Постанова

від 04.11.2013 по справі 906/114/13-г

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2013 р. Справа № 906/114/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В. ,

суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Мухомеджанов Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Житомирської області від 01.10.2013 р. у справі №906/114/13-г

за позовом комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - виконавчого комітету Житомирської міської ради, комунального підприємства "Об'єднана дирекція кінотеатрів міста" Житомирської міської ради

про зобов'язання звільнити орендоване приміщення,

та за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради

про зобов'язання продовжити договір оренди нежитлового приміщення,

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився,

відповідача - не з"явився,

третьої особи 1 - не з"явився,

третьої особи 2 - не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради звернулось з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання звільнити орендоване приміщення.

Крім того, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з зустрічним позовом до Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради про зобов'язання продовжити договір оренди нежитлового приміщення.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 01.10.2013 року (суддя Соловей Л.А.) первісний позов задоволено, фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 зобов'язано звільнити приміщення за адресою: АДРЕСА_1, та передати його згідно з актом прийому - передачі балансоутримувачу комунальному підприємству "Об'єднана дирекція кінотеатрів міста" Житомирської міської ради та орендодавцеві Комунальному підприємству "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Своє рішення суд першої інстанції нормативно обґрунтував положеннями ст.759, ч.1 ст.763, ч.1 ст.785, ст.764 ЦК України, ст.283 Господарського кодексу України, ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та зазначив, що договір оренди нерухомого майна №1153 від 01.10.2010 року, який був укладений між сторонами припинив свою дію з 01.10.2012 року. 10.10.2012 року комунальне підприємство "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради повідомило ФОП ОСОБА_1 про припинення договору оренди нерухомого майна №1153 від 01.10.2010 року у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено та надало останній 5 денний термін для звільнення вказаного приміщення із поверненням його балансоутримувачу, однак відповідач за первісним позовом не передав приміщення власнику за актом прийому-передачі, як це передбачено п. 2.3. договору. За вказаних обставин, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення первинного позову. Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд на підставі аналізу положень ч.3 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 1 ст. 777 ЦК України вказав, що зазначені норми встановлюють для добросовісного орендаря можливість реалізації переважного права на продовження договору оренди перед іншими претендентами на оренду цього ж майна і за інших рівних з ними умов, якщо це майно пропонується для передачі в оренду, а не автоматичного і беззаперечного продовження договору оренди. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування вищевказаних норм через відсутність обставин, з якими закон пов'язує виникнення такого права у ФОП ОСОБА_1, тому зазначив, що позивачем за зустрічним позовом не доведено правових підстав для зобов'язання продовжити договір оренди нерухомого майна №1153 від 01.10.2010 року на новий строк.

Позивач за зустрічним позовом з прийнятим рішенням господарського суду не погодилась та подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати зазначений судовий акт та прийняти нову постанову, якою задовольнити зустрічна позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм матеріального права, що призвело до прийняття незаконного рішення. Апелянт зокрема вказує, що в порушення визначеного п. 3 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строку, позивачем за первинним позовом не було розглянуто її заяву і надано відповідь щодо продовження дії договору. Крім того, судом не враховані положення ст. 17 цього ж Закону щодо переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий термін. Вказує, що суд безпідставно не звернув увагу на положення ч. 3 ст. 17 Закону, за яким власник майна, маючи намір використовувати його для власних потреб, повинен обов'язково письмово попередити про це орендаря не пізніше, а ніж за три місяці до закінчення терміну договору

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.

Третьою особою комунальним підприємством "Об'єднана дирекція кінотеатрів міста " Житомирської міської ради до суду подано письмову заяву, в якій вказане підприємство просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду Житомирської області від 01.10.2013 року у даній справі залишити без змін.

Представники сторін та третіх осіб участь повноважних представників під час розгляду апеляційної скарги не забезпечили, з клопотаннями про відкладення розгляду даної справи не звертались.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Апеляційним судом встановлено, що 21.11.2007року між КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №501, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування приміщення буфету комунального підприємства "Об'єднана дирекція кінотеатрів міста" АДРЕСА_1, що належить до комунальної власності міста та знаходиться на балансі комунального підприємства "Об'єднана дирекція кінотеатрів міста" Житомирської міської ради, для організації громадського харчування, загальною площею 35 кв.м.. Строк дії договору - з 21.11.2007 року по 21.10.2010 року (а.с.11-12). У виконання положень п. 2.1. цього договору позивач передав, а відповідач прийняв орендоване приміщення за актом прийому-передачі від 21.11.2007року (а.с.16).

