Постанова

від 12.08.2008 по справі 2а-143/08

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

                                                       № 2а-143/08

  П О С Т А НО В А

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

            12 серпня 2008 року                                                                             місто

Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

            судді                                                   Попової

С.А.,

            при

секретарі                                      Ченгал О.М.,

            за

участю позивача                            ОСОБА_1,

             - " - 

представника позивача              ОСОБА_2,

                                 представника відповідача                 Курись

А.В.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в залі суду в місті Маріуполі справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення

Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради про стягнення

недоотриманих коштів по щорічній разовій грошовій допомозі до 5 травня як

інваліду війни за 2008 рік,

В С Т А Н О В И В:

                        У

червні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до

Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району

Маріупольської міської ради (далі за текстом - УПСЗН) про стягнення

недоотриманої разової грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни за 2008

рік в сумі 3045грн. В обґрунтування заявлених вимог вказував на те, що він є

інвалідом ІІІ групи, згідно до ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів

війни, гарантії їх соціального захисту” (далі за

текстом - Закон № 3551-ХІІ) має право на одержання щорічно разової допомоги до

5 травня у розмірі сім мінімальних пенсій за віком. Розмір мінімальної пенсії

за віком у 2008р. складає 485грн. (481грн.+1%), отже йому повинно було бути

виплачено 3395грн. Натомість, УПСЗН Орджонікідзевського району міста Маріуполя

виплатило йому тільки 350грн. Виплачена відповідачем сума з посиланням на норми

Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік" суперечить

положенням Конституції і вимогам Закону № 3551-ХІІ та порушує його

конституційні права. У зв"язку з чим просив стягнути з відповідача на його

користь недоотриману щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2008р.,

розраховану на підставі Закону, в розмірі 3045грн.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені ним

вимоги і уточнив кінцеву редакцію позовних вимог, за якою просив стягнути з

відповідача на його користь недоотриману суму щорічної разової допомоги як

інваліду війни до 5 травня за 2008 рік у сумі 3017грн., без врахування 1% при

обчисленні мінімальної пенсії за віком, що в первісній редакції позову наведено

помилково. Надав пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримав заявлені

довірителем вимоги в уточненій редакції.

Представник

відповідача Курись А.В., що діє за

довіреністю, позовні

вимоги в кінцевій редакції не визнав. В обґрунтування

своїх заперечень вказував на наступне. Статтею 95 Конституції України

встановлено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються

видатки держави на потреби всього суспільства, розмір та направлення цих

видатків. Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня, до яких відноситься

УПСЗН Орджонікідзевського району, беруть зобов"язання та проводять видатки

тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами (ст. 51

Бюджетного кодексу України). Законом України "Про державний бюджет на 2008

рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р.

№ 107-VI були внесені зміни до Закону № 3551-ХІІ. Відповідно до ч. 5 ст. 13

цього Закону, що діяла на момент виплати, щорічно до 5 травня інвалідам війни

виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом

Міністрів України в межах бюджетних асигнувань, встановлених законом про

Державний бюджет України. Згідно із Постановою КМУ "Про розміри разової

грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України

"Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та

"Про жертви нацистських переслідувань" від 12.03.2008р. № 183, якою

регламентовано виплату разової грошової допомоги, позивачеві як інваліду війни

третьої групи, у квітні поточного року виплачено щорічну разову грошову

допомогу до 5 травня за 2008р. в сумі 350грн. Вважав, що доводи позивача щодо

застосування рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. про визнання

неконституційними деяких положень Закону України "Про державний бюджет на

2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від

28.12.2007р. № 107-VI є необґрунтованими, оскільки воно було прийняте

22.05.2008р., тобто після здійснення спірної виплати позивачеві у квітні 2008р.

в період дії вищезгаданого Закону України № 107-VI від 28.12.2007р. Розрахунок

позивача розміру мінімальної пенсії за віком вважає суперечливим положенням

діючого законодавства, зокрема ст. 2 Закону України "Про прожитковий

мінімум", яка кореспондує встановлення розміру мінімальної пенсії за віком

до Конституції України та законів України, а між тим, Законом України "Про

статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не встановлено,

що виплату разової грошової допомоги слід провадити у розмірі мінімальних

пенсій за віком із розрахунку встановленого прожиткового мінімуму. У зв"язку

з тим, що на УПСЗН Орджонікідзевського району не покладено функції визначення

розмірів разової грошової допомоги, здійснення перерахунків, вважав, що дії

відповідача зі спірного за позовом питання вчинені в межах повноважень і у

відповідності з діючим законодавством. Підсумовуючи викладене, просив у

задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 

відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи,

суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в уточненій кінцевій редакції підлягають

задоволенню за наступних підстав.

Правовий статус ветеранів війни, визначає Закон України

«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня

1993 року (з подальшими змінами). Розділом 3 цього Закону визначені пільги

ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту, ст. 12 якого передбачає

пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.

Позивач ОСОБА_1 є інвалідом війни ІІІ групи, що

підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданого 10 лютого 2004 року.

Як вбачається з матеріалів справи позивачу була проведена

у квітні 2008 року виплата щорічної разової допомоги до 5 травня за 2008 рік як

інваліду третьої групи у розмірі 350грн., вчинена за положеннями Закону України

"Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких

законодавчих актів України" від 28.12.2007р. № 107-VI, Постанови Кабінету

Міністрів України "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується

в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни,

гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань"

від 12.03.2008р. № 183.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи

державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи

зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією України.

