Ухвала

від 06.11.2013 по справі 35/256

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА

Справа № 35/256 06.11.13

За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в

особі Київської міської дирекції українського Державного підприємства

поштового зв'язку "Укрпошта"

про зобов'язання вчинити дії

За скаргою Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в

особі Київської міської дирекції українського Державного підприємства

поштового зв'язку "Укрпошта" на дії Відділу державної виконавчої служби

Оболонського районного управління юстиції у м. Києві

Суддя Літвінова М.Є.

Представники:

Від позивача: Богданевич Ю.В. - представник за дов.;

Від відповідача: Карманов А.М. - представник за дов.;

Від ВДВС: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" про зобов'язання відповідача передати позивачу нежитловий будинок №82-А загальною площею 160,20 кв.м., розташований на вул. Юнкерова у м. Києві та стягнути судові витрати.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.03.2009 позов задоволено повністю.

30.01.2012 на виконання рішення суду видано наказ.

24.07.2013 Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" звернулось до господарського суду міста Києва із скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови від 29.05.2013 про закінчення виконавчого провадження ВП №32303362 та направлення подання до правоохоронних органів про притягнення боржника до кримінальної відповідальності.

Як передбачено ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Згідно із резолюцією заступника Голови господарського суду міста Києва від 24.07.2013 справа № 35/256 передана судді Мельнику В.І. для розгляду скарги на дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби, у зв'язку із перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці.

Приймаючи до уваги вище викладене, враховуючи те, що суддя Літвінова М.Є. вийшла з відпустки 29.07.2013, розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 30.07.2013, передано справу № 35/256 за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції УДППЗ "Укрпошта", про зобов'язання вчинити дії для розгляду скарги на дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою від 30.07.2013 призначено розгляд скарги на 21.08.2013, ухвалою від 21.08.2013 - на 11.09.2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.09.2013, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд скарги відкладено на 23.09.2013.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 23.09.13, у зв'язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці, справу №35/256 передано судді Мельнику В.І. для розгляду скарги.

Ухвалою від 23.09.2013 суддя Мельник В.І. прийняв справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 21.10.2013.

За розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 10.10.2013 справу №35/256 передано на розгляд судді Літвінової М.Є., у зв"язку з її виходом з відпустки.

Ухвалою від 10.10.2013 суддя Літвінова М.Є. прийняла справу №35/256 до свого провадження, розгляд справи призначено на 21.10.2013.

Ухвалою від 21.10.2013, розгляд скарги відкладено на 06.11.2013.

Представники ВДВС в судове засідання не зявились, про дату та час розгляду скарги повідомлені належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштової кореспонденції. 20.08.2013 до суду надали письмові заперечення на скаргу.

Розглянувши скаргу на дії відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в місті Києві під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 23.03.2009. у справі № 35/256, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).

Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

В силу ст. 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Так, акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно з положеннями Закону України "Про виконавче провадження", юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Згідно зі ст. ст. 19, 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний розглянути заяву стягувача та прийняти до виконання виконавчий документ внаслідок чого винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно частини 1 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.04.2012 ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, в яких зазначено строк для добровільного виконання до 03.05.2012 на підставі наказу господарського суду м. Києва № 35/256 від 30.01.2012 про зобов'язання боржника передати стягувану нежитловий будинок загальною площею 160,20 кв.м., що розташований по вул. Юнкерова в м. Києві.

Заявник зазначає, що постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№32303362 про відкриття виконавчого провадження він не отримував, що підтверджує постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2013 у справі №826/11076/13-а.

При умові несвоєчасного отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, боржник не був позбавлений можливості в порядку ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» звернутись до державного виконавця із заявою про відкладення виконавчих дій. Проте, доказів подачі таких заяв матеріали виконавчого провадження не містять.

Згідно зі статтею 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).

У зв'язку з невиконанням боржником рішення в добровільному порядку, враховуючи, що воно є обов'язковим на всій території України, 07.09.2012 державним виконавцем ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві, на адресу боржника надіслано вимогу про передачу КП "Київжитлоспецексплуатація" нежитловий будинок №82-а, загальною площею 160,20 кв.м., та розташований по вул.Юнкерова в м. Києві, про виконання повідомити державного виконавця в строк до 14.09.2012.

01.10.2012 державним виконавцем вдруге направлено вимогу з вимогою повідомити про виконання рішення суду до 08.10.2012

08.10.2012 державним виконавцем ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві складено акт про те, що боржник рішення суду у справі №35/256 та вимоги державного виконавця не виконав.

10.10.2012 ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві винесена постанова про накладання штрафу на боржника в розмірі 6 800,00 грн., за невиконання вищевказаного рішення суду та надано 10-денний строк для виконання. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2013 у справі №826/11076/13-а, скасовано постанову про накладення штрафу від 10.10.2012 ВП№32303362.

17.01.2013 та 01.03.2013 державний виконавець повторно направив вимогу про передачу КП "Київжитлоспецексплуатація" нежитловий будинок №82-а, загальною площею 160,20 кв.м., та розташований по вул.Юнкерова в м. Києві, з проханням про виконання повідомити державного виконавця в строк до 29.01.2013 та до 12.03.2013 відповідно.

