Ухвала

від 04.11.2013 по справі 913/855/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

04 листопада 2013 року Справа № 913/855/13

Провадження № 6/913/855/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі територіального відокремленого безбалансового відділення № 10012/058 1-го типу філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Сватове Луганської області

до : 1. Приватного акціонерного товариства "Троїцький маслоробний завод",

смт. Троїцьке Троїцького району Луганської області ;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Троїцьк - Молоко", смт. Троїцьке

Троїцького району Луганської області;

про звернення стягнення на нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості в сумі 1 186 207 грн. 42 коп.,

орган виконання судових рішень - Відділ державної виконавчої служби Троїцького міського управління юстиції у Луганській області

Суддя Василенко Т.А.

При секретарі судового засідання Лисенко В.П.

За участю представників сторін :

від позивача - Білан С.О., дов. № 695 від 13.06.2013

від 1-го відповідача - не прибув;

від 2-го відповідача - не прибув;

від органу виконання судових рішень - не прибув.

ВСТАНОВИВ:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: розгляд скарги Приватного акціонерного товариства "Троїцький маслоробний завод" від 12.09.2013 на дії Відділу державної виконавчої служби Троїцького міського управління юстиції у Луганській області з наступними вимогами:

- зобов'язати ВДВС Троїцького МУЮ направити на адресу голови ліквідаційної комісії наказ господарського суду Луганської області у справі № 913/855/13;

- виконавче провадження, відкрите на підставі наказу господарського суду Луганської області у справі № 913/855/13, закінчити;

- визнати дії ВДВС Троїцького МУЮ незаконними в частині порушення вимог ст. 67 ЗУ "Про виконавче провадження".

Представники 1-го та 2-го відповідачів, а також Відділу державної виконавчої служби Троїцького міського управління юстиції у Луганській області в судові засідання двічі не з'явилися та витребувані документи не надали.

В той же час, від представника скаржника - 1-го відповідача у справі - ПАТ «Троїцький маслоробний завод» надійшла заява від 26.10.2013 за якою зазначено, що скарга підтримується в повному обсязі. Крім цього, представник просить розглянути скаргу за умови його відсутності в судовому засіданні.

Вказана заява прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 121-1 ГПК України неявка представників сторін та ДВС не є перешкодою для розгляду скарги по суті. В даному випадку всі заінтересовані особи були належним чином повідомлені про дату та час судових засідань і мали реальну можливість забезпечити явку своїх представників до суду та надавати відповідні пояснення та заперечення.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що неявка представників 1-го та 2-го відповідачів, та ВДВС не є перешкодою для розгляду скарги та розглядає скаргу в присутності представника позивача.

Позивач проти скарги заперечує за письмовими поясненнями від 30.09.2013 (арк. справи 246-248) та, зокрема, зазначає, що на виконання рішення суду у справі № 913/855/13 позивачу був виданий наказ № 913/855/13 від 17.07.2013 і 02.08.2013 державним виконавцем було відкрито відповідне виконавче провадження. При цьому, боржнику був наданий строк для добровільного виконання рішення суду. 1-й відповідач добровільно рішення не виконав.

Згідно ч. 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

17.05.2013 на загальних зборах учасників ПАТ «Троїцький маслоробний завод» було прийнято рішення про припинення товариства шляхом його ліквідації та головою ліквідаційної комісії призначено Пащенко С.І.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про виконавче провадження» у разі злиття, приєднання, поділу, перетворення боржника стягнення за виконавчим документом звертається на кошти та інше майно тієї юридичної особи, на яку покладено обов'язок за виконання зобов'язань боржника.

У разі якщо виконавчий документ направляється ліквідаційній комісії (ліквідатору) виконавче провадження підлягає закінченню.

В даному випадку, саме державний виконавець визначає, коли виконавчий документ направляється до ліквідаційної комісії.

Позивач вважає скаргу необґрунтованою та вказує на те, що скаржником пропущено встановлений законом строк для подачі скарги.

ВДВС Троїцького РУЮ до суду надані заперечення на скаргу від 24.09.2013 (арк. справи 252), за якими зазначено, що на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з ПрАТ «Троїцький маслоробний завод» заборгованості в сумі 3 858 781 грн. 58 коп. за 59 виконавчими провадженнями.

