cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"29" жовтня 2013 р.Справа № 924/1063/13
Господарський суд Хмельницької області у складі:
судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Тех-Центр" м. Кіровоград
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпром-Ойл" м. Хмельницький
про 1. Стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Тех-Центр" 10302,49 грн. заборгованості за поставлений товар
2. Стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Техпром-Ойл" 1000,00 грн. заборгованості за поставлений товар
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Тех-Центр" м.Кіровоград
до 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Хмельницький
2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Хмельницький
про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 24.05.2012р.
Представники сторін:
позивача (за первісним позовом): ОСОБА_3 - представник згідно договору про надання правової допомоги від 18.06.2013р.
відповідача 1 (за первісним позовом): не з'явився
відповідача 2 (за первісним позовом): не з'явився
відповідача 2 (за зустрічним позовом ОСОБА_2): ОСОБА_4 - договір про надання правової допомоги від 10.10.2013р.
В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Тех-Центр" 9357,74 грн. заборгованості за поставлений товар та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Техпром-Ойл" 1000,00 грн. заборгованості за поставлений товар.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 18.01.2011р. між ТОВ "Техпром-Ойл" (дистриб'ютор) та ТОВ "Оіл-Тех-Центр" (дилер) було укладено договір поставки №15, згідно умов якого дистриб'ютор зобов'язувався передати у власність дилера товари, а дилер зобов'язувався прийняти такі товари та оплатити їх на умовах даного договору. Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 06.02.2012 р. ТОВ "Техпром-Ойл" відступило ФОП ОСОБА_2 свої права та вимоги за договором поставки № 15 від 18.01.2011р. В подальшому згідно договору про відступлення права вимоги від 24.05.2012р. ФОП ОСОБА_2 відступила право вимоги ФОП ОСОБА_1 Таким чином, позивач отримав право вимоги до ТОВ "Оіл-Тех-Центр" щодо сплати заборгованості перед ТОВ "Техпром-Ойл", а також інші права дистриб'ютора згідно договору поставки в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а також, що виникнуть в майбутньому, в тому числі неустойки (штрафу, пені), збитків, витрат на правову допомогу тощо.
На виконання договору поставки № 15 від 18.01.2011р. згідно видаткової накладної № 458 від 09.03.2011р. відповідач 1 отримав у ТОВ "Техпром-Ойл" товар на суму 9357,74 грн., проте, не розрахувався за отриманий товар.
Стягнення заборгованості за договором поставки № 15 від 18.01.2011р. в сумі 30 092,18 грн. за позовом ФОП ОСОБА_1 до ТОВ "Оіл-Тех-Центр" та до ТОВ "Техпром-Ойл" було предметом розгляду господарським судом Хмельницької області судової справи № 6/5025/784/12. Проте, видаткова накладна № 458 від 09.03.2011р. на суму 9357,74 грн. судом оцінена не була, у зв'язку з відсутністю такої позовної вимоги.
Також позивач зазначає, що 24.05.2012р. між позивачем та відповідачем 2 було укладено договір поруки, згідно умов якого відповідач 2 поручається перед позивачем в межах 1000,00 грн. за виконання обов'язку відповідачем 1 щодо сплати заборгованості за отриманий товар за договором поставки №15 від 18.01.2011р. В зв'язку з цим позивач вважає підставним стягувати заборгованість з відповідача 1 як основного боржника та відповідача 2 як солідарного боржника.
10.09.2013р. представник позивача за первісним позовом подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Тех-Центр" 10 302,49 грн. заборгованості за поставлений товар, та всі судові витрати, в тому числі витрати на оплату послуг адвоката в сумі 5000,00 грн., а також стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Техпром-Ойл" 1000,00 грн. заборгованості за поставлений товар.
Подана позивачем заява про збільшення розміру позовних вимог не суперечила діючому законодавству, не порушувала охоронювані законом права, свободи та інтереси інших осіб, тому була прийнята судом.
Відповідач 1 звернувся до господарського суду із зустрічним позовом до позивача про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 24.05.2012р. В обґрунтування зустрічного позову вказує, що згідно договору про відступлення права вимоги від 24.05.2012р. ФОП ОСОБА_1 отримав право вимоги до ТОВ "Оіл-Тех-Центр" щодо сплати заборгованості та інші права згідно договору поставки № 15 від 18.01.2011р. Однак, договір про відступлення права вимоги від 24.05.2012р. є недійсним, оскільки був укладений без письмової згоди позивача за зустрічним позовом, що суперечить п. 12.3. договору поставки № 15 від 18.01.2011р., приписам ст.ст. 203; 516 ЦК України. Також вказує, що у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним договір про відступлення права вимоги, укладений 06.02.2012р. між ТОВ "Техпром-Ойл" та ФОП ОСОБА_2
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 20.09.2013р. зустрічний позов було прийнято до розгляду. Ухвалою суду від 23.09.2013р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом залучено фізичну особу-підприємця ОСОБА_2. Ухвалою від 03.10.2013р. ФОП ОСОБА_2 залучено до участі у справі в якості іншого відповідача за зустрічним позовом.
Представник позивача за первісним позовом у відзиві на зустрічний позов вказує, що пунктом 12.3 договору поставки № 15 від 18.01.2011р. передбачено, що жодна із сторін не має права передавати свої зобов'язання по даному договору третім особам без письмової згоди іншої сторони. Однак, за договорами про відступлення права вимоги від 06.02.2012р. та від 24.05.2012р. ТОВ "Техпром-Ойл" відступило ФОП ОСОБА_2, а в подальшому ФОП ОСОБА_2 відступила ФОП ОСОБА_1 свої права та вимоги, а не зобов'язання за договором поставки №15 від 18.01.2011р. Тому позивач за первісним позовом вважає спірний договір таким, що укладений в межах чинного законодавства, а зустрічні позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримує в повному обсязі, вважає їх правомірними та обґрунтованими,
Представник відповідача 1 за первісним позовом в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, письмового відзиву на позов не подав.
Відповідач 2 за первісним позовом повноважного представника в судове засідання не направив. Згідно поданої письмової заяви позов ФОП ОСОБА_1 визнає та просить розгляд справи здійснювати без участі їх представника.
Представник відповідача за зустрічним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову, оскільки за спірним договором вона відступила ФОП ОСОБА_1 права та вимоги до ТОВ "Оіл-Тех-Центр", а не зобов'язання дистриб'ютора, які випливають із договору поставки № 15 від 18.01.2011р.
Судом під час розгляду матеріалів справи встановлено наступне:
18.01.2011р. між ТОВ "Техпром-Ойл" (дистриб'ютор) та ТОВ "Оіл-Тех-Центр" (дилер) було укладено договір поставки №15, за умовами п.1.1 якого дистриб'ютор зобов'язується передати у власність дилера товари, а дилер зобов'язується прийняти такі товари та оплатити їх на умовах даного договору.
Відповідно до п.1.3 договору повне найменування товару, його опис та характеристика, вартість за одиницю та інші параметри містяться у накладних та/або специфікації. Товар за цим договором поставляється товарними партіями, розмір яких визначається в кожному конкретному випадку згідно із замовленням на поставку товару.
Згідно п.2.8 договору датою поставки партії товару є дата підписання видаткової/товарної накладної. Право власності на товар, а також ризик випадкового знищення, пошкодження або загибелі товару переходять до дилера в момент підписання представниками сторін видаткової/товарної накладної, яка засвідчує момент передачі товару дилеру. Прийнятий уповноваженою особою дилера товар, вважається поставленим на умовах цього договору незалежно від наявності замовлення (п. 2.13 договору).
Пунктом 5.1 договору передбачено, що ціна за одиницю товару зазначається у накладних та/або специфікації.
