Рішення

від 29.10.2013 по справі 305/2062/13-ц

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 305/2062/13-ц

Провадження по справі 2/305/1063/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2013 року. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої - судді Марусяк М.О.

при секретарі - Беднар О.О.

з участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квасний" про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні з роботи,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квасний" про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні з роботи. Позовні вимоги мотивує тим, що 05 травня 2009 року він був прийнятий на роботу садівником у Товариство з обмеженою відповідальністю "Квасний", що розташоване на території смт. Кобилецька Поляна Рахівського району Закарпатської області. 30 червня того ж року він переведений на посаду вартового вказаного товариства, на якій перебував до 20 липня 2013 року, тобто до дня його звільнення, згідно п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку із скороченням штату (Наказ №170/к від 20.07.2013 року). Звільнивши його із займаної посади, директор ТОВ "Квасний" в порушення конституційних норм та норм трудового законодавства України не провило із ним розрахунку, як це передбачено ч.1 ст.116 КЗпП України. Заборгованість по виплаті йому заробітної плати в період з січня по липень місяці та листопад - грудень 2012 року складає 6150 гривень, січень - липень (до дня звільнення) 2013 року складає 9000 гривень при середньомісячній зарплаті 1375 гривень за 2012 рік. Таким чином, на день звільнення його з роботи, ТОВ "Квасний" за вказаний період заборгувало йому 15150 гривень. Неправомірні дії посадових осіб ТОВ "Квасний" по невиплаті йому заробітної плати та розрахунку при звільненні, він оскаржив до Генеральної прокуратури України, яка доручила Державній інспекції України з питань праці перевірити даний факт. Він отримав відповідь територіальної Державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, з якого вбачається, що дійсно має місце заборгованість по виплаті йому заробітної плати, однак за 2012 рік документи по заробітній платі діючому директору ТОВ "Квасний" не передані попереднім керівником. На адвокатський запит про надання довідки про заробітну плату за січень - грудень 2012 року та січень - липень 2013 року та допущено за вказаний період заборгованістю, адміністрація ТОВ "Квасний" відмовилася від отримання рекомендаційного листа із запитом, яке повернулося адресату, з чого вбачається, що директор ТОВ "Квасний" ігнорує норми трудового законодавства. Оскільки вирішити даний спір у досудовому порядку не являється можливим із-за прямої відмови дирекції ТОВ "Квасний" у виплаті йому заборгованості по заробітній платі, він змушений звернутися до суду для вирішення даного спору в судовому порядку. На підставі наведеного просив винести судове рішення, за яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квасний" на його користь заборгованість по заробітній платі, в період з січня по липень та листопад-грудень 2012 року, січень-липень 2013 року, до дня звільнення з роботи, в сумі 15 150 (п'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят) гривень.

В судовому засіданні позивач, ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав наведених в позовній заяві. На задоволенні позову наполягають. Надали згоду на розгляд справи в порядку заочного розгляду.

Представник відповідача ТзОВ "Квасний", в судове засідання жодного разу не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заперечень на позов не подавав. При цьому відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи рекомендованими листами, однак останні поверталися до суду з відміткою про те, що адресат відмовляється від їх одержання.

Зі згоди позивача та його представника, суд, відповідно до ст. 224 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказах.

Суд, заслухавши позивача, його представника, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до положень частини 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернути до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом України (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач, ОСОБА_1 працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Квасний". Так згідно даних трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1, позивач 23.05.2009 року був прийнятий на роботу садівником бази відпочинку "Квасний". Згідно наказу №63/к від 30.06.2009 року, ОСОБА_1 був переведений на посаду вартового бази відпочинку "Квасний", та наказом №170/к від 20.07.2013 року був звільнений з роботи по скороченню штату згідно п.1 ст. 40 КЗпП України.

Стаття 47 КЗпП України передбачає, що власник, або уповноважений ним орган, зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудові книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені ст.116 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

З листа Державної інспекції України з питань праці у Закарпатській області від 29.08.2013 року за №01-08/1604 слідує, що при проведенні перевірки у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Квасний" встановлено, що на підприємстві існує заборгованість з виплати заробітної плати ОСОБА_1, в сумі 2778 гривень. Також перевіркою встановлено, що бухгалтерські документи за 2012 рік та січень - лютий 2013 року у товаристві втрачені. Крім цього, за березень, квітень 2013 року гр. ОСОБА_1 безпідставно не нараховувалася та не виплачувалася заробітна плата. Також позивачу не оплачено часу вимушеного простою, який виник не з його вини в період з 01.07.2013 року до дня звільнення 20.07.2013 року. За результатом проведеної перевірки, відповідним приписом керівника підприємства зобов'язано виплатити заборгованість із заробітної плати гр. ОСОБА_1, а також нарахувати та виплатити середній заробіток за всі дні затримки розрахунку при звільненні, аж до дня фактичного розрахунку.

Станом на сьогоднішній день відповідачем так і не виконано припис ТДІ з питань праці у Закарпатській області та не виплачено позивачу заборгованості по заробітній платі, що стверджено самим позивачем та жодним чином не заперечено відповідачем.

Більше того, відповідач відмовляється виконувати ухвалу суду про витребування доказів. а саме надати суду довідку-розрахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період з січня по липень 2012 року, 3 листопада по грудень 2012 року та з січня по 20 липня 2013 року. Так, ухвала суду про витребування доказів, яка була направлена відповідачу рекомендованим листом, повернулася до суду з відміткою про те, що адресат відмовляється від її одержання.

Оскільки, належним чином повідомлений представник відповідача жодного разу в судове засідання не з`явився, ухвали про витребування доказів не виконав, суд, в силу частини 4 ст. 169 ЦПК України, вирішує дану справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Так, з розрахунку наданого позивачем слідує, що заборгованість по виплаті позивачу заробітної плати в період з січня по липень місяці та листопад - грудень 2012 року складає 6150 гривень, січень - липень (до дня звільнення) 2013 року складає 9000 гривень, при середньомісячній зарплаті 1375 гривень за 2012 рік. Таким чином, на день звільнення позивача з роботи, ТОВ "Квасний" за вказаний період заборгувало йому 15150 гривень.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу,при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

У п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" зазначено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановляння рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У відповідності до положень статті 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, а саме доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, заслухавши та дослідивши пояснення позивача його представника, суд вважає їх належними та достатніми для вирішення справи по суті, та такими, що відповідають вимогам ст.ст. 59-60 ЦПК України, згідно яких належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідач в судове засідання не з`явився, жодних доказів на спростування позовних вимог позивача не надав.

Враховуючи наведене та зважаючи на обставини справи, ті докази, які були здобуті судом в ході розгляду справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі за позовами про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових відносин.

На підставі наведеного та з урахуванням вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача ТзОВ "Квасний" в спеціальний фонд Державного бюджету України в особі Рахівського районного суду Закарпатської області слід стягнути 229.40 гривень судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 209, 212-215, 218, 367 Цивільного процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квасний" на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 заборгованість по заробітній платі, в період з січня по липень та листопад-грудень 2012 року, січень-липень 2013 року, до дня звільнення з роботи, в сумі 15 150 (п'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квасний" в спеціальний фонд Державного бюджету України в особі Рахівського районного суду Закарпатської області 229 гривень 40 копійок судового збору, № доходного рахунку 31212206700211, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до цивільної палати апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Марусяк М.О.

З оригіналом вірно

Суддя Рахівського районного суду: Марусяк М.О.