Постанова

від 31.10.2013 по справі 5011-46/12006-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року Справа № 5011-46/12006-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Міщенка П.К. суддів:Білошкап О.В., Заріцької А.О. розглянувши касаційну скаргу на ухвалу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м Києві Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2013 року у справі№ 5011-46/12006-2012 господарського суду за заявою доміста Києва Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лексцентр" Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіант-Сервіс" провизнання банкрутом Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.06.2013 року у справі №5011-46/12006-2012 (Суддя - Омельченко Л.В.) затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс ТОВ "Радіант-Сервіс" та поданий ліквідатором реєстр вимог кредиторів, ліквідовано банкрута - ТОВ "Радіант-Сервіс" як юридичну особу у зв'язку з банкрутством, припинено провадження у справі №5011-46/12006-2012.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована достатністю підстав для затвердження ліквідаційного балансу та ліквідації юридичної особи банкрута.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 року відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві прийнято до провадження, розгляд справи призначено у судовому засіданні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року (Головуючий суддя - Пантелієнко В.О., судді: Разіна Т.І., Шипко В.В.) припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.06.2013 року у справі №5011-46/12006-2012.

Не погодившись із ухвалою апеляційного господарського суду, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року та ухвалу господарського суду міста Києва від 21.06.2013 року, посилаючись на порушення та невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в порядку вимог частини 3 статті 95 Закону не зверталась із заявою до господарського суду з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіант-Сервіс" по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів).

Доказів наявності грошових вимог до боржника Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві не надала і до апеляційного господарського суду.

Припиняючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м Києві, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявник на час подання апеляційної скарги не набув статусу кредитора або іншого учасника провадження у справі про банкрутство, оскільки, заявник апеляційної скарги жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів).

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно із частиною 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року N 4212-VI) (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 9 Закону, справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, випадки в яких особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку мають бути встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Нормами статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до ч.6 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У відповідності до статті 1 Закону (в редакції, що діє з 19.01.2013 року) учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Як встановлено статтею 1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Отже, у справі про банкрутство особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

У зв'язку з наведеним, органи державної податкової служби та інші державні органи є кредиторами неплатоспроможних боржників, якщо вони мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, що узгоджується з нормою частини 1 статті 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство.

Разом з тим, податковим органом не доведено, що господарський суд першої інстанції вирішив питання про права та обов'язки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, у зв'язку із чим, право, визначене у ст. 91 ГПК України, на подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, відсутнє.

Крім того, вказавши про необхідність проведення податкової перевірки боржника Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві не вказала на наявність доказів, які свідчать про вжиття заходів для проведення такої перевірки (видання наказу про проведення перевірки, направлення посадових осіб для проведення перевірки, складання акту про неможливість проведення перевірки чи ненадання документів для її проведення).

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд апеляційної інстанції, правомірно та обґрунтовано дійшов до висновку про те, що Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, не набувши статусу кредитора у справі про банкрутство ТОВ "Радіант-Сервіс", була позбавлена права на оскарження ухвали суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу та правомірно припинив апеляційне провадження на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ухвала Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року у справі №5011-46/12006-2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, відповідає нормам процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків господарського суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року у справі №5011-46/12006-2012 залишити без змін.

Головуючий П.К. Міщенко

Судді О.В. Білошкап

А.О. Заріцька