Про отримання вимоги боржником 29.01.2013 свідчить копія поштового повідомлення про вручення поштового відправлення.

04.03.2013 державний виконавець викликом №1885/3 зобов'язав з'явитися представника боржника 12.04.2013.

12.04.2013 згідно акту, підписаного державним виконавцем та стягувачем, було встановлено боржником, що рішення суду не виконано.

З пояснень боржника від 12.04.2013 щодо поважних причин невиконання рішення, вбачається, що на його балансі відповідно до технічного паспорта БТІ знаходиться майно за адресою по вул. Юнкерова, 82 з іншою площею приміщення, а ніж та яка зазначена в рішенні суду.

24.04.2013 державний виконавець виніс постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 1 360,00 грн.

16.05.2013 державним виконавцем направлено подання до Оболонського РУ ГУ МВС України в місті Києві, для вирішення питання про порушення кримінальної справи у відношенні боржника, за ознаками злочину, відповідальність за який передбачено ст.382 КК України за умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили або перешкоджання його виконанню.

29.05.2013 державний виконавець, на підставі п.11 ч.1 ст. 49, ст.50 Закону України "Про виконавче провадження", виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з неможливістю виконати рішення суду без боржника, та направлення подання до притягнення боржника до кримінальної відповідальності.

Відповідно до п.11 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції на дату винесення оскаржуваної постанови), передбачено повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону, згідно якої, у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Згідно ч. 2 ст. 75 Закону (в редакції на дату винесення оскаржуваної постанови), якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

І лише у випадку, коли виконання судового рішення (вчинення певних дій, утримання від їх вчинення) є неможливим без особистої участі боржника, тобто коли очікуваний результат залежить від особи виконавця, законодавець надав право закінчити виконавче провадження, повернувши виконавчий документ до суду.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входять до системи органів Міністерства юстиції України.

Судові рішення, згідно зазначеного Закону розділяють на рішення майнового та немайнового характеру.

До переліку рішень у немайнових спорах віднесено, в тому числі, рішення, за якими боржника зобов'язано особисто вчинити певні дії на користь стягувача, або утриматися від здійснення таких дій.

Так, як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Києва від 23.03.2009 зобовязано Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Київського міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" передати Комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація" нежитловий будинок 82-А, загальною площею 160,20 кв.м., розташований по вул. Юнкерова в м. Києві.

Особливості виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення передбачені статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: визначено, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 89 цього Закону.

Якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 89 цього Закону, після чого, виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ.

В даному випадку безпосередньо з рішення господарського суду міста Києва від 23.03.2009, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2011 слідує, що воно має бути виконано шляхом вчинення боржником як зобов'язаним за таким рішенням суб'єктом певних дій, а саме: передати відповідне майно.

Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк (ч.2 ст. 30 Закону).

Зважаючи, що з моменту відкриття виконавчого провадження ВП № 32303362 минуло більше року, боржник був обізнаний про наявність відкритого виконавчого провадження з січня 2013 року, однак жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду не вчинив, суд дійшов висновку про правомірність дій державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови від 29.05.2013 ВП № 32303362 про закінчення виконавчого провадження, і як наслідок, про відсутність підстав для скасування зазначеної постанови.

Доводи відповідача стосовно того, що виконання рішення суду ускладнюється тим, що на балансі боржника відповідно до технічного паспорта БТІ знаходиться майно за адресою по вул. Юнкерова, 82-а з іншою площею приміщення, ніж та яка зазначена в рішенні суду від 23.03.2009, до уваги судом не приймаються. Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а в п. 9 ч. 3 ст. 129 Основного Закону закріплено принцип обов'язковості рішень суду, який не ставиться в залежність від наявності у боржника матеріально-технічної бази (в тому числі приміщення) для можливості подальшого ведення його господарської діяльності.

Тому рішення суду повинно бути виконано боржником, доказів вчинення будь-яких дій щодо добровільного виконання рішення суду від 23.03.2009 у справі №35/256 боржник не надав.

Дослідивши всі вищезазначені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що державним виконавцем на момент прийняття оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження були вчинені всі можливі дії, спрямовані на виконання рішення суду у даній справі.

Враховуючи викладене, державним виконавцем було вчинено усі дії, що передбачені законом по виконанню рішення суду від 23.03.2009 у справі № 35/256 та винесено постанову № 32303362 про закінчення виконавчого провадження в порядку та у спосіб, передбачені діючим законодавством, а тому підстави для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП№32303362 від 29.05.2013 відсутні.

В постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вказано, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Щодо вимоги про зобов'язання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районної управління юстиції у м. Києві відкликати з Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві подання від 16.05.2013 у №514/3 про притягнення боржника до кримінальної відповідальності, суд відмовляє в її задоволенні, оскільки не наділений такими повноваженнями в рамках розгляду скарги на дії чи бездіяльність ВДВС зобов'язувати посадових осіб вчиняти певні дії.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволені скарги Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" на дії відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в місті Києві при виконанні рішення суду у справі № 35/256.

2.Ухвалу може бути оскаржено в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя М.Є. Літвінова