Ухвала

від 17.09.2013 по справі 820/4271/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 р.Справа № 820/4271/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної об'єднаної держаної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2013р. по справі № 820/4271/13-а

за позовом Харківського заводу "Продтовари" у формі товариства з обмеженою відповідальністю в особі директора Юровського Михайла Ігоревича

до Західної об'єднаної держаної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач- Харківський завод "Продтовари" у формі товариства з обмеженою відповідальністю в особі Директора Юровського Михайла Ігоревича, звернувся до суду з позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України, у якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення від 17.05.2013 року №0000362211, №0000372211.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки є неправомірними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняти з порушенням норм законодавства України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, що є підставою для їх скасування.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення - рішення від 17.05.2013 року №0000362211, №0000372211 винесені Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Вирішено питання щодо розподілу судового збору.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 14.1.71 п.14.1 ст.14, п.п. 153.2.1, п.п. 153.2.3 п. 153.2 ст. 153, п.п.188.1 ст. 88 Податкового кодексу України, п. 5.1 п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 7.2.1 п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 року допущено процесуальне правонаступництво та замінено Західну міжрайонну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби правонаступником - Західною об'єднаною держаною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

Виходячи з приписів ст.197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було проведено виїзну планову перевірку Харківського заводу "Продтовари" у формі товариства з обмеженою відповідальністю в особі Директора Юровського Михайла Ігоревича (код ЄДРПОУ 00380008) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.09.2012 року.

Результати перевірки оформлені актом №322/22.1-07/00380008 від 29.01.2013 року, яким зафіксовано наступні порушення: п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), п.п.14.1.71 п.14.1 ст. 14, п.п.153.2.1, п.п.153.2.3 п.153.2 ст. 153, п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.п.138.8.1 п.138.8 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI; п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.6, п.201.7, п.201.10 ст. 201, п.п.14.1.71 п.14.1 ст. 14, п.п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (т. 2 а.с. 4-50).

Позивач не погодившись з висновками акту перевірки від 29.01.2013 року, надав до податкового органу заперечення № 23 від 19.02.2013 року (т. 2 а.с. 51-65).

Листом від 25.02.2013 року №2433/10/22.1-10 Західна міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби повідомила товариство, за участю якого на засіданні комісії 25.02.2013 року було розглянуто заперечення, та прийнято рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки (т.2 а.с. 67).

Згодом, листом від 05.03.2012 року №2664/10/22.1-10 відповідач просив позивача надати до податкового органу додаткові документи для з'ясування питань викладених у запереченнях на акт перевірки від 29.01.2013 року (т. 2 а.с. 68).

У відповідь на лист № 2664/10/22.1-10 від 05.03.2013 року Західної МДПІ м. Харкова Харківський завод "Продтовари" у формі ТОВ надав лист №37 від 14.03.2013 року з додатковими поясненнями щодо здійснення господарської діяльності за період з 01.01.2010 року по 30.09.2012 року (т. 2 а.с. 69-74).

Західною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби 28.03.2013 року було проведено виїзну позапланову перевірку Харківського заводу "Продтовари" у формі товариства з обмеженою відповідальністю в особі Директора Юровського Михайла Ігоревича (код ЄДРПОУ 00380008) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.09.2012 року.

За результатами перевірки податковим органом було складено акт №1076/22.-7/00380008 від 28.03.2013 року (т. 2 а.с. 76-133), яки зафіксовано порушення: п.п.14.1.71 п.14.1 ст.14, п.п.153.2.1, п.п.153.2.3 п.153.2 ст.153 Податкового кодексу України від 02.12.2010 із змінами та доповненнями за рахунок реалізації продукції через реєстратор розрахункових операцій, а саме кінцевому споживачу, які є пов'язаними особами, за цінами, які є нижчими ніж звичайні, внаслідок чого занижено валовий дохід на загальну суму 180 грн., у тому числі: за 1 квартал 2012 в сумі 29 178,0 грн., за 2 квартал 2012 р. сумі 79 530,0 грн., за 3 квартал 2012 року 71 624,0 грн., що призвело до заниження податку на прибуток 37 870,0 грн.; п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (з урахуванням змін та доповнень), що призвело до завищення валових витрат в загальній сумі 856 109,0 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Майра" (код ЄДРПОУ 36817495, регіон - Харків) за 4 квартал 2010 року на загальну суму 401733,0 грн., ТОВ "Даерс" ( код ЄДРПОУ 33564369, регіон - м. Дніпропетровськ) за 1 квартал 2010 року на загальну суму 48213,0 грн., ПП "Виробничо-комерційна фірма "Укрпромснаб" (код ЄДРПОУ 34202109 , регіон - Луганськ) за 3 квартал 2010 року на загальну суму 20517,0 грн., ТОВ "АПК Улан" (код ЄДРПОУ Ю71820) на загальну суму 385 646,0 грн., у т. ч:. за 2 квартал 2010 р. на суму 246 486,0 грн., за 3 квартал 2010 року на суму 139160,0 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 1-4 квартал 2011 року на загальну суму 214 028, 0 грн.; п.138.1,п.138.2,п.138.4,п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 "Податкового кодексу України" від 02.12.2010 року №2755-УІ, що призвело до завищення валових витрат по взаємовідносинам з Асоціацією Харківського міжгалузевого центру екологічної освіти, виховання та науково - практичної діяльності "Харків-екоцентр" (код ЄДРПОУ 21254147, регіон - м. Харків) за 2 квартал 2012 року на загальну суму 443,ній скарзі.