Відповідно до принципу верховенства права та законності

суд, при вирішенні справи керується принципом верховенства права,

задекларованого ст. 8 Конституції України, відповідно до якого, зокрема людина,

її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і

спрямованість держави. Крім того, як роз'яснено постановою Пленуму Верховного

суду України № 9 від 01 листопада 1996 року 

«Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», судам

необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи

іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України,

постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України), підлягають оцінці на

відповідність як Конституції України, так і Закону.

Конституційний Суд України у п. 1 рішення № 6-рп\2007

року у справі № 1-29\2007  відзначив, що

положеннями Закону України „Про Державний бюджет України” не можуть

скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і

гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися

зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше

(додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

У рішенні від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000 (справа про порядок

виконання рішень Конституційного Суду України) Конституційний Суд України

зазначив, що «рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для

набрання чинності не потребують підтвердження з боку будь-яких органів

державної влади. Обов'язок виконання рішення Конституційного Суду України є

вимогою Конституції України (ч.2 ст. 150)».

Проте, пунктом 20 розділу П Закону України «Про Державний

бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів

України» від 28 грудня 2007 року, законодавцем всупереч зазначеним правовим

позиціям були внесені зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни,

гарантії їх соціального захисту».

Так, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус

ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня інвалідам

війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються

Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом

про Державний бюджет України».

Постановою Кабінету Міністрів України № 183 від 12

березня 2008 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в

2008 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії

їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» встановлено,

що у 2008 році виплата разової грошової допомоги здійснюється, зокрема,

інвалідам ІІІ групи у розмірі 350 гривень.

 У зв'язку з цим, рішенням

Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано такими, що

не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення

Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік", у тому числі і

положення п. 20 розділу П, яким були внесені 

зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх

соціального захисту».

Пунктом 6 рішення встановлено, що Рішення Конституційного

Суду України по цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної

юрисдикції при розгляді позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли

внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік

та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»,  визнаних неконституційними.

Фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію Закону

України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту", відповідно до ст. 17 здійснюється за рахунок коштів державного

та міського бюджетів, а виплата разової грошової допомоги до 5 травня в

розмірах, передбачених ст. ст. 12-16 Закону, згідно до ст. 17-1 Закону

здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

Отже, на відповідача покладений обов'язок здійснення

виплати разової грошової допомоги саме в розмірах, передбачених Законом України

«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Враховуюче зазначене, беручи до уваги положення ст. 92 ч.

1 п. 1 Конституції України, суд приходить до висновку, що виплата щорічної

разової допомоги до 5 травня за 2008 рік здійснена відповідачем у розмірі 350

гривень на підставі Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та

про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. №

107-VI, Постанови Кабінету Міністрів України "Про розміри разової грошової

допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про

статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви

нацистських переслідувань" від 12.03.2008р. № 183, є такими, що порушують

норми спеціального закону.

Даний висновок зроблено судом з урахуванням рішення

Європейського Суду з прав людини у справі «Кечко проти України», а саме з

урахуванням зауважень Суду, якими визначено, що в межах свободи дій держави

визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету,

Держава може вводити, призупиняти чи закінчувати  виплату таких надбавок, вносячи відповідні

зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату

певних надбавок і дотримано всі вимоги необхідні для цього, органи державної

влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є

чинними.

Відповідно до  ч. 4

ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх

соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5

травня, мають  право  звернутися 

за  нею та отримати  її  до

30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

За таких підстав, суд вважає, що позивач правомірно звернувся до суду із

даним позовом за захистом своїх, не визнаних і оспорюваних відповідачем, прав,

у зв"язку з чим позовні вимоги щодо стягнення недоотриманої разової

грошової допомоги за 2008 рік в кінцевій редакції підлягають задоволенню зі

стягненням з відповідача на користь ОСОБА_1 грошових сум згідно із наступним

розрахунком.

Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, яка діяла на

момент спірної виплати, мінімальний розмір пенсії за віком встановлений у

розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,

визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової

основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації

державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає ст.

2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а

також Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»

від 5 жовтня 2000 року за № 2017-111, згідно з якими прожитковий мінімум

застосовується для встановлення, у тому числі, мінімальної пенсії за віком, виходячи з вимог

Конституції України та законів України.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет

України на 2008 рік» розмір мінімальної пенсії за віком становить 481грн.

Разом з тим, ОСОБА_1, замість передбачених Законом

України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» семи

мінімальних пенсій за віком, а саме 3367грн. (481х7), фактично було виплачено у

квітні поточного року тільки 350 гривен. Розмір недоплати, який підлягає

стягненню складає 3017 гривень (3367 - 350).

Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд

вважає можливим у

відповідності до ст. 88 КАС України звільнити його від

сплати судових витрат на користь

держави.

            На підставі ст. ст. 8, 22,

92 Конституції України, ст. 12-14, ст. 17-1 Закону України „Про статус

ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування”, Закону України „Про Державний бюджет України на

2008 рік”, Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 01 листопада 1996

року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», керуючись

ст. ст. 8-11, 71, 88, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства

України, суд, -                     

                                                                        П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення

Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради за рахунок коштів

Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоотриману суму щорічної

грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни за 2008 рік в сумі 3017 (три

тисячі сімнадцять) гривень.

Постанова може бути оскаржена до Донецького

апеляційного адміністративного суду Донецької області через Орджонікідзевський

районний суд міста Маріуполя шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження

протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі та подальшої

подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про

апеляційне оскарження або в порядку ч. 5 ст. 

186 КАС України.

Суддя: