Рішення

від 21.04.2009 по справі 14/60/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/60/10

21.04.09  

Україна

Господарський суд    Чернігівської  області

м.Чернігів,пр.Миру,20                                                                                                                                                         Тел.678-853

Іменем України

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

15 квітня 2009р.                                                                                                    справа №14/60/10

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк „Аваль”,

          вул.Лєскова,9, м. Київ, 01011

До відповідача-1: Відкритого акціонерного товариства „Чернігівавтодеталь”,

          пр.Миру,312, м. Чернігів, 14031

До відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Логістичний центр „Еталон”,

          вул.Прорізна,6, кв.22, м. Київ, 01032

Про визнання договору недійсним, зобов'язання повернути у власність земельну ділянку та стягнення 503грн.

                                                                                                                    Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача:  не з'явився

Від відповідача-1:  Бачурна Н.О. представник довіреність №440/01-00 від 09.10.07р.

Від відповідача-2:  Боков О.Г. представник довіреність від 02.02.09р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.12.2006р. площею 0,0063га, що розташована за адресою м. Чернігів, пр.Миру,312, кадастровий номер 7410100000:01:004:0179, укладеного між ВАТ „Чернігівавтодеталь” та ТОВ „Логістичний центр „Еталон”, - недійсним згідно ст.12 Закону України «Про іпотеку»; про зобов'язання ВАТ „Чернігівавтодеталь” повернути ТОВ „Логістичний центр „Еталон” вартість земельної ділянки 503грн., що була реалізована по договору купівлі-продажу від 15.12.06р., та про зобов'язання ТОВ „Логістичний центр „Еталон” повернути у власність ВАТ „Чернігівавтодеталь” земельну ділянку площею 0,0063га, що була придбана за договором купівлі-продажу від 15.12.06р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладання 15.06.04р. з ВАТ „Чернігівавтодеталь” кредитного договору за №010/08/2131, у забезпечення виконання зобов'язань по якому між позивачем та відповідачам - ВАТ „Чернігівавтодеталь” укладено договір застави нерухомого майна та обладнання від 24.06.04р. (посвідчений Кондратенком М.І. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі від 24.06.04р. №3348). У позовній заяві позивач посилається на те, що у відповідності до абз.5 п.12 договору застави іпотека поширюється на земельну ділянку, на якій розташовані нежилі будівлі і яка необхідна для використання цих будівель за цільовим призначенням, що іпотека поширюється на земельну ділянку - 45,932га, яка зазначена у Державному акті на право постійного користування землею від 14.08.97р. №ЧН-929, що відповідач -1 не мав права без згоди Банку на реалізацію іпотеки, укладати договір купівлі-продажу земельної ділянки.

          У запереченнях на позовну заяву №497/06-00 від 02.02.09р. відповідач-1 посилається на те, що договір застави було укладено між сторонами 24.06.04р. і на дату його укладання ВАТ „Чернігівавтодеталь” в своїй власності не мало земельної ділянки за адресою м. Чернігів, пр.Миру,312, що це була комунальна власність територіальної громади м. Чернігова і товариство користувалося земельною ділянкою на праві постійного користування наданого виконкомом Чернігівської міськради згідно Державного акту на право постійного користування ЧН-929 від 14.08.97р. №172. Відповідач зазначає, що не мав права відчужувати земельну ділянку і така земельна ділянка не могла бути виділена в натурі як об'єкт права власності, оскільки входила до складу всіх земель територіальної громади в межах населеного пункту, що набуття права власності в майбутньому після укладання договору застави 24.06.04р. не виникало автоматично і не було безумовним для підприємства, що за умовами договору застави від 24.06.04р. банк, як іпотекодержатель механозбірного корпусу №6 та адмінбудівлі, при зверненні стягнення на один з цих об'єктів нерухомості мав би право тільки на передачу земельної ділянки саме під даною спорудою у таке ж постійне користування чи оренду яке мало ВАТ „Чернігівавтодеталь”, що з отриманням в іпотеку будівель згідно договору від 24.06.04р. банк не отримав в іпотеку земельну ділянку. Крім того, відповідач-1 зазначив, що право на задоволення своїх вимог за кредитним договором від 15.06.04р., що забезпечувалися договором застави від 24.06.04р. банк вже реалізував, заявивши свої вимоги в повному обсязі в справі про банкрутство ВАТ „Чернігівавтодеталь” шляхом внесення вимог в повному обсязі до реєстру кредиторів першої черги (справа №4/270б/67).

          Відповідач-1 у додаткових письмових запереченнях за №37/006-00 від 18.02.09р. зазначив, що наслідком визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.12.06р. буде повернення ТОВ „Логістичний центр „Еталон” земельної ділянки у власність ВАТ „Чернігівавтодеталь”, що суперечить ч.1 ст.386, 338 ЦК України, що ВАТ „Чернігівавтодеталь” як власник не зможе отримати земельну ділянку від ТОВ „Логістичний центр „Еталон”, оскільки останній є добросовісним набувачем, який отримав нерухомість за плату і таке майно не вибуло з володіння ВАТ „Чернігіватодеталь” поза його волею, а було передано добровільно, що підприємство відповідача не порушувало норм закону при укладанні договору купівлі-продажу земельної ділянки №1828 від 15.12.06р. і даний договір не суперечить нормам чинного законодавства. Відповідач-1 стверджує, що позивачем не доведено факту недійсності угоди у відповідності до ст.203, 215 ЦК України та про те, що є підстави для застосування наслідків визнання недійсним правочинну у добросовісного набувача.

          Позивачем подано додаткові письмові пояснення від 18.02.09р. та від 01.04.09р., в яких зазначено, що відповідачами при укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки порушено вимоги ст. 6,12 Закону України «Про іпотеку»(недійсність такого правочину встановлена законом), що у відповідності до п.1 ст. 215 ЦК України є підставою для визнання такого договору недійсним. Позивач стверджує, що чинність та відповідність договору застави законодавству підтверджена рішеннями судів, і факт перебування у іпотеці банку спірної земельної ділянки є преюдиціальним фактом і не потребує доказування, що боржник при укладанні договору купівлі-продажу з ТОВ „Логістичний центр „Еталон” замовчував перебування нерухомого майна боржника (земельної ділянки) в іпотеці, тобто навмисно ввів в оману щодо обставини, яка має істотне значення, що відповідно до ст. 230 ЦК якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

          Відповідач-2 у відзиві від 18.02.09р. на позовну заяву зазначив, що підтримує та погоджується з викладеною відповідачем-1 позицією, що будь-які підстави для задоволення позову відсутні, що на день укладення договору застави відповідач-1 не мав у власності земельної ділянки за адресою м. Чернігів, пр. Миру, 312, що земельна ділянка належала до комунальної власності територіальної громади м. Чернігова, та відповідач-1 користувався на той час земельною ділянкою на підставі Державного акту на право постійного користування серії ЧН-929 №172 наданого виконкомом Чернігівської міської ради. Відповідач-2 вказує на те, що згоди органу місцевого самоврядування на передачу в іпотеку земельної ділянки, що перебувала у власності територіальної громади міста та у користуванні ВАТ «Чернгівавтодеталь»- не було, та договір іпотеки не встановлював обов'язків відповідача-1 отримати таку згоду і не намагався її отримати позивач.

          Представник відповідача-1 в судовому засіданні 01.04.09р. надав додаткові пояснення, в яких зазначив, що ВАТ „Чернігівавтодеталь” були викуплені у Чернігівської міської ради земельні ділянки загальним розміром 8,8945га за адресою м. Чернігів, пр.Миру,312 (право власності на них перейшло 24.11.06р. згідно Актів на право власності), що на сьогоднішній час у власності підприємства землі не має. Окрім того, представник відповідача-1 зазначив, що у зв'язку з банкрутством ВАТ „Чернігівавтодеталь”, що триває з листопада 2007р. та одночасним звільненням майже всіх працівників, на сьогоднішній час не має фізичної можливості знайти на підприємстві документи, які б свідчили про фактичне розміщення земельної ділянки площею 0,0063га кадастровий номер 7410100000:01:004:0179 чи розміщення на такій земельній ділянці об'єктів нерухомості.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні надав додаткові пояснення від 14.04.09р., в якому зазначив, що рішення сесії міської ради від 26.12.06р. вказане у п.12 Змін у землекористуванні Державного акту на право постійного користування землею ВАТ „Чернігівавтодеталь” у розпорядженні підприємства не має, що за усною інформацією Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради на 9-ій сесії п'ятого скликання від 31.10.06р. (витяг з рішення якої було надано в судовому засіданні 01.04.09р.) було прийнято рішення про надання згоди на продаж земельної ділянки розміром 8,8945га на користь ВАТ „Чернігівавтодеталь”, а на 12-ій сесії 5 скликання від 26.12.06р. (про яку вказано в п.12 Акту на право постійного користування), після укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки, здійснення оплати за придбану землю та видання Акта на право власності ВАТ „Чернігівавтодеталь”, депутати прийняли рішення про вилучення такої земельної ділянки у ВАТ „Чернігівавтодеталь” з постійного користування, що різниця у площі земельної ділянки, що значиться в договорі купівлі-продажу від 13.11.06р. та у записі про вилучення з постійного користування пояснюється тим, що при викупі земельна ділянка була обміряна повторно і більш точно, а по Державному акту вилучили ту площу, що залишилась за даним документом в користуванні підприємства за адресою пр.Миру,312.

