Рішення

від 01.04.2014 по справі 305/2062/13-ц

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 305/2062/13-ц

Провадження по справі № 2/305/168/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2014 року. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої - судді Марусяк М.О.

при секретарі - Беднар О.О.,

з участю: позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квасний" про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні з роботи,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квасний" про стягнення невиплаченої заробітної плати при звільненні з роботи. Позовні вимоги мотивує тим, що 05 травня 2009 року він був прийнятий на роботу садівником у Товариство з обмеженою відповідальністю "Квасний", що розташоване на території смт. Кобилецька Поляна Рахівського району Закарпатської області. 30 червня того ж року він переведений на посаду вартового вказаного товариства, на якій перебував до 20 липня 2013 року, тобто до дня його звільнення, згідно п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку із скороченням штату (Наказ №170/к від 20.07.2013 року). Звільнивши його із займаної посади, директор ТОВ "Квасний" в порушення конституційних норм та норм трудового законодавства України не провило із ним розрахунку, як це передбачено ч.1 ст.116 КЗпП України. Заборгованість по виплаті йому заробітної плати в період з січня по липень місяці та листопад - грудень 2012 року складає 6150 гривень, січень - липень (до дня звільнення) 2013 року складає 9000 гривень при середньомісячній зарплаті 1375 гривень за 2012 рік. Таким чином, на день звільнення його з роботи, ТОВ "Квасний" за вказаний період заборгувало йому 15150 гривень. Неправомірні дії посадових осіб ТОВ "Квасний" по невиплаті йому заробітної плати та розрахунку при звільненні, він оскаржив до Генеральної прокуратури України, яка доручила Державній інспекції України з питань праці перевірити даний факт. Він отримав відповідь територіальної Державної інспекції з питань праці у Закарпатській області, з якого вбачається, що дійсно має місце заборгованість по виплаті йому заробітної плати, однак за 2012 рік документи по заробітній платі діючому директору ТОВ "Квасний" не передані попереднім керівником. На адвокатський запит про надання довідки про заробітну плату за січень - грудень 2012 року та січень - липень 2013 року та допущено за вказаний період заборгованістю, адміністрація ТОВ "Квасний" відмовилася від отримання рекомендаційного листа із запитом, яке повернулося адресату, з чого вбачається, що директор ТОВ "Квасний" ігнорує норми трудового законодавства. Оскільки вирішити даний спір у досудовому порядку не являється можливим із-за прямої відмови дирекції ТОВ "Квасний" у виплаті йому заборгованості по заробітній платі, він змушений звернутися до суду для вирішення даного спору в судовому порядку. На підставі наведеного просив винести судове рішення, за яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квасний" на його користь заборгованість по заробітній платі, в період з січня по липень та листопад-грудень 2012 року, січень-липень 2013 року, до дня звільнення з роботи, в сумі 15 150 (п'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят) гривень.

В судовому засіданні позивач, ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги змінили. Просять стягнути із відповідача заборгованість по заробітній платі, в період з січня по липень та листопад-грудень 2012 року, січень-липень 2013 року, до дня звільнення з роботи за винятком сум, що були сплачені відповідачем згідно розрахункових відомостей, які містяться у матеріалах справи.

Представник відповідача ТзОВ "Квасний", в судове засідання повторно не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. При цьому відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи рекомендованими листами, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправленнь.

Суд, заслухавши позивача, його представника, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до положень частини 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернути до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом України (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач, ОСОБА_1 працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Квасний". Так згідно даних трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1, позивач 23.05.2009 року був прийнятий на роботу садівником бази відпочинку "Квасний". Згідно наказу №63/к від 30.06.2009 року, ОСОБА_1 був переведений на посаду вартового бази відпочинку "Квасний", та наказом №170/к від 20.07.2013 року був звільнений з роботи по скороченню штату згідно п.1 ст. 40 КЗпП України.

Стаття 47 КЗпП України передбачає, що власник, або уповноважений ним орган, зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудові книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені ст.116 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

З листа Державної інспекції України з питань праці у Закарпатській області від 29.08.2013 року за №01-08/1604 слідує, що при проведенні перевірки у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Квасний" встановлено, що на підприємстві існує заборгованість з виплати заробітної плати ОСОБА_1, в сумі 2778 гривень. Також перевіркою встановлено, що бухгалтерські документи за 2012 рік та січень - лютий 2013 року у товаристві втрачені. Крім цього, за березень, квітень 2013 року гр. ОСОБА_1 безпідставно не нараховувалася та не виплачувалася заробітна плата. Також позивачу не оплачено часу вимушеного простою, який виник не з його вини в період з 01.07.2013 року до дня звільнення 20.07.2013 року. За результатом проведеної перевірки, відповідним приписом керівника підприємства зобов'язано виплатити заборгованість із заробітної плати гр. ОСОБА_1, а також нарахувати та виплатити середній заробіток за всі дні затримки розрахунку при звільненні, аж до дня фактичного розрахунку.

Суд констатує, що відповідач не виконав ухвалу суду про витребування доказів, а саме не надав суду довідку-розрахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період з січня по липень 2012 року, з листопада по грудень 2012 року та з січня по 20 липня 2013 року. Так, ухвала суду про витребування доказів, яка була направлена відповідачу рекомендованим листом, повернулася до суду з відміткою про те, що адресат відмовляється від її одержання.

З розрахунку наданого позивачем слідує, що заборгованість по виплаті позивачу заробітної плати складає в період з січня по липень місяці та листопад - грудень 2012 року складає 6150 гривень, січень - липень (до дня звільнення) 2013 року складає 9000 гривень, при середньомісячній зарплаті 1375 гривень за 2012 рік. Таким чином з даного розрахунку слідує, що загальна сума заборгованості по заробітній платі становить 15150 гривень.

Поряд з цим, представником відповідача надано розрахункові відомості, з яких слідує, що позивачу ОСОБА_1 за період з січня 2013 року по день його звільнення, було нараховано заробітну плату в сумі 4786.30 гривень.

З вище наведеного судом встановлено, що на день звільнення з роботи позивачу ОСОБА_1, ТОВ "Квасний" не було виплачено 10363.70 гривень заробітної плати.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

У п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" зазначено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановляння рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведене, зважаючи на обставини справи, ті докази, які були здобуті судом в ході розгляду справи, суд приходить до висновку, що змінені позовні вимоги ОСОБА_1 є підставним, обґрунтованим та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі за позовами про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових відносин.

На підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідача ТзОВ "Квасний" в спеціальний фонд Державного бюджету України в особі Рахівського районного суду Закарпатської області слід стягнути 229.40 гривень судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

Змінені позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квасний" на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1 заборгованість по заробітній платі, в період з січня по липень та листопад-грудень 2012 року, січень-липень 2013 року, до дня звільнення з роботи, в сумі 10 363.70 (десять тисяч триста шістдесять три) гривні 70 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квасний" в спеціальний фонд Державного бюджету України в особі Рахівського районного суду Закарпатської області 229 гривень 40 копійок судового збору, № доходного рахунку 31212206700211, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до цивільної палати апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Марусяк М.О.

З оригіналом вірно,

Суддя Рахівського районного суду: Марусяк М.О.