Постанова

від 31.10.2013 по справі 922/2670/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2013 р. Справа № 922/2670/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О. , суддя Барбашова С.В. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Лиманюк М.А.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2972 Х/3-9 ) на рішення господарського суду Харківської області від 11.09.13 р. у справі № 922/2670/13

за позовом ТОВ "Таун Сервіс", Луганська область

до ТОВ "Алифант Групп", м. Харків

про розірвання договору та стягнення 35 747,95 грн.

ВСТАНОВИЛА:

За зменшеними та уточненими позовними вимогами позивач просив господарський суд стягнути з відповідача передоплату за товар, зазначений у специфікації №1 від 11.04.2013 р., в сумі 25939,20 грн., штраф у розмірі 20% в сумі 7781,76 грн. та розірвати договір поставки №12.04-2И від 11.04.2013р., посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №12.04-2И від 11.04.2013 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.09.2013 р. по справі № 922/2670/13 ( суддя Ольшанченко В.І.) позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача сплачену попередню оплату в сумі 25939,20 грн., штраф в сумі 7 781,76 грн., та судовий збір в сумі 2769,94 грн., розірвано договір поставки № 12.04.-2И від 11.04.2013 р. укладениний між ТОВ " Алифант Груп" та ТОВ " Таун Сервіс", з посиланням на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У апеляційній скарзі зазначив, що насоси поставлені на склад 26.04.2013р., але позивач за насосами не приїхав, пункт Б.7 Інкотермс 2000 звільняє відповідача від відповідальності за будь-які порушення порядку повідомлення покупця, тому що обов'язок повідомляти про місце та час відвантаження продукції покладався саме на покупця. Відповідач стверджує, що позивач продукцію не прийняв, продукція зберігається на складі відповідача, який несе збитки у зв'язку з його утриманням.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з терміновим відрядженням та не можливістю прибуття у призначене судове засідання.

Судова колегія вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки представник відповідача не надав доказів поважності не прибуття у призначене судове засідання та неможливості направлення іншого представника.

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм матеріального та процесуального права, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що його представники з'явились на склад для отримання насосів, але вхідні двері були зачинені, за юридичною адресою відповідач також не знаходився, насоси не передані та попередня оплата не повернута.

Позивач вважає, що посилання відповідача на п. Б.7 Інкотермс 2000 є безпідставним, оскільки умовами договору передбачені день, місце поставки товару, а час поставки не зазначено, тому відповідач відповідно до п. А.7. Інкотермс 2000 зобов'язаний був дати покупцю достатнє повідомлення щодо часу і місця., коли і де товар буде наданий у розпорядження останнього.

Судова колегія, повторно розглянувши справу,перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду встановила, що 11.04.2013 р. сторонами укладений договір поставки № 12.04-2И (договір), за яким постачальник (відповідач) зобов'язується поставити, а покупець (позивач) прийняти і оплатити товар на умовах, викладених у даному договорі.

У п.1.2 договору зазначено, що сума даного договору визначається як сума по всім специфікаціям, які є невід'ємною частиною договору, орієнтовна сума договору 80000,00 грн.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що постачальник постачає товар на умовах ЕХW (Інкотермс 2000), франко-склад постачальника м. Харків, вул. Академіка Павлова, 82, по заявкам покупця протягом 3-х календарних днів з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

За специфікацією №1 до договору постачальник мав поставити покупцю насос ЕЦВ 10-120-60 в кількості 3 шт. на загальну суму 38908,80 грн. з ПДВ.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов договору позивач 26.04.2013 р. оплатив відповідачу 25939,20 грн. за товар, що підтверджується копією платіжного доручення № 969, але товар в установлений строк відповідачем не переданий.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що 29.04.2013р. представники позивача прибули для отримання товару у місце, вказане у п. 3.1 договору, але там представників відповідача та товару не оказалося, що підтверджується копією наказу позивача №81/1 від 26.04.2013 р. про відрядження, копією подорожнього листа №007246 від 29.04.2013 р., копією довіреності №244/1 від 26.04.2013 р. на отримання товару та копіями письмових пояснень працівників позивача, які їздили до відповідача 29.04.2013 р. за отриманням товару.

Позивач зазначає, що неотримання у відповідача товару призвело до зриву термінів виконання амортизаційної програми на 2-й квартал 2013 р., затвердженої рішенням Сєвєродонецької міської ради №2600 від 11.04.2013 р.

31.05.2013 р. позивач надіслав відповідачу листа № 935 з вимогами розірвати договір та повернути попередню оплату, відповідач відмовив у розірванні договору та повідомив, що 22.05.2012 р. насоси були відвантажені з заводу „Азовенергомаш" в кількості 2-х шт. на адресу позивача транспортною компанією „Нічний експрес".

30.06.2013 р. відповідач направив позивачу листа № 003.06-1А, в якому повідомляв, що 30.04.2013 р. товар поставлений на склад постачальника у м. Харкові, б. 82, по вул. Ак. Павлова і неоднократно висловлював готовність до відвантаження товару, а також вимогу надати оригінал або копію довіреності на отримання вантажу. В зв'язку з чим відмовив у розірванні договору і наполягав на сплаті решти суми договору, та отриманні товару.

У зв'язку з невідповідністю дійсності інформації, викладеній у вказаному листі, який суперечить листу відповідача №1 від 31.05.2013 р., позивач направив відповідачу листа № 969 від 11.06.2013 р., в якому вказав на порушення відповідачем строків та умов поставки товару та повідомив про намір звернутися до господарського суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи відповідач в установлений договором строк не передав оплачені насоси.

Посилання відповідача на п. Б.7 Інкотермс 2000 є безпідставним, оскільки умовами договору передбачений день, місце поставки товару, а час поставки не зазначено, тому відповідач відповідно до п. А.7. Інкотермс 2000 зобов'язаний був дати покупцю достатнє повідомлення щодо часу і місце, що останнім не виконано.

Як свідчать матеріали справи відповідач не надав доказів повідомлення позивача про наявність насосів на складі та можливість їх отримання.

Твердження відповідача про те, що він отримав насоси від ТОВ „СА-КОН" по видатковій накладній № РН - 2603 -2 від 26.04.2013р. не може бути взято до уваги,так як відсутні договір, довіреність на отримання насосів, докази їх оплати, а також докази того, що саме зазначені насоси підлягали передачі позивачу.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 8.4 договору передбачено, що у випадку невиконання постачальником своїх зобов'язань перед покупцем, постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1% за кожен день прострочки від вартості непоставленого в строк товару, а також штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого в строк товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що відповідач не надав доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором у місці виконання зобов'язання, встановленому у п. 3.1 договору, та задовольнив позов в частині стягнення сплаченої попередньої оплати в сумі 25939,20 грн., та штрафу в сумі 7781,76 грн.

Згідно зі ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором є істотним порушенням договору, внаслідок чого призвело до зриву термінів виконання амортизаційної програми на 2-й квартал 2013 р., затвердженої рішенням Сєвєродонецької міської ради №2600 від 11.04.2013 р., є підставою для розірвання договору та задовольнив позов в частині розірвання договору.

З метою запобігання збитків, позивач придбав насоси у іншого підприємства - ТОВ „Торговий дім „Панда" (м. Київ), що підтверджується копією видаткової накладної №679 від 27.06.2013 р.

Посилання відповідача на порушення норм процесуального права є необґрунтованим та спростовується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 651, 692 ЦК України, ст.ст. 101-105 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 11.09.2013 р. по справі № 922/2670/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови 01.11.2013 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Плужник О.В.