Рішення

від 16.03.2009 по справі 16/167-08-4694

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/167-08-4694

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" березня 2009 р.Справа  № 16/167-08-4694

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача:  не з'явився;

Від відповідача:  Степанюк А.В. за довіреністю № 1/с-1 від 10.11.08р;   

Розглянувши у відкритому судовому засіданні з оголошенням перерви згідно з ст.. 77 ГПК України справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „РУНІКОМ Стройінвест” до  приватного підприємства „САПРО” про розірвання договору та  стягнення 126784 грн. та за зустрічним позовом приватного підприємства „САПРО” до товариства з обмеженою відповідальністю „РУНІКОМ Стройінвест” про зобов'язання прийняти виконані роботи та підписати відповідні акти приймання-передачі науково-технічної продукції, -  

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „РУНІКОМ Стройінвест” (далі по тексту ТОВ „РУНІКОМ Стройінвест”) звернулося до господарського суду Одеської області  з позовом до приватного підприємства „САПРО” (далі по тексту –ПП „САПРО”) про розірвання договору на виробництво проектних робіт № 07а.1/1-07 від 02.07.2007р. та  стягнення 104801 грн., у тому числі 50000,00 грн. перерахованих відповідачеві на виконання умов договору № 07а.1/1-07 від 02.07.2007р. в якості авансу, збитків від інфляції у розмірі 12550грн., 4950 грн. –3% річних, а також неустойки у сумі 37301грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням ПП „САПРО” прийнятих на себе  за  договором на виробництво проектних робіт № 07а.1/1-07 від 02.07.2007р. зобов'язань щодо своєчасного  виконання проектних  робіт.

Не погоджуючись з позовними вимогами, приватне підприємство „САПРО” 12.01.2009р. звернулося до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою до ТОВ „РУНІКОМ Стройінвест”,  у відповідності до якої приватне підприємство „САПРО” просить суд зобов'язати відповідача за зустрічним позовом прийняти виконані відповідачем роботи та підписати відповідні акти приймання-передачі науково-технічної продукції. При цьому, в обґрунтування своєї позиції відповідач наголошував на виконанні ним робіт за договором  на виробництво проектних робіт № 07.а1/1-07 від 02.07.2007р.,  та посилався на неправомірність дій позивача, які полягали у неодноразовій зміні Замовником  технічного завдання на проектування відповідних об'єктів та обсягів робіт по цим об'єктам, що, в свою чергу, завадило відповідачу своєчасно виконувати прийняті на себе за договором  на виробництво проектних робіт № 07.а1/1-07 від 02.07.2007р. зобов'язання, а також у  відмові позивача від прийняття виконаних відповідачем робіт та  підписання відповідних  актів приймання-передачі науково-технічної продукції.

Пізніше ПП „САПРО” зустрічні позовні вимоги були уточнені. У відповідності до заяви, що надійшла до  господарського суду Одеської області 01.02.2009р., позивач за зустрічним позовом просить суд зобов'язати ТОВ „РУНІКОМ Стройінвест” визнати здійсненими приватним підприємством  „САПРО” роботи за договором на виробництво проектних робіт № 07а.1/1-07 від 02.07.2007р. у повному обсязі згідно з умовами вказаної угоди.

В свою чергу, у судовому засіданні 04.03.2009р. представник позивача звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, відповідно до якої ТОВ „РУНІКОМ Стройінвест” було збільшено заявлену до  стягнення суму до  126784 грн., до складу  якої згідно з розрахунком уточнених позовних вимог входить 50000,00 грн. перерахованих відповідачеві на виконання умов договору № 07а.1/1-07 від 02.07.2007р. в якості авансу, збитки від інфляції у розмірі 19000 грн., 6775,00 грн. –3% річних, а також неустойка у сумі 51009 грн.

Під час розгляду справи відповідач звернувся до суду з клопотанням про призначення  у даній справі судової будівельно-технічної експертизи креслень, на вирішення якої відповідач запропонував поставити низку питань, які стосуються порівняння  робочого проекту ТОВ „РУНІКОМ Стройінвест” „16-ти поверховий 4-х секційний житловий будинок із вбудовано-прибудованим підземним паркінгом, ж/м „Ульянівка” с. Мізікевича Овідіопольського району Одеської області „перша черга будівництва - № 1 по ГП” з екземпляром цього проекту, розробленим ПП „САПРО”.

З огляду на пояснення представника позивача щодо неможливості проведення такого порівняння, оскільки відповідачу для виконанні проектних робіт для використання  було надано проект комплексу многоквартирних житлових будинків, розроблений ПП „Капітель-М” у 2007р., а також з огляду на відсутність проектної документації власне у відповідача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення будівельно - технічної експертизи, у зв'язку з чим, зазначене клопотання було відхилено.

У судовому засіданні 04.03.2009р. представник відповідача  надав суду клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Овідіопольського району. В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач посилається на те, що при оформленні  дозволу товариству з обмеженою відповідальністю „РУНІКОМ Стройінвест” на виконання будівельних робіт № 62 від 12.11.2007р. Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Овідіопольського району здійснення авторського нагляду було покладено на приватне підприємство „САПРО”.

Судом було відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки вирішення по суті даного господарського спору ніяким чином  не впливає  на  права або обов'язки Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Овідіопольського району щодо жодної із сторін.

Однак, зважаючи на доводи відповідача, судом було направлено запит до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Овідіопольського району з проханням надати до господарського суду Одеської області інформацію стосовно переліку документів на підставі яких, при оформленні  дозволу товариству з обмеженою відповідальністю „РУНІКОМ Стройінвест” на виконання будівельних робіт № 62 від 12.11.2007р. здійснення авторського нагляду було покладено на приватне підприємство „САПРО”, а також надати  копії вказаних документів.  З витребуваних судом документів вбачається, що здійснення авторського нагляду було покладено на приватне підприємство „САПРО” на підставі зобов'язання представника авторського нагляду, підписаного відповідачем через місяць після укладення договору на виробництво проектних робіт № 07а.1/1-07 від 02.07.2007р. В обґрунтування своєї позиції у даній справі відповідач наполягав на тому, що визначення приватного підприємства „САПРО”  у дозволі на виконання будівельних робіт № 62 від 12.11.2007р.  в якості організації, на яку покладено  авторський нагляд, свідчить про розробку відповідачем проектної документації на будівництво об'єкту „16-ти поверховий 4-х секційний житловий будинок із вбудовано-прибудованим підземним паркінгом, житловий масив „Ул'янівка” с. Мізікевича Овідіопольського району Одеської області (перша черга будівництва - № 1 по ГП)” відповідно до  договору № 07а.1/1-07 від 02.07.2007р., що, в свою чергу, свідчить про виконання ПП „САПРО”  прийнятих на себе за даним договором зобов'язань. Однак, як вбачається з наданих суду документів, зобов'язання представника авторського нагляду було підписано ПП „САПРО” фактично одразу після укладення договору на виробництво проектних робіт № 07а.1/1-07 від 02.07.2007р. з посиланням на договір про здійснення авторського нагляду, який, як було встановлено в процесі розгляду справи, сторонами по справі  не укладався.  З урахуванням наведеного, суду взагалі не зрозуміло за яких підстав приватним підприємством „САПРО” було підписано  зобов'язання представника авторського нагляду із зазначенням дати та номеру договору на здійснення авторського нагляду, який укладено не було. Наведене дозволяє суду  критично оцінювати посилання відповідача на дозвіл на виконання будівельних робіт № 62 від 12.11.2007р., по тексту якого ПП „САПРО” визначено як організація, на яку покладено  авторський нагляд, як безумовний доказ виконання відповідачем прийнятих на себе за договором № 07а.1/1-07 від 02.07.2007р. зобов'язань.

Крім того, у судовому засіданні 04.03.2009р. представник відповідача  надав суду клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –науково-технічної фірми „РАСТР” у вигляді ТОВ. В обґрунтування зазначеного клопотання приватне підприємство „САПРО” посилається на те, що паспортах зовнішніх оздоблювальних  робіт житлових будинків № 7б, 7в, 8, 9, 10а, 10б, 10в, 11 в якості головного архітектора проекту зазначено гр. Сауляк В.Г. –директора ПП „САПРО”, при цьому, підпис, що мається  на вказаних паспортах, не належить вказаній особі та паспорти завірені печаткою науково-технічної фірми „РАСТР” у вигляді ТОВ, у зв'язку з чим для надання пояснень по справі та витребування необхідних доказів відповідач вважає за необхідне залучити до участі у даній справі зазначену юридичну особу.

Враховуючи, що  вирішення по суті даного господарського спору ніяким чином  не впливає  на  права або обов'язки науково-технічної фірми „РАСТР” у вигляді ТОВ  щодо жодної із сторін, судом також було відмовлено у задоволенні даного клопотання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив наступне.

02.07.2007р. між ТОВ „РУНІКОМ Стройінвест” (Замовник) та ПП „САПРО” (Виконавець) було укладено договір на виробництво проектних робіт № 07а.1/1-07, відповідно до умов п. 1.1 якого Замовник доручив, а Підрядник прийняв на себе зобов'язання розробити проектну документацію на будівництво об'єкту „16-ти поверховий 4-х секційний житловий будинок із вбудовано-прибудованим підземним паркінгом, житловий масив „Ул'янівка” с. Мізікевича Овідіопольського району Одеської області (перша черга будівництва - № 1 по ГП)” у наступному обсязі: перший етап - розробка нового варіанту планувального рішення будівлі, розділ „АР” на стадії „Проект” (узгоджувальна частина); другий етап - стадія „Робоча документація”, розділи ПЗ, АР, ОВ (тільки опалення), ВК, ЕС.

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до  п. 1.3 договору на виробництво проектних робіт № 07а.1/1-07 від 02.07.2007р. приватним підприємством „САПРО” були прийняті на себе  зобов'язання:  в межах  першого етапу (стадія „Проект”) у строк до 20.07.2007р. розробити новий варіант планувального рішення будівлі розділ „АР” на стадії „Проект” (узгоджувальна частина), в межах  другого етапу (стадія „Робоча документація”):  2а) до 20.09.2007р. розробити комплект креслень, розділ „АР” (плани поверхів); 2б) до 15.10.2007р. розробити розділ АР; 2в) до 30.10.2007р. розробити розділи ОВ (тільки „Опалення”), ВК, ЕС; нарешті, 2г) протягом п'яти робочих днів після отримання завдання від субпідрядних проектних організацій  виготовити комплексну пояснювальну записку. При цьому, згідно з  п. 1.2 вказаної угоди відповідачем було прийнято на себе зобов'язання виконати наукові, технічні, економічні та інші вимоги до проектно-кошторисної документації, які є предметом даного договору у відповідності до завдання на проектування, затвердженого Замовником.

У відповідності до ч.1 ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Як вбачається з копії завдання на проектування робочого проекту, затвердженого ТОВ „РУНІКОМ Стройінвест”, що мається у матеріалах справи /т. 1 а.с. 74/, Виконавцем вказане завдання було отримано, про що свідчить підпис на вказаному документі директора ПП „САПРО”, завірений печаткою відповідача.

Положеннями ст. 889 ЦК України визначено, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Відповідно до п.п. 1.1, 2.1 договору на виробництво проектних робіт № 07а.1/1-07 від 02.07.2007р. Замовником було прийнято на себе зобов'язання із сплати Виконавцю загальної вартості робіт у розмірі 250 000грн.  При цьому, умовами п.п. 2.2, 2.3 договору на виробництво проектних робіт № 07а.1/1-07 від 02.07.2007р. сторонами було обумовлено, що оплата робіт здійснюється окремо щодо кожного етапу виконання робіт наступним чином:   до початку робіт сплачується перший аванс в сумі 10 000,00 грн.; до початку другого етапу виконання робіт вноситься другий аванс у розмірі                   50 000,00 грн.; третій аванс здійснюється після передачі креслень згідно із п.1.3 (підпункт 2б) договору  в сумі 60 000,00 грн.; четвертий платіж у розмірі 60 000,00 грн. вноситься після передачі Замовнику креслень згідно із п. 1.3 (підпункт 2в) договору; остаточний розрахунок у  розмірі 70000,00 грн. здійснюється після передачі креслень та комплексної  пояснювальної  записки згідно із п. 1.3 (підпункт 2г) договору протягом п'яти днів з дня підписання остаточного акту про остаточне  приймання проектно-кошторисної  документації.

Як вбачається з платіжного доручення  № 345  від 14.06.2007р. позивачем було перераховано відповідачеві аванс у  розмірі 10.000,00 грн.   У той же день між сторонами по справі було складено акт здачі –приймання, з якого вбачається, що технічна продукція: перший етап - стадії „Проект” (узгоджувальна частина) коригування розділу „АР”, - оформлена  ПП „САПРО” у належному порядку. Будь-яких зауважень з боку позивача при прийнятті даного етапу робіт зроблено не було. Слід зауважити, що незважаючи на те, що вказані документи були складені до укладення між сторонами по справі договору на виробництво проектних робіт № 07а.1/1-07 від 02.07.2007р., дані документи свідчать про фактичне часткове виконання його учасниками умов саме даного договору, що, у тому числі підтверджується укладенням 02.07.2007р. між ними в подальшому договору на виробництво проектних робіт № 07а.1/1-07 на вказаних по тексту рішення умовах.

Пізніше, вже після підписання вказаної угоди, платіжними дорученнями № 657 від 29.08.2007р. на розрахунковий рахунок Виконавця до початку другого етапу виконання робіт позивачем було перераховано в якості авансу 50000 грн. При цьому, слід зауважити, що відповідно до пояснень представника відповідача, наданих у судовому засіданні 28.01.2009р., факт отримання  приватним підприємством „САПРО” коштів у розмірі 60000 грн. останнім  не заперечуються. З огляду на викладене, а також враховуючи  надання представником позивача для огляду у засіданні суду 28.01.2009р.. оригіналів вказаних платіжних доручень, судом не приймаються до уваги доводи відповідача про неможливість оцінки доданих позивачем до позовної заяви копій вказаних платіжних доручень як доказів перерахування відповідачу авансу.

Посилаючись на неналежне виконання Виконавцем зобов'язань за  договором на виробництво проектних робіт № 07а.1/1-07 від 02.07.2007р. щодо своєчасного  виконання другого етапу проектних  робіт, ТОВ „РУНІКОМ Стройінвест”  звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до ПП „САПРО” про розірвання договору на виробництво проектних робіт № 07а.1/1-07 від 02.07.2007р. та  стягнення 126784 грн., до складу якої згідно з розрахунком уточнених позовних вимог входить 50000,00 грн. перерахованих відповідачеві на виконання умов договору № 07а.1/1-07 від 02.07.2007р. в якості авансу за другий етап робіт, збитки від інфляції у розмірі 19000 грн., 6775,00 грн. –3% річних, а також неустойка у сумі 51009 грн.

В свою чергу, відповідач, навпаки, наголошував на виконанні ним робіт за договором  на виробництво проектних робіт № 07.а1/1-07 від 02.07.2007р. у повному обсязі,  та посилався на неправомірність дій позивача, які, за його твердженням, полягали у неодноразовій зміні Замовником  технічного завдання на проектування відповідних об'єктів та обсягів робіт по цим об'єктам, що, в свою чергу, завадило відповідачу своєчасно виконувати прийняті на себе за договором  на виробництво проектних робіт № 07.а1/1-07 від 02.07.2007р. зобов'язання, а також у  відмові позивача від прийняття виконаних відповідачем робіт та  підписання відповідних  актів приймання-передачі науково-технічної продукції.

Враховуючи наведені позиції сторін у даній справі та приймаючи до уваги правову природу договорів  підряду та, зокрема, договору на проведення проектних та пошукових робіт, суд доходить висновку, що вирішальним моментом при розгляді даної справи є встановлення обставин належного чи неналежного виконання відповідачем зобов'язань з виконання другого  етапу розробки  проектної документації на будівництво об'єкту „16-ти поверховий 4-х секційний житловий будинок із вбудовано-прибудованим підземним паркінгом, житловий масив „Ул'янівка” с. Мізікевича Овідіопольського району Одеської області (перша черга будівництва - № 1 по ГП)” - стадія „Робоча документація”, розділи ПЗ, АР, ОВ (тільки опалення), ВК, ЕС. При цьому, наведені обставини повинні бути встановлені на підставі дослідження відповідних  доказів. З огляду на викладене, суд вважає за необхідне зупинитися на наступному.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Приписами ст. 890 ЦК України передбачено, що  підрядник зобов'язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.

У відповідності до п. 3.1 договору на виробництво проектних робіт № 07а.1/1-07 від 02.07.2007р. передача оформленої в установленому порядку документації за окремими етапами договору здійснюється супровідними документами Виконавця. При цьому, за змістом п. 3.2 вказаного договору сторонами було обумовлено, що  після завершення виконання робіт Виконавець надає Замовнику акт здачі-приймання проектно-кошторисної документації та додає до нього комплект проектно-кошторисної документації, передбаченої ДБН, завданням на проектування та умовами договору. В свою чергу, за умовами п. 3.3  договору Замовник протягом п'яти днів з дня отримання акту здачі-приймання робіт та звітних документів, зазначених у п. 3.2 цього договору, зобов'язаний направити Виконавцю підписаний акт здачі-приймання проектно-кошторисної документації або мотивовану відмову від приймання робіт. При цьому, у випадку мотивованої відмови Замовника сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань та строків їх виконання (п. 3.4 договору).

Під час розгляду даної справи, відповідач спочатку стверджував про часткове виконання ним робіт другого  етапу розробки  проектної документації на будівництво об'єкту, в подальшому, ПП „САПРО” наголошував на виконані робіт, передбачених договором на виробництво проектних робіт № 07а.1/1-07 від 02.07.2007р., у повному обсязі, а також наполягав на тому, що Замовник відмовився від прийняття виконаних відповідачем робіт та  підписання відповідних  актів приймання-передачі науково-технічної продукції. При цьому, незважаючи на неодноразові вимоги суду, відповідачем  власне  проектна  документація, яка б свідчила про виконання відповідачем  другого етапу робіт (стадія „Робоча документація”) надана не була.

Враховуючи, що сторонами за угодою було обумовлено прийняття  робіт шляхом складання та підписання відповідного акту здачі-приймання проектно-кошторисної документації, суд доходить висновку, що у разі відмови  Замовника від прийняття робіт, за аналогією закону підлягають застосуванню положення ч. 4 ст. 882 ЦК України, якою визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами, у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Однак, незважаючи на неодноразові вимоги суду, жодних доказів на підтвердження складання та направлення позивачу  актів здачі-приймання проектно-кошторисної документації, як того вимагають положення п. 3.2 договору,  та/або про відмову позивача від їх підписання, ПП „САПРО” представлено не було. Більш того, слід знов зауважити, що суду не була представлена власне  проектна  документація, яка б свідчила про виконання відповідачем  другого етапу робіт (стадія „Робоча документація”), як-то, комплекту креслень, розділ „АР” (плани поверхів), розділи ОВ (тільки „Опалення”), ВК, ЕС, комплексна пояснювальна записка до проекту „16-ти поверховий 4-х секційний житловий будинок із вбудовано-прибудованим підземним паркінгом, житловий масив „Ул'янівка” с. Мізікевича Овідіопольського району Одеської області (перша черга будівництва - № 1 по ГП)”, тощо.

Наведене безперечно свідчить про недоведеність з боку відповідача факту виконання ним зобов'язань щодо виконання  другого  етапу робіт  з розробки  проектної документації на будівництво об'єкту „16-ти поверховий 4-х секційний житловий будинок із вбудовано-прибудованим підземним паркінгом, житловий масив „Ул'янівка” с. Мізікевича Овідіопольського району Одеської області (перша черга будівництва - № 1 по ГП)” - стадія „Робоча документація”, розділи ПЗ, АР, ОВ (тільки опалення), ВК, ЕС.

При цьому, враховуючи, що відповідачем, незважаючи на неодноразові вимоги суду, не було надано  актів здачі-приймання проектно-кошторисної документації, складених відповідно до  положень п. 3.2 договору, а також з урахуванням пояснень представника позивача про неотримання ТОВ „РУНІКОМ Стройінвест” актів здачі-приймання проектно-кошторисної документації, судом не приймається до уваги лист № 01/08 від 06.08.2008р. ПП „САПРО”, адресований позивачу, разом з яким, за твердженням відповідача, ТОВ „РУНІКОМ Стройінвест” було надіслано акти здачі-приймання проектно-кошторисної документації другого етапу.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо ж внаслідок прострочення боржником виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обігу (ст. 846 ЦК України).

У пункті 1.3 договору на виробництво проектних робіт № 07а.1/1-07 від 02.07.2007р. приватним підприємством „САПРО” були прийняті на себе  зобов'язання, зокрема, в межах  другого етапу (стадія „Робоча документація”):  2а) до 20.09.2007р. розробити комплект креслень, розділ „АР” (плани поверхів); 2б) до 15.10.2007р. розробити розділ АР; 2в) до 30.10.2007р. розробити розділи ОВ (тільки „Опалення”), ВК, ЕС; нарешті, 2г) протягом п'яти робочих днів після отримання завдання від субпідрядних проектних організацій  виготовити комплексну пояснювальну записку.  Жодною із сторін не заперечується факт виконання відповідачем робіт першого етапу проектування.  Однак, відповідно до висновків суду наведених по тексту рішення вище,  ПП „САПРО” в порушення умов п. 1.3 договору на виробництво проектних робіт № 07а.1/1-07 від 02.07.2007р., вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України  зобов'язання щодо виконання  другого  етапу робіт  з розробки  проектної документації на будівництво об'єкту „16-ти поверховий 4-х секційний житловий будинок із вбудовано-прибудованим підземним паркінгом, житловий масив „Ул'янівка” с. Мізікевича Овідіопольського району Одеської області (перша черга будівництва - № 1 по ГП)” виконані належним чином з дотриманням встановлених договором строків не були.

При цьому, судом не приймаються доводи  відповідача про те, що приватне підприємство „САПРО” не мало змоги своєчасно виконувати прийняті на себе за договором  на виробництво проектних робіт № 07.а1/1-07 від 02.07.2007р. зобов'язання внаслідок дій  позивача, які полягали у неодноразовій зміні Замовником  технічного завдання на проектування відповідних об'єктів та обсягів робіт по цим об'єктам, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5.2 договору зміна вихідних даних або технічних умов відповідно зміщає строк виконання робіт, можливий додатковий обсяг робіт та його оплата за взаємною згодою підлягає обов'язковому уточненню, що оформлюється протоколами. При цьому, згідно з п. 5.3  договору на виробництво проектних робіт № 07а.1/1-07 від 02.07.2007р. після остаточного отримання завдання на проектування та уточнення обсягу проектних робіт за взаємною згодою сторін, при  необхідності, підлягає обов'язковому уточненню строки та вартість проектних робіт.  Однак, як вбачається з матеріалів справи, будь-яких протоколів, як того вимагають приписи п. 5.2 договору, між сторонами по справі складено та підписано не було. Учасниками вказаної угоди не було внесено і змін до умов договору на виробництво проектних робіт № 07а.1/1-07 від 02.07.2007р.  в частині строків виконання робіт.

Таким чином, суд доходить висновку про необґрунтованість та безпідставність тверджень відповідача про неодноразову зміну позивачем технічного завдання на проектування відповідних об'єктів та обсягів робіт по цим об'єктам та посилання на  лист за вих. № П2 /07.1/1-07 від 04.11.2007р. та доповідну записку від 04.12.2007р., адресовані позивачу,  стосовно необхідності уточнення обсягів робіт, перерахунку кошторисів та надання додаткових документів, докази надіслання яких Замовнику відповідачем взагалі суду надано не було.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якими визначено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Порядок зміни та розірвання господарських  договорів встановлений ст..188 Господарського кодексу України, якою передбачено, що сторона  договору,  яка  вважає  за  необхідне змінити або розірвати договір,  повинна надіслати  пропозиції  про  це  другій стороні за договором. Сторона  договору,  яка  одержала  пропозицію про зміну чи розірвання  договору,  у  двадцятиденний  строк  після   одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У   разі   якщо   сторони  не  досягли  згоди  щодо  зміни (розірвання)  договору  або  у  разі   неодержання   відповіді   у встановлений   строк   з   урахуванням   часу   поштового   обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, вищенаведений законодавчою нормою порядок розірвання господарських зобов'язань позивачем був дотриманий. 13.08.2008р. позивач звернувся до приватного підприємства „САПРО” з претензією № 2-8/08 від 01.08.2008р., у якій повідомляв відповідача  про бажання розірвати вказану угоду, та вимагав повернути аванс за другий етап робіт та сплатити неустойку.  В подальшому, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, ТОВ „РУНІКОМ Стройінвест”  було змушено звернутися до іншої проектної організації –приватного підприємства «П.С.»,  з якою 22.09.2008р. було укладено договір підряду на виконання проектних робіт за № 018РП_ГЛ, що свідчить про небажання позивача продовжувати договірні відносини з приватним підприємством  „САПРО”. Виконання робіт приватним підприємством „П.С” підтверджується як актом прийому-передачі робіт так і платіжними дорученнями, відповідно до яких позивач повністю розрахувався з даною проектною організацією.

За змістом ч. 2 ст. 570 ЦК України авансом є певна грошова сума або інші цінності, які боржник передає кредиторові в рахунок майбутніх платежів.  

Як вбачається з матеріалів справи, грошова сума у розмірі 50000,00 грн., яка заявлена позивачем до стягнення з відповідача, була перерахована відповідачеві як аванс  за виконання другого етапу робіт.

Враховуючи, що зобов'язання, прийняті на себе відповідачем при укладенні договору на виробництво проектних робіт № 07а.1/1-07 від 02.07.2007р. в частині проведення проектних робіт другого етапу у  встановлені договором строки та обсяги приватним підприємством „САПРО”  виконані не були, керуючись приписами ст. 849 ЦК України, ст. 193 ГК України, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „РУНІКОМ Стройінвест” в частині розірвання договору на виробництво проектних робіт № 07а.1/1-07 від 02.07.2007р. та стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 50000 грн., раніше перерахованих позивачем в якості авансу за другий етап робіт.

Щодо вимог позивача про стягнення з ПП „САПРО”  неустойки у сумі 51009 грн, а також збитків від інфляції у розмірі 19000 грн. та 6775,00 грн. –3% річних, слід звернути увагу позивача на наступному.

При здійсненні розрахунку неустойки  ТОВ „РУНІКОМ Стройінвест” посилалося на положення  п. 4.2 договору на виробництво проектних робіт № 07а.1/1-07 від 02.07.2007р., якими передбачено обов'язок Виконавця сплатити Замовнику неустойку  у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час прострочення від суми авансу за відповідним етапом робіт.  

Однак, за переконанням суду, здійснений позивачем розрахунок неустойки  не є обґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

При цьому, у відповідності  до п. 4.2 договору на виробництво проектних робіт № 07а.1/1-07 від 02.07.2007р. сторонами за угодою було визначено неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час прострочення від суми авансу за відповідним етапом робіт. Саме поняття  авансу передбачає фактичну передачу грошових коштів у рахунок майбутніх платежів.

Таким чином, розрахунок неустойки повинен здійснюватися виключно виходячи із фактично сплаченої позивачем в якості авансу на користь відповідача грошової суми у розмірі 50000 грн., а не як помилково розраховано позивачем із всіх сум, сплату яких передбачено умовами п. 2.3 договору.

Крім того, відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з розрахунку, доданого позивачем до заяви про уточнення позовних вимог, ТОВ „РУНІКОМ Стройінвест” нарахування неустойки було здійснено за період, що перевищує встановлений ч.6 ст. 232 ГК України термін.

Таким чином, суд доходить висновку про помилковість  здійсненного позивачем розрахунку неустойки, як з огляду на застосування позивачем розміру, що не відповідає умовам п.  4.2 договору на виробництво проектних робіт № 07а.1/1-07 від 02.07.2007р., так і з огляду на недотримання порядку її нарахування.

Крім того, позивачем помилково було визначено, як суму інфляційних, так і розмір трьох відсотків річних.

Дійсно, відповідно до ч. 2 ст.. 625 ЦК України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити  суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз наведеної законодавчої норми дозволяє суду дійти висновку, що настання обов'язку із сплати трьох відсотків річних та витрат від інфляції можливо лише за одночасної  наявності двох умов: існування грошового зобов'язання та його прострочення.

Але, як вбачається з матеріалів справи, вказані грошові суми нараховувалися позивачем з часу, коли мало бути передано комплект креслень, розділ „АР” (плани поверхів), тобто з 20.09.2007р., в той час, як грошове зобов'язання  з повернення суми  авансу у розмірі 50000 грн. виникло у відповідача лише після звернення позивача з відповідною вимогою до ПП «САПРО», тобто після 13.09.2008р.

Також, слід зауважити, що  нарахування інфляційних витрат за вересень 2007р. було здійснено позивачем всупереч  приписів листа  Верховного Суду України від 03.04.97 г. N 62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»,  якими передбачено, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а у середньому за місяць, тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня.

Крім того, суду взагалі не зрозуміло за яких підстав, позивачем було здійснено нарахування трьох відсотків річних, у тому числі, на грошові суми, що ним Виконавцю не перераховувалися та,  відповідно, які не повинні були повертатися відповідачем.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549,  ч. 2 ст.. 625 ЦК України, ст. 232 ГК України, листа  Верховного Суду України від 03.04.97 г. N 62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», суд вважає за правомірне вимоги ТОВ „РУНІКОМ Стройінвест” щодо стягнення з відповідача неустойки у сумі 51009 грн, а також збитків від інфляції у розмірі 19000  грн та 3% річних у сумі 6775,00 грн., задовольнити частково та присудити до стягнення   з відповідача 4448,50 грн. неустойки, збитків від інфляції у розмірі 5650,00 грн та 3% річних у сумі 694,52 грн.

В свою чергу, надаючи оцінку зустрічним позовним вимогам ПП „САПРО” про зобов'язання ТОВ „РУНІКОМ Стройінвест” визнати здійсненими приватним підприємством  „САПРО” роботи за договором на виробництво проектних робіт № 07а.1/1-07 від 02.07.2007р. у повному обсязі згідно з умовами вказаної угоди, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на наступне.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема  визнання права;  визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право;  відновлення становища, яке існувало до порушення;  примусове виконання обов'язку в натурі;  зміна правовідношення;  припинення правовідношення;  відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;  відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вимоги  щодо зобов'язання ТОВ „РУНІКОМ Стройінвест” визнати здійсненими приватним підприємством  „САПРО” роботи за договором на виробництво проектних робіт № 07а.1/1-07 від 02.07.2007р. у повному обсязі згідно з умовами вказаної угоди суперечить загальним засадам цивільного законодавства України щодо захисту майнових прав. Одним із засобів реалізації своїх прав будь-яких суб'єктів цивільного обігу щодо захисту охоронюваних законом інтересів є звернення у судовому порядку у встановлений законом спосіб. За переконанням суду, існує певний порядок реалізації прав суб'єктів цивільного обігу який в даному випадку ПП „САПРО” дотриманий не був, що призвело до невірно обраного останнім  способу захисту своїх прав. Крім того, відповідно до висновків суду наведених по тексту рішення вище, відповідачем не було доведено  факт виконання ним зобов'язань щодо виконання  другого  етапу робіт  з розробки  проектної документації на будівництво об'єкту „16-ти поверховий 4-х секційний житловий будинок із вбудовано-прибудованим підземним паркінгом, житловий масив „Ул'янівка” с. Мізікевича Овідіопольського району Одеської області (перша черга будівництва - № 1 по ГП)” - стадія „Робоча документація”, розділи ПЗ, АР, ОВ (тільки опалення), ВК, ЕС. Враховуючи наведене, у  суду відсутні правові підстави для задоволення зустрічних позовних вимог.

Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку щодо необхідності задовольнити позовні вимоги, заявлені ТОВ „РУНІКОМ Стройінвест”  у межах даної справи, частково в частині вимог про розірвання договору на виробництво проектних робіт № 07а.1/1-07 від 02.07.2007р. та стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 50000 грн., раніше перерахованих позивачем в якості авансу за другий етап робіт, 4448,50 грн. неустойки, збитків від інфляції у розмірі 5650,00 грн та 3% річних у сумі 694,52 грн. У задоволенні зустрічного позову приватному підприємству  „САПРО” слід відмовити.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 11, 16, 509, 525, 526, 549, 570, 612, ч. 2 ст. 625, ч. 2 ст. 849, ч.4 ст. 882, 887- 890 ЦК України, ст. ст. 174, 193, ч. 6 ст. 232 ГК України,  ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Розірвати договір на виробництво проектних робіт № 07а.1/1-07 від 02.07.2007р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „РУНІКОМ Стройінвест” та  приватним підприємством „САПРО”.

3.          Стягнути з приватного підприємства „САПРО” / 65003, м. Одеса, вул. Н. Гефта, 5-7, р/р 26007301185 у АБ “Південний” в м. Одесі, МФО 328209, код ЄДРПОУ 25027247 / на користь товариства з  обмеженою відповідальністю „РУНІКОМ Стройінвест”                 / 65044, м. Одеса, вул. Пироговська, 3, кв. 98, р/р 26001310891901 в АБ „Піденний”, МФО 328209, код ЄДРПОУ 32834578/ 50000 грн. 00 коп. / п'ятдесят тисяч грн.00 коп./ - заборгованості; 4448 грн. 50 коп. /чотири тисячі чотириста сорок вісім грн.. 50 коп./ - неустойки, збитки від інфляції у розмірі 5650 грн. 00коп. /п'ять  тисяч шістсот п'ятдесят грн.. 00 коп./; 694 грн. 52 коп. /шістсот дев'яносто чотири грн.. 52 коп./ -  3% річних; 607 грн. 93 коп. / шістсот сім грн..  93 коп./ - держмита; 56 грн. 58 коп. /п'ятдесят шість  грн. 58 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.    

4.          В задоволенні іншої частини позову відмовити.

5.          Стягнути з товариства з  обмеженою відповідальністю „РУНІКОМ Стройінвест”                   / 65044, м. Одеса, вул. Пироговська, 3, кв. 98, р/р 26001310891901 в АБ „Піденний”, МФО 328209, код ЄДРПОУ 32834578/ до державного бюджету України через управління Держказначейства в  Одеській області на код бюджетної класифікації 22090200, п/р 31114095700008 в управлінні Держказначейства  в  Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 -  суму недоплаченого держмита у розмірі  304 грн. 83 / триста  чотири грн. 83 коп./  Наказ видати.

6.          У зустрічному позові відмовити.

7.          Заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 07.11.2008р. –скасувати.

     Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

     Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

     Рішення підписане 16.03.2009р.

Суддя                                                                                       Желєзна С.П.