Оплата за товар проводиться на умовах попереднього перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок дистриб'ютора. Форма оплати - безготівковий розрахунок (п.6.1 договору).
Згідно п. 12.3 договору жодна із сторін не має права передавати свої зобов'язання по даному договору третім особам без письмової згоди іншої сторони.
Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.
У відповідності до видаткової накладної №458 від 09.03.2011р. та довіреності № 6 від 04.03.2011р. ТОВ "Техпром-Ойл" здійснило поставку, а ТОВ "Оіл-Тех-Центр" отримало товар на суму 9357,74 грн.
06.02.2012р. між ТОВ "Техпром-Ойл" (первісний кредитор) та ФОП ОСОБА_2 (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами п. 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору і стає кредитором за договором поставки №15 від 18.01.2011р., який укладений між первісним кредитором та ТОВ "Оіл-Тех-Центр" (боржник).
Пунктом 2 договору передбачено, що до нового кредитора переходить право вимоги до боржника щодо сплати заборгованості за договором поставки №15 від 18.01.2011р., а також інші права дистриб'ютора за договором в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а також, що виникнуть у майбутньому, в тому числі неустойки (штрафу, пені), збитків, витрат на правову допомогу тощо. Право вимоги, що відступається новому кредитору, засвідчується договором поставки № 15 від 18.01.2011р. (п. 3 договору).
Договір підписаний сторонами.
24.05.2012р. ФОП ОСОБА_2 (первісний кредитор) уклала із ФОП ОСОБА_1 (новий кредитор) договір відступлення права вимоги, відповідно до п. 1 якого ФОП ОСОБА_2 відступила ФОП ОСОБА_1, а останній набув право вимоги, належне первісному кредитору згідно договору про відступлення права вимоги від 06.02.2012р., та став кредитором за договором поставки №15 від 18.01.2011р.
До нового кредитора переходить право вимоги до боржника щодо сплати заборгованості за договором поставки №15 від 18.01.2011р., а також інші права дистриб'ютора за договором в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а також, що виникнуть у майбутньому, в тому числі неустойки (штрафу, пені), збитків, витрат на правову допомогу тощо. Право вимоги, що відступається новому кредитору, засвідчується договором поставки № 15 від 18.01.2011р. (п.п.2, 3 договору).
Згідно п.п. 6, 8, 9 договору первісний кредитор зобов'язується передати новому кредитору в момент підписання сторонами цього договору всі документи, які засвідчують права, що передаються за цим договором, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за договором поставки № 15 від 18.01.2011 року. Новий кредитор зобов'язаний повідомити боржника про відступлення права вимоги. До нового кредитора переходять усі права, які забезпечують виконання обов'язків боржника.
Договір підписаний сторонами.
24.05.2012р. між ТОВ "Техпром-Ойл" (поручитель) та ФОП ОСОБА_1 (кредитор) укладено договір поруки, за умовами п.п. 1.1, 1.2 якого поручитель поручається перед кредитором в межах 1000 грн. за виконання обов'язку ТОВ "Оіл-Тех-Центр" щодо сплати заборгованості за отриманий товар за договором поставки №15 від 18.01.11р.
Відповідно до п.3.1 договору поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, що передбачений п.1.1 цього договору, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в строк до 3 днів шляхом перерахування грошових коштів на рахунок кредитора.
Договір підписаний сторонами.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.08.2012 р. у справі №6/5025/784/12 було задоволено позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Тех-Центр" та до товариства з обмеженою відповідальністю "Техпром-Ойл", що був заявлений на підставі договору поставки № 15 від 18.01.2011р., договорів відступлення права вимоги від 06.02.2012р. та від 24.05.2012р. Згідно вказаного рішення стягнуто з ТОВ "Оіл-Тех-Центр" на користь ФОП ОСОБА_1 заборгованість в сумі 29 092,18 грн. та судові витрати, стягнуто з ТОВ "Техпром-Ойл" на користь ФОП ОСОБА_1 заборгованість за договором поруки в сумі 1000,00 грн.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.02.2013р. вищевказане рішення скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову. При розгляді справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що на підтвердження позовної вимоги про стягнення заборгованості позивач надав видаткові накладні, в тому числі і № 458 від 09.03.2011р., на загальну суму 85785,45 грн. Однак, у позові ФОП ОСОБА_1 відсутня вимога про стягнення 9357,74 грн., тоді як видаткова накладна № 458 від 09.03.2011р. подана на підтвердження передачі дилеру товарів на цю суму, позивач визначає вартість поставленого за договором товару як 75494,35 грн. Тому оскільки суд за межі позовної вимоги не виходить, то Рівненським апеляційним господарським судом не надавалась оцінка даній накладній як доказу і обрахування боргу здійснювалось, виходячи із визначеної позивачем поставки 75494,35 грн.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.04.2013р. у справі №6/5025/784/12 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.02.2013р. скасовано в частині відмови у позові про стягнення з ТОВ "Оіл-Тех-Центр" 3448,50 грн. боргу, і в цій частині залишено в силі рішення господарського суду Хмельницької області від 21.08.2012р. Решту постанови залишено без змін.
Додатковою постановою Вищого господарського суду України від 03.06.2013р. стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Тех-Центр" на користь приватного підприємця ОСОБА_1 500 грн. витрат на оплату послуг адвоката у справі №6/5025/784/12.
18.06.2013р. ФОП ОСОБА_1 надіслав на адресу ТОВ "Оіл-Тех-Центр" повідомлення про відступлення права вимоги (вих. № 42), в якому повідомив про укладення договорів відступлення права вимоги від 06.02.2012р. та від 24.05.2012р., а також вимагав сплатити заборгованість за поставлений товар за договором поставки №15 від 18.01.11р. в сумі 9357,74 грн. Даний лист отриманий ТОВ "Оіл-Тех-Центр" 25.06.2013р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представником позивача також подано в матеріали справи договір про надання правової допомоги від 18.06.2013р., укладений із адвокатом ОСОБА_3 , за умовами якого адвокат взяв на себе зобов'язання надавати ФОП ОСОБА_1 необхідну правову допомогу у спорі з ТОВ "Оіл-Тех-Центр", ТОВ "Техпро-Ойл" з приводу стягнення заборгованості.
На підтвердження надання правової допомоги позивачем подано акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 09.09.2013р., з якого вбачається, що вартість наданих послуг становить 5000 грн., прибутковий касовий ордер №3 від 18.06.2013р., квитанцію до прибуткового касового ордеру № 3 від 18.06.2013р., розрахунок суми витрат на правову допомогу в господарській справі №924/1063/13, адвокатські запити.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом приймається до уваги наступне.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Зі змісту первісної позовної заяви та доданих до неї доказів вбачається, що підставою для стягнення заборгованості з ТОВ "Оіл-Тех-Центр" та ТОВ "Техпром-Ойл" позивач зазначає неналежне виконання відповідачем 1 обов'язку по оплаті товару згідно видаткової накладної №458 від 09.03.2011р. за договором поставки № 15 від 18.01.2011р., право вимоги по якому перейшло до позивача на підставі договору відступлення права вимоги від 24.05.2012р., укладеного між ФОП ОСОБА_2 і ФОП ОСОБА_1
В свою чергу, до ФОП ОСОБА_2 право вимоги щодо сплати заборгованості за договором поставки № 15 від 18.01.2011р. перейшло на підставі договору про відступлення права вимоги від 06.02.2012р.
Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2)особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3)волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4)правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом враховується, що стаття 516 ЦК України, якою визначається порядок заміни кредитора у зобов'язанні, має диспозитивний характер. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється за загальним правилом без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 3 ст.3, ст.627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Укладаючи договір поставки № 15 від 18.01.2011р., ТОВ "Техпром-Ойл" та ТОВ "Оіл-Тех-Центр" у пункті 12.3 реалізували своє волевиявлення і передбачили, що жодна із сторін не має права передавати свої зобов'язання по даному договору третім особам без письмової згоди іншої сторони.
З матеріалів справи вбачається, що 06.02.2012р. ТОВ "Техпром-Ойл" (первісний кредитор) та ФОП ОСОБА_2 (новий кредитор) уклали договір про відступлення права вимоги, за умовами п. 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору і стає кредитором за договором поставки №15 від 18.01.2011р., який укладений між первісним кредитором та ТОВ "Оіл-Тех-Центр" (боржник).
Пунктом 2 вказаного договору передбачено, що до нового кредитора переходить право вимоги до боржника щодо сплати заборгованості за договором поставки №15 від 18.01.2011р., а також інші права дистриб'ютора за договором в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а також, що виникнуть у майбутньому, в тому числі неустойки (штрафу, пені), збитків, витрат на правову допомогу тощо. Право вимоги, що відступається новому кредитору, засвідчується договором поставки № 15 від 18.01.2011р. (п. 3 договору).
В подальшому 24.05.2012р. ФОП ОСОБА_2 (первісний кредитор) уклала із ФОП ОСОБА_1 (новий кредитор) договір відступлення права вимоги, відповідно до п. 1 якого ФОП ОСОБА_2 відступила ФОП ОСОБА_1, а останній набув право вимоги, належне первісному кредитору згідно договору про відступлення права вимоги від 06.02.2012р., та став кредитором за договором поставки №15 від 18.01.2011р.
До нового кредитора перейшло право вимоги до боржника щодо сплати заборгованості за договором поставки №15 від 18.01.2011р., а також інші права дистриб'ютора за договором в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а також, що виникнуть у майбутньому, в тому числі неустойки (штрафу, пені), збитків, витрат на правову допомогу тощо. Право вимоги, що відступається новому кредитору, засвідчується договором поставки № 15 від 18.01.2011р. (п.п.2, 3 договору).
Судом враховується, що згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таким чином, за договором поставки № 15 від 18.01.2011р. між сторонами виникли зобов'язання з поставки товару та зобов'язання з його оплати.
За договорами про відступлення права вимоги від 06.02.2012р. та від 24.05.2012р. до нового кредитора перейшло право вимоги до боржника щодо сплати заборгованості за договором поставки №15 від 18.01.2011р., а також інші права дистриб'ютора за договором в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а також, що виникнуть у майбутньому, в тому числі неустойки (штрафу, пені), збитків, витрат на правову допомогу тощо. Тобто за даними договорами були передані зобов'язання з оплати вартості поставленого товару (сплати заборгованості).
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Оіл-Тех-Центр" не надавало згоду на укладення договорів відступлення права вимоги від 06.02.2012р. та від 24.05.2012р. Позивачем не подано в матеріали справи належних та допустимих доказів дотримання п. 12.3. договору поставки №15 від 18.01.2011р. при укладенні вищевказаних договорів про відступлення права вимоги.
За таких обставин укладення договору про відступлення права вимоги від 06.02.2012р. між ТОВ "Техпром-Ойл" та ФОП ОСОБА_2 та договору про відступлення права вимоги від 24.05.2012р. між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 без згоди боржника (ТОВ "Оіл-Тех-Центр") слід визнати таким, що порушує вимоги статті 516 ЦК України і відповідно частини 1 статті 203 ЦК України, яка передбачає, що зміст правочину не може суперечити положенням ЦК України, іншим актам законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (аналогічна позиція викладена у постановах ВГСУ від 18.09.2013р. у справі № 914/797/13-г, від 18.03.2013р. у справі № 5002-34/2935-2012, від 12.06.2013р. у справі № 2/5005/9494/2012).
Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 3 ст.215 ЦК України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (п. 2.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").