Позивач не погодившись з висновками акту перевірки надав до податкового органу заперечення від 23.04.2013 року №66 (т. 2 а.с. 134-139).

Листом від 29.04.2013 року №5179/10/22.1-10 Постійною діючою комісією залишено результати акту перевірки від 28.03.2013 року №107/22.1-07/00380008 без змін (т. 2 а.с. 140-158).

На підставі акту перевірки від 28.03.2013 року податковим органом винесено податкові повідомлення -рішення: №0000362211 від 17.05.2013 року на загальну суму 314988 грн., з яких: основний платіж +251990 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) +62998 грн., №0000372211 від 17.05.2013 року на загальну суму 259220,00 грн., з яких: основний платіж +207376 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 51844 грн. (т. 2 а.с. 159).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, прийнято рішення за відсутності передбачених законом підстав та при невірному застосування норм законодавства.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Харківський завод "Продтовари" у формі товариства з обмеженою відповідальністю в особі Директора Юровського Михайла Ігоревича у перевіряємому періоді мало господарські відносини із ТОВ "Майра" та ТОВ "Даерс", ТОВ "АПК Улан", ПП "Виробничо-комерційна фірма "Укрпромснаб", Асоціація Харківського міжгалузевого центру екологічної освіти, виховання та науково-практичної діяльності "Харків-екоцентр".

Так, між Харківським заводом "Продтовари" у формі товариства з обмеженою відповідальністю в особі Директора Юровського Михайла Ігоревича (Покупець) та ТОВ "Майра" (Продавець) було укладено договір купівлі - продажу від 01.08.2010 року №М-0108-6КП (т. 1 а.с. 32).

За умовами якого Продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупця цукор - пісок, а Покупець зобов'язується прийняти товар і сплати за нього на умовах договору.

На підтвердження реальності здійснення вказаної господарської операції позивачем надано бухгалтерські та податкові документи, а саме: видаткові накладні (т. 1 а.с. 43-60), податкові накладні (т. 1 а.с. 33-42), товарно-транспортні накладні (т. 1 а.с. 43-60 зі зворотного боку); подорожні листи (т. 1 а.с. 61-78), прибуткові накладні (т. 1 а.с. 43-60),

Факт оплати за поставлений цукор - пісок, згідно договору купівлі - продажу від 01.08.2010 року підтверджується банківськими виписками (т. 4 а.с. 4-212) та платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 79-88).

Також, між Позивачем (Покупець) та ТОВ "Даерс" (Постачальник) було укладено договір поставки ХК000017 від 09.02.2009 року (т. 1 а.с. 95).

За умовами вищевказаного договору Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар і сплати за нього на умовах договору.

Факт виконання Позивачем зобов'язань по вищезазначеним договорам підтверджується виписаними ТОВ "Даерс" на ім'я Позивача податковими накладними (т. 1 а.с. 101-102 зі зворотного боку).

Контрагент Позивача ТОВ "Даерс" постачав глазур кондитерську власним транспортом Харківського заводу "Продтовари" у формі ТОВ, факт доставки товару підтверджується залученими до матеріалів справи: товарно - транспортними накладними № 13 від 12.01.2010 року, № 19 від 14.01.2010 року, № 21 від 15.01.2010 року, № 33 від 298.01.2010 року (т. 1 а.с. 97-100 зі зворотного боку); подорожніми листами: № 792876 від 12.01.2010 року, № 792881 від 14.01.2010 року, № 792884 від 15.01.2010 року, № 792915 від 29.01.2010 року (т. 1 а.с. 103-106).

