Ухвала

від 31.10.2013 по справі 2-1700/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-1700/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Громова Номер провадження 22-ц/788/2280/13 Суддя-доповідач - Бойко В. Б. Категорія - 44

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2013 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Бойка В. Б.,

суддів - Семеній Л. І., Кононенко О. Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 грудня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа : Конотопський МВ УМВС України в Сумській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 грудня 2012 року визнано ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Зобов'язано Конотопський МВ УМВС України в Сумській області зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за адресою : АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення, порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та залишити позовну заяву без розгляду. Зазначає, що відповідач ОСОБА_2 не мала можливості бути присутньою у судовому засіданні, оскільки при отриманні повістки про виклик до суду, протилежна сторона підробила її підпис у розписці про отримання.

Крім того, вказує, що представник позивачки - ОСОБА_5, хоча і діяв за дорученням виданим позивачкою, але, з її ж слів, він не був уповноважений брати участь у цій справі, а тому, на думку апелянта, позовна заява ОСОБА_4 повинна бути залишена судом апеляційної інстанції без розгляду.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, який підтримав доводи апеляційної скарги, представника позивачки - ОСОБА_5, який вважає скаргу безпідставною, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору дарування квартири від 23.09.2004 року ОСОБА_4 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 ( а.с. 5-10 ).

В цьому житловому приміщенні, на час звернення ОСОБА_4 до суду з позовом були зареєстровані : ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 ( а.с. 11 ).

Проте, як встановлено судом 1-ї інстанції, з 2009 року по теперішній час відповідачка не мешкає в спірній квартирі без поважних на те причин, залишила квартиру за власним бажанням, забрала свої речі, оплату витрат по утриманню квартири не здійснювала, що і стало підставою для задоволення позову.

Ці, встановлені судом, фактичні обставини справи представником відповідачки не оскаржуються та не спростовуються.

При вирішенні спору, суд 1-ї інстанції обґрунтовано керувався положеннями ст. 405 ЦК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, рішення суду оскаржується лише з тих підстав, що, на думку апелянта, представник позивачки - ОСОБА_5, хоча і діяв за дорученням виданим позивачкою, але не був уповноважений нею брати участь у цій, конкретній, справі.

Проте, такі доводи апеляційної скарги спростовуються наявними у справі доказами. Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що позовна заява була особисто підписана позивачем ОСОБА_4 ( а.с. 3 ).

Крім того, вона отримувала судове повідомлення про день та час слухання справи ( а.с. 17 ) та отримувала копію судового рішення, яке не оскаржувала, тобто була з ним повністю згодна ( а.с. 23 ).

Більше того, позивачка звернула оскаржуване рішення суду до виконання, наслідком чого стало зняття відповідачки з реєстраційного обліку у спірному житловому приміщенні.

Також з матеріалів справи вбачається, що 05.11.2012 року ОСОБА_4 видала довіреність, якою уповноважила ОСОБА_5 бути її представником, в тому числі вести її справи у судових установах України будь-якої юрисдикцій та територіальної належності, з усіма процесуальними правами, які надані законом позивачу ( а.с. 14 ). Вказана довіреність не була відкликана ОСОБА_4 протягом усього строку дії.

Про час та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачка була повідомлена, про свою згоду з доводами апеляційної скарги в жодний спосіб не виказала. Натомість, у згадане судове засідання прибув її представник - ОСОБА_5, на підтвердження повноважень якого, доречі, позивачка напередодні судового засідання видала нову довіреність, з терміном дії до 30.10.2016 року.

Крім того, апеляційна скарга не може бути задоволена і з тих підстав, що суб»єктивне право на залишення позовної заяви без розгляду, виходячи зі змісту ст.ст. 11, 27, 31 та 207 ЦПК України, належить саме позивачеві. Представник відповідача ОСОБА_3 не має процесуальної можливості замість сторони позивача розпорядитися її правами щодо предмету спору.

Стаття 207 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для залишення позовної заяви без розгляду. Цей перелік не підлягає довільному розширенню на користь відповідача.

Апелянт не навів у скарзі та під час судового засідання конкретної правової підстави для залишення позову без розгляду.

Посилаючись в апеляційній скарзі на те, що відповідач ОСОБА_2 не мала можливості бути присутньою у суді першої інстанції та надати докази, які б обґрунтовували її заперечення проти позову, заявник не надав цих доказів і у суді апеляційної інстанції. Тобто апелянт не спростував встановлених судом обставин справи, не вказав в чому на його думку полягає незаконність та необґрунтованість рішення суду.

За таких обставин, оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27 грудня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді -