Рішення

від 30.10.2013 по справі 922/3733/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2013 р.Справа № 922/3733/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Уютный Дом", 01042, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 9, код ЄДРПОУ 25273035; до приватного акціонерного товариства "Металіст-Будметалконструкція", 61007, м. Харків, вул. Свистуна, 11, код ЄДРПОУ 30653953; про стягнення 74878,90грн. за участю представників:

позивача - Кудіна О.С., довіреність №49 від 15.03.2013р.;

відповідача - Пивоваров Р.В., довіреність б/н від 16.01.2013р.

В розпочатому 17.09.2013р. судовому засіданні учасникам судового процесу роз"яснено права і обовязки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Уютный дом" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Металіст- Будметалконструкція" про стягнення 74878,90грн. з яких : 70000,00грн. - боргу, 4878,90грн. - 3% річних.

Свої вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачем зобов"язань за договором на проектні роботи №80 СПР від 12.02.2009р. - в порушення п.3.1. цього договору, яким встановлено, що відповідач зобов"язаний виконати умови договору протягом 3 місяців з моменту отримання авансу та надання остаточного варіанту планувальних рішень, не виконав таких робіт, в зв"язку з чим позивачем, відповідно до п.9.3. договору, направлялася вимога про повернення грошових коштів в сумі 70000,00грн., яка відповідачем виконана не була і тому позивачем нараховано відповідачу на підставі ст. 625 ЦК три проценти річних в сумі 4878,90грн., в якості правових підстав позивач вказує на приписи ст.ст. 174, 219 ГК України та ст.ст. 11, 15, 261, 525, 526, 530, 538, 536, 612, 615, 625, 693, 887, 889, 890, 1212, 1214 ЦК України.

Ухвалою суду від 05.09.2013р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні 17.09.2013р.

В судовому засіданні 30.09.2013р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

Вступну та резолютивну частину рішення, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено після перерв у судових засіданнях 17.09.2013р., 30.09.2013р., 07.10.2013р. та 22.10.2013р.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов, посилаючись на те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов"язань за договором на проектні роботи №80 СПР від 12.02.2009р., а саме п.3.1. цього договору, останній не виконав у тримісячний строк, з моменту отримання авансу, роботи з виконання конструктивної частини проекту (креслення марки КМ, КМД і АС огороджуючих конструкцій стін, покриття та каркасу на стадії РД) "Будівництву бізнес-центру з офісно-торгівельно-виставковими приміщеннями з автосалоном та сервісом технічного обслуговування автомобілів на землях Бориспільського району Гірської сільської ради с. Гора Київської області", в зв"язку з чим позивач, окрім суми здійсненої передплати у розмірі 70000,00грн., просить суд стягнути з відповідача за період з 26.04.2011р. по 20.08.2013р., на підставі ст. 625 ЦК три проценти річних в сумі 4878,90грн.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов, наданому до суду 27.09.2013р. за вх. №35771 (а.с.77-79) та у поясненнях щодо позовної заяви, наданих до суду 17.10.2013р. за вх.№38582 (а.с.94-95), де відповідач вказує, по-перше, на те, що позивач замість 85000,00грн. авансового платежу (п.2.2.1. договору) сплатив відповідачу лише 70000,00грн., а по-друге, на те, що відсутні правові підстави для задоволення даного позову, оскільки позивач в позовній заяві посилається на приписи ст. 1212 ЦК України, яка встановлює обов"язок повернення грошових коштів отриманих без правових підстав, в той час, як кошти перераховані відповідачу на виконання умов договору, укладеного сторонами. Крім того, відповідач зазначає, що він приступив до виконання робіт, обумовлених у договорі, і оскільки позивач не сплатив всю суму авансового платежу відповідач мав право на притримання результату роботи.

В свою чергу позивач, у поясненнях стосовно відзиву відповідача на позовну заяву б/н від 03.10.2013р., наданих до суду 04.10.2013р. за вх.№36805, зазначає, що оскільки на даний час жодного акту в підтвердження виконаних робіт сторонами не підписано, у відповідача відсутні підстави посилатися на виконання ним робіт, а відтак і не має права на утримання авансового платежу у розмірі 70000,00грн.

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, внаслідок чого справа розглядається відповідно до норм ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Між приватним акціонерним товариством "Металіст- Будметалконструкція" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Уютный дом" (замовник) укладено договір на проектні роботи №80 СПР від 12.02.2009р., відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов"язується за узгодженим і затвердженим технічним завданням виконати конструктивну частину проекту (креслення марки КМ, КМД і АС огороджуючих конструкцій стін, покриття та каркасу на стадії РД) "Будівництву бізнес-центру з офісно-торгівельно-виставковими приміщеннями з автосалоном та сервісом технічного обслуговування автомобілів на землях Бориспільського району Гірської сільської ради с. Гора Київської області". Документація виконується українською мовою.

Сума договору складає 142287,92грн. та 20% ПДВ - 28457,58грн., всього 170745,50грн. (п.2.1. договору, протокол погодження по договірній ціні, додаток №1 до договору, а.с.15).

За змістом п.9.1. договору даний договір уявляє собою повний обсяг угод між сторонами та скасовує дію усіх попередніх письмових або усних домовленостей або угод, що відносяться до його предмету, крім тих, що точно зазначені в його тексті і вступає в силу з дати його підписання представниками сторін та діє до повного його виконання. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, у разі якщо це має місце (п.9.2. договору).

Замовник має право у будь-який час розірвати даний договір. У випадку такого розірвання договору замовник оплачує фактичну вартість, виконаних підрядником і переданих за актом, робіт (п.9.3. договору).

Сторони у п.2.2. договору погодили, що оплата за даним договором здійснюється поетапно :

2.2.1. після підписання даного договору замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця аванс у розмірі 85000,00грн., у т.ч. ПДВ 20% - 14166,67грн.

2.2.2. за спливом не менше 1 місяця з моменту початку робіт (за умови передання замовником виконавцю остаточних планувальних рішень) замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця другий платіж у розмірі 40000,00грн., в т.ч. ПДВ 20% - 6666,67грн.

2.2.3. кінцева оплата у розмірі 45745,50грн., у т.ч. ПДВ 20% - 624,25грн. за виконані проектні роботи здійснюється за письмовим сповіщенням виконавця про готовність проекту з передачею замовнику 1 екземпляру проектної документації.

Згідно умов п.3.1. даного договору виконавець зобов"язався виконати умови договору протягом 3 місяців з моменту отримання авансу та надання остаточного варіанту планувальних рішень.

Також у у цьому договорі сторони погодили, - якщо в процесі виконання робіт з"ясується недоцільність подальшого виробництва робіт, сторони складають двосторонній акт та здійснюють взаєморозрахунки за фактично виконані роботи (п.4.2. договору).

Як слідує з позовної заяви, не заперечується відповідачем, на виконання умов договору, в період з 11.03.2009р. по 09.04.2009р., позивачем сплачено на користь відповідача 70000,00грн. авансового платежу.

Позивач звернувся до відповідача з проханням призупинити роботи з проектування за договором №80 СПР від 12.02.2009р. до отримання протоколу Містобудівного обгрунтування будівництва даного об"єкту, що буде повідомлено відповідачу (лист №108 від 04.06.2009р., а.с.17).

В подальшому позивач звернувся до відповідача з проханням повернути раніше сплачений авансовий платіж у розмірі 70000,00грн., у т.ч. ПДВ 20% - 11666,67грн., оскільки за станом на 15.04.2011р. у замовника відсутні кошти для продовження проектування (лист №30 від 18.04.2011р.), проте грошові кошти у розмірі 70000,00грн. відповідачем позивачу повернуті не були.

Підставою звернення позивачем із даним позовом до суду стало те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов"язань за договором на проектні роботи №80 СПР від 12.02.2009р., останній, в порушення п.3.1. договору, не виконав у тримісячний строк, з моменту отримання авансу, роботи, визначені п.1.1. договору, та на вимогу позивача не повернув грошові кошти, в зв"язку з чим позивач, просить суд стягнути з відповідача за період з 26.04.2011р. по 20.08.2013р., на підставі ст. 625 ЦК три проценти річних в сумі 4878,90грн. При цьому строк прострочення виконання зобов"язання обліковується позивачем з врахуванням приписів ч.2 ст. 530 ЦК України - 18.04.2011р. позивач звернувся із заявою про повернення коштів.

Натомість відповідач позов вважає необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки, в порушення п.2.2.1. договору, позивач замість 85000,00грн. авансового платежу сплатив відповідачу лише 70000,00грн., та зауважує на відсутності правових підстав для задоволення даного позову, оскільки позивач в позовній заяві посилається на приписи ст. 1212 ЦК України, яка встановлює обов"язок повернення грошових коштів отриманих без правових підстав, в той час, як кошти перераховані відповідачу на виконання умов договору, укладеного сторонами.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням позовних вимог та заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що договір на проектні роботи №80 СПР від 12.02.2009р. є договором підряду.