01.10.2010 року між позивачем та відповідачем укладено другий договір оренди цього ж нерухомого майна №1153 зі строком дії з 01.10.2010 року по 01.10.2012 року, а в пункті 10.1 цього ж договору сторонами узгоджено припинення попереднього договору оренди № 501 від 21.1.2007 року з моменту підписання цього договору.

13.08.2012 року. ФОП ОСОБА_1 звернулася до КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради із заявою про продовження договору оренди нерухомого майна, площею 35 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 для використання під буфет на строк 2 роки 11 місяців (а.с.104).

У відповідності до вимог Положення про оренду, методику розрахунку та порядок використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Житомира, затвердженого Рішенням Житомирської міської ради від 30.08.2012р. №429, за наслідком розгляду питання продовження договору оренди на засіданні комісії у справах використання нежитлових приміщень комунальної власності, 03.10.2012р. виконавчим комітетом Житомирської міської ради прийнято рішення №425, яким відмовлено ФОП ОСОБА_1 в укладанні договору оренди на новий термін (а.с.115-116).

10.10.2012 року комунальне підприємство "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради повідомило ФОП ОСОБА_1 про припинення договору оренди нерухомого майна №1153 від 01.10.2010 року у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено та надало останній 5 денний термін для звільнення вказаного приміщення із поверненням його балансоутримувачу за актом прийому-передачі (а.с.22).

На підставі актів обстеження від 13.11.2012 року та 22.01.2013 року судом першої інстанції вірно встановлено, що у виконання зобов'язання, визначеного у п. 2.3. договору, ФОП ОСОБА_1 орендоване приміщення не було повернуте орендодавцеві.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 763 ЦК України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 8.1. договору оренди визначено строк його дії - з 01.10.2010 року по 01.10.2012 року.

Згідно зі ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в частині другій статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Договір оренди № 1153 від 01.10.2010 року не містить положень, які б визначали підстави та умови його продовження після закінчення терміну його дії. Відповідно до п. 8.8. договору, взаємовідносини, не врегульовані договором , регламентуються чинним законодавством України.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому, такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що волевиявлення орендодавця відносно припинення договору в зв'язку з закінченням строку його дії 01.10.2012 року і небажання продовжувати орендні відносини, підтверджується рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №425 від 03.10.2012 року, листом комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради від 10.10.2012 року, який в межах встановленого законом і договором місячного терміну надіслано та вручено позивачеві (а.с. 21,22).

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що договір оренди припинив свою дію 01.10.2012 року і його автоматична пролонгація, виходячи з зазначених законодавчих приписів не відбулася.

Крім того, судом вірно враховано, що повідомлення позивача про намір скористатись правом на продовження дії договору оренди нерухомого майна №1153 від 01.10.2010 року надіслане орендодавцеві в порушення строку, визначеного в п. 8.4. договору, й така невідповідність дій орендаря визначеним положенням договору не спростовується доводами апелянта про порушення позивачем строку надання відповіді щодо укладення договору (ч. 3 ст. 9 Закону).

Щодо доводів позивача за зустрічним позовом та апелянта про неправильне застосування судом положень ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника.

Згідно з ч. 1 ст. 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наведені норми вказують, що реалізація орендарем його переважного права перед іншими претендентами на оренду цього ж майна після закінчення строку дії договору оренди, можлива лише у разі наявності у орендодавця наміру подальшого передання цього майна в оренду і виключно шляхом укладення нового договору оренди у порядку, передбаченому Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Таким чином, доводи скаржника щодо відсутності письмового попередження орендаря власником майна за три місяці до спливу строку дії договору про наміри використання приміщень у власній діяльності, а також необхідності продовження строку дії договору на підставі приписів ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч. 1 ст. 777 ЦК України, колегією суддів відхиляються, адже наявність чи відсутність повідомлення про наміри використовувати приміщення у власних потребах не спростовують факту закінчення строку дії договору та небажання орендодавця його продовжувати, а вказані позивачем норми встановлюють можливість для добросовісного орендаря реалізації переважного права на укладення договору оренди на новий строк перед іншими претендентами на оренду цього ж майна і за інших рівних з ними умов, а не автоматичного і беззаперечного продовження договору оренди, як вважає скаржник.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 01.10.2013 р. у справі №906/114/13-г залишити без змін, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

3. Справу №906/114/13-г повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.