірма «АСІА») зобов'язується виконати у встановлений строк та на свій ризик монтажні роботи (виготовлення закладних запчастин) на території Замовника за адресою: м. Чернігів, вул. Індустріальна, 11, - а Замовник (позивач) - прийняти і оплатити належним чином виконані роботи.

На підтвердження фактів виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (виконання робіт та відповідно оплати вартості результатів таких робіт) за вказаним Договорами позивачем були надані суду наступні оригінали та копії первинних і розрахункових документів:

- договору на виконання робіт від 11.01.2012р. за № 1-01;

- актів наданих послуг від 24.01.2012р. № 1 на суму 40 000, 00 грн. (з ПДВ) та від 31.01.2012р. № 2 на суму 31 200, 00 грн. (з ПДВ) - щодо виконання ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» ізоляційних робіт на Об'єкті;

- договорів на виконання робіт від 24.02.2012р. № 02-02, від 28.02.2012р. № 03-02, від 08.05.2012р. № 1-05, від 21.07.2012р. № 1-07;

- актів приймання виконаних будівельних робіт за березень 2012 року (форми № КБ-2в) на суми 37 659, 60 грн. (з ПДВ), 28 428, 05 грн. (з ПДВ), 52 744, 13 грн. (з ПДВ) - щодо виконання ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» робіт по реконструкції аміачної компресорної станції та ремонтних робіт на відповідних Об'єктах;

- актів здачі-прийняття робіт за червень і липень 2012 року від 20.06.2012р. № 1 на суму 31 000, 00 грн. (з ПДВ), від 09.07.2012р. № 1 на суму 40 000, 00 грн. (з ПДВ) та від 31.07.2012р. № 2 на суму 50 000, 00 грн. (з ПДВ) - щодо виконання ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» робіт по виготовленню закладних запчастин;

- договору на виконання робіт від 06.08.2012р. № 1-08;

- актів здачі-прийняття робіт за серпень, вересень і жовтень 2012 року від 31.08.2012р. № 1 на суму 45 000, 00 грн. (з ПДВ), від 28.09.2012р. № 1 на суму 36 000, 00 грн. (з ПДВ), від 18.10.2012р. № 1 на суму 20 000, 00 грн. (з ПДВ) та від 31.10.2012р. № 2 на суму 35 000, 00 грн. (з ПДВ) - щодо виконання ТОВ «Тесей ЛТД» робіт по виготовленню закладних запчастин;

- договору на виконання робіт від 01.11.2012р. № 1-11;

- акта здачі-прийняття робіт за листопад 2012 року від 30.11.2012р. № 1 на суму 15 000, 00 грн. (з ПДВ) - щодо виконання ТОВ «Фірма «АСІА» робіт по виготовленню закладних запчастин;

- податкових накладних від 24.01.2012р. № 485 на суму 40 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 666, 67 грн.), від 31.01.2012р. № 751 на суму 31 200, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 200, 00 грн.) - виписаних ТОВ «Константа-Інкорпорейтед»; від 09.03.2012р. № 21 на суму 37 659, 60 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 276, 60 грн.), від 27.03.2012р. № 107 на суму 52 744, 13 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 790, 69 грн.), від 27.03.2012р. № 108 на суму 28 428, 05 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 738, 01 грн.), від 20.06.2012р. № 559 на суму 31 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 166, 67 грн.), від 09.07.2012р. № 260 на суму 40 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 666, 67 грн.), від 31.07.2012р. № 1071 на суму 50 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 333, 33 грн.) - виписаних ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД»; від 30.11.2012р. № 702 на суму 15 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 500, 00 грн.) - виписаної ТОВ «Фірма «АСІА»; від 31.08.2012р. № 1025 на суму 45 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 500, 00 грн.), від 28.09.2012р. № 905 на суму 36 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 000, 00 грн.), від 18.10.2012р. № 584 на суму 20 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 333, 33 грн.), від 31.10.2012р. № 1031 на суму 35 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 833, 33 грн.), всього податку на додану вартість на загальну суму 77 025, 30 грн.;

- копії виписок з розрахункового рахунку позивача у Філії «Розрахунковий центр» ПАТ КБ «ПриватБанк» (МФО 320649) за січень-березень, квітень-червень, липень-жовтень, листопад-грудень 2012 року. Оплата за виконані роботи здійснювалася ПП «ТЕХМОНТАЖ ІНВЕСТ» шляхом перерахування безготівкових коштів (вартість робіт з ПДВ) зі свого рахунку № 26009060715771 у вказаному банку на рахунки своїх контрагентів у банках, що не заперечується відповідачем.

За умовами зазначених Договорів забезпечення Підрядника необхідними для виконання робіт матеріальними ресурсами та обладнаннями покладалося безпосередньо на Замовника.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України № 996-ХІV та Положення. Також наявні в матеріалах податкові накладні, що були виписані контрагентами позивача на його адресу за результатами виконаних робіт, за своїм змістом цілком відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Відповідно до письмових пояснень позивача від 19.08.2013р. б/н, поданих до канцелярії суду 20 серпня 2013 року, замовлення та придбання у контрагентів-підрядників (ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Фірма «АСІА» та ТОВ «Тесей ЛТД») описаних вище робіт здійснювалися позивачем з метою виконання своїх зобов'язань, які існували за попередньо укладеними договорами будівельного підряду перед третіми особами - контрагентами-замовниками (засвідчується наявними в матеріалах справи копіями договору підряду від 22.02.2012р. № UA-REF-03/2011SUB/1, договорів на виконання робіт від 28.02.2012р. № 1-02 та від 25.04.2012р. № 1-04, укладених позивачем як Підрядником на виконання монтажних та електромонтажних, ремонтних робіт і робіт з виготовлення закладних запчастин на об'єктах Замовників), що підтверджуються наявними матеріалами справи: документами позивача та листами ТОВ «Джонсон Контролс Україна» від 14.10.2013р. № 138 та ПАТ «Будіндустрія» від 10.10.2013р. № 1478 (з додатками), що були надані у відповідь на судові запити від 17.09.2013р. № 826/11803/13-а.

