Постанова

від 28.10.2013 по справі 901/2074/13

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2013 року Справа № 901/2074/13

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Борисової Ю.В.,

суддів Гонтаря В.І.,

Рибіної С.А.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився, Щолкінська міська рада;

відповідача: Нанікашвілі Ігор Анатолійович, довіреність № 20-3/6058 від 26.03.13, орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго",

розглянувши апеляційну скаргу Щолкінської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 31 липня 2013 року у справі № 901/2074/13

за позовом Щолкінської міської ради (буд. 46, Щолкіне, Ленінський р-н, 98213)

до орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (вул.Гайдара, 3-а, Сімферополь, 95026)

про стягнення 490582 грн. 72 коп.

ВСТАНОВИВ :

Щолкінська міська рада звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" збитків у вигляді недоотриманої орендної плати за договором оренди № 2 від 01.12.2007 року у розмірі 490582 грн. 72 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рішення 22 сесії 5 скликання Щолкінської міської ради № 17 між радою та відповідачем укладено договір оренди майна цілісного майнового комплексу блокової модульної котельні "Виток" № 2 від 01.12.2007. Проте, за період з 06.11.2011 по 25.04.2012 із-за відмови ОП "Кримтеплокомуненерго" в порушення п. 3.4. договору оренди підписати додаткову угоду до договору оренди про збільшення річного розміру орендної плати з 1 % до 10 % від оцінки об'єкту оренди міською радою недоотримано 490582,72 грн. орендної плати.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 липня 2013 року у позові відмовлено. За судовим рішенням з позивача до Державного бюджету України стягнуто суму судового збору у зв'язку з відстроченням його сплати при зверненні з позовною заявою.

Не погодившись з ухваленим рішенням, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив оскаржене рішення скасувати, прийнявши нове про повне задоволення позову про стягнення збитків.

Заявник апеляційної скарги вважає, що господарський суду першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що в мотивувальній частині рішення судом першої інстанції не надано вірної оцінки доказам позивача. Адже розмір орендної плати переглядається за вимогою однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, зміни централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством. Оскільки методика розрахунку змінювалася за рішеннями ради, а відповідач у порушення умов договору (п.3.4) не погодився на укладення додаткової угоди до договору, що призвело до недоотримання територіальною громадою орендних коштів, заявник скарги вважає помилковими висновки суду щодо необгрунтованості вимог позову про стягнення цих коштів з відповідача в примусовому порядку.

Ухвалою від 10 жовтня 2013 року Севастопольський апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу Щолкінської міської ради до провадження та призначив її до слухання на 28 жовтня 2013 року у складі судової колегії: головуючий суддя Борисова Ю.В., судді Балюкова К.Г., Волков К.В.

Розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2013 року у зв'язку з відрядженням судді Волкова К.В. та хворобою судді Балюкової К.Г., їх замінено на суддів Гонтаря В.І. та Рибіну С.А.

У судове засідання суду апеляційної інстанції з'явився лише представник відповідача у справі, якій підтримав висновки судового рішення, просив визнати безпідставними вимоги апеляційної скарги позивача і відмовити в її задоволенні.

Представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією. Оскільки явка в судове засідання є правом, а не обов'язком сторін, судова колегія, перевіривши належність повідомлення про призначення судового засідання, визнала достатніми наявні у справі докази для розгляду господарського спору у відсутність представника позивача.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила такі обставини.

Рішенням Щолкінської міської ради 22 сесії 5-го скликання № 17 (а.с. 15) орендному підприємству "Кримтеплокомуненерго" надано в оренду строком на 3 роки приміщення модульної котельні "Віток", розташоване за адресою: АР Крим, Ленінський район, м. Щолкіне, для підприємницької діяльності з надання комунальних послуг.

01 грудня 2007 року між Щолкінською міською радою (орендодавець) та ОП "Кримтеплокомуненерго" (орендар) було укладено договір оренди № 2 цілісного майнового комплексу блочної модульної котельної "Віток" з доповненнями (а.с. 16-20).

Відповідно до пункту 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс блочної модульної котельної "Віток", склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки, протоколом про результати інвентаризації та балансом підприємства, складеним станом на 01.12.2007, вартість якого складає 3890400, 00 грн., в тому числі: основні фонди по залишковій вартості 3887305, 94 грн.

Згідно з пунктом 3.1. договору орендна плата складає без ПДВ за перший місяць оренди - 3 290 грн. 63 коп.

Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї зі сторін у разі зміни методики її розрахунку, зміни централізованих цін та тарифів та в інших випадках, передбачених діючим законодавством (п. 3.4. договору).

У відповідності до пункту 8.2. орендодавець має право виступати з ініціативою відносно внесення змін до договору або його розірвання в разі погіршення стану орендованого майна, в разі невиконання або неналежного виконання умов договору.

Зміни та доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, запропоновані до внесення, розглядаються на протязі одного місяця з дати їх надання на розгляд іншій стороні (п. 10.3. договору).

Судом встановлено, що Додатковою угодою до договору оренди від 03.12.2010 (а.с. 24) було змінено пункт 1 договору, відповідно до якого орендар прийняв в строкове платне користування у складі цілісного майнового комплексу блочної модульної котельні "Віток" - реконструкцію «КОЛВІ», вартість якої складає 3388302 грн з ПДВ; пункт 3 договору доповнено пунктом 3.8. яким визначено, що плата за оренду складає без ПДВ за базовий місяць оренди 2837,70 грн. та розрахована на підставі орендної ставки в 1 %; внесено зміни до пункту 3.3. договору, яким передбачено, що орендна плата перераховується в розмірі 100% в місцевий бюджет Щолкінської міської ради.

Додатковим угодами до договору оренди від 01.12.2007 (а.с. 26-29) продовжено строк дії договору до 01.10.2013 року.

Також встановлено, що рішенням виконавчого комітету Щолкінської міської ради № 25 від 06.10.2011 "Про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу блочної модульної котельні "Віток" (а.с. 44) вирішено внести зміни до договору сторін та встановлено орендну плату в розмірі 10 % від вартості орендованого майна, визначеної шляхом проведення незалежної оцінки, укласти додаткову угоду про внесення змін до договору.

Не отримавши погодження від орендаря за результатом листування (а.с.45-48), позивач звернувся до суду з вимогою стягнути суму недоотриманої суми орендної плати з відповідача, визначивши її правову природу як збитки.

Дослідивши представлені сторонами у підтвердження своїх доводів докази, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскарженому рішенні, та вважає, що місцевий господарський суд правильно встановив коло господарських відносин сторін і вірно застосував приписи цивільного законодавства щодо підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, повно дослідив умови укладеного сторонами договору та навів правові підстави для цивільної відповідальності суб'єктів господарювання.

Так, дійсно, відповідно до приписів статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При цьому, господарським судом першої інстанції вірно визначено, що сторони перебувають в орендних відносинах, з огляду на що, спір може бути врегульовано положеннями Цивільного та Господарського кодексів України щодо оренди майна.

Отже, місцевий господарський суд підставно посилається на статтю 284 Господарського кодексу України, яка до істотних умов договору оренди відносить визначення: об'єкту оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. Оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю, крім об'єктів оренди державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

Відповідно до приписів статті 286 вказаного кодексу орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.

Судом вірно прийнято до уваги положення пункту 10.3 Договору сторін, згідно якого зміни та доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, запропоновані до внесення, розглядаються на протязі одного місяця з дати їх надання на розгляд іншій стороні.

Пунктом 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" встановлено, що спори про внесення змін до договору оренди (найму) у зв'язку із запровадженням нових тарифів, ставок орендної плати (в т. ч. внесенням змін до відповідних методик) мають вирішуватися з урахуванням вимог приписів статті 632 Цивільного кодексу України та частини другої статті 21 Закону "Про оренду державного та комунального майна", згідно з якими розмір орендної плати в договорі встановлюється за домовленістю сторін і може бути змінено за погодженням сторін або у випадках та на умовах, встановлених законом.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлений порядок зміни або розірвання господарських договорів за ініціативою однієї із сторін договору. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже, склавши текст додаткової угоди та збільшивши розмір орендної плати, позивач, не отримавши погодження від орендаря, мав би передати спір на вирішення суду. Втім, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з орендаря збитків, помилково вважаючи, що вони виникли через протиправне не підписання стороною додаткової угоди, всупереч положенням пункту 3.4 Договору сторін.

Судом першої інстанції вірно застосовані приписи статей 224, 225 Господарського кодексу України щодо порядку відшкодування та визначення складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення. При цьому, судом цілком підставно зауважено, що поведінка відповідача стосовно несплати орендної плати в розмірі, визначеному рішенням виконкому Щолкінської міської ради № 25 від 06.10.2011 "Про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу блочної модульної котельні "Віток", а не за умовами укладеного сторонами 01.12.2007 року договору оренди, не може вважатися протиправною та не є причиною виникнення у позивача збитків. Вина ОП "Кримтеплокомуненерго" відсутня. Отже, твердження заявника апеляційної скарги про спричинення Щолкінській міській раді збитків бездіяльністю орендаря судова колегія визнає необґрунтованими та не доведеними.

Слід зазначити, що всі доводи апеляційної скарги зводяться до повторення вимог позовної заяви, втім як судом в оскарженому рішенні надана повна й всебічна оцінка доводам і запереченням учасників судового розгляду. В чому саме полягає невірне застосування судом положень матеріального та процесуального законів заявник скарги не зазначив.

З огляду на відсутність підстав для задоволення позовних вимог Щолкінської міської ради, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим судовий висновок про відмову у позові.

Недоведеність вимог апеляційної скарги є підставою для відмови у її задоволенні та залишенні оскарженого процесуального документу місцевого господарського суду без змін.

Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Щолкінської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31 липня 2013 року у справі № 901/2074/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Ю.В. Борисова

Судді В.І. Гонтар

С.А. Рибіна

Розсилка:

1. Щолкінська міська рада (буд. 46,Щолкіне, Ленінський р-н,98213)

2. Орендне підприємство "Кримтеплокомуненерго" (вул. Гайдара, 3-а,Сімферополь,95000)