В ході здійснення виконавчого провадження було встановлено, що загальними зборами акціонерів від 17.05.2013 прийнято рішення про ліквідацію товариства. Голова ліквідкомісії Пащенко С.І. звернувся до відділу про передачу виконавчих документів до ліквідаційної комісії. Відповіддю на вказану заяву, ВДВС повідомив, що підстав для завершення виконавчого провадження та зняття арешту з майна боржника немає.

Виходячи з норм ст. ст. 50, 60, 49, 67 Закону України «Про виконавче провадження» утворення ліквідаційної комісії не є підставою для закінчення відповідного виконавчого провадження та направлення виконавчого документу до ліквідаційної комісії.

2-й відповідач пояснень або заперечень на скаргу не надав.

В обґрунтування вимог за скаргою відповідач зазначає, що 02.08.2013 ВДВС Троїцького РУЮ, на підставі наказу суду № 913/855/13 відкрито виконавче провадження.

17.05.2013 загальними зборами акціонерів ПрАТ «Троїцький маслоробний завод» прийнято рішення про ліквідацію підприємства.

30.05.2013 в офіційному друкованому виданні, газеті «Сельська новь» була опублікована інформація про ліквідацію вказаного товариства.

Позивачем на адресу голови ліквідкомісії було направлено заяву від 16.07.2013 про вступ до реєстру вимог кредиторів з вимогами в сумі 1 326 019 грн. 94 коп.

Враховуючи вимоги ст. 67 ЗУ «Про виконавче провадження», головою ліквідаційної комісії на адресу ВДВС Троїцького РУЮ направлено заяву з проханням передати усі виконавчі документи, що перебувають на виконанні у ВДВС, до ліквідаційної комісії. ВДВС на адресу боржника направлено відповідь про неможливість передачі виконавчих документі до ліквідаційної комісії.

Заявник вважає, що ВДВС Троїцького РУЮ порушені норми Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач проти скарги заперечує, з підстав вказаних вище.

Відділ Державної виконавчої служби Троїцького РУЮ Головного управління юстиції у Луганській області проти скарги заперечує, з підстав наведених у запереченнях та вказаних вище.

Оцінивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами від імені України і є обов'язковими для виконання на всій території України. Обов'язковість рішення суду, як одна з засад судочинства також встановлена нормами Конституції України, які є нормами прямої дії. Недотримання цього принципу порушує правовий порядок, встановлений державою.

Статтею 4-5 ГПК України встановлено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення та постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов, господарських судів тягне відповідальність, встановлену ГПК України та іншими законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службою підлягають рішення, ухвали і постави судів загальної юрисдикції у цивільних справах та господарських судів.

Рішенням господарського суду Луганської області від 28.05.2013 у справі №913/855/13 позов задоволено повністю, звернуто стягнення на майно відповідачів в рахунок погашення заборгованості за Договором кредитної лінії № 11 від 11.11.2010 року в сумі 1 186 207 грн. 42 коп. і стягнуто витрати зі сплати судового збору. На виконання вказаного рішення позивачу були видані відповідні накази № 913/855/13 від 17.07.2013.

02.08.2013 державним виконавцем ВДВС Троїцького РУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 39217478 з виконання наказу суду № 913/855/13 про стягнення з ПрАТ «Троїцький маслоробний завод» на користь ПАТ «Державний Ощадний банк» боргу в сумі 1 186 207, 42 грн. та боржнику надано строк для добровільного виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

В даному випадку, державним виконавцем виконано вказані вимоги чинного законодавства та відкрито відповідне виконавче провадження.

Як свідчить текст скарги, заявником взагалі не вказано, які норми Закону України «Про виконавче провадження» порушені ДВС і будь-яких додаткових пояснень з цього приводу на вимогу суду скаржником не надано.

В той же час, виходячи із тексту скарги та доданих документів, суд вважає, що фактично заявником оскаржуються дії ДВС щодо відмови від завершення виконавчого провадження, зняття арешту з майна боржника за листом від 03.09.2013. При цьому, заявником до суду не надано самого листа, за яким останній пропонував ВДВС здійснити певні дії.

Текст скарги зводиться до того, що, на думку скаржника, ВДВС грубо порушуються норми ЗУ «Про виконавче провадження» та порушуються права та законні інтереси сторін виконавчого провадження. При цьому, скаржником взагалі не вказано, які саме права або інтереси і кого із сторін порушуються та якими саме діями або бездіяльністю державної виконавчої служби здійснено відповідне порушення.

Так, скаржник просить зобов'язати ВДВС направити на адресу голови ліквідкомісії наказ суду № 913/855/13, але підстав для цього не наведено. Крім цього, заявник просить суд закінчити виконавче провадження № 913/855/13 та визнати незаконними дії ВДВС в частині порушення вимог ст. 67 Закону України «Про виконавче провадження». Але які конкретно дії є незаконними заявник не вказує, та не вказує якими нормами чинного законодавства передбачений обов'язок суду закінчити відповідне виконавче провадження.

На неодноразові вимоги суду надати відповідні обґрунтування заявлених вимог 1-й відповідач будь-яких обґрунтувань та доказів не надав.

Матеріалами справи та доводами самого відповідача підтверджено, що останній наказ суду в добровільному порядку не виконав.

Згідно пояснень ВДВС Троїцького РУЮ від 24.09.2013 щодо стадії виконавчого провадження № 39217066 (арк. справи 250) вбачається, що наказ суду № 913/815/13 був пред'явлений до виконання 02.08.2013, у зв'язку з чим винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

15.08.2013 державним виконавцем було проведено виконавчі дії, в ході яких складено акт опису і арешту майна боржника та описане майно передано на відповідальне зберігання голові ліквідаційної комісії ПрАТ «Троїцький маслоробний завод» Пащенку С.І. На даний час проводяться виконавчі дії щодо подальшої реалізації описаного та арештованого майна боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 вказаного закону звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Згідно ч. 8 вказаної статті примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Як вбачається із матеріалів справи, 17.05.2013 згідно протоколу № 2 загальними зборами акціонерів ПрАТ «Троїцький маслоробний завод» було прийнято рішення про припинення товариства шляхом його ліквідації, призначено головою комісії - Пащенко С.І.

На момент розгляду скарги ліквідаційна процедура ПрАТ «Троїцький маслоробний завод» не закінчена, юридичну особу не припинено.

За скаргою заявник вказує про порушення державною виконавчою службою норм ст. 67 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» направлення виконавчого документа до ліквідаційної комісії є процесуальною дією державного виконавця, пов'язаної із процесом примусового виконання рішення суду. В даному випадку, скаржник зазначає, що дії ДВС виразилися в нездійсненні певних дій, а саме не направленні виконавчого документу до ліквідаційної комісії. Виходячи з норм чинного законодавства, слід звернути увагу скаржника на те, що невиконання певних процесуальних дій є бездіяльністю, а не діями, як вказано у скарзі.

Згідно частин 1, 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядок. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення боржника - юридичної особи стягнення за виконавчими документами звертається на кошти та інше майно тієї юридичної особи, на яку відповідно до закону покладено відповідальність за зобов'язаннями боржника - юридичної особи.

У разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

У разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом.

В той же час, певного строку протягом якого виконавчий документ повинен бути направлений до ліквідаційної комісії, не встановлено.

В той же час, нормами ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено такої підстави для закінчення виконавчого провадження як відкриття процедури ліквідації боржника та призначення ліквідаційної комісії.

При цьому, господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

В даному випадку, саме державний виконавець в межах встановленого законом строку визначає терміни, коли наказ має бути направлений до ліквідаційної комісії.

Виходячи з наведеного, підстав для задоволення скарги немає.

Згідно п. 9.13 постанови Пленуму ВГСУ № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарський судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Виходячи з наведених вище обставин справи, норм чинного законодавства, доводи скаржника є недоведеними та необґрунтованими, у зв'язку з чим скаргу слід відхилити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 87, 121-2 Господарського процесуального кодексу України суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Приватного акціонерного товариства «Троїцький маслоробний завод» на дії відділу державної виконавчої служби Троїцького міського управління юстиції у Луганській області відхилити.

Суддя Т.А. Василенко