Після прийняття та розвантаження глазур кондитерська оприбутковувалась Харківським заводом "Продтовари" у формі ТОВ на склад, що підтверджується прибутковими накладними № 14 від 12.01.2010 року, № 19 від 14.01.2010 року, № 24 від 15.01.2010 року, № 65 від 29.01.2010 року (т. 1 а.с. 101-102).

Факт оплати глазурі кондитерської підтверджується банківськими виписками (т. 4 а.с. 4-212) та платіжними дорученнями: № 23 від 11.01.2010 року, № 43 від 13.01.2010 року, № 51 від 14.01.2010 року, № 70 від 15.01.2010 року, № 84 від 18.01.2010 року, № 132 від 25.01.2010 року, № 159 від 29.01.2010 року (т. 1 а.с. 107-110).

Також, 01.12.2009 року між Харківським заводом "Продтовари" у формі ТОВ (Покупець) та ТОВ "АПК УЛАН" (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №У-09/12/01/3-КП від 01.12.2009 року (т. 1 а.с. 113).

За умовами укладеного правочину Продавець передає у власність Покупцю, а Покупець приймає і своєчасно сплачує за поставлений товар.

Реальність виконання зобов'язань сторонами згідно укладеного правочину підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного обліку: видатковими накладними (т. 1 а.с. 126, 128, 131-132, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 146, 148, 150, 152, 154, 156, 158, 160, 164, 166, 168), податковими накладними (т. 1 а.с. 119-125), товарно - транспортними накладними (т. 1 а.с. 126, 128, 131-132, 134, 136, 138, 140, 142, 143, 146, 148, 150, 152, 154, 156, 158, 160, 162, 164, 166, 168 зі зворотного боку); подорожними листами (т. 1 а.с. 127, 129-130, 133, 135, 137, 139, 141, 143, 145, 147, 149, 151, 153, 155, 157, 159, 161, 163, 165, 167, 169 ).

Після прийняття та розвантаження цукор оприбутковувався Харківським заводом "Продтовари" у формі ТОВ на склад, що підтверджується прибутковими накладними (т. 1 а.с. 126, 128, 131-132, 134, 136, 138, 140, 142, 144, 146, 148, 150, 152, 154, 156, 158, 160, 164, 166, 168).

Оплата товару здійснювалась шляхом списання коштів з рахунків Позивача, що підтверджується банківськими виписками (т. 4 а.с. 4-212) та платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 170-181).

Також матеріалами справи встановлено, що між Позивачем (Покупець) та ПП "ВКФ "Укрпромснаб" (Продавець) було укладено договір купівлі - продажу №04/02-10 від 04.02.2010 року (т. 1 а.с. 199).

За умовами укладеного правочину Продавець передає у власність Покупцю, а Покупець приймає і своєчасно сплачує за поставлений товар.

Факт поставки меланжу яєчного відповідно до укладеного правочину підтверджується: видатковими накладними (т. 1 а.с. 201-204 зі зворотного боку).

Після прийняття та розвантаження меланж яєчний оприбутковувався Харківським заводом "Продтовари" у формі ТОВ на склад, що підтверджується прибутковими накладними (т. 1 а.с. 200, 202-204).

Факт оплати меланжу яєчного підтверджується банківськими виписками (т. 4 а.с. 4-212) та платіжними дорученнями (т. 1 а.с. 205-209).

Всі розвантажувальні роботи на території Харківського заводу "Продтовари" у формі ТОВ здійснювались його співробітниками, які працюють на підставі наказів № 44-К від 31.08.2006 року та № 2-К від 13.01.2010 року (т. 1 а.с. 231-232).

Прийняття цукру та підписання супровідної документації здійснював заступник директора з МТЗ ОСОБА_2, повноваження якого підтверджуються Наказом № 47-К від 30.09.2010 року (т. 1 а.с. 234). ОСОБА_2 є матеріально відповідальною особою у відповідності до Договору № 21/2010 (т. 1 а.с. 235) про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, укладеного ним 01.10.2010 року з Харківським заводом "Продтовари" у формі ТОВ.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, використаних і повернутих довіреностей на одержання цінностей сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів. Однак, пункт 13 містить застереження про те, що при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей. Листами № 053-2948 від 04.04.2001 року та № 053-2930 від 05.03.2002 року Міністерство фінансів України надало визначення централізовано-кільцевих перевезень: систематичне завезення товарно-матеріальних цінностей за узгодженими на певний період параметрами (кількість, асортимент, час тощо) на адресу одного або більше замовників (юридичних осіб або їх відділень, дільниць, філій).

