Постанова

від 05.11.2013 по справі 911/2016/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2013 р. Справа№ 911/2016/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Коршун Н.М.

за участю секретаря Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Грищенко О.М. - дов. б/н від 28.01.2013 р.

від відповідача-1 не з'явився

від відповідача-2 не з'явився

розглянувши

апеляційну скаргу Приватного підприємства

«АГРАРНА КОМПАНІЯ 2004»

на рішення

господарського суду Київської області

від 29.07.2013 р. (суддя Наріжний С.Ю.)

у справі №911/2016/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Компанія «НІКО-ТАЙС»

(далі - ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю

«ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП»

(далі - ТОВ «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП»)

2) Приватного підприємства

«АГРАРНА КОМПАНІЯ 2004»

(далі - ПП «АГРАРНА КОМПАНІЯ 2004»)

про стягнення 18 553,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 29.07.2013 р. у справі №911/2016/13 позов задоволено повністю, солідарно стягнуто з ПП «АГРАРНА КОМПАНІЯ 2004» та ТОВ «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» на користь ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» 1 000,00 грн. пені на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту №59/2008К від 09.04.2008 р. (далі - Договір поставки), угоди №15-11/12-2 від 15.11.2012 р. про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) (далі - Угода про заміну кредитора), договору поруки №21-12-2012-2 від 21.12.2012 р. (далі - Договір поруки), судові витрати: 92,73 грн. судового збору та 97,02 грн. витрат на оплату послуг адвоката. Крім цього, стягнуто з ПП «АГРАРНА КОМПАНІЯ 2004» на користь ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» 9 969,20 грн. пені, 1 751,80 грн. 3% річних та 5 832,04 грн. інфляційних втрат на підставі Договору поставки та Угоди про заміну кредитора, а також стягнуто судові витрати: 1 627,77 грн. судового збору та 1 702,98 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Не погодившись із згаданим рішенням суду, відповідач-2 оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати повністю та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог за наведених в скарзі підстав. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом при прийнятті оскарженого рішення не враховано тієї обставини, що позивачем невірно нараховано штрафні санкції тощо.

04.11.2013 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про припинення апеляційного провадження у справі №911/2016/13 на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, яке обґрунтоване повним виконанням відповідачем-2 рішення господарського суду Київської області від 29.07.2013 р., оскарження якого є предметом апеляційного провадження у даній справі.

Представники апелянта та відповідача-1 в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи їх повідомлено належним чином, про неявку та її причини суд не повідомили, клопотань про відкладення справи не надіслали, відтак апеляційний суд вважав за необхідне справу розглянути в їх відсутності.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав подане ним клопотання про припинення апеляційного провадження, просив його задовольнити. Одночасно подав відзив на апеляційну скаргу, в якому рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване просив залишити без змін, а апеляційну скаргу на нього - без задоволення.

Відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Разом з тим, постановою пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 р. «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України» встановлено, що норми ГПК щодо вчинення господарським судом першої інстанції певних процесуальних дій не застосовуються судом апеляційної інстанції у випадках, коли відповідною нормою ГПК прямо передбачено, що процесуальна дія вчиняється лише до прийняття рішення судом першої інстанції (абзац 4 п.8); апеляційне провадження у справі може бути припинено з підстав, зазначених у пунктах 1 (у тому числі якщо буде встановлено, що особа, яка подала апеляційну скаргу, не мала права на таке подання) і 6 частини першої статті 80 ГПК (абзац 5 п.8).

Таким чином, апеляційний суд вважає, що припинення апеляційного провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України не передбачено господарським процесуальним законодавством, а відтак в задоволенні клопотання позивача слід відмовити.

Представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду також подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» заявлено позов до ТОВ «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» та ПП «АГРАРНА КОМПАНІЯ 2004» про стягнення 18 553,04 грн.,з яких: 1 000,00 грн. пені солідарно з відповідача-1 та відповідача-2, 9 969,20 грн. пені, 1 751,80 грн. 3% річних, 5 832,04 грн. збитків від інфляції з відповідача-2, а також 1 800,00 грн. витрат на послуги адвоката солідарно з відповідачів. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем-1 умов Договору поруки та невиконання відповідачем-2 умов Договору поставки щодо своєчасної оплати отриманого товару тощо.

Суд першої інстанції, розглянувши матеріали справи, дослідивши долучені до справи докази та оцінивши їх в сукупності з приписами чинного законодавства, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, відтак прийняв рішення про їх задоволення.

Так, задовольняючи позов, місцевий суд вважав, що на підставі укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ» (далі - ТОВ «КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ») та ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» Угоди про заміну кредитора до позивача перейшло право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «СОКОЛ ЛТД» (далі - ТОВ «СОКОЛ ЛТД») зобов'язання щодо сплати штрафних санкцій, набутих ТОВ «КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ» на підставі Договору поставки тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.04.2008 р. між ТОВ «КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ» та ТОВ «СОКОЛ ЛТД», правонаступником якого є відповідач-2, укладено Договір поставки.

В зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ТОВ «СОКОЛ ЛТД» взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару на підставі Договору поставки, 20.02.2009 р. ТОВ «КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ» звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ «СОКОЛ ЛТД» суми заборгованості та штрафних санкцій за період з 01.10.2008 р. по 19.02.2009 р. за вищезгаданим договором.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 23.04.2009 р. у справі №17/22-416 позов ТОВ «КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ» задоволено.

Місцевим судом встановлено, що зобов'язання з сплати суми заборгованості та штрафних санкцій за період з 01.10.2008 р. по 19.02.2009 р. за Договором поставки належним чином та в повному обсязі виконано ТОВ «СОКОЛ ЛТД» перед ТОВ «КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ» лише 02.09.2011 року.

Належне виконання грошових зобов'язань ТОВ «СОКОЛ ЛТД» забезпечено п.5.3.1. Договору поставки у вигляді сплати пені в розмірі 0,25%, але не більше розміру встановленого законодавством, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також для ТОВ «СОКОЛ ЛТД» встановлено відповідальність за порушення терміну оплати у вигляді штрафу в розмірі 30% вартості Договору поставки за кожний факт порушення терміну платежу.

Договором поставки (п.5.4.) сторони погодили, що ч.6 ст.232 ГК України не розповсюджується на порядок нарахування неустойки (штрафних санкцій) за прострочення виконання зобов'язань за Договором.

Положеннями ст.ст.230, 231 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у ТОВ «КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ» виникло право вимоги з нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат за Договором поставки за період з 20.02.2009 р. (наступного дня після звернення до суду та нарахування щодо подальших прострочених днів, що не були враховані судом при винесені рішення) по 01.09.2013 р. (дата повного та фактичного погашення заборгованості на підставі Договору).

15.11.2012 р. між ТОВ «КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ» та ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» укладено Угоду про заміну кредитора, згідно якої первісний кредитор (ТОВ «КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ») відступає новому кредитору (ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС») право вимоги виконання ТОВ «СОКОЛ ЛТД» зобов'язання щодо сплати розміру пені, 3% річних та інфляційних витрат, набутих ТОВ «КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ» на підставі Договору поставки.

За умовами Угоди про заміну кредитора позивач отримав право замість ТОВ «КОРПОРАЦІЯ АГРОСИНТЕЗ» вимагати від відповідача-2 сплати грошової суми у визначеному п.2.1 цієї Угоди розмірі.

Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду про те, що здійснений позивачем розрахунок штрафних санкцій, зокрема: нарахованої пені з 20.02.2009 р. по 01.09.2011 р становить 10 969,20 грн., збитків від інфляції з лютого 2009 року по червень 2011 року складає 5 832,04 грн., 3% річних з 20.02.2009 р. по 01.09.2011 р. складає 1 751,80 грн., відповідає вимогам законодавства та матеріалам справи, а тому такі вимоги підлягають задоволенню повністю.

Крім цього, з метою забезпечення виконання зобов'язань за Угодою про заміну кредитора, 21.12.2012 р. між ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» як кредитором та ТОВ «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» як поручителем укладено Договір поруки, за умовами якого поручитель поручився перед кредитором за виконання обов'язку ТОВ «СОКОЛ ЛТД» щодо виконання грошового зобов'язання зі сплати розміру пені в зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання за Договором поставки та Угодою про заміну кредитора.

Відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру пені в сумі 1 000,00 грн. (п.3.1. Договору поруки).

Відповідно до ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткової (субсидіарної) відповідальності поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Положеннями ст.543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

У відповідності до приписів ст.193 ГК України та ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ст.ст.610, 612 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) на підставі ст.549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на те, що ні відповідач-2 в повному обсязі, ні відповідач-1 обов'язку щодо сплати пені в сумі 1 000,00 грн. не виконали та не оплатили заборгованості, місцевий суд дійшов правильного висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Крім того, позивач просив покласти на відповідачів пов'язані з оплатою послуг адвоката витрати в розмірі 1 800,00 грн.

Відповідно до договору №28-7/13 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 28.01.2013 р., адвокат Грищенко Олександр Миколайович надавав ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» правову допомогу у правовідносинах з ТОВ «СОКОЛ ЛТД» та ТОВ «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП», які виникли на підставі Договору поставки, Угоди про заміну кредитора та Договору поруки.

Право Грищенка О.М. на надання адвокатських послуг підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтва, посвідчення адвоката, долученими позивачем до відзиву на апеляційну скаргу витягами з Єдиного реєстру адвокатів відносно Грищенка Олександра Миколайовича від 20.09.2013 р. та від 02.11.2013 р., зокрема, у витязі від 20.09.2013 р. в графі «Інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю» зазначено - право Грищенка О.М. на заняття адвокатською діяльністю не зупинено/не припинено.

Крім цього, апеляційним господарським судом одержано з офіційного сайту Національної асоціації адвокатів України витяг з Єдиного реєстру адвокатів відносно Грищенка Олександра Миколайовича, яким на момент прийняття постанови підтверджено право Грищенка О.М. на надання адвокатських послуг та відсутність даних про зупинення чи припинення цього права.

Понесені позивачем витрати за адвокатські послуги в розмірі 1 800,00 грн. на підставі договору №28-7/13 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 28.01.2013 р. адвокату Грищенко О.М. підтверджуються платіжним дорученням №197 від 28.01.2013 р. Такі витрати є адвокатськими на підставі ст.44 ГПК України. та згідно ст.49 ГПК повинні відшкодовуватись стороні, на користь якої відбулося рішення за рахунок іншої сторони.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно покладено витрати на оплату послуг адвоката на відповідачів солідарно у пропорційному співвідношенні розмірам задоволених вимог.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «АГРАРНА КОМПАНІЯ 2004» залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 29.07.2013 р. у справі №911/2016/13 - без змін.

2. Матеріали справи №911/2016/13 повернути до господарського суду Київської області.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Дикунська С.Я.

Судді Алданова С.О.

Коршун Н.М.