В силу положень ст. ст. 627, 632 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, у тому числі і ціни.

Пунктом 4.2. договору сторони погодили, - якщо в процесі виконання робіт з"ясується недоцільність подальшого виробництва робіт, сторони складають двосторонній акт та здійснюють взаєморозрахунки за фактично виконані роботи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з проханням повернути раніше сплачений авансовий платіж у розмірі 70000,00грн., у т.ч. ПДВ 20% - 11666,67грн., оскільки за станом на 15.04.2011р. у замовника відсутні кошти для продовження проектування (лист №30 від 18.04.2011р.), що узгоджується з п.4.2. договору.

Згідно приписів п.2. Постанови Пленуму ВГСУ №6 від 23.03.2012р., рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Суд критично ставиться до тверджень відповідача про виконані ним роботи на суму 42500,00грн., оскільки листів, що направлялися відповідачем позивачу, до суду не надано, але у відзиві на позов та у претензії щодо повернення грошових коштів у розмірі 27500,00грн. (вих.№62 від 02.04.2013р., а.с. 20) хоча і зазначається про те, що роботи за договором частково виконані відповідачем, але ані доказів на підтвердження їх виконання ані доказів на підтвердження їх обсягу в матеріалах справи не міститься, сторонами надано не було, як не було надано і акту, складеного у відповідності до п.4.2. договору, яким сторонами встановлено, що, якщо в процесі виконання робіт з"ясується недоцільність подальшого виробництва робіт, сторони складають двосторонній акт та здійснюють взаєморозрахунки за фактично виконані роботи. При цьому відсутні і докази складення такого акту самим відповідачем, що унеможливлює прийняття обставин, викладених у претензії за №62 від 02.04.2013р., як доказів часткового виконання робіт за договором.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, суд бере до уваги, що в п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12. 2011 року, зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача сплати відповідачу авансу у розмірі 70000,00грн. та недоведеність з боку відповідача факту виконання робіт за договором на проектні роботи №80 СПР від 12.02.2009р. та повернення позивачу вказаних коштів, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 70000,00грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про стягнення 3% річних в сумі 4878,90грн. за період з 26.04.2011р. по 20.08.2013р., суд керується наступним.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач звертався до відповідача з проханням повернути авансовий платіж у розмірі 70000,00грн., у т.ч. ПДВ 20% - 11666,67грн. 18.04.2011р., що не оспорюється відповідачем (лист №30 від 18.04.2011р.), проте грошові кошти у розмірі 70000,00грн. відповідачем повернуті не були.

Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо ж зобов'язання не виконано або виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки. Останні встановлені, зокрема, у ст. 625 ЦК України, яка передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відносяться передбачені ст.625 ЦК України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов'язанню, правова природа яких, є самостійним способом захисту прав і забезпечення виконання зобов'язань.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

При таких обставинах та відповідно до вимог ст. ст. 509, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 ГК України та ст. ст. 33, 34 ГПК України позовні вимоги в частині стягнення 4878,90грн. трьох процентів річних (за період з 26.04.2011р. по 20.08.2013р.), як обґрунтовано заявлені.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати з цієї справи покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Металіст- Будметалконструкція" (61007, Харківська область, місто Харків, Орджонікідзевський район, вул. Свистуна, 11, код ЄДРПОУ 30653953) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Уютный дом" (01042, місто Київ, бульвар Дружби Народів, 9, код ЄДРПОУ 25273035, п/р №26006192192 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, МФО 380805) 74878,90 грн. (сімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят вісім гривень 90 копійок), з яких : 70000,00грн. - боргу, 4878,90грн. - 3% річних.

2.1. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Металіст- Будметалконструкція" (61007, Харківська область, місто Харків, Орджонікідзевський район, вул. Свистуна, 11, код ЄДРПОУ 30653953) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Уютный дом" (01042, місто Київ, бульвар Дружби Народів, 9, код ЄДРПОУ 25273035, п/р №26006192192 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ, МФО 380805) судового збору у розмірі 1720,50грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок).

3.1. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 04.11.2013 р.

Суддя Денисюк Т.С.