Оскільки ТОВ "Майра", ТОВ "Даерс", ПП "ВФК "Укрпромснаб", ТОВ "АПК Улан" здійснювали систематичні завезення товару Харківському заводу "Продтовари" у формі ТОВ, а останній надав своїм контрагентам листи: №79 від 01.12.2009 року, №57 від 01.08.2010 року, №23 від 09.02.2010 року, №19 від 04.02.2010 року (т.1 а.с. 238-241), в яких містився зразок відбитка печатки, довіреність на одержання цінностей не видавалась, натомість на підпис ОСОБА_2 на супровідній документації проставлялась печатка Харківського заводу "Продтовари" у формі ТОВ.

Цукор поставлявся у незворотній тарі, а саме - мішках, які були списані та утилізовані згідно Актів списання незворотної тари від 30.10.2010 року, від 30.06.2010 року, від 31.07.2010 року, 31.10.2010 року (т. 1 а.с. 229-230, та зі зворотного боку).

В ході виробничого процесу сировина була використана, в тому числі й цукор, а майстер виробництва передав заступнику директора з МТЗ готову продукцію на склад. Передача сировини та наступна передача готової продукції здійснювалась на підставі виробничих листів (т. 2 а.с. 160-250, т. 3 а.с. 4-240).

Також, судовим розглядом встановлено, що фахівцями при проведенні перевірки було поставлено під сумнів наявність господарських операцій за квітень 2012 року, а також фактичної наявності взаємовідносин між Харківським заводом "Продтовари" у формі ТОВ та Асоціацією Харківського міжгалузевого центру екологічної освіти, виховання та науково-практичної діяльності "Харків-Екоцентр". Підставою неможливості вчинення правочинів Асоціацією Харківського міжгалузевого центру екологічної освіти, виховання та науково-практичної діяльності "Харків-Екоцентр" у квітні 2012 року податковий орган також вважає складення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова за результатами перевірки Асоціацією Харківського міжгалузевого центру екологічної освіти, виховання та науково-практичної діяльності "Харків-Екоцентр", з питань відносин з платником податку ПП "Лайнстар" за період з 01.04.2012 року по 30.09.2012 року, акту № 933/23/34202109 від 31.12.2010 року.

03.10.2012 року постановою Харківського окружного адміністративного суду визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби по проведенню зустрічної звірки Приватного підприємства "Лайнстар" (код ЄДРПОУ 36626857) за період з 01.04.2012 р. по 30.06.2012 р., результат якої оформлено актом від 13.07.2012 р. №223/2220/36636857 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання з питань дотримання вимог податкового законодавства. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби прийняти податкову декларацію з ПДВ за квітень 2012 року разом з розрахунком коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (Д1), розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), реєстром виданих податкових накладних, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2012 року разом з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5); податкову декларацію з ПДВ за травень 2012 року разом з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), реєстром виданих та отриманих податкових накладних; податкову декларацію з ПДВ за червень 2012 року разом з розрахунком коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1), розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), реєстром виданих та отриманих податкових накладних, за реєстраційними номерами 9028484511, 9028484608, 9028484649, 9028488179, 9035366179, 9035350664, 9035350855, 9030647355, 9030647262, 9035350711, 9035350158, 9035350275 як податкову звітність та внести показники декларацій до електронної бази податкової звітності і до картки особового рахунку Приватного підприємства "Лайнстар".

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2012 року по справі № 2а-9525/12/2070 залишено без змін.

Вищим адміністративним судом України винесена ухвала від 11.02.2013 року про відмову у відкритті касаційного провадження у справі за позовом приватного підприємства "Лайнстар" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про визнання дій неправомірними.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість висновків висновки податкового органу з приводу завищення валових витрат та податкового кредиту за квітень 2012 року.

Також судовим розглядом встановлено, що між Позивачем (Замовник) та Асоціацією Харківського міжгалузевого центру екологічної освіти, виховання та науково-практичної діяльності "Харків-Екоцентр" (Виконавець) було укладено договір №17-11 на створення/передачу/науково-технічної продукції від 31.01.2011 року (т. 1 а.с. 210). За умовами укладеного правочину Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання наступних робіт: контроль джерел викидів, розробка дозволу та ліміту на утворення та розміщення відходів у 2012 року.