Від позивача заяв та клопотань, витребуваних документів до початку судового засідання не надходило. За клопотанням уповноваженого представника позивача розгляд справи був відкладений на 15.04.09р. Позивач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи з огляду на участь у попередньому судовому засіданні (01.04.09р.) повноважного представника позивача, та на направлення на адресу позивача ухвали від 01.04.09р., про що свідчить відповідна відмітка канцелярії суду на зворотній стороні ухвали.

Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, вислухавши пояснення повноважних представників відповідачів, з'ясувавши фактичні обставини справи, господарський суд встановив:

Згідно ухвали суду від 28.02.08р. провадження у даній справі було зупинено до розгляду господарським судом Чернігівської області пов'язаної з нею справи №8/47 (12/335/16) за позовом ВАТ «Чернігівавтодеталь»до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»про визнання договору застави від 26.06.04р. недійсним.

          Рішенням господарського суду Чернігівської області від 13.03.08р. у справі №8/47 (12/335/16), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.08р. та постановою Вищого господарського суду України від 02.12.08р., в позові відмовлено повністю

Відповідно до ухвали господарського суду Чернігівської області суду від 23.01.09р. провадження у даній справі поновлено.

15.06.2004р. між Акціонерним поштово-пенсійним банком „Аваль” (кредитор), правонаступником якого є позивач, згідно п.1.1. Статуту Відкритого акціонерного товариства „Райффазен Банк Аваль”, затвердженого протоколом № Зб-38 від 11.08.2006р. загальних Зборів акціонерів поштово-пенсійного банку „Аваль” і зареєстрованого Національним банком України 25.09.2006 року, та ВАТ «Чернігівавтодеталь»(позичальник) було укладено кредитний договір № 010/08/2131. Відповідно до умов вказаного договору кредитор (позивач по справі) взяв на себе зобов'язання відкрити позичальнику (відповідачу у справі) невідновлювальну кредитну лінію у сумі 13 700 000 грн. строком до 24.11.2006р. із сплатою 10% річних, відповідач використати кредит на зазначені цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту, згідно графіку погашення заборгованості, викладеного в додатку № 1 до кредитного договору № 010/08/2131 від 15.06.2004р. та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених даним договором.

У пункті п.3.3. кредитного договору сторони встановили, що у відповідності з діючим законодавством України забезпеченням цього Договору (стаття 345 ГК України) є застава адміністративно-побутового корпусу та цеху № 6 з обладнанням, що належить ВАТ «Чернігівавтодеталь»і знаходиться за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 312.

В забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору №010/08/2131 від 15.06.2004р., між позивачем та відповідачем було укладено 24.06.2004р. договір застави нерухомого майна та обладнання, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенком М.І., зареєстровано в реєстрі за № -3348, та накладено заборону на відчуження нерухомості до припинення застави, що зареєстровано в реєстрі за №-3349/57.

Відповідно до п. 1.2. договору застави від 24.06.2004р. відповідач (ВАТ „Чернігівавтодеталь”) в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у п. 1.1. цього договору, передав в заставу Акціонерному поштово-пенсійному банку „Аваль” належне йому майно, а саме: нерухоме майно, яким є механозбірний корпус № 6 з прибудовами літ. 46-2, 46-4, загальною площею 22279,4кв.м. та адміністративна будівля літ. 1-9 загальною площею 4181,2кв.м., що розташована по проспекту Миру (вул. Леніна) будинок № 312 у м. Чернігові.

Не житлова будівля механозбірного корпусу № 6, що передається в іпотеку належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серії САА № 770006, виданого 22.06.2004р. Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, згідно рішення № 157 від 21.06.2004р., зареєстрованого Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації 22.06.2004р., реєстраційний номер 6327307 та адмінбудівля належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серії САА № 770005, виданого 22.06.2004р. Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, згідно рішення № 157 від 21.06.2004 року, зареєстрованого Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації 22.06.2004р., реєстраційний номер 6327134.

В абзаці 5 п.1.2 договору застави сторони передбачили, що іпотека за цим договором також поширюється на належну іпотекодавцю на праві постійного користування земельну ділянку (або її частину), на якій розташовані нежилі будівлі і яка необхідна для використання цих будівель за цільовим призначенням. Право постійного користування ВАТ «Чернігівавтодеталь»на земельну ділянку підтверджується Державним Актом на право постійного користування землею серії ЧН-929 виданого 14 серпня 1997р. виконкомом Чернігівської міської ради відповідно до рішення № 172 від 21 липня 1997р., другий примірник якого зберігається у Чернігівському міськвиконкомі і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 929.

          В забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у п. 1.1. договору застави,  відповідач - 1 передав в заставу Акціонерному поштово-пенсійному банку „Аваль” обладнання згідно переліку, який підписаний та скріплений печатками сторін.

          Слід зазначити, що текст договору застави від 24.06.04р. не містить визначеного сторонами розміру земельної ділянки, на яку за умовами договору поширюється іпотека. З Державного акта на право постійного користування землею серії ЧН-929 від 14.08.1997р. вбачається, що у відповідача-1 у постійному користуванні перебувала не тільки земля, на якій розташовані нежилі будівлі і яка необхідна для використання цих будівель за цільовим призначенням, окрім того, до укладення договору застави від 24.06.04р. власником землі неодноразово приймалися рішення про вилучення земельних ділянок певної площі.

Відповідно до приписів ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю –це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

          Згідно ч.1 ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою –це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Як свідчать матеріали справи, Державний акт на право постійного користування землею серії ЧН-929 від 14.08.1997р. із змінами, копія якого додана відповідачем -1 до справи, та не спростовує позивач, відповідач-1 не був власником земельної ділянки за адресою м. Чернігів, проспект Миру,312 на час укладення договору застави нерухомого майна та обладнання від 24.06.04р.

          Статтею 5 Закону України «Про іпотеку»(в редакції чинній на момент укладання договору застави) встановлено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником цього майна на час укладення іпотечного договору. Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про іпотеку»(в редакції чинній на момент укладання Договору застави) у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку. У разі передачі в іпотеку будівлі (споруди) іпотека також поширюється на належну іпотекодавцю на праві власності земельну ділянку або її частину, на якій розташована відповідна будівля (споруда) і яка необхідна для використання цієї будівлі (споруди) за цільовим призначенням. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі і була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на предмет іпотеки його новий власник набуває права і обов'язки іпотекодавця за правочином, яким встановлено умови оренди (користування).

Поданий позивачем витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № витягу 22782771 від 04.03.09р. свідчить про те, що відповідно до Запису 1 об'єктами обтяження по іпотечному договору №3348 від 24.06.04р. є нежитлова будівля, механозбірний корпус №6 з прибудовами літ.46-2, 46-4, загальною площею 22279,4кв.м та адмінбудівля літ.1-9 площею 4181,2 кв.м за адресою м. Чернігів, проспект Миру (вулиця Леніна), 312.

З огляду на положення ст.5, 6 Закону України «Про іпотеку»(в редакції чинній на момент укладання договору застави) та враховуючи, що земельна ділянка на час укладення договору застави від 24.06.04р. знаходилась у постійному користуванні відповідача-1, а тому така земельна ділянка не могла бути передана в іпотеку. В матеріалах справи відсутні докази надання власником землі або уповноваженим органом місцевого самоврядування згоди на передачу земельної ділянки в іпотеку під час укладання позивачем та відповідачем-1 договору застави від 24.06.04р.

31.10.2006р. Чернігівська міська рада прийняла рішення продати Відкритому акціонерному товариству «Чернігівавтодеталь»у власність земельну ділянку площею 8,8945га по проспекту Миру, 312 землі промислового призначення.

          13.11.2006р. між Чернігівською міською радою (продавець) та Відкритим акціонерним товариством «Чернігівавтодеталь»укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 8,8945га, що знаходиться за адресою м. Чернігів, проспекту Миру, 312, який посвідчено приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Коваленком В.В., зареєстровано в реєстрі за № 4212.

Згідно ст.127 Земельного кодексу України ( в редакції яка діяла на час укладення договору купівлі-продажу від 13.11.06р.) органи державної влади та органи місцевого самоврядування і державні органи приватизації відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам та юридичним особам, які мають право на набуття земельних ділянок у власність, а також іноземним державам відповідно до цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що 24.11.2006р. ВАТ «Чернігівавтодеталь»було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0063га, цільове призначення –землі промислового призначення, розташовану за адресою м. Чернігів, пр.Миру,312, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13.11.06р. №4212 посвідченого приватним нотаріусом Коваленком В.В., кадастровий номер земельної ділянки 7410100000:01:004:0179. Вказаний акт - серія ЯГ №835530 зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №929.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

15.12.2006 між ВАТ «Чернігівавтодеталь»та ТОВ Логістичний центр «Еталон»було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко Л.А. та зареєстрований в реєстрі за №1831. Відповідно до п.1.1.-1.3 договору купівлі-продажу продавець (ВАТ «Чернігівавтодеталь») передає, покупець (ТОВ Логістичний центр «Еталон») приймає у власність земельну ділянку площею 0,0063га, яка розташована за адресою м. Чернігів, пр.Миру,312, кадастровий номер 7410100000:01:004:0179. Відповідно до п.1.5. договору земельна ділянка належить продавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ№835530, виданого Чернігівською міською радою 24.11.06р., зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №929.

У п.1.8 договору від 15.12.06р. вказано, що відсутність заборони відчуження (арешту) щодо земельної ділянки підтверджується Витягом з Єдиного реєстру заборон, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко Л.А. 15.12.06р.

Сторони погодилися здійснити продаж земельної ділянки за 503,00грн. (п.2.2. договору). Відповідно до п.2.3. договору сторони домовилися, що оплата ціни продажу відчужуваної земельної ділянки буде здійснюватися покупцем в безготівковій формі протягом 30 банківських днів з дня укладання та нотаріального посвідчення договору.

22.12.06р. ВАТ «Чернігівавтодеталь»та ТОВ Логістичний центр «Еталон»підписали акт прийому-передачі земельної ділянки, яким підтвердили, що продавець передав, а покупець прийняв у власність земельну ділянку, що знаходиться за адресою м. Чернігів, пр.Миру,312, площею 0,0063га, кадастровий номер 7410100000:01:004:0179.

18.04.07р. Чернігівською міською радою видано Державний акт Серія №860817 на право власності на земельну ділянку, згідно якого Товариства з обмеженою відповідальністю „Логістичний центр „Еталон” є власником земельної ділянки площею 0,0063га, яка розташована за адресою пр.Миру,312, м. Чернігів. Даний акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №3102.

Позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 15.12.06р. площею 0,0063га, що знаходиться за адресою м. Чернігів, пр.Миру,312, кадастровий номер 7410100000:01:004:0179., який укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2, посвідчений приватним нотаріусом і зареєстрований в реєстрі №1831. Окрім того, позивач просить зобов'язати ВАТ „Чернігівавтодеталь” повернути ТОВ „Логістичний центр „Еталон” вартість земельної ділянки 503грн., що була реалізована по договору купівлі-продажу від 15.12.06р., та зобов'язати ТОВ „Логістичний центр „Еталон” повернути у власність ВАТ „Чернігівавтодеталь” земельну ділянку площею 0,0063га, що була придбана за договором купівлі-продажу від 15.12.06р.

У відповідності до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний право чин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України)

Згідно ст.12 Закону України «Про іпотеку»правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Позивач не надав доказів, а матеріалами справи не підтверджується передача відповідачем-1 позивачу в іпотеку земельної ділянки, в тому числі спірної 0,0063га, по договору застави від 24.06.04р., щодо знаходження на спірній земельній ділянці (0,0063га) об'єктів нерухомості, які належать відповідачу-1 та були передані в іпотеку позивачу по договору застави від 24.06.04р. Позивачем не подано належних та допустимих доказів, які б спростовували заперечення відповідача-1 та відповідача-2, та які б доводили обґрунтованість вимог щодо зобов'язання ВАТ „Чернігівавтодеталь” повернути ТОВ „Логістичний центр „Еталон” вартість земельної ділянки 503грн., що була реалізована по договору купівлі-продажу від 15.12.06р., та щодо зобов'язання ТОВ „Логістичний центр „Еталон” повернути у власність ВАТ „Чернігівавтодеталь” земельну ділянку площею 0,0063га, яка була придбана за договором купівлі-продажу від 15.12.06р.

Окрім того, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.6 Закону України «Про іпотеку»в редакції, яка діє після укладення між позивачем та відповідачем-1 договору застави від 24.06.04р.

Згідно ст.5 Цивільного кодексу України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України, та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. При цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вище викладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача необґрунтовані, безпідставні і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 179, 180 Господарського кодексу України, ст.ст. 5, 215, 626, 627, 628 Цивільного кодексу України, Законом України „Про іпотеку”, ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

 У позові відмовити повністю.

Суддя                                                                                                    Н.Ю.Книш

          Рішення підписано  17.04.2009р.

Суддя                                                                                                    Н.Ю.Книш