Постанова

від 24.10.2013 по справі 5023/4747/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року Справа № 5023/4747/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМіщенка П.К., Заріцької А.О., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову та на постанову у справі господарського суду Господарського суду Харківської області від 01.11.2012 року Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2013 року №5023/4747/12 Харківської області

за заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геоспецсервіс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Діонторг" провизнання банкрутом Представники сторін у судове засідання не з'явились.

В С Т А Н О В И В:

Постановою господарського суду Харківської області від 01.11.2012 року у справі №5023/4747/12 (Суддя - Усатий В.О.) Товариство з обмеженою відповідальністю "Діонторг" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Справа судами розглядалась неодноразово.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду (Колегія суддів - Пуль О.А., Шевель О.В., Хачатрян В.С.) від 12.08.2013 року у справі №5023/4747/12, якою апеляційну скаргу Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишено без задоволення. Постанову господарського суду Харківської області від 01.11.2012 року у справі № 5023/4747/12 залишено без змін.

Постанови господарських судів попередніх інстанцій мотивовані наявністю підстав для визнання відсутнього боржника банкрутом, за правилами ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки, заявником надані належні докази безспірних вимог ініціюючого кредитора та відсутності керівних органів боржника - юридичної особи ТОВ "Донбас Інвест ВН" за місцезнаходженням.

Не погодившись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2013 року та з постановою господарського суду Харківської області від 01.11.2012 року Західна міжрайонна Державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби звернулась до Вищого господарського суду України з проханням її скасувати та направити справу на новий розгляд до господарського суду Харківської області, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 4, 43, ГПК України, ст. ст. 23, 25, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 19-1, 78 Податкового кодексу України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 111 5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Відповідно до вимог статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з п. п. 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні обставини.

Безспірність кредиторських вимог ініціюючого кредитора підтверджується договором купівлі - продажу товарів та надання послуг № 02/04-12 від 02.04.2012 року укладеним ТОВ "Геоспецсервіс" та ТОВ "Діонторг", на виконання умов якого боржнику поставлено товар та надано послуг на суму 62 505,00 грн., актом прийому - передачі векселів від 05.05.2012 року, відповідно до якого боржник передав кредитору простий вексель серії АА № 185185 на суму 62 505,00 грн., вчиненим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шишко В.А. 13.09.2012 року протесту вказаного простого векселю, у зв'язку з неоплатою боржником векселю, постановою про відкриття виконавчого провадження Ленінського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції 25.09.2012 року.

Відсутність за місцезнаходженням боржника підтверджується наданою до матеріалів справи Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АА № 879736, станом на 28.09.2012 року.

Визнаючи ТОВ "Діонторг" банкрутом, в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, господарський суд першої інстанції, виходив з того, що ініціюючим кредитором доведено відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням та наявність безспірних вимог до боржника.

Підтримуючи висновки суду першої інстанції апеляційний господарський суд виходив з того, що кредитором правомірно доведено належними та допустимими доказами, а господарським судом правомірно прийнято до уваги обґрунтованість обставин безспірності вимог ініціюючого кредитора до боржника у сумі 62505,00 грн.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у оскаржуваній постанові встановила, що, у даному випадку, відсутність керівних органів боржника за місцезнаходженням, підтверджується сукупністю доказів. Окрім Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АА № 879736, станом на 28.09.2012 року, даний факт не заперечується Західною міжрайонною Державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, яка не змогла провести відповідну перевірку через відсутність ТОВ "Діонторг" за вказаною у ЄДР адресою.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками, з огляду на наступне.

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, справа про банкрутство ТОВ "Діонторг" була порушена в порядку ст. 52 Закону про банкрутство щодо відсутнього боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Крім того, при зверненні боржника із заявою про порушення справи про банкрутство за обставин, визначених ст. 52 Закону про банкрутство, необхідно дотримуватись загальних умов щодо порушення справи про банкрутство, визначених нормами ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство, зокрема умови щодо безспірності кредиторських вимог.

Так, в ч. 8 ст. 1 Закону про банкрутство дано визначення поняттю безспірності грошових вимог, які можуть бути підставою для порушення справи про банкрутство - це вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону про банкрутство до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом. Ст. 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням наведених норм, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із мотивами, викладеними у постанові апеляційного господарського суду, щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора та стосовно того, що Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АА № 879736, станом на 28.09.2012 року є доказом, який оцінювався у сукупності інших доказів, що доводить відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням та наявність безспірних вимог до боржника.

Разом з тим, пунктом 1 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Згідно пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби, зокрема, мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 78 Податкового Кодексу України, у разі порушення провадження у справі про визнання банкрутом платника податків органами державної податкової служби проводиться документальна позапланова виїзна перевірка.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України).

Доводи Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо неможливості проведення перевірки боржника, оскільки за місцезнаходженням ТОВ "Діонторг" ані підприємство, ані ліквідатор не знаходяться, спростовано колегією суддів апеляційного господарського суду, оскільки у відповідності до абзацу четвертого постанови про визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури, у встановленому ст. 52 Закону про банкрутство порядку, ліквідатором призначено ініціюючого кредитора - ТОВ "Геоспецсервіс", із зазначення повної адреси (код 36989191, 61002, м. Харків, вул. Гаршина, б. 9, офіс 44), тому наслідком такого призначення усі ліквідаційні заходи має зробити саме ця юридична особа, яка діє від імені банкрута та в інтересах банкрута.

Суд другої інстанції встановив, що докази звернення податкового органу з метою проведення перевірки банкрута - ТОВ "Діонторг" до ліквідатора банкрута - ТОВ "Геоспецсервіс", у матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, твердження заявника касаційної скарги про те, що постановою господарського суду про визнання боржника банкрутом порушено приписи ст. 78 Податкового кодексу України та позбавлено органи державної податкової служби права здійснити позапланову перевірку боржника, відхиляються колегією суддів Вищого господарського суду України, оскільки податковий орган не позбавлений права провести відповідну перевірку банкрута у ліквідаційній процедурі та за результатами такої перевірки заявити кредиторські вимоги до банкрута.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, підстави для скасування оскаржуваних судових актів, відсутні.

На підставі вказаного та керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 01.11.2012 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2013 року у справі №5023/4747/12 залишити без змін.

Головуючий П.К. Міщенко

Судді А.О. Заріцька

В.Ю. Поліщук