Реальність виконання зобов'язань сторонами по укладеному вище правочину підтверджується актом прийняття - здачі №1 від 09.04.2012 року (т. 1 а.с. 216), локальним кошторисом, договірною ціною (т. 1 а.с. 211-215 зі зворотного боку), податковою накладною №6 від 06.04.2012 року (т. 1 а.с. 216 зі зворотного боку).

Оплата за надані послуги здійснювалась у безготівковій формі шляхом списання коштів з рахунків Позивача, що підтверджується платіжним дорученням №1146 від 06.04.2012 року (т. 1 а.с. 217).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та його контрагентами зобов'язань за спірними правочинами. Копії долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ", п.201 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Що стосується звичайних цін, на які посилається податковий орган у висновках акту перевірки від 28.03.2013 року, то стаття 39 Податкового кодексу України, в якій містяться методи визначення та порядок застосування звичайної ціни, набрала силу тільки з 01.01.2013 року, що не входить до періоду, що перевірявся.

В період який перевірявся, діяв п.п.14.1.71 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, де вказано, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Відповідачем не було надано до суду жодних доказів на підтвердження того, що ціни, за якими продукція реалізується через реєстратор розрахункових операцій, не є договірною.

З положень ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Однією з істотних умов договору купівлі-продажу (стаття 691 Цивільного кодексу України) є ціна товару, а положення статті 627 Цивільного кодексу України вказують на те, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, споживачі Харківського заводу "Продтовари" у формі ТОВ на момент придбання у нього товару через реєстратор розрахункових операцій вже обрали контрагента та дали свою згоду на встановлену продавцем ціну товару.

З аналізу ст.ст. 6, 7 Закону України "Про ціни та ціноутворення" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Харківський завод "Продтовари" у формі ТОВ, як суб'єкт господарювання, під час провадження господарської діяльності використовує вільні та договірні ціни. Вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Підпунктом 153.2.1 п.153.2 ст. 153 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Таким чином при продажу товару через реєстратор розрахункових операцій у Продавця відсутня можливість ідентифікувати кінцевих споживачів продукції.

Крім того, особи ж, які придбають товар через реєстратор розрахункових операцій, звільняють Харківський завод "Продтовари" у формі ТОВ від витрат на перевезення та витрат, що пов'язані з відстрочкою платежу, адже в даному разі договір купівлі-продажу здійснювався з миттєвим розрахунком, придбають товар у певній кількості та асортименті, а тому отримують його за ціною нижчою ніж інші покупці, але не нижчою за ринкову.

Як свідчать матеріали справи, під час проведення перевірки підприємством позивача було надано пояснення та обґрунтування рівня договірних цін з його контрагентами. До уваги дані пояснення позивача при складанні акту перевірки та висновків акту від 28.03.2013 року фахівцями податкового органу взяті не були, при цьому відповідачем було зроблено посилання на п.п.1.20.5 -1 п.1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який на момент виникнення спірних правовідносин втратив чинність, та не міг слугувати нормативною базою для складання акту перевірки.

Підпунктом 7.2.1. п.7.2 ст. 7 Закону України "Про Податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) унормовані вимоги до податкової накладної, зазначена норма кореспондується з положеннями пункту 198.2 ст. 198, де визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Також, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про Податок на додану вартість" передбачено визначення податкового кредиту звітного періоду, зазначена норма кореспондується з положеннями п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, де зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.201.1. ст. 201 вищевказаного кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача).

З положень п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

До складу валових витрат, у відповідності до п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 п.138.1 ст. 138 цього кодексу визначено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться:

а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу;

б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління;

в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів;

г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу;

ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу;

д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг);

є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна;

ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг;

з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Згідно п.138.2 ст. 138 вищевказаного кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У відповідності до п.138.4 ст. 138 ПКУ витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (п.п.138.8.1 п.138.8 ст. 138 ПКУ від 02.12.2010 року №2755-VI).

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, відповідно до п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Разом з тим, викладені в актах перевірки, судження відповідача не ґрунтуються на жодному з визначених ст.83 Податкового кодексу України джерел.

За таким обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність факту порушення позивачем п.п.14.1.71 п.14.1 ст. 14, ст. ст. 138, 139, 198, 201 Податкового кодексу України, п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями).

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2013 року по справі № 820/4271/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної об'єднаної держаної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2013р. по справі № 820/4271/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.