Додатково на обґрунтування своїх позовних вимог ПП «ТЕХМОНТАЖ ІНВЕСТ» надало суду наступні документи, що підтверджують економіко-правовий статус позивача та наявність у нього адміністративно-господарських можливостей для здійснення протягом перевіряємого періоду господарської діяльності: копії свого статуту ПП «ТЕХМОНТАЖ ІНВЕСТ»; копії договорів суборенди від 12.10.2011р. № 05/03/15 та від 03.10.2012р. № 05/03/15, укладених між позивачем (як Суборендарем) з ТОВ «Віртуальний офіс» (Орендарем) на платне строкове використання приміщення під офісне, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Північна, 6 (літ. А1); оборотно-сальдової відомості ПП «ТЕХМОНТАЖ ІНВЕСТ» по рахунках бухгалтерського обліку 10 «Основні засоби»; штатного розкладу ПП « ТЕХМОНТАЖ ІНВЕСТ» та наказів про прийняття працівників на роботу (будівельників); первинних документів по придбанню виробничих засобів (видаткових і податкових накладних); видаткових касових ордерів ПП «ТЕХМОНТАЖ ІНВЕСТ» на видачу заробітної плати працівникам підприємства; копії податкової звітності позивача з податку на прибуток, податок на додану вартість за перевіряємий період та податкових розрахунків за формою № 1 ДФ, тощо.

Окрім цього, на підтвердження правомочності укладення спірних правочинів позивач надав суду копії свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість контрагентів та ліцензій на право здійснення вказаними підприємствами господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (копії перелічених документів, зі слів представників позивача, були отриманні ПП «ТЕХМОНТАЖ ІНВЕСТ» від своїх контрагентів при укладенні договорів підряду).

Натомість відповідачем не надано доказів відсутності у контрагентів позивача (ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Фірма «АСІА» та ТОВ «Тесей ЛТД») спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання вищевказаних правочинів, зокрема того, що вказані підприємства не були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість або того, що їх реєстрація платниками податку на додану вартість була анульована в період укладення і виконання спірних правочинів. Відтак, наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за січень, березень, червень-листопад 2012 року, відповідають вимогам, встановленим ст. 201 ПК України.

Також відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про відсутність у названих підприємств умов для здійснення господарської діяльності (відсутність майна, складських приміщень, обладнання та виробничих потужностей, в т.ч. орендованих , а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням третіх осіб .

В силу п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Частиною другою ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Так, безпосередньо в Акті перевірки від 01.07.2013р. № 154/22-3/37290580 не наведено правову норму, в силу якої на платника податку (Покупця, Замовника) покладена відповідальність за недекларування та несплату податкових зобов'язань платником податку-контрагентом (Продавцем, Виконавцем), шляхом позбавлення його права на податковий кредит.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в його ухвалі від 10.10.2012р. за № К-24491/10, «за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань».

Наведені правові позиції Вищого адміністративного суду України повністю кореспондуються з правовим баченням Європейського суду з прав людини, яке міститься в тексті рішення цього суду у справі «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03). Приймаючи це рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що позбавлення податковим органом права платників податків ПДВ на податковий кредит/бюджетне відшкодування з причини виявлення зловживань з боку їх їхніх постачальників є порушенням ст. 1 Протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Адже немає доказів залучення платника ПДВ до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників. В цьому випадку недотримується принцип пропорційності, тобто справедливого балансу між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізації яких здійснюється втручання держави.

Відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати як позивачем, так і його контрагентом (за даними податкової звітності) сум податку на додану вартість за наслідками спірних господарських операцій (за звітні періоди січень, березень, червень-листопад 2012 року).

В ході розгляду даної справи в суді відповідачем не було пред'явлено до суду будь-які належні докази нікчемності правочинів, укладених між ПП «ТЕХМОНТАЖ ІНВЕСТ» і його контрагентами (ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Фірма «АСІА» та ТОВ «Тесей ЛТД»), а також жодних достовірних документальних доказів на підтвердження фактів підписання спірних правочинів не уповноваженими на те особами.

Зокрема, в Акті перевірки від 01.07.2013р. № 154/22-3/37290580 також відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від сплати податків та зборів, визначення йому сум податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Фірма «АСІА» та ТОВ «Тесей ЛТД» за фактами ухилянь від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до листа Слідчого управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 21.10.2013р. № 466/9/2688-09-01, отриманого у відповідь на судовий запит від 17.09.2013р. № 826/11803/13-а, кримінальні провадження, порушенні відносно посадових осіб ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» і ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» або за фактами, що стосуються безпосереднього цих Товариств, в провадження цього Слідчого управління фінансових розслідувань відсутні.

При цьому відповідачем не надано суду будь-які інші достовірні відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності або пред'явлення обвинувачення посадовим особам ПП «ТЕХМОНТАЖ ІНВЕСТ» або його контрагентів - ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Фірма «АСІА» та ТОВ «Тесей ЛТД», безпосередньо відповідальних за укладення і виконання спірних правочинів, з направлення матеріалів відповідних кримінальних справ до суду, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України.

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу сум податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнання протиправними та скасування спірних у справі податкових повідомлень-рішень.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «ТЕХМОНТАЖ ІНВЕСТ» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 15 липня 2013 року № 00005742230 і № 00005752230.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова