Рішення

від 07.04.2009 по справі 5020-5/678

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/678

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"07" квітня 2009 р. справа № 5020-5/678

За позовом: Приватного підприємства „Полимер” (99002 м. Севастополь, вул. Михайлівська, б. 19, кв. 101)

до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3).

третя особа: Комунальне підприємство Житлосервіс  № 13” (99002 м. Севастополь,  вул. Михайлівська, 13)

про визнання права на приватизацію     

Суддя: І.В. Євдокімов

Представники сторін:

Позивач - Стайкова Ірина Іванівна, представник довіреність № б/н  від 11.12.2008  ПП "Кардінал-Маркет";

Відповідач - Гатиятуллін Ерик Дамирович, головний спеціаліст юридичного відділу довіреність № б/н  від 01.01.2009  Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради;

Відповідач - не з'явився, Севастопольська міська Рада;

Третя особа - не з'явився, Комунальне підприємство Житлосервіс  № 13”;

Суть спору:

Позивач, ПП „Полимер”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, третя особа: Комунальне підприємство Житлосервіс  № 13”,  про визнання незаконними дій Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради по розгляду заяви про включення об'єкту: частини домоволодіння –нежитлових вбудованих приміщень загальною площею 284,9 кв.м., три крильця з навісами літ. „а” і „а1”, розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Богданова, 28, до переліку об'єктів, які підлягають приватизації. Визнати за ПП „Полимер” право на проведення приватизації об'єкту: частини домоволодіння –нежитлових вбудованих приміщень загальною площею 284,9 кв.м., три крильця з навісами літ. „а” і „а1”, розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Богданова, 28, шляхом викупу. Зобов'язати Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради здійснити приватизацію об'єкту: частини домоволодіння –нежитлових вбудованих приміщень загальною площею 284,9 кв.м., три крильця з навісами літ. „а” і „а1”, розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Богданова, 28, шляхом викупу.

Ухвалою суду від 11.02.2009 суд залучив до участі у справі Севастопольську міську Раду в якості другого відповідача.

В  процесі розгляду справи позивач доповнив позовні вимоги, та просить зобов'язати Севастопольську міську Раду розглянути та прийняти рішення про включення об'єкту: частини домоволодіння –нежитлових вбудованих приміщень загальною площею 284,9 кв.м., три крильця з навісами літ. „а” і „а1”, розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Богданова, 28, до переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Також, позивач просить визнати незаконним рішення сесії Севастопольської міської Ради № 1926 від 15.05.2007 „Про внесення доповнень та змін до рішення Севастопольської міської Ради № 359 від 11.12.2002 „Про затвердження Переліку об'єктів культурної спадщини, соціально значущих для міста (у тому числі не житлових приміщень, займаних ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається”, в частині включення до переліку об'єктів, які не підлягають приватизації, а саме об'єкту: частини домоволодіння –нежитлових вбудованих приміщень загальною площею 284,9 кв.м., три крильця з навісами літ. „а” і „а1”, розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Богданова, 28.

Відповідач - Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, позовні вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що рішенням сесії Севастопольської міської Ради № 359 від 11.12.2002 „Про затвердження Переліку об'єктів культурної спадщини, соціально значущих для міста (у тому числі не житлових приміщень, займаних ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається, а також, рішенням  Севастопольської міської Ради № 1926 від 15.05.2007 „Про внесення доповнень та змін до рішення Севастопольської міської Ради № 359 від 11.12.2002 „Про затвердження Переліку об'єктів культурної спадщини, соціально значущих для міста (у тому числі не житлових приміщень, займаних ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається” Севастопольська міська Раді признала спірний об'єкт, таким, що не підлягає приватизації.

Представники відповідача - Севастопольської міської ради та третьої особи в судові засідання не з'являлись, відзив на позовну заяву не надали.

Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права та обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслуховуючи пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

23.03.1998 між Управлінням майном міста Севастопольської державної адміністрації (орендодавець) і ПП „Полимер” (орендар), був укладений договір оренди нерухомого майна № 2481, відповідно до якого ПП „Полимер” передано в оренду нерухоме майно - нежитлове вбудоване приміщення, площею 286,16 кв.м., розташоване за адресою: м. Севастополь,  вул.Богданова,28, зі строком дії до 23.03.2003.

Договором оренди № 89-03 від 07.05.2003, укладеним між управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації і приватним підприємством «Полімер»була продовжена оренда нежилого вбудованого приміщення, що знаходиться на першому поверсі площею 286,16 кв.м., розташоване за адресою: м. Севастополь,  вул.Богданова,28 (термін дії договору встановлений  до 07.04.2006).

Договір був погоджений з Фондом комунального майна Севастопольської міської ради.

Нова редакція договору оренди №89-03 від 07.05.2003, була укладена під № 277-06 від 30.10.2006 (термін дії договору до 07.04. 2009).

Згідно нині діючому договору оренди №277-06 від 02.10.2008, який нотаріально завіреному, об'єктом оренди є нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 284,9 кв.м., три крильця з навісами літ „а” і „а1”, розташовані за адресою:  м. Севастополь,  вул. Богданова,  28, та перебувають на балансі КП «Жілсервіс-13».

Відповідно до діючих договорів ПП „Полимер”,   у зв'язку з тим, що будинок за адресою вул.Богданова,28 був зданий в експлуатацію в 1948 році і разу не ремонтувався до 1990 року, за перше півріччя 1999 року провів ремонт системи водопроводу і опалювання в магазині, що перебуває в оренді,  а так само ремонтно-будівельні роботи і благоустрій прилеглої території. Проведені роботи були узгоджені з управлінням комунального майна СМДА.

У 2002 році позивачем були здійснені ремонтні роботи, які були узгоджені з управлінням з питань майна комунальної власності СМДА (наказ № 177 від 2904.2002, а.с. 41) на суму 15438,00 грн.

Відповідно до довідці № 342 від 21.09.2004 про балансову остаточну вартість, яка видана  КП «Жілсервіс-13», остаточна вартість приміщень станом на 01.04.2007 складала 30188,92 грн.

Наказом начальника Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації  № 702 від 03.11.2004 дозволено проведення капітального ремонту (реконструкції) в сумі 32808,00  грн. в нежитловому приміщенні по вул. Богданова,  28 орендарем за рахунок власних коштів, орендатора зобов'язано надати до управління по закінченню ремонтних робіт акт приймання виконаних робіт (т. 1, а.с. 34).

Наказом начальника Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради №372 від 28.03.2008 узгоджений обсяг невід'ємних поліпшень в сумі 22716,00 грн. (без ПДВ), здійснених в нежитловому приміщенні по вул. Богданова,  28 ПП „Полимер” за рахунок власних коштів (т. 1, а.с. 33).

Відповідно до звіту про оцінку майна від 16.02.2008, складеним Консалтинговою фірмою „Диана Крим Консалтинг”, позивачем було здійснено фінансування всіх робіт з поліпшення орендованого майна, що неможливо відокремити від орендованого  майна без заподіяння йому шкоди за рахунок власних коштів в сумі 22716,00 грн. без відшкодування ПДВ (т.1, а.с. 79-97).

Відповідно до довідці № 260 від 16.07.2008 про балансову остаточну вартість, яка видана  КП «Жілсервіс-13», остаточна вартість приміщень станом на 01.07.2008 склала 31314,00 грн. (т. 1, а.с. 29).

Тобто, вартість здійснених позивачем поліпшень орендованого майна перевищує 25 % від його залишкової вартості.

У жовтні 2008 року позивач звернувся до Фонду комунального майна із заявою про включення об'єктів до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу вбудованих орендованих приміщень.

Листом № 3990 від 30.10.2008 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради повідомив позивача про те, що проведена реєстрація заяви ПП „Полимер” про включення в перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, вбудованих нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Богданова, 28  і згідно п. 1.1 Рішення Севастопольської міської Ради №1926 від 15.05.2007 «Про внесення доповнень і змін в рішення міської Ради №359 від 11.12.2002 «Про затвердження Переліку об'єктів культурної спадщини і об'єктів, соціально значущих для міста (у тому числі нежитлових приміщень, займаних ними), що відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається»введені деякі обмеження і встановлена заборона на приватизацію об'єктів комунальної власності, у тому числі об'єктів, площа яких перевищує 250 кв.м. (а.с. 41).

У зв'язку з тим, що площа орендованого об'єкту перевищує 250 кв.м., розгляд питання про включення вбудованого нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Богданова, 28 в перелік об'єктів, що підлягають приватизації в даний час не представляється можливим.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про приватизацію державного майна” № 2163-ХІІ від 04.03.1992 (з подальшими змінами і доповненнями) приватизація державного майна –це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до вказаного Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Згідно з частиною 4 статті 3 вказаного Закону, відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними та підконтрольними.

Відповідно до  ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного майна»покупцями об'єктів приватизації можуть бути: юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України від 18.05.2000 № 1723-III (в редакції від 27.11.2003, далі - Програма), а саме п. 51, передбачено, що у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна, орендар одержує право на викуп цього майна, якщо він за згодою орендодавця здійснив за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менше ніж 25 % залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 7 Закону Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають, відповідно, у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, викупу.

Зі змісту цієї норми випливає, що саме Севастопольська міська Рада є органом, який здійснює функції щодо розпорядження комунальною власністю.

У силу ч. 3 цієї статті, включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації або з ініціативи відповідних органів приватизації чи покупців.

Частиною 4 цієї ж статті, встановлений порядок, в якому покупці подають відповідні заяви про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації, до відповідного органу приватизації. Так, заява має містити: назву об'єкта малої приватизації, його місцезнаходження; запропоновані умови купівлі та експлуатації об'єкта. Разом із заявою покупці - юридичні особи подають: повну назву заявника та його юридичну адресу; прізвище, ім'я, по батькові керівника; номери розрахункових рахунків у банківських установах, з яких здійснюватимуться розрахунки за придбаний об'єкт приватизації. Встановлено також перелік документів, який додається до заяви. Додаткові відомості та документи подаються органу приватизації лише за згодою заявника.

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради  виступає органом приватизації по об'єктам комунальної власності від імені та за дорученням Севастопольської міської Ради відповідно до Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради № 339 від 12.11.2002.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2000 по справі  № 1-16/2000 щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” положення частини п'ятої вказаної статті слід розуміти таким чином, що орган приватизації, який отримав заяву від покупця, зобов'язаний розглянути її та в разі відсутності підстав для відмови включити конкретне підприємство до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб, або відмовити в приватизації. Недодержання органом приватизації строків розгляду заяви покупця, а також включення підприємства до іншого, ніж запропоновано покупцем, переліку об'єктів приватизації, не може розглядатися як відмова у приватизації.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2000 по справі № 1-16/2000 щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” зазначено, що положення частин першої, третьої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" щодо ініціативи покупців про включення відповідного майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації треба розуміти як право покупця пропонувати проведення приватизації конкретного об'єкта малої приватизації у вказаний ним спосіб, зокрема шляхом викупу.

Пропозиція покупця щодо способу приватизації підлягає розгляду у визначений законом строк, але вона не є обов'язковою для органів, які визначають або затверджують переліки об'єктів малої приватизації, за винятком випадків, передбачених статтею 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та іншими законами.

Виходячи з того, що спосіб приватизації визначає орган, який затверджує переліки об'єктів малої приватизації, положення частини п'ятої статті 7 Закону слід розуміти таким чином, що орган приватизації, який отримав заяву від покупця, зобов'язаний розглянути її та в разі відсутності підстав для відмови включити конкретне підприємство до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб, або відмовити у приватизації.

Таким чином, з матеріалів справи  вбачається, що на той момент, коли орган приватизації відповідно до закону повинен був вирішити питання про приватизацію орендованого об'єкту, ніяких обмежень щодо приватизації таких об'єктів не існувало, позивач мав право на приватизацію шляхом викупу приміщень, які знаходились у нього в оренді.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Аналогічна позиція викладена у постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.12.2007 по справі № 20-5/522, залишеної без змін постановою Вищого Господарського Суду України від  15.04.2008.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн. і витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в сумі 118,00 грн.

На підставі висловленого, керуючись ст. 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати незаконними дії Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради 99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, код ЕДРПОУ 25750044) по розгляду заяви про включення об'єкту: частини домоволодіння –нежитлових вбудованих приміщень загальною площею 284,9 кв.м., три крильця з навісами літ. „а” і „а1”, розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Богданова, 28, що підлягають приватизації.

3.          Визнати за Приватним підприємством „Полимер” (99002 м. Севастополь, вул. Михайлівська, б. 19, кв. 101, код ЄДРПОУ 22264923)  право на проведення приватизації об'єкту комунальної власності: нерухомого майна –частини домоволодіння –нежитлових вбудованих приміщень загальною площею 284,9 кв.м., три крильця з навісами літ. „а” і „а1”, розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Богданова, 28, шляхом викупу.

4.          Зобов'язати Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, код ЕДРПОУ 25750044, р/р 37188003000416 в УДК в м.Севастополі, МФО 824509) здійснити приватизацію об'єкту комунальної власності: нерухомого майна –частини домоволодіння –нежитлових вбудованих приміщень загальною площею 284,9 кв.м., три крильця з навісами літ. „а” і „а1”, розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Богданова, 28, шляхом викупу Приватним підприємством „Полимер” (99002 м. Севастополь, вул. Михайлівська, б. 19, кв. 101, код ЄДРПОУ 22264923).

5.          Зобов'язати Севастопольську міську Раду (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3, код ЄДРПОУ 24872845) розглянути та прийняти рішення про включення об'єкту комунальної власності: нерухомого майна –частини домоволодіння –нежитлових вбудованих приміщень загальною площею 284,9 кв.м., три крильця з навісами літ. „а” і „а1”, розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Богданова, 28, до переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

6.          Визнати недійсним рішення Севастопольської міської Ради № 1926 від 15.05.2007 „Про внесення доповнень та змін до рішення Севастопольської міської Ради № 359 від 11.12.2002 „Про затвердження Переліку об'єктів культурної спадщини, соціально значущих для міста (у тому числі не житлових приміщень, займаних ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається”, в частині включення до переліку об'єктів, які не підлягають приватизації -  об'єкту комунальної власності: нерухомого майна –частини домоволодіння –нежитлових вбудованих приміщень загальною площею 284,9 кв.м., три крильця з навісами літ. „а” і „а1”, розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Богданова, 28.

7.          Стягнути з Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, код ЕДРПОУ 25750044, відомостей про наявність поточних  рахунків в установах банків немає) на користь Приватного підприємства „Полимер” (99002 м. Севастополь, вул. Михайлівська, б. 19, кв. 101, код ЄДРПОУ 22264923, відомостей про наявність поточних  рахунків в установах банків немає) державне мито у сумі 42,50 грн. та витрати на інформаційно–технічне  забезпечення судового процесу у сумі 59,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

8.          Стягнути з Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3, код ЕДРПОУ 24872845, відомостей про наявність поточних  рахунків в установах банків немає) на користь Приватного підприємства „Полимер” (99002 м. Севастополь, вул. Михайлівська, б. 19, кв. 101, код ЄДРПОУ 22264923, відомостей про наявність поточних  рахунків в установах банків немає) державне мито у сумі 42,50 грн. та витрати на інформаційно–технічне  забезпечення судового процесу у сумі 59,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

    Суддя                                                                                                    І.В.  Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

13.04.2009

Розсилка:

1.          ПП „Полимер” (99002 м. Севастополь, вул. Михайлівська, б. 19, кв. 101)

2.          Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

3.          Комунальне підприємство Житлосервіс  № 13” (99002 м. Севастополь,  вул. Михайлівська, 13)

4.          Севастопольська міська Рада (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3

5.          Справа