Оскільки договір про відступлення права вимоги від 24.05.2012р. суперечить чинному законодавству (укладений без письмової згоди іншої сторони (ТОВ "Оіл-Тех-Центр", як це передбачено п. 12.3 договору поставки № 15 від 18.01.2011р.), то суд приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 24.05.2012р. обґрунтовані, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Доводи відповідачів за зустрічним позовом з приводу того, що за договорами про відступлення права вимоги від 06.02.2012р. та від 24.05.2012р. ТОВ "Техпром-Ойл" відступило ФОП ОСОБА_2, а в подальшому ФОП ОСОБА_2 відступила ФОП ОСОБА_1 свої права та вимоги, а не зобов'язання за договором поставки №15 від 18.01.2011р., судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.
Положеннями п. 1 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
Судом встановлено, що договір про відступлення права вимоги від 06.02.2012р. між ТОВ "Техпром-Ойл" та ФОП ОСОБА_2 був укладений без згоди боржника (ТОВ "Оіл-Тех-Центр"), що є порушенням п. 12.3 договору поставки № 15 від 18.01.2011р., приписів ст. 516, ч. 1 ст. 203 ЦК України, тому суд вважає за необхідне, керуючись п. 1 ст. 83 ГПК України, визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 06.02.2012р., укладений між ТОВ "Техпром-Ойл" та ФОП ОСОБА_2
При розгляді первісного позову про стягнення заборгованості за поставлений товар згідно видаткової накладної № 458 від 09.03.2011р., судом враховується, що ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом на підставі договору поставки № 15 від 18.01.2011р. та договорів про відступлення права вимоги від 06.02.2012р. та від 24.05.2012р., які визнані судом недійсними.
Згідно ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).
За таких обставин первісний позов не підлягає задоволенню, в зв'язку з його безпідставністю.
При розподілі судових витрат судом враховується, що відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Враховуючи відмову у первісному позові та положення п.4.5. Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013р. № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", судовий збір за первісним позовом не стягується. Витрати первісного позивача на оплату послуг адвоката у відповідності до приписів ст. 49 ГПК України, п. 6.5 Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013р. № 7 покладаються на позивача за первісним позовом.
Витрати по оплаті судового збору за зустрічним позовом покладаються на відповідачів за зустрічним позовом в рівних частинах, в зв'язку із задоволенням зустрічних позовних вимог.
При цьому судом враховуються положення ч. 4 ст. 49 ГПК України, якими визначено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.1, 2, 12, 33, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У позові фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Тех-Центр" м. Кіровоград, Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпром-Ойл" м. Хмельницький про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Тех-Центр" 10302,49 грн. заборгованості за поставлений товар, стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Техпром-Ойл" 1000,00 грн. заборгованості за поставлений товар відмовити .
Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Тех-Центр" м.Кіровоград до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Хмельницький, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Хмельницький про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 24.05.2012р. задовольнити.
Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 24.05.2012р., укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.
Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 06.02.2012р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Техпром-Ойл" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Тех-Центр" (Кіровоградська область м. Кіровоград, Кіровський р-н, вул. Автолюбителів, 7, код 37297984) 573,50 грн. (п'ятсот сімдесят три гривні 50 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл-Тех-Центр" (Кіровоградська область м. Кіровоград, Кіровський р-н, вул. Автолюбителів, 7, код 37297984) 573,50 грн. (п'ятсот сімдесят три гривні 50 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Повне рішення складено 31.10.2013р.
Суддя Л.О. Субботіна
Віддрук. 5 прим. :
1 - до справи;
2 - позивачу за первісним позовом (29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 5, к.333);
3 - відповідачу 1 за первісним позовом (25028, м. Кіровоград, Кіровський р-н, вул.Автолюбителів, 7) - рекомендованим,
4 - відповідачу 2 за первісним позовом (29010, м. Хмельницький, вул. Чорновола, 41/2) - рекомендованим,
5 - відповідачу 2 за зустрічним позовом ФОП ОСОБА_2 (АДРЕСА_1).
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 29.10.2013 |
Оприлюднено | 04.11.2013 |
Номер документу | 34476893 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні