Постанова

від 30.10.2013 по справі 901/632/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 року Справа № 901/632/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Полянського А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Югінвестстройсервіс" на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 р. у справі Господарського суду№ 901/632/13-г Автономної Республіки Крим за позовомДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу Кримська електроенергетична система Державного підприємства "Національної Енергетичної компанії "Укренерго" доТовариство з обмеженою відповідальністю "Югінвестстройсервіс" простягнення 63865,69 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача:Таранець О.В., дов. № 679 від 18.02.2013 р.; відповідача:не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 р. Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу Кримська електроенергетична система (далі - Підприємство) звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Югінвестстройсервіс" (далі - Товариство) про стягнення пені у розмірі 20 904,79 грн. та штрафу у розмірі 42 960,90 грн., всього 63 865,69 грн.

Позовні вимоги Підприємство, посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України) обґрунтовувало тим, що Товариством порушено зобов'язання щодо своєчасного виконання робіт за укладеним між сторонами договором підряду №317/10/1 від 17.08.2012 р.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.04.2013 р. (суддя Колосова Г.Г.) позовні вимоги Підприємства задоволено частково. Стягнуто з Товариства на користь Підприємства пеню у розмірі 5 661,61 грн. В частині стягнення пені у розмірі 15 243,18 грн. та штрафу у розмірі 42 960,90 грн. у позові відмовлено.

В частині задоволення позовних вимог вказане рішення прийнято з мотивів, викладених Підприємством у позовній заяві. В іншій частині судове рішення мотивовано наявністю прострочення кредитора зі сторони Підприємства, як замовника, та неправомірністю нарахування Підприємством пені понад встановлений судом період прострочення та безпідставністю нарахування штрафу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 р. (колегія суддів: Дмитрієв В.Є., Гоголь Ю.М., Рибіна С.А.) рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.04.2013 р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 15 243,18 грн. та штрафу у розмірі 42 960,90 грн. скасовано. Резолютивну частину рішення викладено у новій редакції, якою позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства на користь Підприємства пеню у розмірі 20 904,79 грн., штраф у розмірі 42 960,90 грн.

Вказану постанову мотивовано відсутністю прострочення Кредитора, оскільки Товариством не доведено обставин неможливості виконання будівельних робіт у строк через несвоєчасне подання Підприємством Декларації про початок будівельних робіт та несвоєчасне надання Товариству будівельного майданчику, у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення вимог про стягнення штрафу та пені в заявлених у позовній заяві розмірах.

Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 р. скасувати, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.04.2013 р. залишити в силі. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство обґрунтовує посиланням на обставини справи, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 613, 875 ЦК України, ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівельної діяльності", зазначаючи про надання господарським судом апеляційної інстанції невірної правової оцінки окремим доказам у справі.

Підприємство не скористалось правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу Товариства до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- відповідно до пропозиції конкурсних торгів Товариства, яка акцептована 20.07.2012 р. за результатами процедури відкритих торгів (протокол акцепту від 20.07.2012 р. №518/п) між Підприємством (Замовник) та Товариством (Підрядник) 17.08.2012 р. укладено договір підряду №317/10/1 (далі - Договір), за умовами якого Підрядник взяв на себе зобов'язання у 2012 році виконати наступні роботи: "Реконструкція будинку РДП Феодосійських МЕМ, надбудова 3 поверху. Інв. №052770" згідно робочого проекту "Здание районного диспетчерского пункта на ПС Феодосийская. Надстройка 3 этажа, инв. №052770, по адресу: г. Феодосия, ул. Гарнаева, 106" та Технічного завдання. Ціна (сума) цього Договору згідно Договірної ціни та Кошторисній документації становить 1 589 801,64 грн., у тому числі ПДВ 20% - 264 966,94 грн.;

- у розділі 4 Договору сторонами погоджено порядок проведення розрахунків, а саме Замовник перераховує підряднику авансовий платіж у розмірі 30 % від загальної вартості Договору, який складає - 476 940,49 грн., у тому числі ПДВ 20% - 79 490,08 грн. Подальші розрахунки за виконані роботи здійснюються щомісячно на підставі підписаних актів за фактично виконані підрядні роботи та їх вартості, визначеної у Договірній ціні та довідок з урахуванням суми авансу пропорційно сумам кожного акту протягом 10 банківських днів з дати підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт Замовником та надання Підрядником оригіналів заповнених належним чином податкових накладних;

