Постанова

від 29.10.2013 по справі 5008/552/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року Справа № 5008/552/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю., суддів -Білошкап О.В., Хандуріна М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Хустської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.08.2013р. та ухвалу господарського суду Закарпатської області від 25.06.2013р. по справі № 5008/552/2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний комплекс "Хуст",-

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 25.06.2013р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута ТзОВ "Торгівельний комплекс "Хуст", ліквідовано юридичну особу ТзОВ "Торгівельний комплекс "Хуст", припинено повноваження ліквідатора Лошака О.В., припинено провадження по справі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.08.2013р. апеляційну скаргу Хустської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Закарпатській області залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 25.06.2013р. залишено без змін.

Хустська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Закарпатській області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.08.2013р. та ухвалу господарського суду Закарпатської області від 25.06.2013р. скасувати, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Закарпатської області від 02.07.2012р. порушено провадження по справі про банкрутство ТзОВ "Торгівельний комплекс "Хуст" за заявою ліквідатора боржника з урахуванням особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, врегульованих ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Закарпатської області від 17.07.2012р. ТзОВ "Торгівельний комплекс "Хуст" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором Лошака О.В.

В газеті "Голос України" №135 (5385) від 26.07.2012р. опубліковано оголошення про визнання боржника ТОВ "Торгівельний комплекс "Хуст" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 05.10.2012р. затверджено склад та розмір вимог кредиторів, заявлених після опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а саме:

- кредитора Хустської ОДПІ - в розмірі 172 792,31 грн., в т.ч.170 398,64 грн. податкового боргу по основних платежах (3 черга задоволення), 340,00 грн. штрафних санкцій та 2053,67 грн. пені (6 черга задоволення) ;

- кредитора ТзОВ "Берегівський консервний завод" - в розмірі 319 500,00 грн. боргу по орендній платі (четверта черга задоволення) та 1073,00 грн. витрат по оплаті судового збору за подання заяви з вимогами до боржника (перша черга задоволення);

- кредитора ТзОВ "Нова компанія-2006" - в розмірі 10 421,65 грн., в т.ч. 8667,19 грн. основного боргу за поставлений товар (четверта черга задоволення), 269,12 грн. 10% річних (четверта черга задоволення), 418,63 грн. пені (шоста черга задоволення), 866,71 грн. штрафу (шоста черга задоволення), 1073,00 грн. витрат на оплату судового збору (перша черга задоволення);

- кредитора ТзОВ "Фрут Майстер Фудс" - в розмірі 95 458,41 грн. боргу за поставлений товар (четверта черга задоволення) та 1073,00 грн. витрат по оплаті судового збору за подання заяви з вимогами до боржника (перша черга задоволення);

- кредитора ДП фірми "Екотехніка- М", м. Київ в розмірі 4662,11 грн. боргу (із віднесенням до четвертої черги задоволення) та 1411,00 грн. судових витрат (перша черга задоволення);

- кредитора ТзОВ "Торгівельний будинок "Мегаполіс" - в розмірі 14564,36 грн. боргу за поставлений товар (четверта черга задоволення) та 1073,00 грн. витрат на оплату судового збору за подання заяви з вимогами до боржника (перша черга задоволення).

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання або не заявлені взагалі, визнані погашеними.

Ухвалою суду першої інстанції від 08.11.2012р. визнано поточні вимоги кредитора Хустської ОДПІ на суму 306 040 грн. (сума 275 341 грн. - третя черга задоволення, сума 30699 грн. - шоста черга задоволення).

25.06.2013р. до суду першої інстанції надійшов звіт ліквідатора за результатами ведення ліквідаційної процедури боржника та ліквідаційний баланс з доданими документами.

Затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, послався на те, що в ході ліквідаційної процедури ліквідатором боржника вчинено всі необхідні дії та вжито всі заходи по проведенню ліквідаційної процедури, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в т.ч. щодо формування ліквідаційної маси та проведення розрахунків відповідно до встановленої черговості задоволення вимог. Матеріалами поданого ліквідатором звіту та ліквідаційного балансу підтверджено, що за наслідками ліквідаційної процедури майна, грошових коштів та інших активів банкрута, достатніх для задоволення вимог кредитора, не виявлено, що є підставою для погашення цих вимог та припинення провадження у справі про банкрутство за п.6 ст.40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна з наступних підстав.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам закону не відповідають.

Відповідно ч. 2 ст. 4 1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 1 статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.

Необхідними передумовами для звернення з заявою на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутство" є дотримання боржником ст.ст.105, 110 Цивільного кодексу України, ч.5 ст.60 Господарського кодексу України.

Зокрема, статтею 105 ЦК України передбачено:

учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення;

учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи;

з моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється;

комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи;

комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Згідно частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до частини 1 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Статтею 60 Господарського кодексу України встановлено, що ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.

Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.

Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання.

Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги Закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна, його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, проведення аналізу активів та пасивів боржника зі складанням проміжного ліквідаційного балансу та його затвердження відповідно до ст.111 ЦК України, після чого можливо з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів та звернутися до господарського суду з відповідною заявою. Звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 02.04.2012р. єдиним учасником ТОВ "Торгівельний комплекс "Хуст" було прийнято рішення про ліквідацію товариства та призначення ліквідатором товариства Лошака О.В.

Оголошення з інформацією про прийняття учасником боржника рішення про ліквідацію товариства розміщено в Бюлетені державної реєстрації №201 (10) 2012р.

Однак, в матеріалах справи міститься копія лише одного аркушу Бюлетеня державної реєстрації №201 (10) 2012р. без дати випуску цього бюлетеня, що унеможливлює встановити, коли саме була здійснена публікація вказаного оголошення.

Як вбачається з матеріалів справи, суди попередніх інстанцій на вказану обставину уваги не звернули та не витребували у ліквідатора Бюлетень державної реєстрації №201 (10) 2012р. для встановлення дати випуску бюлетеня з оголошенням про ліквідацію ТОВ "Торгівельний комплекс "Хуст" .

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій не було досліджено питання дотримання заявником 2-х місячного строку для звернення до суду із заявою про порушення провадження по справі з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи, який встановлений статтею 105 ЦК України.

Крім цього, судами не встановлено, чи повідомляв ліквідатор органи державної податкової служби про ліквідацію ТОВ "Торгівельний комплекс "Хуст" шляхом направлення заяви за формою 8-ОПП, що передбачено чинним законодавством .

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, вона підсумовує також хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

А тому у підсумковому засіданні суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства, а у випадку, якщо судом першої інстанції не досліджувались обставини обґрунтованості порушення провадження у справі про банкрутство при введенні ліквідаційної процедури - дати їм оцінку в судовому засіданні при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Однак, затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Торгівельний комплекс "Хуст", суд першої інстанції не надав належної оцінки вищезазначеним обставинам та належним чином не перевірив чи дотримані заявником особливі передумови для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", передбачені ст.ст.105, 110 Цивільного кодексу України, ч.5 ст.60 Господарського кодексу України.

Суд апеляційної інстанції на вказані обставини уваги не звернув та не надав їм належної правової оцінки, а залишив без змін ухвалу суду першої інстанції, прийняту без дотримання вимог закону.

Згідно із ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржувані судові рішення прийняті без повного та всебічного дослідження всіх суттєвих обставин справи, у зв'язку з чим постанова Львівського апеляційного господарського суду від 19.08.2013р. та ухвала господарського суду Закарпатської області від 25.06.2013р. підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції належить врахувати вищевикладене, повно та всебічно перевірити підставність порушення даної справи про банкрутство та дотримання заявником особливих передумов для звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", передбачених ст.ст.105, 110 Цивільного кодексу України, ч.5 ст.60 Господарського кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Хустської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.08.2013р. та ухвалу господарського суду Закарпатської області від 25.06.2013р. по справі № 5008/552/2012 скасувати.

Справу № 5008/552/2012 направити на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Хандурін М.І.