- за приписами п. 5.1 Договору термін виконання робіт за даним Договором становить 90 календарних днів з моменту підписання Договору відповідно до Календарного графіку;

- пунктом 7.3 Договору сторони передбачили, що за порушення термінів виконання зобов'язань з виконання робіт передбачених у пункті 5.1. Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості невиконаних робіт за кожен день затримки, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості невиконаних робіт;

- на виконання умов Договору у вересні - грудні 2012 р. Товариство виконало роботи по Реконструкції будинку РДП Феодосійських МЕМ, надбудова 3 поверху, про що сторонами складено та підписано відповідні акти приймання-передачі виконаних робіт, наявні у матеріалах справи;

- Товариством виконано зобов'язання на суму 940 019,54 грн., однак несвоєчасно виконано зобов'язання на суму 613 727,14 грн. згідно акту № 4 приймання виконаних робіт за грудень 2012 року від 18.12.2012 р. на суму 546 673,90 грн., акту № 3 передачі-приймання проектно-вишукувальних робіт за грудень 2012 року від 26.12.2012 р. на суму 9 372,00 грн. та акту № 5 приймання виконаних робіт за грудень 2012 року від 28.12.2012 р. на суму 57 681,24 грн. Отже, остаточно Товариство виконало роботи 28.12.2012 р., що сторонами не заперечується. За порушення строків виконання робіт за Договором за період з 16.11.2012 р. по 28.12.2012 р. Підприємством Товариству нарахована пеня у розмірі 20 904,79 грн. та штраф за прострочення виконання понад 30 днів у розмірі 42 960,90 грн.;

- під час листування між сторонами щодо затримки виконання робіт (лист Товариства від 24.10.2012 р. вих. № 298, листи Підприємства від 02.11.2012 р. вих. № 638/4006, від 11.10.2012 р. вих. № 38/3515, від 14.12.2012 р. вих. № 38/4545) Підрядником було гарантовано виконання робіт у визначний договором строк. Крім того, Підприємством направлено на адресу Товариства претензію № 34/4278 від 27.11.2012 з вимогою перерахувати на розрахунковий рахунок нараховану пеню у розмірі 7 147,60 грн., на що Товариством надано відповідь №326 від 07.12.2012, що затримка реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю є об'єктивною обставиною, яка, зокрема, не дозволила Підряднику розпочати роботи на об'єкті. Крім того, Товариство пропонувало укласти додаткову угоду до договору №317/10/1 від 17.08.2012 р. щодо строків виконання робіт;

- між Підприємством та Товариством 19.08.2012 р. була проведена спільна нарада стосовно виконання укладеного між ними договору, на якій сторони погодили, зокрема, строк подачі Декларації про початок будівельних робіт в Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю - 11.09.2012 р. Відповідальність за виконання покладено на Підприємство;

- Декларація була фактично подана до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю 06.09.2012 р., зареєстрована 11.09.2012 р.;

Задовольняючи частково позовні вимоги Підприємства місцевий господарський суд з посиланням на ст. 613 ЦК України та ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівельної діяльності", виходив з того, що зі сторони Підприємства має місце прострочення Кредитора у період з 18.08.2012 р. по 11.09.2012 р. через несвоєчасне подання Замовником Декларації про початок виконання робіт на об'єкті. Таким чином, кінцевим терміном виконання робіт є 10.12.2012 р., а не 15.11.2012 р., як вказано у позовній заяві, а тому Підрядник повинен відповідати перед Замовником за прострочення виконання робіт за період з 11.12.2012 р. по 28.12.2012 р.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 15 243,18 грн. та штрафу у розмірі 42 960,90 грн. та приймаючи рішення про задоволення позовних вимог повністю, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що кінцевим терміном виконання робіт за договором (п. 5.1 Договору - 90 календарних днів з моменту укладання договору) є 15.11.2012 р., а тому, Підприємством правомірно нараховані Товариству пеня за прострочення виконання робіт за період з 16.11.2012 р. по 28.12.2012 р. та штраф за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів (п 7.3 Договору). Крім того, апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо хибності посилань Товариства та доводів місцевого господарського суду на наявність прострочення Кредитора у зв'язку з несвоєчасними діями щодо надання будівельного майданчику та реєстрації Декларації про початок будівельних робіт в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Між тим, на думку колегії суддів Вищого господарського суду України, в порушення ст. 43 ГПК України, вказані висновки господарського суду апеляційної інстанцій не відповідають обставинам справи та були зроблені з порушенням норм матеріального права та процесуального права, з огляду на наступне.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, за своєю природою укладений між сторонами Договір є договором будівельного підряду.

Згідно з частиною першою ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Як було встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, виконання обумовлених у Договорі робіт не було розпочато Товариством вчасно через несвоєчасне отримання Підприємством усіх необхідних для початку робіт дозволів, у тому числі пізньою реєстрацією Декларації про початок будівельних робіт Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, яку замовником здійснено лише 11.09.2012 р. При цьому, місцевим господарським судом вірно зазначено, що хоча обов'язок Підприємства отримувати дозволи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю не обумовлено Договором, але він випливає із положень чинного законодавства.

Так, статтею 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю Декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Роботи, які повинні були виконуватися на об'єкті відносяться до другої категорії складності.

Місцевим господарським судом також встановлено, що згідно умов Договору Замовник зобов'язаний надати підряднику будівельний майданчик, який вважається наданим з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі будівельного майданчику. Такий акт було складено лише 07.09.2012 р. Крім того, згідно наявного у матеріалах справи розпорядження Підприємства № 158 від 11.09.2012 р. "Про допуск на правах персоналу СМО працівників ТОВ "Югінвестстройсервіс" вбачається, що допуск на об'єкт за адресою: м. Феодосія, вул. Гарнаєва, 106 для виконання робіт за Договором був наданий працівникам Товариства на правах персоналу СМО з 11.09.2012 р. по 10.12.2012 р.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

За приписами ч. 1, 2 ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо наявності прострочення кредитора (замовника) за Договором у період з 18.08.2012 р. по 11.09.2012 р., з огляду на передачу Товариству будівельного майданчику лише 07.09.2012 р. та пізнє подання Підприємством Декларації про початок виконання робіт на об'єкті, зареєстрованої лише 11.09.2012 р., що унеможливило своєчасний початок виконання робіт Товариством.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що місцевим господарським судом правомірно відстрочено кінцевий термін виконання робіт на час прострочення кредитора, правильно розраховано прострочення виконання Товариством зобов'язання щодо строків здачі робіт саме за період з 11.12.2012 р. по 28.12.2012 р. та, відповідно, обґрунтовано стягнуто пеню у розмірі 5 561,61 грн. і відмовлено у стягненні пені у розмірі 15 243,18 грн.

Окрім того, враховуючи те, що прострочення Товариства становить менше 30 календарних днів, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства про стягнення на його користь з Підприємства штрафу у розмірі 42 960,90 грн.

Суд апеляційної інстанції переглядаючи справу наведеного вище не врахував, у зв'язку з чим безпідставно скасував рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 15 243,18 грн. та штрафу у розмірі 42 960,90 грн. та задовольнив позов повністю, а тому, з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, визначених ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції належить скасувати, а рішення місцевого господарського суду - залишити в силі.

Відповідно до приписів статті 49 ГПК України на користь Товариства підлягає стягненню сума судового збору за перегляд справи в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 та 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Югінвестстройсервіс" задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.07.2013 р. у справі № 901/632/13-г Господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати, а рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.04.2013 р. у названій справі залишити в силі.

Стягнути з Державного підприємства "Національна енергетична компанія" Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Кримська електроенергетична система" (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, 95034, код ЄДРПОУ - 23451484) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Югінвестстройсервіс" (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 12, 95011, код ЄДРПОУ - 33267280) 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. судового збору за перегляд справи у касаційному порядку.

Доручити Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.М. Мачульський

Суддя А.Г. Полянський